И ты продолжаешь жить
вместе со своей головной болью
вместе со своим врожденным позитивом.
И ты говоришь себе:
"меня хватает надолго
меня хватает надолго
меня хватает..."
Тебя хватает надолго.
Затем ты засыпаешь
и продолжаешь жить снова.
И колыбельной тебе служит тиканье часов.
И рано или поздно ты выходишь на улицу
взрослым
свободным
мужчиной
женщиной
живым организмом
стремящимся стать больше чем живим.
Тебя хватает на еще одну перемену
в твоем распорядке дней или может быть лет.
Тебя хватает надолго.
Когда улица пустеет
ты находишь себе другую улицу.
Когда комната становится слишком похожей на тебя
ты находишь себе другую комнату.
Когда ты становишься слишком похожим на себя
ты...
Ты продолжаешь жить своей долгой жизнью
ты продолжаешь жить до того момента
когда тебя не хватает.
А хватает тебя надолго.
Тебя хватает на одну жизнь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165211
дата надходження 10.01.2010
дата закладки 15.05.2010
У Ковелі на вокзалі ми зустрілись.
Чекаючи на поїзд, удвох розговорились:
Кремезний сивий ветеран і я.
- Горіла в полум’ї на місці цім уся земля,-
Обвівши поглядом будинки чепурні,
Ветеран сказав, згодом додав,-
Я Ковель від фашистів визволяв.
Він дерев’яний був, згорів до тла -
Залишилось вугілля та зола.
По війні, ось, бачиш, як відбудували,
Криваві рани всі залікували.
А от душу - душа горить й понині,
Коли згадаю тих, хто в домовині.
На вірну смерть під кулі посилали,
Дніпро-ріку на дошках форсували.
Вода від крові червоніла,
Ревли пороги і пінились хвилі,
Гойдаючи тіла - вже не живі.
Примовк на хвилю ветеран,
Збіг смуток на чоло, - то біль від ран.
- Розвідку боєм ми вели.
По скошеному полі до полукіпок ішли.
Зловіща тиша, сонечко вгорі,
Співають пісню цвіркуни в траві.
От-от кінець дорозі цій важкій
Та гримнув залп і поламався стрій.
Ворожі танки, що приховані стояли,
Впритул свинцем солдатів розстріляли.
Від Волги до Берліна кров і піт,
Звитяга пройдених доріг,
Братські могили та хрести
І сльози: матері, коханої, вдови.
06.05.10
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187979
дата надходження 06.05.2010
дата закладки 13.05.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.11.2009
Україна – матінка моя єдина!
Пам’ятай – я завжди твоя дитина.
Я не забуду рідний край,
Цвітучий вишневий гай –
Бабусин щедрий рай,
Україно-матінка всім помагай!
Я люблю твої ніжнії руки,
Що захищають від страшної муки!
Я люблю тебе Україно!
Не втечу я ніколи країно!
В серці мому навіки зостанешся ти,
Зостануться й кусочки твоєї красоти!
А скільки ти добрих людей
На світ білий нам подарувала,
Скільки подала нам ідей,
І як нас від рабства врятувала!
Згадай но сина свого!
Так! Тараса, саме його!
Який же він правильний був,
Він кожного в серці тихо чув.
Зумів показати красу твою
І погубити долю свою.
Ми дякуєм щиро тобі,
За великі перлини ці.
За найкращих людей сьогодення,
Дякую за українця ймення!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153930
дата надходження 07.11.2009
дата закладки 07.11.2009
Тебе зустріла і згадала,
Всі ті роки,що я кохала,
Всі ті роки,як я любила,
як загубила свої крила.
Як загубила всі надії.
Я знову згадую події,
Що в серці залишили спогад:
Байдужості твоєї холод.
Багато я чого згадала,
По-перше,як тебе кохала,
По-друге,як бажала вмерти,
Свою любов як шкіру здерти.
Так, ці роки мене змінили,
Та від кохання не зцілили.
Твоє мереживо обману
Наносить ще болючі рани.
Та я тобі не дорікаю,
Бо досі я тебе кохаю,
Бо досі від очей твоїх
В моїй душі солодкий гріх.
Ну що ж відбулась наша зустріч,
І пам'ять в свідки не залучиш.
Я не зроблю старих помилок,
Як час не спинить своїх стрілок.
Прощай!що було вже не зміниш,
Мене в майбутньому зустрінеш,
Вже іншу,вже чужу до тебе.
Прощай, Пробачення не треба!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151681
дата надходження 24.10.2009
дата закладки 24.10.2009
" I впокоряться люди мої,що над ними кличеться Iм'я Моє, i помоляться,
i будуть шукати Iм'я Мого, i повернуть зо злих своїх дорiг,то Я
вислухаю з небес, i прощу їхнiй грiх,та й вилiкую їхнiй Край !"
(Бiблiя,Друга книга хронiк,7:14).
Юрiй Вакула.УКРАЇНI.
---------
Моя Вiтчизна, дорога моя,
В вiках i в долi славна Україна,
Iз болем,сумом знову бачу я,
Як твiй народ сьогоднi в злиднях гине.
Запитую себе:"Чому так є,
У чому лихо нашого народу ?,
Чому земля достатку не дає ?,
Чому стоять i фабрики й заводи ?"
Все та ж землi краса i наших вод,
Себе запитую я часто знову й знову:
"Чому втрачає щастя наш народ ?",
I вiдповiдь знаходжу в Божiм Словi.
Причина в тому,що за довгий час
Невiр'я --- люди вiдiйшли вiд Бога,
Забули заповiдi Божi всi,i враз
Зiйшли на злу,грiховную дорогу.
Обман,жорстокiсть,зло на цiм шляху,
Жадоба до наживи, вбивство ближнiх,
Байдужiсть до людей, життя в страху
За день прийдешнiй i за день колишнiй.
Бог вiдвернувсь вiд тебе,рiдний край,
Вiн зняв i захист свiй i охорону,
I вже країна --- не колишнiй рай,
А хвора мати, що iде до скону... .
Ми починаєм розумiти це,
Хоч поки що не всi i пiдсвiдомо,
До Бога повертаемо лице,
Та бiльшостi з нас вiра невiдома.
Дiтей задовольняем iнтерес ---
Знайомимо з традицiями краю,
Вчимо вiтатись їх:"Христос воскрес !",
А хто такий Христос --- вони не знають... .
Для багатьох Великдень --- день гульнi,
День для початку нового запою,
Лунають у цей день пiснi хмiльнi
У сумiшi iз лайкою брудною... .
Звернiть же, люди,iз таких шляхiв,
За все прощення попросiть у Бога,
Вiн любить нас, як i завжди любив,
Простить i прийде нам на допомогу,
I вилiкує наш чудовий край,
Вiд скверни вашi Вiн очистить душi,
Я кожного прошу:"Його пiзнай !",
А нинi --- лихо з сумом бачить мушу... .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151159
дата надходження 20.10.2009
дата закладки 20.10.2009