Я закрила очі, подихом відьмацтва,
мов відлуння смерті, подив промайнув,
від сьогодні, мабуть, до часів козацтва,
два звороти маю, в кількостях двох рун,
майже посміхнувся, навпаки, наснилось,
це мені як дітям по ночах жахи,
світлом, тінню, вбиство. Пробачай, мій милий,
я не добра, мабуть, чи не ті часи,
свічка, голка...Вітер гне додолу віття,
дуже неприємно бути "не таким",
сонце вперше в році залягло до півдня,
але договір зі мною не рушим...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154434
дата надходження 09.11.2009
дата закладки 17.11.2009