дети сквера: Вибране

Пётр Кравчина

Моя Відьма

моїй  дружині


Який  чудовий  краєвид:
Осінній  день,  вона  зі  мною,
А  я  –  єдиний  на  весь  світ,
Захоплений  її  красою.

Ось  вже  на  ґанку  листопад
В  якому  вкрала  в  мене  спокій
Та  відьма,  від  чиїх  принад
Я,  наче  в  озері  глибокім.

Мені  дорожче  за  усе
Земля,  де  мрії  я  плекаю,
Куди  мене  душа  несе,
Де  врода  батьківського  краю...

...де  все  життя  лише  мене
Чекає  відьма  –  я  це  знаю,
Бо  і  хвилини  не  мине,
Щоб  не  сказав  їй:  «я  кохаю!»

12-14.10.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286758
дата надходження 17.10.2011
дата закладки 21.10.2011