: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.07.2015
розмовляю з Грицьком Чубаєм
чи то пак слухаю
його розмови з О.
тихо і голосно водночас
двоє мовчать літерами
про пташок і акваріумну кімнату
про Тисменицю і львівський джаз на дощі
вчора і я був там
серед того джазу свободи
і кавового присмаку повітря
жаль залишати його там
серед вірменських вулиць
я тут розмовляю з Грицьком і О.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503068
дата надходження 03.06.2014
дата закладки 17.06.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.05.2015
Беззахисна старість на лавці сиділа,
Старенька хустина на ній і пальто.
Життя круговертю навколо летіло,
Самотність старечу не бачив ніхто.
Сиділа на лавці беззахисна старість…
А пам'ять вертала в минулі роки.
Згадалося все їй: і розпач, і радість,
Снували, роїлись, як бджоли думки.
Як тяжко жилося їм, як бідувалось.
Бувало від втоми валилися з ніг.
Дітей піднімали, а ще ж будувались.
Пройшли їхні долі не мало доріг.
Життя пролетіло, незчулась як сталось,
Що стала вона непотрібна, сама.
Сиділа на лавці беззахисна старість…
І душу скувала зрадлива зима…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566542
дата надходження 14.03.2015
дата закладки 14.05.2015
Так тихо в хаті, тихо цілий день,
Лиш цокотить годинник на комоді…
До бабці вже давно ніхто не йде,
Гостей не дочекалась і сьогодні…
В печалі дня нового жде вона,
Погасить світло, ляже і… заплаче…
Бо звеселяла дім колись рідня.
Здається бабці, вчора ще неначе…
А зараз, коли двері зариплять,
То серце швидше б’ється у чеканні!..
Та знов нікого за вікном нема…
А бабця вже рахує дні останні…
Так гірко й важко, і болить душа
Дивитися в її вже сірі очі…
Вони у світ глухонімий кричать,
Що її серце самоти не хоче…
5 січня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304717
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 14.05.2015
скошені трави під вікнами
п'яти лоскочуть сухістю
кроки вповільнені почасти
втоптують мертвих бджіл
скільки ж бо того літа -
більше колишніх спогадів,
резервуарів-стоків
для проливних дощів
надяться в руки пагони,
звично ключиць торкаються
скільки ж бо в наших ігрищах
правди і самоти
діти вмивають руки тільки
коли награються
діти мовчать
недовго
діти ідуть в світи
трави вростають в стелі
листя обмотують рами
рано чи пізно
вдома
гамір сердець і тіл
трави первинно теплі
переростають в рани
почасти без загоєнь
почасти
назавжди
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489838
дата надходження 02.04.2014
дата закладки 14.05.2015
і так відболять дощі, що снитимуть потім довго
від крапель нагих - дірки
від натовпу зниклого - голос
зневоднення до кісток під струмінь водопровідний
затисне
холодні люди не гріють себе навмисно
упертись в хиткі крісла - де простір не виростає
ніхто не повірить тілу, якого давно
немає
між сірих гібридів міст
тепер собі проростаєш
корінням
старих валіз
в підлогу
підвальних спалень
19.04.15, Київ
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575521
дата надходження 19.04.2015
дата закладки 14.05.2015
Мій дід
думав що земля то небо
а тому часто ходив поміж хмар
трави і квітів
городини та курей
і був він як бог
а я біля нього -- як янголя...
А дід казав
що я дідів народ
Він вважав
що я сонце...
А потім
раптом
діда забрала земля
до себе
в саме лоно неба
мені ж залишились в спадок
дідові казки без кінця
і скрипка
з підбитим крилом...
та граю я на скрипці поезії
смичком пера
і мрію іноді
що колись
коли я вже сам матиму внука
скрипка затріпоче смичком в його руках
і полетить
як в руках дідових
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440991
дата надходження 01.08.2013
дата закладки 12.05.2015
где ты
постигающий дзен человек
сквозь пустоту сигаретной пачки?*
сигареты убивают быстрее чем воздух
но медленнее свинца
человек приходит домой
ложится в кровать
читает хемингуея
с довольной рожей честного подлеца и -
прогоняет кота на батарею
где ты
носитель истинного лица
вместо маски
не сгущая краски
носитель гармонии внутри себя
всех цветов
внутреннего мира
научи меня жить без войны
чтобы сердце навеки молчало
а не говорило
от избытка боли и чувств
от излома привычного мира
и даже -
от избытка слишком тяжелой
любви
10 квітня 2015 [18:34]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573969
дата надходження 12.04.2015
дата закладки 21.04.2015
весна закоротка для недоречних слів
з тобою повітря міцніше на десять із залишком атмосфер
повиснув мій світ між площинами доторків
- і посивів
а потім до родимки зменшився - і завмер
без тебе навколо народна республіка із дощів
краплинними ритмами я розчиняюся між трави
тут тихо й безпечно
- метелики і хрущі
і спить поміж листя акації мій вартовий
а якось одного ранку / енного місяця / невідь-якого року
сонце кришитиме простір й під ноги кидатиме просом
я проросту ромашками
- вінок для котрогось пророка
і ти усміхнешся,
подумаєш, що здалося
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553165
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 12.03.2015
Сонце рум'яним панкейком* пірнуло у пудинг
Талого снігу, сиропом густим потекло...
Схоже, весна повернулася, чуєте, люди?
Хлюпають ринви і маківку гладить тепло!..
Вікна всі навстіж, хай світло заповнить оселі,
Вивільнить сирість зимову з трухлявих дірок,
Перші турботи весняні, немов каруселі,
Стрімко завихрять і день пригальмує свій крок. .
Срібні калюжі лоскочуть намочені п'яти,
Сніг розвезло по асфальті, мов кашу, проте,
Хочеться йти і очима повільно спивати
Хма́рки вершкової лагідну пінку-латте.
Хочеться сонцю назустріч летіти на крилах
І виднокрай розтинати залізним конем...
Коси, пропахлі бруньками, весна розпустила
І поцілунком у скроню торкнула мене!
[i]*Панкейки ─ невеличкі пухкі млинці, политі сиропом.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561355
дата надходження 21.02.2015
дата закладки 12.03.2015
Весна дощем вмиває мої вікна,
Зима навшпиньки подалася геть,
Хоча, була зимою вона ледь
Й, від чорноти навколо, геть осліпла.
О, життєдайна Весно, принеси
Моїй країні спокою і миру,
Почуй прохання українське щире,
Це нонсенс вмерти посеред краси.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563589
дата надходження 02.03.2015
дата закладки 12.03.2015
Яснооко-зелена і затишно-тепла весна
Знов розправить чарівно-червоні метеликокрила.
Її пісня пташина, співучо-п`янка, голосна
Всі зачинені двері у серці навстіж відкрила.
Я з птахами полинув би в небо, у височінь,
Хай внизу пропливають сади дощами умиті.
Підіймусь іще вище, до сонця ясних володінь,
А тоді знов у хмари, у неба скупаюсь блакиті.
Вітерцем доторкнуся до вуст і до щічок дівчат.
Промінцем зазирну в яснозорі закохані очі,
В них горять діаманти у безліч коханокарат.
Зазирну й залишУсь, відпускати вже не захочу.
Я ранковим туманом омию кожен листок,
Солов`єм заспіваю закохано-щемні пісні.
Я метеликом спраглим росу буду пити з квіток.
Я розтану, згорю, розчинюся у мирній весні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563894
дата надходження 03.03.2015
дата закладки 12.03.2015
Здається, шо зламані ребра,
Коли виповільнюєш кисень.
Сховаю до шафи свій депрес,
На мене він більш не налізе.
Доречно зробити зупинку,
Мов птасі, чий чутиму гомін.
Злелілася понад будинком
Моїм дев`ятиповерховим.
Ймовірно, їй треба спинятись,
Весною ти інших пригостиш.
А в мене шось зимно в веранді
Й не квітне душа на морозі.
Інертно ходжу чиїмсь тілом
Проспектів залюднених осторонь.
У мене, мабуть, також крила,
На спині закріплені просто.
А шоб розгорнути, достатньо лиш
Пройти забудований тетріс.
Здається, шо хочеться падати,
Коли вже поламані ребра.
#bloodless
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564313
дата надходження 04.03.2015
дата закладки 12.03.2015
В закапелках землі ще лежали сніги,
Та весна проривалась, мов струмінь,
І вривалась життям, повним сили й снаги,
Новизною бентежила думи.
Фарбувала усе в молоді кольори,
В небі коло ясне малювала,
Що, мов усмішка, щиро світило згори,
Своє світло в серця проливало.
І минала печаль, і минала журба,
Залишившись в зимових альбомах.
Бо у думи прорвалася стрімко весна,
Мов життя повернулось додому.
© Тетяна Гладиш
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565662
дата надходження 10.03.2015
дата закладки 12.03.2015
Море у серпні пахне стиглими кавунами,
Зелена шкіра його волога, палюча, перчена,
Сонце натягує світло поміж різними берегами,
І опускається в воду важко і певно.
Так закипає його цукровистий пісок,
Так розчиняються в ньому табуни потоплених кораблів,
І тільки пекельна тиша дзеркала сонних зірок
Триватиме на мілині.
Море відчуває, як в ньому існують жінки,
Як важко входять у нього спогади їхніх тіл,
І коли воно огортатиме їхню безмежність починаючи із руки,
Вони сріблитимуть його дно починаючи з власних ніг…
Тривають човни над темним пасмом прибережних окосу/дуги,
Заплітаючи в нього весел журбу, потопельників грубість, луску,
Кожного разу, коли ніч опускатиме в море свої рукави,
Воно висіватиме в небо свою піщанисту муку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513682
дата надходження 26.07.2014
дата закладки 10.08.2014
Ніколи не буде інших знамен, окрім наших,
Ніхто не полонить пам’яті чорні зіниці,
Триватиме сутінь, кричатиме тиша – марить
Маленька Вітчизна у своїх надвеликих столицях…
Йтимуть полки, оминаючи кладовища, росу
Вибиваючи стройовою пам’яті материк,
Кам’янистим берегом, чорною линвою по Пруту,
Граючи тишу, вагітніючи на крик.
Тереби твердогранний щебінь, лови птахів,
Минай польові, осипай недостиглий хліб,
І коли Господь підірветься на одному з твоїх літаків,
Подаси йому його непідйомний німб.
І що ти можеш сказати – це кисень/звук,
Легені картавлять – глибоко у них дірки,
Немає нічого постійного, крім розлук,
На білім зап’ясті її худої руки.
Черпай її голос, долонями, подихом з вуст,
Мовчатиме літо, в каштанах гарячих очей,
Маленька Вітчизна – викладена із руст,
Великі столиці – муровані із людей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514712
дата надходження 31.07.2014
дата закладки 10.08.2014
Від осені на пам'ять тільки спогади,
холодні вечори, що переходять в зиму…
лишилися дерева гордими,
ховаючи самотність мов за спину…
Так бракує щирості й тепла,
дороги стомлені, як завжди непорушні…
Все йде своє чергою, а я
з недосолодженою кавою на кухні…
Хвилин байдужість, й вечорів мовчання,
так в’їлися у серце ненароком…
Від осені на пам'ять сподівання,
від мене до зими півкроку…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461082
дата надходження 17.11.2013
дата закладки 22.11.2013
Ми напевно згадаємо згодом колись,
як ліпили ці дні мов із глини як хтіли...,
на тебе чекає осінній Париж,
ну а я в Петербург вже звичний і сірий...
Інші маршрути, чужі континенти,
нас знову розділять без наших але ж...
...топитимеш тугу в вині чи абсенті.
я вкотре десь зникну далеко й без меж....
Як завжди думками десь близько, десь поряд,
десь в спогадах грітиму ніжні ті руки...
нехай кілометри що хочуть говорять,
і в наші життя дописують букви...
Я знаю як важко бути безсилим,
і прсто чеати коли сплине час...
можливо згадаємо колись як хотіли...
ти в ніжний Париж, а я в Петербург
і втримати нас...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444308
дата надходження 20.08.2013
дата закладки 20.08.2013
______"...Так тяжко мною пише біль"
______________________Василь Стус
коли серце озвучує тишу
відкриваються двері в незвідане
й рука неба тобою пише
може ямбами може верлібрами
отоді віднаходиш гармонію
і здається життя тобі вічністю
і не схожий вже час на агонію
наповняється простір ніжністю
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397193
дата надходження 01.02.2013
дата закладки 17.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.07.2013
Погасне день, і все.
Кому писати?
І хто для кого друг?
Одні слова.
Мені здається,
все мені здається,
чи може я здаюсь
щодень для Вас.
І звичне світло
у вікні засвітить,
і що ділити:
відстань або час?
Тобі я просто мабуть
недочутий.
І Ви наснилися.
Це просто важкий час.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259813
дата надходження 15.05.2011
дата закладки 06.10.2012
Ми любимо квіти різних сортів -
Ти любиш фіалки, а я – тюльпани.
Літаєш маршрутом Лос-Анджелес – Канни,
Я в очі цілую заплаканий Львів.
Згадую запахом чаю і бергамоту,
Як ти зазирав в душу очима –
В душі вибухала своя Хіросіма
І я Атлантидою канула в воду.
Тепер я лежу камнем на дні
На грудях моїх проростають фіалки.
В чоло мене цілують русалки.
А ти від’їжджаєш в простуджений Львів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326039
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 30.03.2012
Биться, как рыба об лед и молчать,
Слушать чужие речи.
Боль обеспечена,
Звезды обмануты и обессвечены.
Жизнь на границе заката и вечности,
Слишком скучна, чтобы лечь нам на плечи…
Любовь виновато смотрит в глаза:
«Извини, что делаю больно…»
Небо в слезах (слезы на дне)
И на разрезах посыпано солью…
Биться, как рыба об лед и молчать,
Самой по себе излучать свеченье.
Слушай, Любовь мне, купи мне печенья,
И желательно со вкусом соленого неба.
Тогда, наверно, получишь прощенье…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324254
дата надходження 22.03.2012
дата закладки 30.03.2012
Я можу чекати на тебе вічно
В полоні віщих снів і музики.
Давай відірвемо від сорочок ґудзики
І будемо йти проти вітру розхристані.
Будемо цілуватись під кожною аркою,
Дрібні віддамо вуличним музикантам,
Вип’ємо кави, зіграємо в карти
І я почуватимусь знову бунтаркою.
Голодний п’яничка впізнає в нас янголів,
Таких невагомих і трішки засмучених.
Ми з ним відсвяткуємо наші заручени
І, мабуть, залишимось жити у мармурі –
Тоді ми не будемо слухати вітру,
Батьків, що говорять лише про гроші,
Що ми залишимося голі і босі.
Та ми знайдемо з чого радіти.
Ми скроєні тільки один для одного –
Такі безпорадні в домашніх справах,
Не створені грати в життєвих драмах
І нам неважливо, що зараз модно.
Коло ти не поруч – співаю панічно,
Та в горлі клубок, щось стискує груди…
Давай, доживи до нового грудня,
А я зачекаю на тебе… Вічно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323307
дата надходження 19.03.2012
дата закладки 30.03.2012
Забудь її і вона згадається тобі на останній
сторінці роману Гюґо, незнайомкою у тролейбусі,
що проїде зненацька повз, уривками чужих розмов.
Словами "мій" та "безмежно люблю"
в архіві старих повідомлень. Столиком біля вікна у
кав'ярні, де тягнеться стрічкою тютюнового диму сивий блюз.
Шовковими простирадлами і парфумами від Armand Basi,
ягідним відтінком вуст, звичкою часто торкатись
до кінчика носу, тонути в обіймах,
та по-дитячому невимушено й безпорадно
носити браслети з льодяників на руці.
Моментом,
коли проковтнути безжально довгі, самотні ночі
допоможе тільки снодійне. Сповіддю про твої падіння та злети.
Сукнями, які осиротіло висять у шафі. Розумінням,
що немає,
окрім неї та цієї зношеної сорочки, нічого ближчого до твого тіла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320932
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 14.03.2012
милуйся сміттєвими звалищами і густими вогнями
замиленими оченятами кліпай наївно,
тримай спину рівно
коли зупиняєш блискучі автівки
й тоді коли скалишся щиро усім,
немов на арені цирку...
ти прокидаєшся в шлунку своєї зірки,
тієї, що шлях твій повинна робити світлим.
ти бачиш як юні і вільні ковтають омани літри,
а потім лаштують на чесність тобі перевірки.
ти надто для себе чужа і тобі не спиться,
вдягаєш власне ім'я,
коротшу за пам'ять спідницю
й прямуєш вздовж лінії лісу,-
подряпана і зашкарубла
та все ще актриса.
тримаєш донорські сни в опустілих легенях,
усе видихаєш ментолові усміхи,
мантри священні.
і в пошуках завше вивчаєш старі афоризми
щоб влучно жбурляти їх в стіни
чужої харизми...
та перш ніж заснути малюєш обскубані крила,
рахуючи поспіхом кількість психічних відхилень.
і можна б дивитись це шоу без дивної втіхи,
горіхи чекання як вже пограбовані мушлі.
м'якушні бажання, інтриги й потоптані фіги
і кожен хто все ще сміється -
загубленомужній.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315220
дата надходження 19.02.2012
дата закладки 27.02.2012
ми ще не частувались березнем,
вивчаючи потерті інструкції,
що похапцем хтось наклеїв на наші спини.
бути тобою до чи після всього?
вивчати слово "завжди",
повторювати його різними мовами
надто безмовно.
збільшимо дозування,
перестрибуючи разом дитячі книжки,
залишаючи ці скупі ілюстрації
знову на потім.
сміх оздоблює гардероб шумом,
вдягає нас від очей чужих
і робить східці розмов рухомими.
застрягають у горлі
кольорові пігулки дії і вечора,-
що нам побічні ефекти?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317372
дата надходження 27.02.2012
дата закладки 27.02.2012
нет ответов, только снег,
которого так давно не было слышно
трюфельный вечер горчит,
кто ему не угодил непонятно...
а в паузах ночей
маленьким колокольчиком
напоминания
звонко так, заливисто.
лю...
твои пальцы пахнут
мандаринами,
едва касаясь моих губ,
обжигают страстью
и сводят с ума
фабрики и пароходы
не сравнятся
с этой наполненностью
___
наверно оно было вечно,
как и ты, как и я.
вспомнилось
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308161
дата надходження 21.01.2012
дата закладки 22.01.2012
Ніч розривається блюзом, і джазом,
сирість в легенях із світлом осіла…
Під ногами розмитість, але… разом…
В ніжних руках твоїх віра і сила…
І вечір холодний пальцями соло…
по грифу ганяє в зад і в перед,
ладами, нотами. Вкотре драйвово
місяць голосом хриплим тягне куплет,
а ритм барабану настукує дощ…
б'є по асфальту немов по бас-бочці.
Це просто лиш музика, скажете й що,
прийдуть… новіші, крутіші, дорожчі!!!
Лиш музика справжня - музика вічна,
всім поколінням звучатиме завжди…
Джаз і блюз, рок -н- рол… це - не пересічна
музика щирості, серця і правди…
Тебе… не пущу я цієї зими…
Послухай, як ніч доспівує джазом,
і музика наших сердець -то є ми,
звучатиме доки… ми будемо разом…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302405
дата надходження 26.12.2011
дата закладки 02.01.2012
Знаєте, навіть якби на дворі, було все одного кольору наприклад білого, як чистий листок паперу, чи помаранчевого, як сонце, або жовтого як лимон, я б все одно здогадався, що за вікном осінь…
Це специфічне відчуття її в крові, в голові, в усьому, навіть в поведінці своїй і оточуючих, я знаю…що за вікном осінь…вона зі сльозами, в мені кожного дня, вона з своїм небом в мені…вона…змушує кричати в чотирьох стінах, шукати себе в кожному закутку своє кімнати…вона…кожного прохолодного ранку підіймає мене з ліжка і палить своїм сонцем…вона кожного вечора веде мене до тебе, тому що саме ти моє спасіння, нехай хоча би на один день, на декілька годин, але ти моє спасіння… твої очі, незбагненні в них щось неймовірне, яке я ніколи не можу зловити, а навіть коли і зловлю, то не можу зрозуміти що це… Ти ніколи не вбиваєш, мою надію. Навпаки ти її підпалюєш своїм поглядом, і зігріваєш теплими руками, моє інколи холодне до цього світу серце, інколи байдуже до оточуючих.
Ти повна противага цій осені, з тобою я не шукаю себе, з тобою я це лише я, з тобою мені непотрібний більше ніхто, хіба що трішки осені на дні чашки чорної кави…хіба що трішки осені в твоїх очах…
Знаєте, навіть якби на дворі, було все одного кольору…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282172
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 06.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.11.2011
рассыпаются письма
веер
смело
смотрится на фоне панорам
не разобраться в потоках информации,
не уследить за мыслями,
не разогнаться резво засыпая
противоречия, помарки, просчеты
улочки, дворики, дороги
...
кажется, еще минута и вспышка
памяти, вдохновения, чувств и...
только дрожь в пальцах и какое-то не согласование
...есть только смысл продолжать...это Черчиль
это достойное
настоящее
улыбчивые звезды
да
спасибо
облака не падают, они просто шутят над нами
кружите их, кружите!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289021
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 27.10.2011
Отправил тебе свое дыхание
В это прозрачное утро
Здесь, сейчас…
Не прося ничего взамен
Запахом зубной пасты
В сброшенных ночных одеждах
В оставшихся снах на подушке
Почувствуй
Пробуждение…
К тебе…
Ртутью в градуснике
Поднимаясь к твоим губам
Теплыми лучами солнца
Согрею…
А ты выпей меня
Горячим чаем
И спрячь под свои одежды
Ощущая
Мою любовь
Ближе чем на растоянии…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288747
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 27.10.2011
Як хочеться бути щирим, чесним,
Як хочеться просто бути…
Просто відчувати, що ти є…
І хтось є поруч з тобою…
Хочеться бути відвертим,
І вірити людям, вірити в людей,
А не ховатися від них в мержі…
Просто мені скажи…
Привіт!!!
Просто впізнай мене,
Я повірю тобі, навіть якщо ти збрешеш…
І я обіцяю, що повірю в людей…
В їхню чесність…
Обіцяю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288318
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 25.10.2011
Землю на стол
Горстью
грустью...
Выложить забравшийся гость
он как цветок
или луна...
Земля
пахнет вареньем
и пространством
из под одеяла...
Его измотанный шарф
завидует в пустую...
Я ему верю
но с трудом различаю фразы
одну за другой
Все хуже и хуже...
Глаза...
как иглой в вену
дыхание
Твое
Твое
Твое...(на выдохе)
Мое безразлично
к ногам...
Спасибо за то
что ты есть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150213
дата надходження 15.10.2009
дата закладки 23.10.2011
Приклади до вуха
розбитий радіоприймач
У відчайдушній тиші ти раптом почуєш бога.
Він промовлятиме мелодіями
мрійливого пост панку з вісімдесятих,
голосами загублених романтиків,
огорнутих мереживом осінньої меланхолії
і слухай!
Слухай його, заплющивши очі.
І, знаєш, може навіть статись диво –
на твої теплі долоні падатиме перший сніг
а внутрішні океани переповнять тебе
і у своїх щирих сльозах ти сам
станеш схожим на бога.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283485
дата надходження 30.09.2011
дата закладки 23.10.2011
Вздовж строкатих полів,
затамувавши подих,
заховавши під повіками пелюстки
осінніх квітів,
а в долонях -
пір'я перелітних птахів,
закутавшись у дим
із спаленого літа,
в ранкові тумани,
у затишні шерстяні шарфи,
в тепло світлого жовтневого смутку,
ми прямуємо в сторону світанку,
далеко за лінію горизонту
для того, щоб стати ближчими...
самим собі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288104
дата надходження 23.10.2011
дата закладки 23.10.2011
Морось противно падать из форточек
Будет всю ночь в наш последний ноябрь..
«Взять тебя за руку?» - Время на корточках,
дымным окурком тлея двенадцатым
нам обещает чего-нибудь к праздникам,
Вроде варенья Алисы или.. улыбки Чешира,
А мне все едино: постылые «завтраки»,
да за окошком дубы – конвоиры,
кафель усталый больничной палаты,
спинки скрипящие куцых кроватей,
и безразличное «мне же..не надо» -
всем приходящим с улыбкой некстати..
Только ловить бы губами снежинки
Да босиком по паркету домашнему,
Лишь завернувшись в прохладу простынки,
Шлепать в осеннее позавчерашнее..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139766
дата надходження 02.08.2009
дата закладки 18.10.2011
над сонной гаванью дорога полнолуний,
шумели строчки слов под камышами звезд,
в коктейле осени со вкусом сулугуни
мостами тех надежд, что в караванах грез...
и ромом новых дней сосново-одиозным,
сквозил шальной уют рассветов молодых,
да заплетаясь ветер кашлял на прохожих,
ронял им жемчуг непосредственной тоски,
от разомлевших мыслей и вчерашних странствий
с ума сходили захмелевшие мечты,
у размышлений, на прогулке... над пространством,
в полете, вкусах, ощущениях... где ты!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286380
дата надходження 15.10.2011
дата закладки 17.10.2011
А у него под сердцем живут два солнца, И им не тесно, ничуть не жарко, Он перекатывает их по аркам Моих немыслимых, невесомых, Неупомянутых всуе..
А у него под сердцем живут два солнца, И можно прятать себя в ромашки, И можно карты гадать рубашками, Переворачивать вверх тормашками Такой осенний и неделимый, Иксом искомым "Как я тоскую"..
А у него под сердцем живут два солнца, Он сам придумал себе такую, Чтоб непохожа и непрохожа, С глазами грустными и одежей Из шоколада осенних снов, И взгляд с корицей, а не укоризной, Чтоб растаможен, почти безвизов
Был (пре)восходный его "Привет"
А у нее под сердцем - сплошные луны, И мерзнут пальцы, когда по струнам
Чуть тихо льется ее ответ, А значит, мир будет белым-белым, Когда осеннею колыбелью Качнется в сторону ноября, И будут солнца под сердцем биться, И снова встретит лисенок Принца,
Чтоб льдам сердечным их растопиться..
"Зачем под сердцем живут два солнца?". -
Он в шарф закутает, носом ткнется,
(Почти, как кошка)
пройдет вдоль струн под занавес лун..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285143
дата надходження 09.10.2011
дата закладки 11.10.2011
Я досі ще живу,
І дихаю тобою,
Я досі ще лечу
Туди, де були двоє...
І тихо так мовчить
В вікні самотнє небо,
Час так швидко мчить
Я хочу лиш до тебе...
П-в:
Мріяти так хочеться,
І бути там, де ти...
Вірити так хочеться,
А ти давай лети...
Залиш мені частиночку,
Недоспаних ночей...
Залиш мені краплиночку,
Своїх сумних очей
Ми знову лише вдвох,
Ніхто не заважає...
Знає лише Бог,
Хто кого кохає...
Лети, не забувай
Всі наші світлі мрії,
Крил у нас немає...
Та ми літати вміємо
П-в:1 раз
Залиш мені частиночку,
Недоспаних ночей...
Залиш мені краплиночку,
Своїх сумних очей
Музика і слова: Юрій Матвійчук
Виконує: Вікторія Буханько
Аранжування:Zefir Music
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285347
дата надходження 10.10.2011
дата закладки 10.10.2011
Ти казала мені «прощай»
Ти казала, що ми – дві різниці
І ховала журбу і печаль
В кольоровій такій косметичці
Ти казала мені «ти друг»
Ти прохала, щоб я пробачив
І не бачили люди навкруг
Як твої окуляри плачуть
Ти казала мені «прости»
Ти казала, що все так невдало
А коли я збирався піти
Обняла… і вже не відпускала
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240446
дата надходження 11.02.2011
дата закладки 08.10.2011
Чому осінь завжди приходить з тобою?
Чому коли жовтень я вмиваюся відчаєм…?
Відповіді на запитання не мають значення…
абсолютно ніякого….
Запитання…. запитання…запитання….!!!
Із криком виривається біль через подерте горло
словами, котрі ніколи не хотілося казати тобі…
Я безсилий…
Не збагнеш…. ти ніколи не збагнеш….!!!
як це бачити тебе коли тебе немає поруч…
Як в кожній абсолютно в кожній…шукати твій почерк…
Твої очі…..і навіть вітер говорить твоїм голосом
нещадно б’ючи мене в спину…
І навіть небо…плаче твоїми сльозами…
Тобі ніколи не збагнути…як це бути покинутим
людиною…котру несеш у серці з першого знайомства…
Тобі ніколи не збагнути…
Тобі…ніколи…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284821
дата надходження 07.10.2011
дата закладки 07.10.2011
Акварели дождя
на размытом холсте окна...
Согревает кофе
белый изящный фарфор.
Начинает
пиано*
блюз выходного дня
Между нами неторопливый
утренний разговор.
Мы и полдень
- втроем -
под зонтиком, синим, как дым,
Ты к моим,
я к твоим
приноравливаясь шагам.
Синкопы.
КАпель.
По крышам.
Город звучит другим -
Ритмом сердечным.
Но неизменно крещендо* – храм.
Вечер.
Старый театр.
Галерея знакомых глаз.
Диминуэндо* света
до сцены
сужает круг.
Русско-еврейский оркестр
так прохладно играет джаз.
А ты его согреваешь
сплетением наших рук.
Мистерия белых цветов
– капитуляция дня…
Оберегами нежных слов сохрани меня.
Пусть завершает ночь
наш воскресный
прощальный блюз
На дорогом плече
затихающей
нотой
«лю…»
пиано* - (муз. термин) тихо
крещендо* - (муз. термин) постепенное увеличение силы звука
диминуэндо* - (муз. термин) постепенное затихание
8.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269233
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 06.10.2011
Осінь розбавляє ніч, на дні чорної
міцної на пів-холодної чашки кави.
Небо добавить трішки цукру, а місяць ванілі,
тиша не зруйнує стіни моєї кімнати
і не випустить мене за межі балкону…
дим цигарок, не змусить мене набрати
твій номер телефону
і спитати
а де ти???...
І я дочекаюся будь-якої години ночі,
дивлячись через кожну хвилину на годинник,
не знаю для чого? Напевно просто так…
доп’ю свою холодну каву,
втоплю печаль у стінах рожевих шпалер,
вибач, але тебе із пам’яті я не cтер.
Без пробачень…
ми не обійдемось без побачень…
Вибач…
не знаю, за що…але вибач…
не знаю за що…але дякую…
можливо просто зате що ти є…
і пробач мене, за те що я так часто зникаю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278094
дата надходження 01.09.2011
дата закладки 05.10.2011
Я вирішив що всесильний…
І намагався сам будувати власний світ…
А в підсумку, всі сказали, що я егоїст,
Бо ні в кого не просив допомоги…
Я вирішив, що я романтик…
І намагався завоювати її таким яким я є…
А в підсумку, вона мені сказала, що я ідіот,
Сідаючи в дорогий мерседес,
Який подарував йому батько на повноліття…
Я вирішив, що я все знаю…
І не читав жодної книги, котру мені дарували
Ніби натякаючи «Чувак прочитай…
Воно й справді тобі допоможе…»
А я ставив їх на полицю,і робив свою бібліотеку…
Я вирішив, що я вмію жити…
І не слухав порад які мені говорили дорослі люди,
І лишень тоді…коли я не міг знайти виходу,
Із побудованого мною власними руками світу…
Я згадав усе, що я не зробив…і усе що мені говорили
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283143
дата надходження 28.09.2011
дата закладки 05.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.10.2011
кавовим осадом ніч розійшлася,
десь серед поглядів, серед вистав,
тихо герої губились по трасах
зрадженим поспіхом вітру без справ...
щойно світанок, стривожений сонцем,
танув на скронях фарбованих днів,
пальці торкались до мого волосся,
наче уперше... як вересень мрій
будуть гойдати словами секунди,
ті, що так довго не мали адрес,
вулиці, спогади, джазові будди...
в обрисах тануть ранкових чудес
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283280
дата надходження 28.09.2011
дата закладки 03.10.2011
прошлепало утро
под окнами в тучах,
довольно свежо
от прохлады тягучей,
проснулся рассвет,
отражая бегущий
луч нового дня
в силуэтах растущих
и может быть осень
в расстроенных чувствах,
со смешанным лаймом,
и капелькой грусти,
гуляла по средней
своей полосе,
искала цвет охры
в уснувшей росе
и может быть осень,
по ритму и просто,
немного простужен
сентябрь в отголосках,
и завтра, в кашне,
на балкон забежит,
послушать аккорды,
коснуться души
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278027
дата надходження 31.08.2011
дата закладки 11.09.2011
ІНОДІ Я ГОВОРЮ З НИМ
тиша
кажу йому я
тиша приходить
в найбільш важкі часи
її легко почути
в навколишньому гаморі
коли часто знекровлений
їдеш просто
куди дивляться очі
незважаючи ні на кого
і не звертаючи ні на що
вона є твоїм персональним сміт енд вессоном
і рішення як ним скористатися
твоя виключна прерогатива
тиша не ставить питань і не дає відповідей
вона марафон який можна пробігти або здохнути
або пробігти і здохнути
твій вибір завжди лишається твоїм вибором
котрого ніхто не в змозі тебе позбавити
тож
кажу йому я
вмій слухати тишу друже
вмій і завжди завжди завжди завжди
роби правильні висновки
поки одного разу ти справді не помилишся
а потім я вимикаю світло і лягаю спати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196668
дата надходження 20.06.2010
дата закладки 11.09.2011
Листья приходят к тебе пошептаться о сокровенном -
Слишком едины мы, чтоб разорваться бесшовно
Ищешь в кленовых ладоней моих очертанья и вены
С каждой минутой ясней понимая - мы единокровны
..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276731
дата надходження 24.08.2011
дата закладки 26.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.08.2011
С каждым годом она будет становиться моложе,
Смотреть миру в лицо и жить наизнанку кожей,
Улыбаться одними глазами и спрашивать: "Можно?".
Только рядом будет тихой-тонкой гордой не-амазонкой..
Он изучит сто сотен изгибов ее упрямой брови,
"Лорд Нельсон смущен", кошачий шепот на мове,
На запястьях нероли и выдохнет: "Колискова",
Почти без акцента и бережно, будто ходит по кромке..
Они будут долго и счастливо делиться друг другом,
Купаться в тепле и ласке, передавая ходы по кругу,
Вести свои колесницы на поле Куру сквозь все Кали-Юги,
И заново строить миры, найдя волшебства цветы под пеплом..
Ей для чудес не нужны зелья, костры и заклинания,
Ему талисманом не служат жертвенные заклания,
Так вышло, что двое эти покоят все мироздание
Единственной мантрой: "Люблю и буду тебе теплом и светом.."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266787
дата надходження 24.06.2011
дата закладки 23.07.2011
Это было недавно, это было чертовски давно,
Кто-то, сердце держа, произнес в темноту: "Да будет"
Размоталась бабина с лентой немого кино,
Мы пришли на последний сеанс "Жизнь как чудо"..
В нашей осени листья падают только ввысь,
А отсчет времени начинается Равноденствием..
На часах наши стрелки, как мысли, сошлись
На одном на двоих полушепоте: "Снова вместе"
Третья память* - в подушечках пальцев ток,
Не забыть бы о том, что начиналось с "Варкалось.."
Это - только начало движенья, его первородный исток
(Я)река - это лучшее, что с тобою когда-то случалось..
* Третья память - метафора и значение Евгения Евтушенко, использую, как
нарицание сохраняя его первозданный смысл.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265141
дата надходження 15.06.2011
дата закладки 23.07.2011
Ночью становится лучше и голодней, сны осторожно обходят меня по флангам
Знаешь, давно хотелось уйти за ней, Луны считать по временным фалангам..
Здесь мне уже не тихо и не смешно, ночью длиннее тени и тоньше пальцы
Мама, теперь мне кажется, что грешно в самый тревожный час не улыбаться.
Кажется, слово новое вяжет рот - не рассказать равняется свищ у сердца,
Яблоки вдруг завяжутся на Сфирот, я проведу ладонью по лбу иноверца,
Что прорастает, когда язык иссох - нету молитв для капельниц и шприцев
Мама, в ночи мне кажется, что Бог - он не журавль в небе, а в руке синица.
..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264382
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 23.07.2011
..Принц посмотрел на письмо на столе, повел по нему рукой и немного улыбнулся. Лист мягко-коричневой бумаги был почти чист, лишь стояли пометки "кому" и "от кого" -
В цветочную поляну, Цветку. - От принца. .. (с)
Каждый из нас прорастает из своего зерна,
Как прорастают из сказок волшебные дети..
Эта зима уходит, капелью треща по швам,
Радуя дымкой туманов тихих рассветов..
Эта зима уходит, приходит время тепла
Нежности хрупких крылышек стрекозиных
Взглядов, так много значащих, и дотла
Прошлых пожаров сердца пеплов незримых..
Нам остается - идти, вслушиваясь в ночь
Ласки мяукающих котят и белых сияний,
Снов наяву, шепотов внутренних многоточий
И воплощений самых заветных мечтаний..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264262
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 23.07.2011
- Я буду называть тебя теперь чайной принцессой..(с)
Даже не знаю, как написать тебе о том, как по тебе скучаю
Мирно теряюсь в меню кофеен между чизкейками и имбирем
Между Голландией в паспарту, пледом и "может быть, поболтаем?"
Лентой из органзы на запястье, веснушками и последним сном..
Как исскучались в синевазье тугие бутоны любимых тюльпанов
И все записи "на потом" в моей тетради в разводах мастихином
Я, кажется, все ближе срастаюсь созвучьем в нотных станах
Необы_чайных музык пятого элемента, что над_стихи_ен..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260001
дата надходження 16.05.2011
дата закладки 23.07.2011
ДЕНЬ О НОЧИ
________________________________
На берегу
разбитое окно,
цветы из форточки его
растут.
Вода
прозрачная...
так будет не всегда
но будет,
совсем немного
прямо здесь,
вот тут!
На берегу
рассыпаны улитки...
На берегу
волна и ветер разговаривают,
а я
молчу...
а что могу я им сказать?
что листья
вокруг меня желтеют?
что будет снег
и таять будет он?
или вопрос задать им?
так нет же здесь вопросов,
на берегу -
всё ясно...
Солнце...
день...
а ночью
следить я за Луною буду
и мысль о ней
я сберегу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265827
дата надходження 19.06.2011
дата закладки 23.07.2011
Улицы стареют в одиночестве...
Утомленные сыростью взглядов.
Я рисую на картах пророчество,
Избегая старинных обрядов
Я крошу на асфальт пироги.
Подберут их весенние птицы.
На губах нежный вкус кураги,
Легкий ветер ласкает ресницы.
Это март мне принес дневники!
Распечатал цветные коробки.
Город пачкает нам сапоги,
Притворяясь немыслимо робким.
Я останусь сидеть у окна,
Изучая чужие портреты.
В зернах кофе остатки тепла.
Беззастенчивость вечного лета...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176334
дата надходження 09.03.2010
дата закладки 23.07.2011
выключи свет,
уснувший в коридоре,
головокружение жарких ночей
и аромат кофе на пальцах...
фонари подглядывают
в свое пенсне,
а тени скользят
по сочной и разомлевшей
средней полосе лета
утро вечера
ярче и выразительней,
смелей и находчивей...
резонно
разительно
резвей
и только шепот ветра
будоражит мысли,
раздаривает
налево и направо
комплименты,
и гонит прочь
сто первого барашка
____
музыка Нино Катамадзе - OleI
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269143
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 22.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.07.2011
Когда прийдет пронзительный октябрь,
Когда багрянец листья разукрасит,
Войдет в меня тихонечко печаль,
Совьет гнездо на донышке души.
И душу изнутри сиреневым раскрасит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218421
дата надходження 26.10.2010
дата закладки 09.05.2011
музыка
падает звуками
по стеклу
крыши городов
проносятся
мимо
эфиры
радио
смяты,
скомканы,
охрипли
куда же все-таки убегают
меж домов
тучи?
и я вместе с ними... лечу
созвездия, маски, роли
антракт
не надо так ...
это лишнее
мысли не_Булгаков_ской героини
на перине.
они не ...
как же звонко в тишине
а после бала,
в темных кулисах вечера,
заблудились нежданные гости
улица пахнет жизнью,
переменами, цветом вишни
и молодым маем
утро проспало под пение
изголодавшихся птиц,
а бродяжничество голубей
только хлопает крыльями
под окном
моим окном
слышали?
завтра тот самый понедельник,
а как же он долго не начинался
все уходил из календаря
и вплетался
в переплет прошлого
слова
ноты
мысли
пора вам отдохнуть
с чашкой душевного благоразумия
весны
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257073
дата надходження 01.05.2011
дата закладки 04.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.04.2011
... слова запозичені з мови жестів-
двісті протестів ранкових-
змову влаштуєм опівдні-
півні ледачі і нам не до чаю-
та обіцяю кувати залізо,
гризти валізи чужими зубами-
снами під шкіру, а потім додому-
тільки нікому (їм знати навіщо?)-
темне горище-останній притулок-
вулик бажань не гудить підозріло-
так закортіло намиста із фобій-
небо на лобі, будинок на небі-
гребінь в кишені у купі з волоссям-
все обійшлося... маленькі тортури-
БІЙСЯ бажань...
ми збудуємо мури.
потім прокинемся й мовчки покурим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255097
дата надходження 20.04.2011
дата закладки 24.04.2011
... моя Аліса прокидається практично вранці-
саме тоді ненажерливий кролик доїдає сонце,
а крихти, які не смакують, вішає зірками на небо.
Аліса ніколи не куштувала шоколадно-ванільного суму,
з неї не стрибали вірші з розкуйовдженим волоссям
і безсюжетність снів не перекреслювала чекання ночі.
Моя Аліса ненавидить казки з щасливим фіналом -
вона навмисне стирає фінал зі сценарію свого життя.
Її кімната не визнає поклоніння кавовій гущі,
а на світло її ранку ще ніколи не прилітали метелики.
Алісу дратує синій колір і символічність дешевої біжутерії,
але вона обожнює золото тверезих думок.
Зеленоока Аліса спочатку плутає мрії з розпорядком дня,
а потім розуміє, що для неї це одне й те саме.
Її не гнітить одноманітність та сірий колір міста
і їй не хочеться вдихати аромат щойно написаних листів.
Моя Аліса голосно сміється з тих, хто вірить в чудеса-
вказівним пальцем вона дарує їм статус невдах.
Їй не хочеться зігріти безпритульне кошеня
чи прокручувати в пам'яті сотні обіцянок,даних собі.
║║║Штрих-кодами повзуть твої бажання на подарунковому папері
і щастя досягається одним дотиком до блиску вітрин-
Алісо, не дозволяй мені бути тобою...║║║
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252266
дата надходження 07.04.2011
дата закладки 07.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.04.2011
моє Сонце розливається світами,
моє світло не залежить більш від Сонця.
все блукаючи небесними морями
заглядаємо в прострочені віконця.
ти втрачає сцени запису зі світом
ти забудеш кілька знайдених акордів
тільки сильні цього змученого Світу
усміхаються з приречених білбордів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226739
дата надходження 06.12.2010
дата закладки 03.04.2011
элементы полетов,
пируэтов графит,
нереальное лето,
дорисованный миг,
легкость мнимо и мимо,
фееричность летит,
пальцы чувствуют зримо
слово_мыслия миг.
или все же воздушно,
ловко скрыв суету,
разбудить сон в подушке,
дымки облака сдув.
безоглядно влюбляясь,
привыкая к мечтам,
в сотый раз возвращаясь
к не уснувшим... но нам...
за графинами смыслов,
за ребячеством снов,
в нереальность бесчинства,
в парапеты основ.
или все же воздушно,
ловко скрыв суету,
разбудить сон в подушке,
дымки облака сдув
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251137
дата надходження 02.04.2011
дата закладки 02.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.03.2011
Дать имя коту – непростая задача
Нет, это не игры в саду
Ты можешь сказать: я напрасно чудачу
ТРИ ИМЕНИ НАДО КОТУ
Вначале даем ему имя простое
Ко всякому случаю вот:
Черныш иль Пушистик, Прохвост иль Толстой
Любое из них подойдет
Еще имена позатейливей, слаще
И для парней и для дам
Варвара, Баюн, Маркиза, Мурчащий
Ко всяким подходят котам
Еще коту надо особое имя
Чтоб хвост задирал как трубу
И гордо пройдя меж котами иными
Он знал: имя то – лишь ему
И вот имена, ты подумай над ними
Гугляндий, вКотТакте, БанкКот
и Пульчика, КузьМарта ты с остальными
Во веки не спутаешь, вот!
Но выше всего, и главнее всех прочих
То, что я припас на потом
СЕКРЕТНОЕ ИМЯ, ни днем и ни ночью
Не выдано будет котом
Когда кот задумался, как медитирует
Тут может все дело в одном
Что мысли его непрерывно пульсируют
О самом секретном
О суперсекретном
Имени не наз-ва-ном
Альтернативные переводы:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211023
http://zhurnal.lib.ru/u/usmanowa_a_r/cats_1.shtml
Ну и то, что я добавил аудифайлом
================================
T.S. Eliot - The Naming Of Cats
The Naming of Cats is a difficult matter,
It isn't just one of your holiday games;
You may think at first I'm as mad as a hatter
When I tell you, a cat must have THREE DIFFERENT NAMES.
First of all, there's the name that the family use daily,
Such as Peter, Augustus, Alonzo or James,
Such as Victor or Jonathan, George or Bill Bailey--
All of them sensible everyday names.
There are fancier names if you think they sound sweeter,
Some for the gentlemen, some for the dames:
Such as Plato, Admetus, Electra, Demeter--
But all of them sensible everyday names.
But I tell you, a cat needs a name that's particular,
A name that's peculiar, and more dignified,
Else how can he keep up his tail perpendicular,
Or spread out his whiskers, or cherish his pride?
Of names of this kind, I can give you a quorum,
Such as Munkustrap, Quaxo, or Coricopat,
Such as Bombalurina, or else Jellylorum-
Names that never belong to more than one cat.
But above and beyond there's still one name left over,
And that is the name that you never will guess;
The name that no human research can discover--
But THE CAT HIMSELF KNOWS, and will never confess.
When you notice a cat in profound meditation,
The reason, I tell you, is always the same:
His mind is engaged in a rapt contemplation
Of the thought, of the thought, of the thought of his name:
His ineffable effable
Effanineffable
Deep and inscrutable singular Name.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242632
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 31.03.2011
Беспамятство волнующим стихом
Прольется раскаленно на бумагу.
Какая сладость! (Что вы, подождем!
Еще мгновение, еще одна отрада!..
Не открывайте глаз, не выходите, не
Пытайтесь возвратиться в "настоящесть".)
О как нелепа "истина в себе"!
О как абсурдно призрачное "счастье"!
Каким летам посвящено и что?
В блаженной пустоте сникает время.
Я - дерево. Я - птица. Я - никто.
Внестрочный знак дописанный поэмы.
И как легко, присутствуя, не быть.
Здесь и сейчас равняет бесконечность
Пути. А волны так же мерно будут плыть...
А сердце так же будет слушать Вечность...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191388
дата надходження 23.05.2010
дата закладки 30.03.2011
9 секунд - и снег замирает...
Город, одетый в нарядные крыши
Сонно вздыхает...
И тает...
И тает...
Даже рука неуверенно п...и...ш...е...т...
Все исчезает...
Становится тише
Музыка. Падает и умолкает...
Мы не услышим..
Уже не услышим
Тех, кто взлетает...
Распахнуто... Выше...
Время стекает
С их перьев... Смотри же!
Это свобода. Она обнимает,
В спины им дышит...
Ты понимаешь?..
Истина ближе,
Несказанно ближе!
................................................
Все исчезает...
Становится тише
Музыка. Падает и умолкает...
Ты не услышишь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229654
дата надходження 18.12.2010
дата закладки 30.03.2011
в моей кухне какая-то девочка упивается моим чаем.
по ком-то скучает,
играет ночами
на старом рояле
и пишет песни про лето.
курит много моих сигарет,
рисует билеты
и море на стенах.
уже несколько лет
нелепо моргает глазами зелеными,
драмы читает на подоконнике
и машет прохожим сквозь стекла квартиры,
подруг ведь осталось всего четыре-
три серые и одна с морем недорисованным.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250621
дата надходження 30.03.2011
дата закладки 30.03.2011
Я хочу быть слоном в коричневых водах Ганги,
Я хочу тишины в глубине моих серых ушей,
Пусть поющие чаши звенят, пусть разносятся мантры,
Я останусь безмолвным творением мира вещей.
Я хочу созерцать каждый шепот рожденного слова,
Сотрясание звуков суфийских кружений, полет
Ваших тел, расцветающих в лотос. Мне это не ново,
Я давно изучил своим хоботом их пируэт.
А потом, засыпая под ласковым деревом Бодхи,
Ощущать ароматы поднявшихся рядом цветов.
Это маленький мальчик спустился с бамбуковой лодки,
Он потом приоткроет вам истину мудрых слонов.
О покое ума, о всесущей гармонии мыслей,
Об отсутствии битвы несчетных душевных страстей,
О простом равновесии маленькой искренней жизни,
Одинаковой жизни безмолвных слонов и людей.
Ну а я растворюсь, как любое рожденное чудо,
Что когда-то ступало по доброй и теплой земле,
И никто не узнал бы, увы, что слоны - это будды,
Если б только не мальчик, с улыбкой припавший ко мне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250494
дата надходження 29.03.2011
дата закладки 29.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.03.2011
Коли читав я книгу, знаменну біографію
І це ось те (кажу я), що автор назива людське життя?
І що, так хтось, як я помру, й моє опише життя?
(Немов би будь-хто дійсно знає щось про моє життя,
Ні, ба, навіть сам я часто міркував, що знаю мало,
чи нічого про справжнє моє життя,
Лиш декілька підказок, декілька невиразних штрихів і натяків
Я сам шукаю креслення мого шляху)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210473
дата надходження 11.09.2010
дата закладки 28.03.2011
Прийди, кажу, моя душа
Як вірші в моє Тіло ми напишемо, (бо ми – одне,)
Після мого повернення,
Чи далеко-далеко звідси, в інших сферах,
Там в якесь товариство повернуся наспівом,
(Буду гідним [товаришем] ґрунту Земному, деревам, вітру, бурхливим хвилям,)
Коли наперекір усьому я тримаю усмішку,
Знову і знову, завжди належу моїм віршам – як, власне, ось тут і зараз
Підпишу Душу та Тіло, назначу їм моє ім’я
Волт Вітмен
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210309
дата надходження 10.09.2010
дата закладки 28.03.2011
Тебе тримати міцно за руку,
Щоб бачив ти, якими парами
Стають слова міцною вірою
У ті пісні з морською піною
Що в небі зорями яскравими,
Коли забули ми про правила
Писали нам: \"Усе можливо\",
Світили нам, що треба жити,
Відкрити очі - світ побачити,
Відчути все, що має значення,
Віддати свого серця стуки -
Як стануть резонансом звуки
Так просто взяти мовчки за руку,
Сказати \"Знаєш, досить марити,
Цей світ складний, але на волі
Я поведу тебе до моря."
І тихо зорі посміхаються,
Бо мрії іноді збуваються...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214158
дата надходження 03.10.2010
дата закладки 28.03.2011
ти не казав, що не буває в світі
того, що я вигадувала вголос,
усі ті ночі невблаганно літні
не повторити біля моря знову,
не відкривати світло поміж штори,
ховатись в глибині від струму в спині,
і розбирати внутрішні затори,
такі незвичні і такі ще дивні...
читаю слів, здається, забагато,
що наче поруч, і десь там між точок
для мене свою зоряність не втратив,
і не спинив поміж порогів ночі...
ти не казав...чи я не чула знову,
лише ішла з закритими очима
до твого серця, як би йшла додому...
не повторити, кажеш... бог із ними...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233534
дата надходження 08.01.2011
дата закладки 28.03.2011
Коли тебе дощу завіса сіра
огорне
і захопить у полон –
у серці не погасне СонцеВіра -
я усміхом
торкнуся твоїх скронь.
Він звільнить.
Принесе тобі свободу.
Не буде сірим хмарам вороття.
Хай сонячним
у будь-яку погоду
навічно буде
все твоє життя!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250062
дата надходження 27.03.2011
дата закладки 28.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.03.2011
Впускаю тебе у серце.
Дозволяю мареву скинути сандалі,
Заходь туди – у кімнату,
Далі праворуч у ту саму кімнату
Застелену білосніжними килимами.
Сідаєш,
Залишаєш сліди на килимі.
Серце доведеться знову відбілювати
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230477
дата надходження 22.12.2010
дата закладки 25.03.2011
Где-то в заваренной кружке чая
Такой же чай.
Где-то такой же осколок сердца
Молит: "Прощай!".
Где-то на кухне за белым снегом
Не видно снов.
Та же тетрадь, карандаш-обломыш,
И связка слов.
Слов, что не нужно кричать прохожим,
Шептать больным.
Слов, что рассыпались по ступеням,
Да Бог уж с ним.
Музыки б! Музыки! Саксофона!
Чтоб слезы всласть.
Теплые реки... И дрожь, и трепет
Пальцы на щеки класть.
А наверху - ледяная лампа
Что-то о солнце врет.
В календаре закончились даты -
Близится Новый год.
Сонно вползает в чужие двери,
В терпкий чужой уют.
Где-то в цифры тоже не верят,
Где-то года не ждут.
Где-то... Знаю, тоже в квартире,
Так же марая листы...
Ищешь отверстие в правильном мире
Какой-нибудь Ты.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231598
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 25.03.2011
Вы все знаете сами: ночь - это джаз
И добавить здесь
НЕЧЕГО.
Если воздуха хватит -
Делитесь -
Надышимся встречами.
По промокшим проспектам
Бредут
Господа полуночники.
Это стайные ноты
Качаются
Ровными строчками.
Фонари осветят
Направление
Бархатной музыки.
Вы всё знаете сами:
Луна
Завершается блюзами.
Только это потом,
А пока -
Саксофон и ударные
В ритме ветра стекают
На крыши
Под звезды янтарные.
И по окнам текут,
Попадают
В квартиры бессонные.
Я одно вас прошу -
Не пугайтесь
Шагов постороннего.
Просто вчувствуйтесь в джаз!
Станьте им,
Растворяясь в мгновении...
...Жаль, не вместится ночь
НИКОГДА
В это стихотворение....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234916
дата надходження 15.01.2011
дата закладки 25.03.2011
И вот раскрываю тетрадь… Снова.
Город надламывается кусочком сахара,
Рассыпает людей празднично-белых,
Сладких, приторных,
Тепло одетых.
Они все прячут лица под шарфами, шапками,
Улыбаются, смешно растягивая губы…
Глупые.
Смотрят в глаза других, а своих не видят.
И город сердится.
Заметает их вихрями ватными,
А они думают, что это правильно,
Кутаются сильнее,
Спешат.
Мерзнет в глазах
Лед.
То есть сахар.
А я раскрываю тетрадь –
Кто-то ведь должен это записывать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139493
дата надходження 31.07.2009
дата закладки 25.03.2011
«Здравствуй! Как рад тебя видеть» - далее
все согласно bonton и твоей неиссякаемой фантазии,
вроде: «Как ты, моя Аспазия? Все ли еще или…»
Мое упрямое: «Нет, я больше не пишу ни строчки!»
Три точки, как всегда, между нами, когда я вру.
[Да! Я все еще хожу, не касаясь земли сандалиями,
Я все еще живу рифмоголическими приступами,
Я все еще никогда не умру.] Мое вежливое: «А ты?..»
Снимаешь очки: «Работа, ты знаешь, как...»
[Я все еще не могу без тебя, хватаясь за выступы
своих внутренних скал. Я все еще ищу тебя среди
тех, умеющих улыбаться лишь уголками губ,
Попавшись на удочку тщеславия, как последний дурак]
И оба наивно верим, что все еще впереди,
вроде огня, воды и медных труб. Раскрашенные
насущностями, все еще… Нетерпеливо переминаюсь,
желанием сделаться незаметной, сжаться…
И вспоминаю: «Тебе пора?». Кивок и твой
полуоборот три четверти печальным взглядом.
[Я рядом, малек… я раскрою ладонь. Будь.]
[Путь мой лежит, к обоюдному сожалению, мимо
тебя. А ты насквозь, не осознав, что все-таки вскользь.
Невыносимо падать в твои зовущие руки, забывая,
Как тают снегурки, верящие Лелям. И невыносимо –
не падать.] «А знаешь, о чем я мечтаю все это время?
Стать одним из твоих братьев»… «А знаешь, о чем я
мечтаю после своей смерти? - Повиснуть на
сгибе твоего локтя моим темно-синим платьем…»
30.06.2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241297
дата надходження 15.02.2011
дата закладки 25.03.2011
Выходи на улицу,
Подставляй бидоны -
Будем
Собирать дождь.
По капле...
По литру...
По вере...
Будем слушать его
Бесконечно
Там,
Где нет мыслей,
Где вода
Заполняет разум,
Растворяя его
в душЕ.
Или в дУше
Из твоих
Страданий,
Которые вылились.
Вымылись до конца.
Навсегда.
Да...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181958
дата надходження 05.04.2010
дата закладки 25.03.2011
______________________________________________
Лежу на полу. Тихо.
Скольжением воздуха слышу свое дыхание.
Ж и в а.
Если протянуть руку и коснуться лица -
Она рассыплется в песок.
Понимаю,
Что рука - всего лишь хрупкое сплетение клеток,
Песчинок.
Я вижу это, как оно есть.
___ ___ ___ ___ ___ ___ ___ ___ ___
Молчание становится невыносимым.
Напрягая связки, хочу произнести свое имя
Или хотя бы ОМ,
Но...
Я их не знаю. Не помню.
Понимаю,
Что слова все - набор бессмысленных звуков,
Вибрация атмосферы.
Я вижу это, как оно есть.
__ __ __ __ __ __ __ __ __
И вдруг телу становится легко.
Что-то мокрое и холодное нежно укутывает,
Наполняя меня и всю эту комнату.
Открываю глаза -
Дождь.
Зеленые капли струятся сверху, забирая пространство.
Понимаю,
Что дождь - он прозрачно зеленый, мягкий,
Он - форма тебя.
Я вижу это, как оно есть.
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
А как оно есть? Как?
Ведь это не правило, не секрет и не истина,
Ни я, ни комната, ни... дождь.
Возможно и нет ничего. Никого.
И тебя нет.
Нет тебя.
Понимаю,
Что это лишь плод пульсирующей мысли.
Одной на всех.
Аморфной мысли экзистенции бытия.
В которой я выбираю - Себя.
---------------------------------------------------------
И я вижу.
Вижу это.
Как оно есть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197110
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 25.03.2011
Скажи мне, как это - не писать стихов,
Не прятать локоны в кромку берета,
Не мерять затяжками площадь дворов
И уходить, словно сон, на рассвете?
Скажи мне, как это - не писать стихов?
Скажи мне, как это - не смотреть вверх,
Туда, где лужи отражаются в звездах,
Не рисовать указательным на стекле
И делать вид, что все так непросто?
Скажи мне, как это - не смотреть вверх?
Скажи мне, как это - не уметь молчать,
Глазами встретившись и сжав ладони,
Веснушки и листья по осени не считать,
Не замирать у витрин, слушая Морриконе,
Скажи мне, как это - не уметь молчать?
Скажи мне, как это - не писать стихов,
Не слушать пульсы пустынных улиц,
И забывать о сюжетах собственных снов
В угоду жизни со смыслом и скоростью пули?
Скажи мне, как это - не писать стихов?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243745
дата надходження 27.02.2011
дата закладки 25.03.2011
Между дыханием и тишиной твоих слов
Прячется синяя птица.
И мне кажется, я вижу
Как она расправляет свои крылья,
Когда ты молча смотришь,
Когда ты улыбаешься.
А еще в твоих глазах мне видится космос.
Весь.
Такой широкий и безмолвный.
Как жаль, что ты не видишь его,
Как вижу я.
Ты даже не знаешь об этом.
С тобой так спокойно
И иногда, совсем редко,
Немножко грустно.
Будто осенью. Прохладной и тонкой.
Ее не вдохнешь всю,
А только по капле. По капле...
Так и сейчас.
Если бы несколько слов, несколько листьев,
Опустились на плечи дня,
Я бы точно знала, что в тебе Море.
Но ты растворяюще тих. И я чувствую -
В тебе Океан.
И как хорошо, что волны не тонут.
Значит я
Буду только скользить по поверхности воды.
А спускаясь глубже -
Находить тысячи цветных ракушек...
И обратно.
Ведь так...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222379
дата надходження 15.11.2010
дата закладки 25.03.2011
Солнце разбилось об окна.
Какое блаженство
Знать,
Что оно не заходит
И не встает.
~Упанишады~
Желтое Солнце
Чувствую я,
Когда говорю об ахимсе -
О ненасильи.
Гнев обуздай. Ум приручи.
~Махабхарата~
Солнце на небе есть ты.
Небо повсюду.
Так и душа,
Словно небо, везде,
Только не в теле.
~Бхагавад-Гита~
Выпей же Солнце.
Кожа сверкает
Матовой бронзой.
Это мгновенье.
Пей через аджну.
~...~
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244462
дата надходження 02.03.2011
дата закладки 25.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2011
Не шукай ні у чому знаків… Витікають хвилини зі жмені...
тане сніг, нагромадився накип… на словах, що притихли в кишені...
розсипай в каламутні калюжі: Головне вперемі́ш з мішурою…
водостоки судомить байдужість монотонною сірою грою.
годі, годі спинатися вгору, назбиравши під нігті асфальту…
то був порох… у дзеркалі порух, зсув тінЕй на глибинах базальту...
незважай, так і звично, і легко – управляти життям, наче з пульта,
і змиритись, що небо далеко, і цю клітку піднести до Культу...
Тільки в сірий, запльований січень, коли тиснуть і стіни, і хмари,
Вже нікуди ніхто не покличе дивним світлом крізь сірості шпари.
І не треба ні масок, ні вІршів, дня нового вже роздані ролі…
Потопає промінчик у тиші, загубивши ключі і паролі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235245
дата надходження 16.01.2011
дата закладки 25.03.2011
Степанові Зіновійовичу та
Олені Тимофієвні Ткаченкам
===========================
Львів,
Львів,
Лемберг.
Зойк…
Спів…
Лемент…
Хвилею давнього дива картини
Спогадів – спалах неначе… Дитина
мчить босоніж до знайомої брами.
Усмішка. Коси віночком у мами.
З темряви линуть кроки зненацька:
Галицький ринок, рідна Пекарська…
Львів.
Львів.
Лемберг.
Сміх.
Спів.
Шепіт.
…Спомин спадає росою в траву…
…Дідові вдячний за те, що живу.
Діду Стефану й бабуні Олені
Шана й уклони мої незліченні.
Львів.
Львів.
Львів.
Без тебе б на світі не жив…
Першою книгою у малюка
Став-посміхнувсь
«Лис Микита» Франка.
Диво-сатира! Мудре між див.
Діду подяка – читати навчив:
«…Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла ясна,
Як дівчина у вінку.
Ожили лани, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику…»
Львів.
Львів.
Львів.
Стрийський парк розцвів!
Віялом сірим криця-бруківка
Після дощу, наче в хаті долівка,
В ранішнім сонці блищить бездоганно,
Вмита-підметена тіткою Ганною
Завжди охайною: – Доню, мерщій!
Вшістко роби, як було «за Польщі»!
Львів.
Львів.
Лемберг.
Сивих снів берег!
Цвинтар Личаківський. Мур. «Каменяр».
Слово – вкарбований в мармурі жар!
Подумки далі пішов. Сумно, тихо…
…В готиці пам’ять скалічена диха…
…Дідові, дядькові низький уклін…
…Трохи ліворуч. Айстри… Полин…
Той, хто в гробовцеві, ніц не лукавить –
Прізвище стерлось, напис на пам’ять:
«Где не обманываютъ народъ,
там нет крамольныхъ мислей.»
Все лаконічно, все зрозуміло –
Наче вогненною голкою в тіло…
З цвинтаря вийшов, глянув довкола,
Спало на думці – ВІЧНА крамола!
Львов,
Львов,
Львов…
Зрада. Стогін. Кров…
…Дехто із родичів канув у вир…
…Лютим морозом дихав Сибір…
Тільки не стало «батька народів»,
Вийшли «на волю». Вижили й годі...
…Тільки в стриївни, тітки Галини,
Більше ніколи не буде дитини…
Львів.
Львів.
Львів.
Дзвін…Різдво… Спів...
…Проти брехні, лицедійства режимів
Тихий каганчик в Каплиці Боїмів…
…День відкотився. Скінчено справи.
Вечір «Під Левом». З братом на кави.
Там за хвилину – години минули,
Що там казали, майже забули…
Спомини любі, чисті, барвисті.
Доля розсипала нас, як намисто,
І розлетілась по світу сім’я,
Брат у Торонто, в Харкові я…
Сестро, усміхнена добрая Ганно,
Як там в Сіетлі, за океаном?..
Львів. Львів. Львів.
Туга? Біль? Спів!!!
Львів. Львів. Львів –
Душі щиросердої спів!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158473
дата надходження 30.11.2009
дата закладки 25.03.2011
Прислухайся…
То дихає весна.
Запам’ятай струмків дзвінкі хорали!
У неосяжнім світі -
ти одна,
Кому вони від мене дарували
свою невпинність,
неймовірний шал
і відчуття нестримного польоту!
Скресає крига.
Сонце править бал.
Так неважливо
все,
що буде потім…
озвучив: molfar
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244318
дата надходження 01.03.2011
дата закладки 12.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.03.2011
Згасає день.
...Ну от – і зовсім згас.
І я, зовсім один на білім світі,
В полоні ночі, о, який вже раз,
Твого листа читаю.
В шибку вітер
Мені постукав.
Блимнула зоря
І затремтіла солоно на віях.
Я задубів.
Спинилася земля.
Мене ніхто на світі не зігріє -
Там тільки степ
І лютий вітрюган.
Ночами хуртовина вовком виє.
Всевишній Бог возвів мене у сан
Самотності.
Усі ми не святії.
І я також.
І ти, маленька, й ти...
Не каюся,
Ні хвилі не жалію.
Ти хочеш досягнути висоти,
Я ж – глибини –
І птицею не вмію...
Віщують ранок півні на зорі,
І я, зовсім один на білім світі,
Молюсь за тебе Богу на землі
І вірую,
що за зимою –
Літо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210194
дата надходження 09.09.2010
дата закладки 04.10.2010
Давай потанцюємо, панно,
у пахощах цвіту.
Повільно і ніжно.
Обнявшись, народимо вальс…
Ви скарб мій найбільший.
Єдина у цілому Світі.
То ж хай він сьогодні
Цю ніч подарує для нас…
Ми серцем до серця
Кружлятимем Замком у танці.
Зіллються в молитві
Над липами спраглі вуста.
І хай нас розбудять
Пісні солов’їні уранці,
Бо Ви – найдорожча,
Бо Ви – найрідніша.
Ви – та…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206228
дата надходження 16.08.2010
дата закладки 04.10.2010
Не плач, моя Княгине -
ще не осінь.
Поглянь:
у небі просинь -
Сонця знак.
Ген, у гаю,
стоять берізки босі
у росах
і зі мною просто так
вітаються,
я гладжу їхні коси
і розмовляю з Богом -
от дивак...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204161
дата надходження 03.08.2010
дата закладки 04.10.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.07.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.07.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.07.2010
Налий мені кави.
Міцної.
Гіркої, мов Доля.
Ми будемо поруч
цідити із фляги коньяк.
Сідатиме сонце.
Чуття будуть рватись на волю.
В компанії смутку
ми довго сидітимем так.
Я дуже далеко,
та подумки нині - з тобою,
тому - не дивися,
що поряд нікого нема...
Налий мені кави.
Міцної.
Мов доля, - гіркої…
Бо Той, хто з`єднав нас -
між нами живе обома…
озвучив: molfar
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202142
дата надходження 21.07.2010
дата закладки 26.07.2010
А ти забудь,
забудь усе:
ту божевільну ніч у місті,
грозу, що пристрасті несе,
свічу
і темряви завісу,
і танго,
твій магнітофон…
Забудь,
немов слова прощальні.
Забудь,
як нереальний сон.
Для мене спалах то останній,
а ти – забудь і помовчи.
Збагни себе –
це теж немало.
От тільки інших не учи –
нещасні будуть.
Щастя мало
в житті даровано незрячим:
чомусь розводяться мости…
Прости,
що спалахом гарячим
тебе обпік.
Прости, прости.
Син самоти...
Щаслива будь.
Люби. Рости...
Прости...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200143
дата надходження 09.07.2010
дата закладки 26.07.2010
Ми не зустрінемось більше ніколи.
Я не скажу тобі щось головне.
Ти відійдеш в зачароване коло -
коло, в якому не буде мене.
Клени затужать. Вітер задує
нашої пристрасті ніжну свічу.
Ні, на прощання я не поцілую,
хоч, може, потім собі не прощу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199496
дата надходження 06.07.2010
дата закладки 26.07.2010
Далека панно,
дивна, ніжна панно -
неждано
прийшли дощі.
Громи травневі -
мов барабани,
а блискавиці
стинають небо
так невблаганно,
жадана панно...
Я кожен ранок
Вам шлю молитву,
аби світанок
у Вашім серці
не проминув.́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196136
дата надходження 17.06.2010
дата закладки 25.07.2010
Були ви, може, поруч - я не знала!
Таке буває з нами , і не з нами.
Нас розділяв лиш крок, різниця в тому,
що потяг мчав мене у невідомість,
а ви зійшли на станції не тій,
й навік ми розминулися в житті.
Без мене ви десь вийшли, отже, я
зійшла одна на станції "Сім'я".
Не ті мене зустріли руки, губи,
не той освідчився, що любить,
не той сказав мені слова не ті...
Ми більше не зустрілись у житті.
Ви залишилися на станції "Минуле",
та я вас так ніколи й не забула.
Усе пройшло, розвіялось, як дим.
Ви в пам'яті лишились молодим
і, як мені колись, вже дамі іншій
свої палкі присвячуєте вірші.
А так мені хотілось вас зустріти
на станції отій, що звалась "Літо"!
Та потяг мчить, літа мої відносить -
вже незабаром полустанок "Осінь"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202597
дата надходження 25.07.2010
дата закладки 25.07.2010
Ми пережили осінь...
Більше мовчати не хочу..
все,що робила я досі
здирається з серця скотчем.
Символ кохання-жолудь,
відчай в кишенях ховаєш.
Вечір,шалена молодь,
схожих на нас немає...
Два мегабайти смутку,
десять пігулок відради,
дощ бомбардує куртку,
змиває сліди помади...
Перша й остання казка,
більше її не згадаю.
Ніч для самотніх-пастка,
пастка з відтінком раю.
Ти чарівник з мого світу,
я буду тебе чекати...
А поки нам шлях закрито,
лишається сон писати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164591
дата надходження 06.01.2010
дата закладки 06.01.2010
Серце-серце,
Знову-джаз,
Знов дощить,і ріже вітер.
Серце-серце ти вже звикло
Бити в рванім ритмі час.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156829
дата надходження 20.11.2009
дата закладки 06.01.2010
Мои строки текут по стеклу
И безжалостно пачкают время
Я повешу в окне омелу
Пока солнце пушистое дремлет
Моя музыка льется глинтвейном
В наш покорно стареющий дом
Мы писали черничным вареньем
Свой новейшей истории том
Молоко закипает в ладонях
Окроплю им осеннюю дрожь
И метель застывает в поклоне
Поправляя старинную брошь
В одеяло хрустальных осколков
Я укутаю Лунный пейзаж
Мой ноябрь печально и кротко
Покидает сердечный коллаж
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155100
дата надходження 12.11.2009
дата закладки 15.11.2009
Ты любишь читать мои письма.
В них ветер гуляет по городу,
Он принц, но безжизненно холоден,
Он бог, но склоняющий голову.
Ты любишь ласкать мои кисти.
Ты любишь сжигать мои письма,
В них дождь управляет запретами,
Он странник, ворчащий сонетами,
Он грешник, воспетый поэтами.
Ты любишь хлестать мои кисти.
Ты хочешь вернуть мои письма!
В них осень рисует знамения,
И нам не хватает терпения,
Чтоб выдержать это затмение.
Теперь отпусти мои мысли…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149012
дата надходження 08.10.2009
дата закладки 08.11.2009
Я себя перепишу на чистые страницы
И сожгу все старые блокноты
Слишком долго льдинки на ресницах
Слишком много лишних поворотов!
Новые чернила будут пахнуть летом
Дневники свои закрою на замочки
Хватит! Я наслушалась советов
Я сыта по горло! Ставлю точку.
А в тетрадях были только числа
Время для цветов и грубой лести
Я порву все присланные письма
Те, в которых мы пока не вместе
Может быть соавторство прекрасно
Но чужие строки не прижились.
Выбрали во мне единогласно,
Маску, над которой потрудились.
Я же отказала романисту
Он со мной планировал трехтомник
Только в героине нету смысла
Ей не нужен пламенный любовник
Время многоточий исчерпалось
И уже просрочены сюжеты
Я лишь на секунду колебалась
Все горит! Но не твои сонеты...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149528
дата надходження 11.10.2009
дата закладки 08.11.2009
Каліграфічно запиши
Мене у свій новий блокнот.
Листком кленовим заклади
Життя сторінку для пригод,
Які чекають тільки нас.
Де нам обом і назавжди
Піддасться всесвіт весь та час,
Який впаде на сторінки
Ще зовсім чистих сподівань,-
Мене одну туди впиши!
Зроби примітки для зізнань,
Поля - для серця залиши!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153632
дата надходження 05.11.2009
дата закладки 08.11.2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.11.2009
Що означає зрада?
Колір її волосся?
Під комірцем помаду?
Щойно зім’яту постіль?
Очі тоді додолу
Градом, чи самоплином.
Брешуть – як в каву солод,
Правду – як ніж у спину.
Помстою й ненароком.
Випадком чи роками.
Необережним кроком,
Знайденими листами.
З одягом на підлогу.
З потягами назустріч.
Біля багаття вбого.
З «хочу» сильніш від «мушу».
Як називати зраду?
Криком, чи шепотіти?
Вибрати спосіб страти –
Впотай, чи навстіж місту…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140489
дата надходження 07.08.2009
дата закладки 03.11.2009
Покинула простір, поламала пастелі.
Розірвала папір, розлила акварелі.
Знову сталося так, як ти не хотіла.
Повернути назад душа не зуміла.
Його знову немає - залишилась самою,
почуття натягнула тонкою струною.
Зосталася знов зі своїм ОДНИМ серцем.
Ти п'єш каву без цукру, а з гірким перцем
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142753
дата надходження 25.08.2009
дата закладки 01.09.2009
За вікном похмурий день,
Осінь заховала сонце.
Виглядаю я тебе
У своє віконце.
Виглядаю цілий день,
А тебе немає.
Може дощику сказати,
Нехай пошукає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101137
дата надходження 04.11.2008
дата закладки 18.08.2009
- Я хочу рисовать.
- Так рисуй!
- Дай мне нож, наточу карандаш...
Из океана души, из струй
Я рисую осенний пейзаж...
Я рисую дым от костра,
Холод ветра и сырость дождя...
Выбрала графит неспроста:
Серый цвет, он для лета - яд...
09.08.2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141825
дата надходження 17.08.2009
дата закладки 18.08.2009
Письма летят по знакомому адресу,
Рифмы приходят, на пальцах струна...
Остров мечты? нет, вокзал моей праздности...
Снова с тобой... так непросто... одна!
Тихо укутает сон предрассветный,
Искорка дня загорится в часах,
Мысли рассыпались где-то по свету,
Если увидишь, - всё ветер в глаза...
Ниточки слов рассыпаются бисером,
Я улетаю к тебе... Всё немыслимо...
Улицы. Стаи машин. Всё расписано.
Только с тобой. Суета. Города́́́...
Йога. Бассейн. Километры нанизаны.
И по утрам, ровно в семь, как всегда!
Новости. Музыка. Снова прострация,
Если услышишь - все блеф в вариациях!
Мысли рассыпались, дым разлетается,
Озеро глаз в мысли всё возвращается,
Громко, раскатисто, длинными нотами,
Все хорошо У меня!, - скажет кто-то мне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127762
дата надходження 26.04.2009
дата закладки 12.08.2009
Тихо лежи навколішки,
Не перескакуй втіхи.
Розжену твої солі. Чим?
Цукром, до з’їзду стріхи.
Випий мене неголеним.
Голим. Зголоду. Голосно.
Вибери межі повені.
Падай. Родоським колосом
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140491
дата надходження 07.08.2009
дата закладки 10.08.2009
Хочу з тобою бавитись
До дитячого сміху.
М’яко цілунки ставити,
Сперечатися стиха.
Хочу за тебе змокнути
І попектися взимку.
Знати наосліп поштовхи
Щастя в твоїх клітинках.
Хочу, щоб діамантово
Мружились твої очі
І щоби пахло жартами
В променях полуночі.
Хочу тобою тішитись,
Вовком без тебе вити,
Сном колихати й ніжністю.
Хочу з тобою жити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140517
дата надходження 07.08.2009
дата закладки 10.08.2009