Більше спокій я твій не порушу,
Заберу почуття зсиротілі.
Буду гоїти зболену душу
І зализувать рани на тілі.
Я уже не повірю фортуні,
Що ми будемо разом з тобою.
Щоб на серці не лопнули струни,
Я проллюся на трави росою.
Ти проснешся, від сліз солоний,
І подивишся високо в небо:
Я зорею впаду в долоні,
Щоб хоч раз доторкнутись до тебе...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508515
дата надходження 01.07.2014
дата закладки 10.07.2014
Не закохуйся в мене! не треба!
Я ж не зможу тебе покохати....
Я закоханий , але не в тебе....
Не хотів, але мусів сказати...
Ти ж насправді мене не знаєш...
бачиш лиш в віртуальній мережі,
коли реальність свою покидаєш...
виходиш за дійсності межі...
Ти повір в те, що я не для тебе...
В світі є ще міль'ярди людей...
хтось шукає ефекту плацебо,
а хтось дотик коханих очей...
Ти не знайшла ще того́ , хто для тебе
призначений Богом. Ми - різні.
не закохуйся в мене , не треба...
зупинися поки́ ще не пізно!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470945
дата надходження 07.01.2014
дата закладки 07.01.2014
В останній раз до мене уві сні прийдеш,
Й запалиш на вустах моїх сумну усмішку,
А як прокинусь — знов розтанеш,пропадеш,
Чи з’явишся колись хоча б на зовсім трішки?!
Не можу я забути ті вуста,
Які колись мене так лагідно вітали,
І погляди твої, голубонька моя,
Які мене не раз мов птаха окриляли.
Я за тобою поспішав у тім останнім сні,
А ти… Ти навіть і не кликала мене з собою,
Чи варто б́у́ло серцю охмелілому й мені,
Нестись тоді крізь стіни вітровою.
І ось ти зникла у густих чагарниках,
А навкруги мій крик і тихий шум гобою,
Мабуть, не варто вже іти мені по тих стежках,
Де ти колись ступала босою ногою.
Так прощавай же ,сиза ластівко моя,
Нехай же янгол буде завжди на плечі з тобою,
Прощай вже, мабуть, до наступного життя,
А поки що дозволь у сні помилуватися тобою…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426046
дата надходження 20.05.2013
дата закладки 06.01.2014
Где остатки осенней листвы,
Почивают коврами под снегом,
По приказу царицы зимы,
Укрыт лес гол под инеем нежным.
Там был я (правда только во сне),
С интересом играл с тобой в снежки,
А потом ты прижалась ко мне,
Поцелуям пленились мы крепким.
Жадный взгляд из влюбленной души,
И неловкость у крепких объятьях,
Я услышал твое: - поспеши,
укрепи, укрепи наше счастье!
Оборвался мой сказочный сон,
Я проснулся счастливым, довольным,
Попрошу у судьбы все равно,
Чтобы не было нам с тобой больно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469911
дата надходження 02.01.2014
дата закладки 03.01.2014
[img]http://cs606516.vk.me/v606516008/7c/aDVR0CfVSKc.jpg[/img]
Я вперше у житті не хочу мріяти,
Не хочу бачити, як піде перший сніг.
Увіковічений моїми мріями
Він буде танути, а я не так хотів.
Ловлю сніжинки всупереч реальності
І огортаю їх своїм теплом руки.
Нехай розтануть, може за невдячності,
Та краще мить тепла, ніж холод навіки.
Ну а твоє тепло - лише ілюзія,
Примара вирвана з обірваного сну,
І у житті твоїм я був прелюдія,
А хто для мене ти - я досі не збагнув.
І все ж не намагаюсь стерти з пам’яті
Ті почуття, що загорілись на життя.
Заручник я, по власній волі замкнутий,
Забуду все, але не те, чого нема.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468049
дата надходження 23.12.2013
дата закладки 27.12.2013
Чому очі твої сумні
В них глибини океану
Золото й перли там на дні
Пірну й тобі їх дістану
Чому чекаєш ти на дощ
Відкрий сама йому двері
Не шукай між парків і площ
Пролийся ним на папері
Чому все рахуєш зорі
Коли ти і сама зірка
Сяють вони не на дворі
А в душі твоїй барвінком
Чому ти світиш янголом
Дорогу мою повсякчас
Того що звуть дияволом
Проганяла геть вже не раз
Чому ти завжди зі мною
Слів твоїх ніжні солов`ї
Співають над головою
Вони в повітрі й на землі
Чом обіймаєш щоночі
Так мов знаєш вже роками
Слова з вуст твоїх дівочих
Огорнуть мене руками
16.12.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466387
дата надходження 16.12.2013
дата закладки 16.12.2013
Де є любов... Слова там не потрібні.
Лиш тільки погляд й почуття п'янкі.
Солодкий доторк... поцілунки рідні.
Тепло...удари серця гомінкі.
Де є любов... Немає вже образ і
Прощає наше серце безкінця.
Закриє очі на колючі фрази...
Віднімить зброю із долонь стрільця.
Де є Любов... Душа там розквітає!
В промінні щастя ранок зустріча...
В цілющім Раї рани заживляє,
Горить мовби запалена свіча!
Де є Любов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464533
дата надходження 06.12.2013
дата закладки 06.12.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.11.2013
Я не можу без тебе жити
Я не можу без твого тепла
Я так хочу тебе любити
Так,я хочу цього сама
Я в долонях твоїх зігріваюсь
Я без тями до тебе іду
Не повіриш але моє щастя
Що з тобою на цім світі живу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460983
дата надходження 16.11.2013
дата закладки 16.11.2013
[img]http://cs9413.vk.me/v9413008/25e7/dx9hKLw6oBU.jpg[/img]
Люблю я сум під час дощу,
Під гул дерев в поривах вітру,
Люблю у небі нічний шум
І спів птахів вже трохи тлінний.
Тому що осінь за вікном
І журавлі летять у вирій,
І я гортаю той альбом,
Де збереглись останні миті.
Сумую я під гул дротів,
Що вітер рве з усеї сили.
Сумую я …, але хотів,
Щоб ми були лише щасливі.
Та не вернути час назад,
Хоч і не раз того хотіли.
Роки життя, як листопад -
Вмирають зірвані вже квіти.
Це розумієм кожен раз,
Коли на дворі править осінь,
Коли життя дає аванс,
Але цінити ми не в змозі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447427
дата надходження 05.09.2013
дата закладки 28.10.2013
Сонце зайшло за лісосмугу,
Залився перцем небосхил.
В червонім сяйві серед лугу,
Між сивих пращурських могил
Сиділа бабця дуже квола,
В руках тримаючи букет,
Перед хрестом старим додолу
Для гав насипала канхвет.
Вона ридала, з того зморшки
Неначе м’якли від води.
Їй усміхалися волошки,
Голівки рути й череди.
І було чути, як старенька,
Сповнена тугою, журбой,
Засохла нібито опенька,
З хрестом ділилася бідой:
– Кого зростила я, Іване?
Мені хвала йде від людей,
Проте найбільше горе дане
Від рідних, від своїх дітей.
Один на фермі головує,
В полях збира врожайний хліб.
Він найманців чужих годує,
А рідну матінку – сусід.
Молодший наш такий учений,
Він археолога здобув.
Земель об’їздив – край вселений,
А рідне селище забув.
Він раз на рік листівку ма́рку
Прислати може до йменин,
А я тоді прошу Одарку,
Хай прочитає, як там син.
Медаллю, каже, наградили,
Бо цінну знахідку знайшов.
А я благаю вищі сили,
Аби хоч раз у двір зайшов.
Гадала, донька білолиця
Розвіє ген жіночий плач.
Мар’яна з’їхала в столицю,
А муж у неї мов палач.
Сам їздить із директорами,
Її закрив, неначе в хлів.
Яка там подорож до мами?
В самої трійко дітлахів.
І я тепер одна, Іване.
Зростила, дáла, що могла.
Одарка ходить, баба Ганна,
В цілому, в хаті я одна.
Тебе младим цей світ пом’янув.
Ти все казав: дітей рости.
І хоч би раз із неба глянув,
У що ці дітки проросли!
…Там, де в полях зростає рута,
І перцем сходить небосхил,
Старенька мати, ніби пута,
Скинула душу між могил.
Коли зайшло за лісосмугу
Червоне сонце, все село
Померлій віддало заслугу.
А рідні дітки, хоч би хто…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449022
дата надходження 14.09.2013
дата закладки 14.09.2013
Твоя рука в моїй руці,
ти поряд тут лежиш зі мною,
цей твій рум'янець на лиці,
тепло руки в моїй долоні.
Тендітний витвір з небосхилу,
ти дотик неба до землі,
але твоїх не бачу крил я,
палкий, можливо, демон ти!?
Твоя рука в моїй руці,
так ніжним сяйвом посміхнулась,
ти світло є, чи навпаки,
та мур сердечний колихнула.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417575
дата надходження 11.04.2013
дата закладки 12.09.2013
Світає тихо у зеленім лісі,
Птахи співати починають на гілках,
А там, далеко, на отім узліссі
Солодкий голос поринає в небеса.
І хочеться у ранок зодягнутись,
Поринути зефірно в небеса,
А серце тьохкає, бажа вернутись -
Навколо ж невимовная краса!
Ось сонце вже підняло свій животик,
Який промінням золотистим блискотить.
Життя іти собі вперед не проти -
Воно не проти тої красоти!
І хочеться у ранок зодягнутись,
Поринути зефірно в небеса,
Лиш серце тьохкає, бажа вернутись -
Навколо невимовная краса!
10-11.03.2013 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407900
дата надходження 11.03.2013
дата закладки 11.03.2013
А сніг січе, та радує мене,
Мереживом . що тане на долоні,
У грудях б’ється, серце ще живе,
І дзвінко кров, відлунює у скронях.
Заполонила небо сіра мла,
Дерев скелети тужать за весною,
В зимі,насправді ані каплі зла,
Вона є жінка , є сама собою.
А кожна жінка в чомусь чарівна,
Як дивно, в році , три пори жіночі,
А може це в трьох постатях одна,
Якій коханець-літо найдорожчий.
А через те, і осінь і весна,
Це тільки сум і радість у коханні,
Насправді є лиш літо і зима,
Життя яких, то відстань, то єднання.
А сніг січе, по лобовому склу,
Стікає по щоці сльоза жіноча,
Як в синю даль, лечу у сіру млу,
А пам'ять душу, спогадом лоскоче.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397830
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 03.02.2013
Ти святкуєш Новий Рік
П’єш вино. Багато втіх.
Я сиджу десь край вікна,
Хоч самотній - не біда.
Вже не гріє теплий спогад,
Та й на серці все тривога,
Що втрачаю не хвилини,
А життя! Та як спинити?
Я налив собі вина
І згадав твої слова:
"Не розлюбиш ти мене,
Бо кохання лиш одне".
За вікном летять сніжинки,
Їх рахую без спочинку.
Ті сніжинки, що в долонях
Як життя, все тануть... шкода.
Ти пішла з мого життя,
А точніше.... це був я!
Ти не знала! Я любив.
Як оті два голуби.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391597
дата надходження 11.01.2013
дата закладки 26.01.2013
Цієї зими я щось розхворілася... ну я люблю хворіти коли не потрібно, але цього разу я перевершила себе. Ти на мене дуже сварився, що себе не бережу, що тебе не слухала, що не вдягалася (адже усі новорічні свята я провела лікуючись).
Так я вредна, і дійсно не слухала тебе, і можливо ти ображався, проте ти кожного дня цілував мене, приносив теплий малиновий чайчик, купував солодощі, та годував супчиком. Кожного ранку я прокидалася і ти допомагав мені зробити уколи, робив сніданок та веселив. Доглядав за мною як за дитиною, як за своєю донькою, чарівно.
А потім і ти захворів, я тебе заразила, і через це мене дуже совість гризла. Ти знову сварився на мене, казав, що я не винна, мав би теж пити ліки для профілактики. І ось так ми двоє на карантині провели різдвяні свята.
Мені шалено подобалася твоя турбота, навіть, коли, сам хворів ти піклувався про мене сильніше. Тоді і я на тебе сварилася, адже теж турбувалася.
І тепер зранку ми вже двоє пили ліки, рахували лапаті сніжинки за вікном, читали один-одному книжки в голос, та зовсім не зважали на хворобу. Ми дивилися мультфільми Тіма Бартона, слухали записи Френка Сенатри на платівках, а по вечорах упивалися глінтвейном з цукерками. Потім приймали ще кілька пігулок на вечерю, та крепко й солодко засинали в обіймах .
Це був мій найкращий карантин.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395523
дата надходження 26.01.2013
дата закладки 26.01.2013
Поцілую в уста,
посміхнешся мені.
Ти для мене - одна:
найдорожча в житті.
Я любові вінок,
в твої коси в плету.
Для тебе на зорі -
я всі роси зберу.
Щастя - бачити очі;
радість - чути тебе.
Обігріти щоночі,
цілувати лице.
Ти натхнення й розрада...
Завжди правильна вся,
ти володарка серця,
найрідніша МОЯ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395487
дата надходження 25.01.2013
дата закладки 25.01.2013
Вона така,що Ангел закохався,
Коли спустився він на землю взимку.
До дівчини рукою він торкався,
І прикрашав із нею він ялинку.
Вона його побачила,спитала,
Як він зайшов і ім"я її знає.
Вона його собою чарувала,
А він земне щось з нею відчуває.
Так і ходив за нею щогодини,
Щоби лиш голос хоч її почути.
Безсмертність би віддав за ті хвилини,
Щоб смерним стати і любов відчути.
Як заздрив тому,хто її цілує,
З ким вона може завжди говорити.
Хто навіть голос рідний її чує,
Хто може поруч з нею просто жити.
Він би безсмертність проміняв на смертність,
Щоб лиш відчути запах її тіла.
Щоб закохатись Ангелу хоч вперше,
І щоб вона йому лиш шепотіла.
Він заздрив смертним,хто її кохає,
Хто може лиш торкатися до тіла.
Одне лиш Ангел зовсім ще не знає:
Самотня зовсім,а сказать не сміла.
Він би віддав безсмерність за цілунок,
Він так за нею кожен день сумує.
Щоб взяти в долі ось такий дарунок.
Ангел цього ніколи не відчує.
А вона все йому розповідала,
Який у кави смак,який в черешні.
Вона навіть за нього відчувала,
І рада так була йому безмежно.
А у житті самотність обнімала,
Лиш Ангел прилітав,що його бачить.
Що заздрив смертним,а вона не знала,
Скільки вона для нього в житті значить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394834
дата надходження 23.01.2013
дата закладки 23.01.2013
Чому сумна та дівчина,з будинку що навпроти?
Все поглядає мовчки,на деревце в саду.
Що трапилось,спитав би,допомогти не проти,
Та якось запитати,ніяк не підійду.
* * *
Цей сум у погляді,що тане десь в безодні
Думок,переживань і мрій,що так і не збулись.
Я знав її завжди,але чомусь сьогодні
Цей сум і біль у мому серці запеклись.
* * *
Та щей в душі,це дивне почуття провини
Це так болить,а я й незнаю хто ти.
Сумне лице,з очима мов в дитини
Чому сумна та дівчина,з будинку що навпроти?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360937
дата надходження 30.08.2012
дата закладки 19.11.2012
Прийду до тебе спілим сном,
віллюсь у стук душі тремтінням,
Я буду богом і …рабом,
Я пригорнусь до тебе тінню.
Вночі ввійду тихцем у світ,
де зорі й місяць – у кімнаті -
Я не стомлюся й сотню літ,
Тебе, одну тебе, чекати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243178
дата надходження 24.02.2011
дата закладки 29.04.2012
Перша любов не повернеться,
Лиш тільки пам"ять віднесе,
В той час коли кохало серце,
Найбільше в світі лиш тебе.
Ти-спогад мій,моє мовчання,
Мій тихий плач у темноті,
Ти-нерозділене кохання,
Ти-ехо,десь у далені.
Я відчайдушно так кохала,
Повір,єдиного тебе,
І щиро Господа благала,
Щоб полюбив і ти мене.
Роки пройшли і все змінилось,
Змінився ти,і я нета,
Та тільки спогади лишились,
В яких моя любов свята.
Ти не прийдеш.Я й не чекаю,
Залишся в згадках ти моїх,
Бо там я досі ще кохаю,
Твій ніжний погляд і чарівний сміх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311322
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 25.04.2012
Її слова вливаються у душу,
Її думки в шаленості летять,
Заради неї гори я розрушу
Усі незгоди й кину їх вмирать.
Із нею хочеться мені співати,
Знаходити щораз нові стежки
У божевіллі ніжності кохати
Я хочу дівчину оцю віки.
Природа з нею створює колиску,
Пробуджується тихо водограй,
Я хочу бути завжди поруч, близько
Відчуть гарячий подих на вустах.
25.10.2011 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288571
дата надходження 25.10.2011
дата закладки 03.11.2011
Ти була не така, якась інша учора, я знаю,
як бурхлива ріка, бистроплинна, з далекого краю.
Полетіла стріла, і позвали у бій барабани,
перша скрипка вела, і звільнялись закуті в кайдани.
Одна нота - як крик, один звук - як тривожне зізнання,
це новий материк, там - народження, смерть і кохання.
І я іншим ставав, незнайомим, новим і шаленим,
я не думав, а знав, і ця музика грала для мене.
А сьогодні - я сам, все затихло, немає і сліду.
Ну відкрийся, Сезам, хочу бачить свою піраміду.
Розвалився мій трон, і оркестр симфонічний не грає.
Це, напевно, був сон, бо нічого з "учора" немає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277979
дата надходження 31.08.2011
дата закладки 31.08.2011
Її краса божественним іскриться,
Їй заздрить навіть срібний зорепад,
Її життя в бурхливості десь мчиться,
А рими цілять в душу наугад.
Ці очі... Ці такі шалені очі,
Волосся величаво вітер розвіва,
Слова твої здивовано-пророчі
Ховають музику таємних хвилювань.
Така чудова, ніжна, наче квітка,
Краса відверта, навіть неземна,
А голос піднебесні сили кличе -
Такий щасливий, що тебе пізнав!..
13.08.2011 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274939
дата надходження 13.08.2011
дата закладки 26.08.2011
Шалений погляд зречених зіниць,
Спрагненна усмішка у серці...
Твоє найкраще із усіх облич -
Воно, мов сонце, світить так відверто.
Твої уста готуються в похід
Шукати щастя в місячнім блаженстві
І я в полоні зачекався на політ,
Щоб зринуть до зірок і піднебесся...
Торкнулися вустами ніжно до небес
Злилися у обіймах дикого безсмертя,
Буремність пристрасно дарує нам бенкет
І закружляла між тілами в круговерті.
Та час майнув в шаленості нічній,
Світанок пробудився у вітаннях...
Тебе забути я навіки не зумів -
Напевно почуття оце ... кохання.
18.06.2011 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265848
дата надходження 19.06.2011
дата закладки 26.06.2011
Всі застібки порвати на твоєму тілі,
Пробратись крізь спокуси перепон
І пестити тебе напрочуд вміло,
Забути про наївність заборон.
Віддатись почуттям, зірвати щастя
І розтектись тобою ніжно навмання,
Дійти до апогею й куштувати ласо
Загострені коханням відчуття...
Тебе кохати довго до нестями
І вірити звабливості чудових губ -
Я прагну бути поруч, щоб тілами
Проходив незабутній рідний струм.
11.06.2011 року Сокаль
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264890
дата надходження 13.06.2011
дата закладки 14.06.2011
Осінній вечір нишком наступив,
Рясніє вулиця червоними вогнями,
Десь гомін чути поміж синіх слив
І пада лист між лісовими пнями.
А ми йдемо узявшися за руки
(Цей вечір пахне дивним відчуттям).
"Люблю тебе, кохана!" ледве чути -
Люблю ті очі, твій прекрасний стан!
Люблю тебе чекати біля гаю,
Люблю водити по малих стежках,
Бо я до божевілля так тебе кохаю
І ладен вічно нести на руках...
Люблю втопитись у зіниць твоїх безодні
І пестити волосся хочу по ночах!
Моя кохана! Я тобі сьогодні
Дарую поцілунок ніжний, наче птах.
12.09.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210611
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 25.09.2010
Від подиху твого, я шаленію,
В твоїх обіймах, я неначе немовля.
Від посмішки твоєї руки мліють,
Від погляду, впадаю в забуття.
Твоя краса в моїх думках,
Твій ніжний стан, і гарні очі
Твій поцілунок на моїх губах
Я відчуваю в день, і в ночі.
В твоїх очах я бачу зорі,
Твоя хода неначе в пави,
В поцілунках утопаю, наче вморі
Ти моя найсмачніша страва.
Ти в снах зі мною кожну ніч,
Зі мною ти в блакитних мріях.
Кохання дуже дивна річ.
Душа кипить неначе сильний вітер віє.
04.03.2007р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133156
дата надходження 09.06.2009
дата закладки 14.02.2010