ameli-meli: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.02.2014


Бойчук Ігор

«Наш» президент

Він  виріс  серед  териконів,
Не  розумів  прописаних  законів,
Ахметову  любив  читати,
Мав  хоббі  –  шапки  відбирати.
І  за  свою  таку  звитягу
Ще  молодим  потрапив  у  тюрягу.
І  з  досвідом  серйозним  за  плечима
Із  місць  суворого  режиму  
І  без  освіти,  але  з  документом
Був  обраний  народним  президентом.
Не  зразу  це  йому  вдалося,
Але  хотілося  і  таки  змоглося.
Відразу  біблію  під  руку  положили,
Червоний  килим  по-під  ноги  застелили.
І  був  би  добрий  з  нього  президент,
Якби  не  той  один  момент  –  
Стається  з  ним  часта  оказія  –  
Не  знає  де  Європа,  а  де  Азія,
Падуть  на  голову  вінки
І  роздягаються  жінки.
Не  може  Україну  «увікнути»,
Про  Юлю  не  дають  забути.  
Не  заздрить  Мустафі  Наєму
І  «йолку»  вибрав  дивного  об’єму,
А  опонетів  криє  матом,
Книжки  друкує  з  плагіатом.
І  виборці  чомусь  не  довіряють,
Його  клянуть  і  ображають.
В  «білМорди  »  фарбою  кидають,
Афганці  спини  повертають...

Та  все  це  ще  мала  дилема,
Є  найболючіша  проблема.
Гарант  назначений  Донбасом
В  народі  зветься  –  3,14дарасом!(с)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332126
дата надходження 21.04.2012
дата закладки 21.07.2012


Ляля Бо

кожна добра поетка мусить (озвучене)

кожна  добра  поетка  мусить  мати  власного  янгола,
час  від  часу  робити  дурниці,  аби  той  не  був  без  роботи
і  сухою  з  води  граційно  вилазячи  всоте
посміхатись  і  червоніти:  невже  це  я  була?

кожна  добра  поетка  мусить  палити.
цигарки,  мости  чи  листи  -  то  не  так  суттєво.
шкодувати  опісля,  ридати:  янголи,  де  ви???
прилаштовувати  на  гордість  бетонні  плити.

кожна  добра  поетка  мусить...  писати!
хоча  б  іноді,  так,  для  підтримки  іміджу  =)
аби  янгол  собі  не  думав:  чого  я  тут  сиджу,
їй  же  добре,  в  житті  приватнім  теплі  пасати...

кожна  добра  (самі  здогадайтесь  хто)  мусить  мати  мрію  далеку,
бо  як  мрія  близька,  то  не  буде  віршІв  і  прогресу.
...помирати  від  стресу,  вдавати  принцесу,  втікати  від  пресу...
от...  а  кожен  поганий  янгол  мусить  мати  власну  поетку!
05.07.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268746
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 05.07.2011


Оксана П.

Кава з шоколадом

Молочні  ріки  й  шоколадні  береги...
І  сонце  карамеллю  густо  капле,
І  ледве-ледве  є  ще  в  нас  снаги,
Цілунків  медом  тіло  п'янко  пахне...
Вринаємо  у  забуття  й  палку  красу,
Де  шоколадом  день  уже  спливає
Від  почуттів  у  чашку  кави  ту,
Що  з  неї  ніч  нас  щедро  напуває.

29.07.09

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139289
дата надходження 29.07.2009
дата закладки 20.11.2009


Анна Демченко

Двадцать две остановки до рая

Я  иду  не  спеша,  гуляя,
поезда  провожаю  в  туман,
двадцать  две  остановки  до  рая,
и  рукой  за  билетом  в  карман.

В  даль  несёт  металлический  поезд,
поднимает  на  рельсах  золу,
двадцать  две  остановки  до  рая,
ты  не  слышишь,  раз  я  не  зову...

Искры  бьются  как  волны  о  берег,
я  в  последнем  вагоне  пустом,
где  скрипят  заржавевшие  двери,
пыль  и  дождь  в  пустоте  за  окном...

А  в  купе,  коридором  у  края,
сотни  глаз  манекенов  немых,
не  придут,  не  предложат  мне  чаю,
жаль  что  мы  не  похожи  на  них...

В  даль  несёт  металлический  поезд,
поднимает  на  рельсах  золу,
двадцать  две  остановки  до  рая,
ты  не  знаешь...  
раз  я  не  живу...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156276
дата надходження 18.11.2009
дата закладки 18.11.2009


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.07.2009


Волошина Катерина

У літній день

У  літній  день

Хай  сонце  огорнуло  світ  промінням,
Нагадує  про  мрії  небо  вільне,
І  щастя,  хоч  минуле,  дещо  спільне.
А  сум  тремтить  приборканим  створінням.

У  літню  ніч

Знайомі  ліхтарі  і  шум  вокзалу,
Неквапна  мить,  заповнена  ходою,
Як  сторінки,  розмиті  скрізь  водою,  
Та  дві  душі,  яким  і  світу  мало.

А  сивий  Світ  зітха  несамовито,
Бо  він  підгледів  щиру  ніч  кохання,
Не  знаючи,  що  перша  і  остання.
А  дні  летять,  линяє  жовте  літо.

І  ти  усе  мовчишь  за  браком  літер,  
Рушаючи  у  вирій  із  птахами,  
Де  всі  крапки  разставлені  не  нами,  
Де  тільки  небо,  тільки  вільний  вітер...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137747
дата надходження 17.07.2009
дата закладки 17.07.2009


Фіалкова

Нота

Отруєна  твоїми  дотиками,
Що  оточили  мене  звідусіль,
Я  стала  найвищою  нотою,
Яку  береш  без  найменших  зусиль.
Випробовуєш  мене  мовчанням,
Так  ніби  час  в  твоїх  руках…
Скажи,  де  так  майстерно  вчать  знущанню,
Без  страху,  без  смутку  в  очах?
Де  вчать  так  сумлінно  терпінню,
Коли  серце  прагне  за  межу,
І  рук  твоїх  ледь  помітне  тремтіння
Обпікає  мене  без  вогню…
Заплямована  пристрастю,  грішниця!
Забуваю,що  ти  не  мій.
Бажання  з  тобою  залишитись  
Затьмарює  розум  і  зір.
Суворість  твоя  збентежує,
Після  неї  посмішка  –  як  мед:
Гірка  –  від  зловісних  обмежень,
Терпка  –  від  незримих  тенет.
Здолавши  твою  недосяжність,
Я  стану  легка,як  сніг,
І  сліди  моєї  легковажності
Розтануть  в  обіймах  твоїх…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132381
дата надходження 02.06.2009
дата закладки 16.07.2009


Фіалкова

Змирилась

Вино  наодинці  з  сумлінням  -  
Це  ще  вчора  здавалось  фантастикою.
Колись  було  достатньо  вміння
Випивати  на  двох  "радянське".
 
Між  стратегією  та  тактикою  
Існує  таки  відмінність:
Ти  захочеш  мене  повернути,
Але  спершу  кохатимеш  іншу...
 
Де  наш  протест,  де  наші  Крути?
Здались  без  фінального  бою,
Наша  формула  проста  -  
Більше  меду,  менше  болю.
 
Без  мене  легко,  мусиш  визнати,
Але  чи  буде  ще  так  солодко?
Відкривати  незнані  світи
Й  поглинати  розчинені  дотики...
 
Встановлюй  код,  міняй  замки,
Я  і  весна  -  ми  на  порозі,
Ми  тут,  щоб  знову  нагадать
Про  те,  що  ти  змінить  не  в  змозі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132262
дата надходження 01.06.2009
дата закладки 07.06.2009


Оксана П.

так мало треба для щастя...

Так  мало  треба  для  щастя  -
Усм́ішки  твоїх  очей,
А  дні  злітають,  мов  листя,
З  гіллястих  сухих  плечей
Дерев  потускнілої  втоми,
Дерев  потаємних  думок,
А  хочеться  бути  удома,
Щоб  світ  зупинився  і  змовк,
Щоб  сіяло  ніжне  проміння
У  душу  твоє  тепло,
І  подиху  твого  тремтіння
У  тишу  неспокій  несло.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120562
дата надходження 11.03.2009
дата закладки 18.05.2009