Характер людський наче запах для квітів,
У кожній пелюстці є свій аромат,
До друзів нас тягне не сила магнітів,
Не шум вертольотів і звуки гармат.
Душа близька серцю нас манить і манить,
І слово привітне зігріє весь час,
Лиш гарний характер усіх заарканить,
Якщо весь вогонь у любові погас.
Душа у людині це ключ і колотка,
З нас кожен щось різне в собі розвиває,
Спочатку характер це нитка коротка,
Та кожен з роками мотузку сплітає.
Мотузку закінчити важко буває,
Людину кохану знайти не вдається,
Хай серце само собі пару шукає,
По іншому зробите - все розірветься.
© Коля Януш
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435223
дата надходження 04.07.2013
дата закладки 04.07.2013
А, кажуть - геніальне все - просте,
Воно росте десь глибоко із серця...
В житті, як і на сцені, все не те?
Любов`ю не цвіте душі озерце?
Хто Вам сказав, що у саду завжди
сліди багряним листом замітає?
Розквітне в серці травень молодий
І скрипки голос врешті пролунає!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196415
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326007
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 03.04.2012
Ну вот и всё - Оксаны нет...
Её забрал к себе Господь.
Она ушла в расцвете лет,
Не в силах смерть перебороть.
Сейчас беседует с Творцом
У тех ворот, что прячут рай.
Слова её полны свинцом,
Оксана молвит:"Боже знай".
В моих глазах горел огонь -
Хотелось просто жить, как все:
Шипами роз колоть ладонь
И утром бегать по росе".
Мне снился сын, всё звал и звал:
Кричал:"Мамуля - это я"!
В его лице был мой овал -
В его лице была семья.
Но не дано там быть семье,
Ведь я же здесь уже с Тобой
Я лишь прошу, поведай мне
Зачем же, Ты пришел за мной?
Хотел забрать, так почему?
Ты не забрал меня с костра -
Скажи, Господь, я не пойму...
Ну где здесь смысла есть искра?
И Бог открыл замок ворот,
Сказав:"Прости, как я простил.
Мне нужен был один живот,
Дабы другим дать больше сил".
Я не забрал тебя в ту ночь -
Чтоб больше свеч в церквях зажечь,
Вернуть понятие "помочь"
И люд земной предостеречь.
Ступай, Оксана прямо в рай,
Ты заслужила место в нём.
Твой март, подарит многим май -
Глаза наполнив их огнём.
© Copyright: Юрий Богатинский, 2012
Свидетельство о публикации №112032910103
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326145
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 31.03.2012
А коли ти пішов -
то ридали дощі,
замітало шляхи
падолистом...
Рання паморозь срібна
у храмі душі
із калини
зробила намисто.
Я усе іще там,
у далеких світах,
де у снах мені
затишно, тЕпло!
Залишився назавжди
у мріях, піснях,
тільки серце розбите
затерпло....
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197252
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322750
дата надходження 17.03.2012
дата закладки 19.03.2012
Не бійся.
Все минає.
Біль пройде.
Шалений вітер
попелом закурить...
Достигне смутком
серце молоде,
а друзі підуть далі
у зажурі -
Понурі.
А потім - ніч.
Без жодної зорі,
бо мрії
утопилися в безсонні...
Але наранок –
сонце угорі!
Де попіл був -
там сонях на осонні
в короні...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317135
дата надходження 26.02.2012
дата закладки 29.02.2012
Лютневий ранок.Сніжно-біла піна
Застигла візерунками на склі...
Крокує день Святого Валентина,
Густим серпанком тане по землі.
Поміж гілок сріблясті павутинки
І паморозь іскриться, мов жива!
Летять-летять строкаті валентинки-
Палких освідчень трепетні слова.
І так мені в думках моїх весняно
Від того, що у натовпі людей
До мене поспішаєш ти, коханий,
Троянду притиснувши до грудей!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313565
дата надходження 13.02.2012
дата закладки 17.02.2012
Маленька доню, гілочко бузкова,
Моя потіхо, променю ясний!
В замерзлу шибку місяця підкова
Ясним серпанком сіє ніжні сни.
Дивлюсь на тебе, тепле моє диво,
Яка ж ти безпорадна в цьому сні...
Хай буде в тебе доля незрадлива,
Зозуля накує щасливих днів!
І янгол твій тебе благословляє,
В дарунок дасть надійний оберіг,
Щоб сад завжди стрічав тебе розмаєм,
Коли з далеких вернешся доріг.
А поки ти, усміхнена і мила,
Витаєш у своїх дитячих снах,
Я над тобою розгортаю крила,
Мов над маленьким проліском весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314634
дата надходження 17.02.2012
дата закладки 17.02.2012
Іще на рік
наблизились до Смерті,
чи до Безсмертя –
вибираймо Ми…
Давайте
залишатися Людьми,
і не блукати
в білій круговерті
підступної,
холодної Зими!
Для Світлих,
нерозлучних із крильми –
обійми Божі –
завжди розпростерті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303443
дата надходження 31.12.2011
дата закладки 02.02.2012
Обычный день, стать может необычным,
Но всё зависит только от тебя.
Взгляни на всё, что ты считал привычным
И разбуди в самом себе, себя.
Хотя ты знаешь, могут и другие
В одну секунду резкость навести:
Чужие могут, могут и родные
Все стрелки жизни враз перевести.
И Дьявол может в двери постучаться,
А может Бог на встречу пригласить...
Уж самому получше просыпаться
И самого себя же исцелить.
Ты не смотри, как смотришь ты обычно
Ступай туда, где небыл никогда
Чтоб стало как то очень непривычно
И чтоб ты понял - это навсегда.
Ведь надо жить не датами, а днями
И шар земной ногами раскрутить.
Сними часы и впредь не будь с часами
Скажи себе, теперь я начал жить.
Обычный день, стать может необычным,
Но всё зависит только от тебя
Забудь что был, ты к жизни безразличным
Взгляни на мир, на жизнь свою любя.
© Copyright: Юрий Богатинский, 2011
Свидетельство о публикации №11105156923
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259801
дата надходження 15.05.2011
дата закладки 21.05.2011
Звичайний день, яких багато,
Та чи рахуєм ми ці дні.
Але сьогодні в мене свято,
Що випада у вихідні.
В звичайне, професійне свято,
Що уряд нещодавно ввів
Вітаю всіх, усіх причетних
До свята я, бухгалтерів!
СпівАтиму я їм романси,
Аби сміялись - звеселю,
Щоби "плясали" в них баланси,
А збитки були на нулю.
Дарую ім свою прихильність,
Найкращу рифму підберу,
Щоб не замучила їх звітність
І не чіплялось до них КРУ!
Здоров'я Вам й родинам Вашим!
Дарую вам рядочки ці,
Щоб не черствіли душі Ваші,
І не пустіли гаманці!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201287
дата надходження 16.07.2010
дата закладки 21.05.2011
Заграй мені, дударику, на дуду,
Хай я своє горенько забуду
З народної пісні
Мій зморений день, власним вечором зраджений,
Заснув, притулившись в кутку календарика.
У ніч неспокійну всі мислі споряджені,
А перша, пісенна, --про того дударика,
Що грає та й грає дівчатам за селезня…
І біль відступає, красою впокорений:
Мов пташка найперша співа серед березня.
Посопує день, не такий уже й зморений.
А теплі долоні простої мелодії
Вколисують серце так ніжно, так стишено…
По морю прадавньому лину на лодії
Й сліди на піску залишаю я віршами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207624
дата надходження 24.08.2010
дата закладки 20.05.2011
Розбився світ на тисячі образ.
Відчужено насупились дзеркала.
Чи хвору душу вилікує Час,
яка біда б ту душу не спіткала?
..Горить свіча.Похилий чоловік
допалює листи в глухім каміні.
Усе життя звикав, але не звик
до вечорів в холодній самотині.
І гіркоти набралося ущерть--
налито нею серце аж по вінця.
А може, все це вилікує Смерть,
що вже у грубку підкида полінця?
Безмежний світе, скільки в тобі нас--
ображених, самотніх, без надії,-
нас не врятують відстані і час,
нас навіть смерть не завжди розуміє!
...Постукали.Сусідські дітлахи.
Щось принесли. "То ,дядю, вам від мами".
Пощебетали в хаті, мов птахи,
знялись і полетіли з ластівками.
А у каміні дотліває біль,
Струмочок під вікном співає соло.
Коли нема рятунку нізвідкіль,
лікує душу тільки Добре слово.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231243
дата надходження 26.12.2010
дата закладки 20.05.2011
З’єднались наші душі у молитві.
Нехай простить мені любов цю Бог.
Я кожен день благословляю миті,
Короткі миті, коли ми удвох.
Можливо, що любов ця надто пізня
І ти для мене надто молода.
Для мене ти – Молитва.
Ти – як пісня.
Мов у пустелі – рятівна вода...
Без тебе дні – одноманітні й сірі.
Без тебе - пустка темна і сумна.
Не думаю.
Люблю тебе. І Вірю,
Що нам обом судилася весна.
Ще скільки нам відміряно – не знаю.
Зрадіє Бог,
чи роз`єднає нас...
Тому, коли з тобою розлучаюсь, –
прощаюся,
немов останній раз...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257533
дата надходження 04.05.2011
дата закладки 19.05.2011
Ми читаємо казки про Алладіна
Наші лампи усі стерті до дірок
Чи хтось бачив, щоб хоча б одна людина
Так до мрій своїх наблизилась на крок?
Хоч не маємо й розбитого корита
Ми так мріємо про рибку золоту
Що й не бачимо коли душа відкрита
А коли слова кидаються в пусту
Ми купуємо білети в лотерею
І копійкою стираєм покриття
Ми забули вже, що правило старе є
Що у кожного в руках його життя
Ми так хочем щось дістати на халяву
Що в Хоттабича вся лиса борода
І в гонитві за багатством і за славою
Не цінуємо того, що Бог вже дав
А коли, усе ж, розплющуємо очі
То у так давно покинутій кімнаті
Ми побачим те, що сильно хочемо
В кольоровій скринці... так і не піднятій
Не шкідливо мріяти - знають всі давно
Та здійснити мрії - справа нелегкА
Лампи й волосинки діють лиш в кіно
А житті все просто - все в твоїх руках
пІ сІ дякую Іванці за іллюстрацію
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244121
дата надходження 28.02.2011
дата закладки 25.03.2011
Коли повік
торкнеться тепле сонце-
тоді відчуєш доторк моїх рук,
а світло
стане серцю охоронцем,
його зігріє
в час гірких розлук...
Як темний дощ
постукає в віконце –
звіряй за сонцем
свого серця стук!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247568
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 21.03.2011
В твоїх руках – маленька іскра,
Яку так легко загасить –
Душа дитяча, світла й чиста;
Зумій пізнать, зумій навчить,
Зумій не втратити за ходом
Буденних клопітливих днів.
І розпалити з іскри згодом
Безмежне вогнище надій.
Не тільки в тому, щоб віддати
Свої знання навчання суть.
Бездонне серце треба мати,
Щоб "вчителем від Бога" буть!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247408
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 16.03.2011
А где то там, над облаками,
Где общий космос всех планет:
Сидит Владыка над мирами,
Следя за всеми уйму лет.
Подув на Землю сильным ветром,
Убрав где надо облака,
Приходит к нам, прекрасным спектром
Бросая свет издалека.
И взяв все данные Земные -
Считав грехи с лица Земли,
Он держит путь в миры иные,
Что в черных дырах жизнь нашли.
Увидев всех, сравнив планеты,
Он долго думает о том -
Куда направить все кометы,
Своим божественным кнутом.
И смотрит долго, Он на Землю
И всё жалеет чудаков...
Над нашей плачет колыбелью
Слезами тысяч облаков.
Мы видим космос в телескопах,
Но только космос, не себя!
Сидим без Господа в окопах
И ждём кометного дождя...
© Copyright: Юрий Богатинский, 2011
Свидетельство о публикации №11102065067
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239234
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 16.03.2011
Сейчас, вы видите глазами,
Как беззащитен человек...
Я вам скажу через цунами,
Через погибших и калек.
Что это только лишь начало -
Начало вашего конца...
Чтоб в душах ваших прокричало
Всё горе вашего Творца.
Я всех найду, но через время -
Никто не спрячется теперь!
И кто живёт в Меня не веря,
Того, Я сам открою дверь.
Жалел Я вас, жалел веками,
О чем сейчас Я пожалел...
Огнём, ветрами и цунами
Я прекращу ваш беспредел.
Пускай плывут мои иконы,
На дно ложатся купола.
Пришла пора понять законы
И перебить все зеркала.
В мои глаза, смотрите люди,
Как громко плачет ваш Отец.
Вы возомнили, что вы судьи
Забыв, что ваш судья - Творец.
© Copyright: Юрий Богатинский, 2011
Свидетельство о публикации №11103144705
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246998
дата надходження 14.03.2011
дата закладки 16.03.2011
Скажи мені,
Хоч хтось у цілім Світі
серед Зими веселку дарував?
А я тобі дарую липи в цвіті
і шепіт вічних,
незбагнених трав,
бо подумки –
я кожну мить з тобою…
Поглянь навколо –
я творю дива!
Відчуй, як за туманною габою
пульсує серце,
не перестава!
Всміхайся, мила -
рани я загою…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239364
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 14.02.2011
Когда звёзды гаснут,как свечи,
Удача нахмурила бровь,
А время нисколько не лечит-
Спасти может только любовь.
Когда на полях,вдоль дороги
Лишь тернии станут расти,
Царапая в кровь мои ноги-
Любовь только может спасти.
Когда вместо тёплого хлеба
Мне в руку положат кирпич-
Высокого,светлого неба
С любовью сумею достичь.
Из пепла сгоревшее сердце
Собрать до начальных основ
И чистую душу младенца
Вернуть сможет только любовь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222276
дата надходження 15.11.2010
дата закладки 13.01.2011
Любите женщин,любите!
Сестёр,своих жён,матерей!
Улыбки почаще дарите,
Хвалу раздавайте смелей!
Цветами их путь стелите,
Утрите от слёз лицо,
"Любимой" всегда зовите,
Целуя в уста горячо!
Усталость заботой снимайте,
Прижавшись к родному плечу!
Сердца пополам преломляйте,
Отдав половинку свою!
Вы вспять поверните реки
Для той,кто дороже всего,
Воспойте в стихах навеки,
Взамен не прося ничего!
Лелейте,желайте,любите
Всей святостью древних икон!
И в памяти вечно храните,
Идя к ним,как в храм,на поклон!
И в каждой тогда проснётся
Небесная,нежная суть,
Которая счастьем зовётся
И выстлан желанный путь!
Любите их и не теряйте!
Сторицей воздасться вам!
Любовь в суе не забывайте-
Её раздавайте нам!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234659
дата надходження 13.01.2011
дата закладки 13.01.2011
Здоровья вам и близким людям!
Пусть солнца больше в жизни будет,
И осыпает вас Земля теплом!
Пусть никогда не постучатся в дом
Обиды, горечи, несчастья,
И голова кружится часто
От достижений и побед.
Пусть будет голос страха слеп
И замолчат глухие страсти.
И пусть на краешке у счастья
Найдётся места и для нас
Сегодня, завтра и сейчас!
01.01.11 02:30
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234679
дата надходження 13.01.2011
дата закладки 13.01.2011
Духовний рай -
назавжди у тобі,
неначе Всесвіт:
трепетний, величний!
Є час у ньому
радощам, журбі:
в країні мрій –
існує тільки Вічне...
Тож посміхнись тихенько
і засни,
у полі запашнім
збирай дзвіночки...
Лети туди,
де райдуга весни
плете для тебе
зоряні віночки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233533
дата надходження 08.01.2011
дата закладки 11.01.2011
Послухаймо серця:
витає Різдво над Землею!
Чекають Месії
високії гори, моря!
Мільйони стежинок
Нас нині ведуть в Галілею,
де над Вифлиємом
засяє яскрава зоря...
Хай дасть вона шанс нам
ще раз народитись для Світла,
нехай подарує
дещицю Святого тепла,
щоб в нашому серці
троянда любові розквітла,
аби все життя нам
та квітка незгасно цвіла!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233192
дата надходження 06.01.2011
дата закладки 06.01.2011
Всміхайтеся!
Радійте!
Новий Рік,
вдягнувши землю
у пухнасті шати,
дарунків повний міх
несе до хати!
Мені ж дозвольте
скромно побажати,
аби в здоров’ї
Ви прожили вік!
Нехай щастить!
Не звідайте Зими!
Любові Вам!
Гармонії зі Світом!
Весни у серце,
а у душу – Літа,
Аби цей Світ
зуміли Ви зігріти!
Хай Ангел
захищає Вас крильми
і вчить літати стрімко і високо!
Натхнення Вам!
Достатку!
З Новим Роком!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232237
дата надходження 31.12.2010
дата закладки 01.01.2011
Бувають дні –
Сумні.
Пусті й безмовні.
Одноманітні,
сірі і нудні.
Я ж -
кожен день твій
радістю наповню,
ти кожну ніч
літатимеш у сні...
В моїм краю –
завжди' на небі зорі.
Усе живе –
Троянди й Небеса.
Ти - рідна їм.
З тобою всі говорять:
Птахи і Вітер,
Сонце і Роса...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231031
дата надходження 25.12.2010
дата закладки 26.12.2010
Не залишай мене одну,
Коли повернешся здалека.
У вирій відлетять лелеки
І знов повернуть нам весну…
Не залишай мене одну.
Я буду згадувать не раз
Не обіцянки і зізнання,
А ту щасливу мить кохання,
Коли з’єднала доля нас
І пам’ятати повсякчас
За щастям у далекий край
Не відлітай, Не відлітай,
Бо ніжність рук моїх і слів
Не привезеш з чужих країв
У тій багатій стороні
Мене шукатимеш даремно
І стане холодно і темно
Ім’я шептатимеш вві сні
І знов дзвонитимеш мені
І все перед очима ти,
Як сонце, що сіда за гору.
ти моє щастя, моє горе,
Ти біль і пламінь самоти
І я з тобою назавжди...
Не залишай мене одну…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229791
дата надходження 19.12.2010
дата закладки 19.12.2010
Я зграйку слів
зігрію у долонях,
до них
гарячим серцем притулюсь –
летіть
і поцілуйте ніжно скроні
тій жінці,
за котру давно молюсь...
Хай Миколай святий
дарує радість,
упевненим і світлим
буде крок,
усе тепло,
яке іще зосталось,
підносить її в небо,
до зірок...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229658
дата надходження 18.12.2010
дата закладки 19.12.2010
В морозній тиші ледь кружляє сніг
і вечір ніжно тулиться до серця.
Я засинаю...
І у тому сні
удвох, маленька, бачимо усе це.
Скидаємо важенні ланцюги,
літаємо за світлим небокраєм...
Там – мрій політ!
А тут – лежать сніги,
але чуття
усе-одно єднають!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227811
дата надходження 10.12.2010
дата закладки 13.12.2010
Заснуло все. І біль заснув.
А на душі так тихо стало.
Лиш тільки вітер шугонув
і тихим смутком повівало
з усіх кутків. Я знову сам.
- Мабуть, ніколи не віддам
усе, що я заборгувало, -
шепнуло серце. А душа
десь у дитинстві спочивала,
рядочків першого вірша
мережку знов благословляла.
І снилось їй, що вже нема
нещирих друзів і облуди,
що знову пісня – не німа,
і знову люди – справжні люди.
Наснилось їй, що вже вогнем
спалили підлість і жорстокість
і спопелили правди днем
тупу, бездушну однобокість
і зраду - ту , що біль несе.
…Мені так вірити хотілось,
що то не сон, що правда все.
І що нічого не наснилось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227633
дата надходження 09.12.2010
дата закладки 13.12.2010
Ну, от і все, робочий день – позаду…
Уже давно закритий магазин.
А чи за день здійснила ти свій задум?
Осяяв серце промінь хоч один?
Чи відчуваєш ти себе щаслива?
Співала нині радісних пісень?
Ти впевнена, що день оцей прожила
Отак, немов це був останній день?
Ти задавай собі такі питання, –
Збігає час нестримно, мов пісок…
За тебе я молитимусь до рання,
Щоб виповнився ЗМІСТОМ кожен крок.
Ти теж на ніч, лягаючи, молися,
Щоб просвітління дав тобі Господь.
Я – промінь твій.
Я – ВІТЕР.
Усміхнися…
Відкрий вікно. Скажи мені: «Заходь!»
Все буде ДОБРЕ…
Знаю…
Не журися…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227357
дата надходження 08.12.2010
дата закладки 08.12.2010
Якщо відчуєш раптом серед ночі,
що ти душею –
десь у засвітах,
то знай – тебе я вкрав,
бо дуже хочу
З тобою політати в небесах...
Лише для тебе
там танцюють зорі,
Ніколи не згасають небеса...
Я вимріяв для тебе
світ без горя,
світ без брехні –
прозорий, мов сльоза...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226705
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 06.12.2010
Я випускаю білих голубів
у темну ніч – нехай летять до тебе.
Вони зігріють серденько тобі,
Перенесуть до зоряного неба...
Загублений – блукаю у Світах,
у Безмірі, напоєнім Любов’ю.
Літаю між зірками, наче птах,
для тебе в Бога просячи здоров’я.
Я випускаю білих голубів –
у твому світі буде більше Світла!
Хай буде більше Богом даних слів -
аби твоя душа від них розквітла!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226259
дата надходження 03.12.2010
дата закладки 04.12.2010
Налий мені чаю.
Ще часу багато до ранку...
Хай довге мовчання
запалить нам свічку вночі.
Ми будем чекати
у серці твоєму світанку.
Долоня в долоні –
посидимо вдвох при свічі...
Налий мені чаю –
гарячого і запашного.
Хай усмішки квітка
на любих вустах зацвіте!
Я ніжно погладжу
від праці натомлені ноги,
і ти зрозумієш,
що все геніальне –
просте…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225568
дата надходження 30.11.2010
дата закладки 03.12.2010
Приснись мені!
Крізь білий снігопад країни мрій
візьми мене за руки.
Підемо у чарівний світлий сад –
У сад стрічань,
де вже нема розлуки…
Приснись мені!
Ти – все, що в мене є
У цім холоднім неосяжнім світі!
Ти подих мій.
Сумління ти моє...
Приснись мені,
мов яблуня - у цвіті…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225811
дата надходження 01.12.2010
дата закладки 03.12.2010
Всміхнися, маленька.
На вулиці падає сніг
і віхола біла
гуляє розхристано містом,
та глибоко в серці
цілюще тепло я зберіг –
воно подолає
лещата морозу і відстань.
Завія кружляє:
здається - не видно небес...
Невидимі струни
між нами натягнуті тонко.
Мій Ангел молився,
і дух твій сьогодні воскрес,
освячені крила
пробили земну оболонку...
І, може, раптово
у пеклі нудьги й самоти
застуджене місто
засяє невидимим світлом!
У цій круговерті
слова мої будуть рости,
незвідані далі
у серці твоєму розквітнуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225112
дата надходження 28.11.2010
дата закладки 30.11.2010
Слова любви слетают птицей с губ,
В своем полете достигая цели,
Мне сладок плен бездонно-нежных чувств,
Я в них купаюсь, как в живой купели..
Летят к тебе урывки слов и фраз,
Превозмогая версты расстояний.
Обратный импульс..эхо.. резонанс,
Мне возвращают искренность признаний.
Мир без тебя.. Он черно-бел и пуст,
Вуалью грусть.. и холодеют плечи..
Но этот вкус.. хмельных и зрелых чувств
Большой любовью душу мне излечит..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2010
Свидетельство о публикации №11010266133
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224460
дата надходження 25.11.2010
дата закладки 25.11.2010
А я скажу кого мы любим -
Да тех, кто нас умеет ждать!
Спустя года мы всех забудем,
Но их, мы будем вспоминать.
Ещё таких, кто нас встречает!
Любых:здоровых и больных...
Кто нас речами воскрешает:
Лаская трезвых и хмельных.
Кто веру в нас не убивает
И нам прощает за грехи,
Кто нас изменой не пинает.
Не режет бранью на куски.
Ещё мы любим тех - кто с нами,
Идёт куда бы мы не шли!
И тех к кому мы шли с венками
И слов прощальных не нашли...
За тех, кто дарит нам ребёнка -
Готовы жизнь свою отдать!
Сгорает жизнь как киноплёнка
В какой нас любит только мать!!!
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11006023927
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190290
дата надходження 18.05.2010
дата закладки 21.11.2010
Сивими ключами від`ячала осінь.
Відболіло листя у лісах давно.
Вже зима вітрами розплітає коси
І стукоче снігом у моє вікно.
Біла хуртовина землю обіймає.
Миготять пушинки – не злічити їх,
А у грубці вітер тужить і співає:
Мабуть, щось про холод і про білий сніг.
Ті зірнички срібні у танку кружляють.
Я крізь шибку бачу їх химерну гру:
То вони додолу раптом опадають,
То, немов на крилах, тягнуться вгору.
Так і ми, мій друже, у життєвім вирі
Часом не знаходим берега свого.
В парі з журавлями линемо у вирій,
Падаєм зірками в пошуках його.
Так і ми, мій друже, вже коли несила,
Хочем відпочити лиш єдину мить.
Хилимось, згорнувши стомленії крила,
Та по хвилі знову тягнемось в блакить…
Сивими ключами відлітають роки.
Вже розквітли мрії у душі давно.
Та, буває часом, чую ніжні кроки –
То дитинство стука у моє вікно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221870
дата надходження 13.11.2010
дата закладки 16.11.2010
Привіт тобі,
моя духмяна квітко,
Моя лебідко
з білими крильми!
Дарує нам стрічання
доля рідко –
Короткі, наче подих...
Та вони
Сумні серця
заквітчують собою,
Сплітаючись у запашний вінок...
Співають душі
в прагненні розвою!
Важливо лиш
зробити перший крок,
Щоб згодом
дотягнутись до зірок...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221807
дата надходження 12.11.2010
дата закладки 16.11.2010
Хочу Вам подарить волшебные слова,
Чтоб в них любовь жила,
Душа чтоб пела и летела
И чтоб цвела,цвела черёмуха в саду
Её волшебный аромат
Подарит Вам любви наряд
И каждый будет пусть богат
Как матушка земля,
Чтоб птицы в небе и поля
И путеводная звезда
Пусть рядом будет навсегда
Но не храните только страх
Он пепел,он ведь прах
Любовью чаша пусть полна
Испейте всю её до дна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221141
дата надходження 09.11.2010
дата закладки 09.11.2010
А может где-то рядом с нами
Тот самый близкий человек?
С которым встречи ждём годами,
Но чаще ищем целый век.
Он тот, единственный на Свете
Кого для нас послал сам, Бог!
Найти осталось на планете,
Его, среди земных дорог.
Огромный мир, для нас - преграда:
Людей бессчетно на Земле.
Мы ждём любви своей парада,
И дышим в будничной петле.
Нас гонят плетью жизни годы
И страх вселяет, календарь
Теряем качество свободы,
Надежды бросив на алтарь.
Связав себя союзом брака,
Родив детей, построив дом,
Мы тешим этим, чувство страха
Боясь задуматся о том -
Что где-то наша половина
Всё ищет нас спутя года,
Несётся жизнь, как та лавина
Двумя словами" Не судьба".
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11011096511
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221109
дата надходження 09.11.2010
дата закладки 09.11.2010
В этой Осени столько тепла и волшебного света!
Зеленеет листва, не спеша позолоту надеть,
Паутинкою тонкой нежнейшего бабьего лета
Покрывается крыш, куполов, виноградников медь.
Эта О́сень своей теплотой озадачила многих:
Словно бархат трава на лугу, несмотря на сентябрь,
Запоздалый подсолнух расцвёл у излома дороги,
Так светло и торжественно свечи каштанов горят!
Эта Осень и платье примерила в тон изумрудам,
И конечно, к лицу рыжей бестии дивный наряд.
Но встречать по уставу положено - не по причудам
В золотистом убранстве седеющий хмурый ноябрь...
Эта Осень запутала всех, изумила, смутила,
Озадачила дачников - два урожая подряд!
Эта Осень, наверное, просто в кого-то влюбилась -
Чудеса, но влюблённые и не такое творят!
============================
*Союзники-3, СП №2, 2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211219
дата надходження 16.09.2010
дата закладки 04.11.2010
«Любов від Бога!» - дід мені сказав.
Коли спитав, як те розтолкувати -
То відповів: « Онучку, Боже збав,
Щоби любові в світі не пізнати
Бо у любові народились ми,
Її Господь колись, разом з душею,
Вдихнув у глину тої давнини,
Коли творив Адама він і Єву.
І, навіть потім, первородний гріх
Простив Отець в ім*я її, любові,
Чимало в світі різних є утіх,
Але щоб стільки, і в одному слові!
Бо то любов нас змалку догляда,
Вона веде нас по життєвій ниві,
І окриляє, і кара бува -
Та завжди тільки робить світ щасливим.
А, якщо щось десь склалося не в смак
То не її вина і не провина -
Заглянь у душу, чи зробив все так,
І чи не твоя є у тім причина.
Любов не може щось зробити зле -
То почуття найвищого гатунку,
Рости ж в любові, внучку, перш за все
І другим не шкодуй до віддарунку.
Люби батьків, люби свій отчий дім,
Оцю стежину в квітах біля хати,
Люби людей, усе на світі цім -
Той сам будеш у тім вогні палати!
Бо ми приходим у любові всі,
Щоби у серці зберегти горіння
Й в прийдешнє передати, як привіт,
Саме любов майбутнім поколінням!
Люби Вітчизну, хлопче, понад все,
Для її слави нас і породили.
У нас з тобою її кров тече,
Від неї у нас розум наш і сила!
Не раз ти будеш у чужих світах
І побуваєш в багатьох країнах,
Та завжди повертатися, як птах,
На землю цю, що зветься - Україна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189447
дата надходження 14.05.2010
дата закладки 02.11.2010
Несказано між нами так багато…
А я боюсь признатися собі,
що кожна мить з тобою –
ніби свято,
котре собі намріяв у журбі…
Але молюсь,
аби воно тривало,
щоб не остигли
в буднях нам серця,
аби ніколи світло не згасало
В палких устах
і магії лиця…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216206
дата надходження 15.10.2010
дата закладки 20.10.2010
У ніжній музиці дощу,
У силах мрії і бажання.
Ти шепотів мені люблю
І нас вела дорога дальня.
Застиг годинник, з ним і час
Одна хвилина чи година...
Усе пливло, крізь нас! Повз нас!
А я в твоїх обіймах жила.
Забули хто ми, де ми, як?
Це все не варто було миті,
Що переповнювала нас
Ми щастям були оповиті.
Навколо дощ і небо сіре
Думки, дорога, час і ми...
Живу і маю в серці віру,
Що все це правда, а не сни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215352
дата надходження 10.10.2010
дата закладки 10.10.2010
– До зустрічі в ефірі, –
ти сказала...
Я відповів: “Па-па”.
Поцілував...
Червоне сонце
в небі догорало,
але у серці
я його сховав...
Уже ніколи
сонечко не згасне:
хоч ти пішла,
але живеш в мені,
розбуджуючи
світле і прекрасне,
котре тобі сплітаю у пісні..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214272
дата надходження 04.10.2010
дата закладки 06.10.2010
Дощ холодний пронизував наскрізь
Ти замерзла і чай був безсилий
Із теплом загубився десь настрій
Подзвонила й "Зігрій"попросила
Я купив і мольберта і фарби
Й на стіні у порожній кімнаті
Малював, хоч хтось скаже не варто
Каміна із яскравим багаттям
Стелю вкрило блакитне небо
А підлогу трава і квіти
Буде літо в кімнаті для тебе
Буде все щоб тебе зігріти
В ванну солі і пінки додав
Стало наче в червоному морі
І солена і тепла вода
І таксі звук почувся на двОрі
Тобі в дверях заплющив очі
І завів до нової кімнати
Ти її роздивлялась охоче
Й не могла й не хотіла впізнати
Одяг впав на старого дивана
Ти почала мене цілувати
І я тебе відніс до ванни
І любити щоб і зігрівати
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213659
дата надходження 30.09.2010
дата закладки 06.10.2010
„Коли твій приятель говорить дуже вже багато,
то він напевно хоче в душі своїй сховати те порожнє
місце, де колись совість була, або бажає заглушити
своє стурбоване сумління. Врятуй його від слів, бо
він страждає” (Тодось Осьмачка)
Врятуй від слів, які усе ж мовчать,
яких багато з уст злітає зайвих,
які – не вогнище, а тільки тлінний чад -
не бачиш дня за димними сльозами.
За звуками отими – пустота,
і порожнечі вигляд має совість.
Для зливи слів отверзнуті вуста –
мовчання світле більшу дало б користь.
Врятуй від слів таких, що без душі,
яким немає що сказати світу,
які пройдуть повз вас, немов чужі -
не опромінять світлом, лиш наслідять.
Дай гострих слів - таких, немов мечі,
таких, як музика, таких, як ватри спалах,
аби, проснувшись раптом уночі,
відчути – ні, сумління не приспалось!
Воно в тобі, немов дзвеняча мідь,
тече вогнем по чистих капілярах,
до вибуху готовий динаміт –
епохи гнів корінням увібрало.
Любов таку, що вкована в броню,
і лагідність, що лід від неї кресне...
Від слів пустих сумління бороню,
благаю слів у Бога – тільки чесних
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214530
дата надходження 05.10.2010
дата закладки 05.10.2010
Постій, побудь ще на причалі дня,
Під теплим світлом всього, що збулося.
Ще дотик сонця на твоїм волоссі,
А на моїх вустах – твоє ім'я.
Ще де́ той вечір, де́ воно – прощання...
Долає хвиля берег, як межу.
Спитай мене, чого ніби останню
Цю кожну зустріч нашу бережу.
Минає все, бо все на світі – пли́нне,
Але спасибі, радосте моя,
Що я була колись – хоч на хвилину,
Хоч на короткий сплеск ріки життя –
твоя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213957
дата надходження 02.10.2010
дата закладки 02.10.2010
С пелёнок я не верил сказкам.
Держал на привязи слова.
Мой взгляд скользил по людям в масках,
Я знал всегда,что жизнь - игра!
Не раз я в жизни оступался,
О камни ноги разбивал,
Но только дна я не касался!
В кулак всю волю собирал.
И только сам я лез по скалам,
Других не брал с собой наверх!
И лишь себя казнил в провалах,
Винить других считал за грех.
Верёвка мною выбиралась,
Другим я мало доверял,
Она как правило не рвалась,
Когда вершины покорял.
И смерть не раз дышала в спину,
Бросала темень на глаза,
Но верой я возвёл плотину,
Какую держат небеса.
Толпа останется толпою,
И ей вершин не покорить!
Иду вперёд своей тропою,
Я так живу и буду жить!
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11006093581
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184993
дата надходження 19.04.2010
дата закладки 02.10.2010
Тихой звездной осеннею ночкой,
Что глядит в мои окна прохладой,
Обращаюсь к тебе нежной строчкой
От души, пусть немножко не складно
Звездным светом мечты мои льются
И к тебе улетают заветно,
Ведь сердца в унисон наши бьются
Сквозь пространство и очень заметно
Я открою пошире окошко,
Водопад нежных слов - как награда
И губами проникнусь немножко
В твои губы из райского сада
Ну, скажи, для чего эти муки,
Разрываюсь душой и страдаю,
Ощущаю теплом твои руки
И в холодном поту засыпаю...
24.09.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212583
дата надходження 24.09.2010
дата закладки 01.10.2010
Не можна ніколи нам вітру догнати,
Того, що минуло, не варто вертати.
І осінь на літо не можна змінити.
Й любов, що розбита, вже не відновити.
І двічі у воду не можна ступати...
Коли хтось оступиться - треба прощати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213018
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 01.10.2010
Не докоряй коханню
за образу,
За остаточність почуттів,
За чорне й біле-
все одразу
І голос пісні у митців.
Мине останній день хвилини,
Мине усе, але одне
Залишиться крізь час неспинний:
Кохання радісне й сумне.
Воно залишить
білий попіл
На чорнім острові життя,
Яскравий, світлий,
милий обрій,
Як сила твого почуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154101
дата надходження 07.11.2009
дата закладки 01.10.2010
Сама з собою гризлась як вовчиця.
Вила вночі на дощ і повний місяць.
Холоднокровна кароока вбивця…
Молилась зорям зраджена вовчиця.
Хворіла правдою не книжних не романів.
Прагнула жити вкрадьки від обманів.
Боялась щось комусь пообіцяти,
Щоб не розбити і щоб не зламати…
Примара мрій чужих, чужих фантазій.
Читала час від часу Анастазі.
Щоранку чорна кава натщесерце,
І роздуми про те «навіщо все це?».
Калачиком згорнувшись на підлозі,
Ловила запах заспаних морозів.
Любила сни про літо і кохання.
І засинала… кожен раз востаннє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213724
дата надходження 01.10.2010
дата закладки 01.10.2010
Мне мелодию грусти навеяла осень
и рояль подыграл,
и всплакнула свеча...
Ветер сразу затих в ветках мерзнущих сосен
что-то нежное в такт моей песне шепча...
Стал уютным мой дом
просветленной слезою
все очистила песня
и тихим дождем
с сердца нежно, спокойно
обиды все смоет
и в грядущее счастье
налегке мы пойдем...
иллюстрация http://www.liveinternet.ru/users/2601101/post111661227/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213752
дата надходження 01.10.2010
дата закладки 01.10.2010
Любовь -
Это страшная боль от страданий
До слез, что в глазах твоих бьют, как ключом,
Когда дух развеялся всех ожиданий,
Ты все ж таки любишь, и жизнь ни почем!
Любовь -
Это сердца сплошные удары,
И тайная рана в поющей душе,
Когда облик твой на дороге сквозь фары
Я вижу, как будто на стеклах клише!
Любовь -
Это длинная камнем дорога
От чувств до биения в сердце моем,
Когда я лечу, не внимая тревогам,
Чтоб вновь раствориться в дыханье твоем!
Любовь -
Это капельки горького счастья,
Что падают с глаз блаженством ночей,
Когда ты словами святого причастья
Вплетаешь в косу свою радость всех дней!
Любовь -
Это трепетно, как только можно,
К губам прикоснуться в объятьях мечты,
Когда по спине пробежит осторожно
Морозец сквозь пламя твоей красоты!
Любовь -
Это сила доверия, веры
К той жизни, в которой мы вместе живем,
Когда в прозе быта теряется мера
Сознания, где и куда мы идем!
Любовь -
Это светлого чуда улыбка
Детишек, что рядышком в комнате спят,
Когда сквозь бессонные ночи так прытко
Года, словно птицы, летят и летят!
Любовь -
Это мужество, данное сильным,
Чтоб страстно любить, смертям всем назло,
Когда для любви будешь искренно- верным,
Считай, что с Любовью тебе повезло!
На украинском языке
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124522
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124524
дата надходження 02.04.2009
дата закладки 27.09.2010
Коли холодний
дощик заморосить
і хмарами
затягне небокрай –
всміхнись тихенько,
бо іще не осінь.
Це ще не осінь,
о мадонно, –
знай...
Накриють душу
втома і самотність –
в моїй молитві
силу ти черпай!
Як темно,
то заходь до мене в гості –
туди,
де не згасає небокрай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212326
дата надходження 23.09.2010
дата закладки 23.09.2010
Трояндовий вальс
на Замку станцюємо.
Білий.
Під музику вітру
кружлятимем пристрасно ми
між кленів самотніх,
що листя давно загубили,
і мудрих каштанів,
котрі вже чекають зими...
Трояндовий вальс
під зоряним небом бездонним –
лиш сяючі очі
і тихе твоє:
– Раз – два – три...
А потім – щасливі –
ми містом блукатимем сонним,
і стукіт сердець
підійматиме нас догори!
Трояндовий вальс –
як виклик грядущим морозам!
Ми знаєм напевно:
їм не подолати вже нас!
Трояндовий вальс –
в очах твоїх радісні сльози...
Трояндовий вальс,
Трояндовий вальс,
Вальс..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211747
дата надходження 20.09.2010
дата закладки 22.09.2010
Я листок приніс тобі кленовий.
В прожилках ще світиться вогонь.
Ні, то не осінній – світанковий,
Бо у нім – тепло моїх долонь.
Хай розкаже він, як ми чекали,
і про тебе думали удвох.
Хай розкаже, як ми виглядали -
І від того він ще більше сох.
Цей листок не вміє фальшувати,
а тому – удачу принесе.
Забери собі, візьми до хати -
Він тобі повідає про все…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211523
дата надходження 18.09.2010
дата закладки 18.09.2010
Нежданий вітер в долю зачастив.
Волосся рве
і б`є відчАйно в груди,
обпалюючи холодом. А все ж
я не зверну.
І хай мене остудить
безжальна смерть,
що пАлить всі мости
і надає притулок безпритульним.
Я не зверну.
А ти, кохана, ти?
Чи ти зумієш берег віднайти
І в темряві,
не знаючи дороги,
пустелю цю безлюдну перейти,
кохаючи і віруючи в Бога?
Чи зможеш ти у пеклі самоти
очиститись, і, не проклявши долю,
немов вербова брунька, - прорости,
усім назло - розквітнути весною?
Шалений вітер,
а навколо – ніч…
І лише ми у темряві з тобою:
сліпі.
Ідем навпомацки.
Дурні.
Ми хочем обдурити власні долі...
Моя – ця ніч, без крихітки тепла.
У ній лише самотність і безвихідь.
Твоя дорога поруч пролягла.
Хоча вона - і сонячна, і тиха,
Однаково, кричу тобі ПРИВІТ,
Надірвано вітаюся із ночі.
Нікого навкруги.
Холодний світ.
І лиш безжальний вітер – пилом в очі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211044
дата надходження 15.09.2010
дата закладки 17.09.2010
Згасає день.
...Ну от – і зовсім згас.
І я, зовсім один на білім світі,
В полоні ночі, о, який вже раз,
Твого листа читаю.
В шибку вітер
Мені постукав.
Блимнула зоря
І затремтіла солоно на віях.
Я задубів.
Спинилася земля.
Мене ніхто на світі не зігріє -
Там тільки степ
І лютий вітрюган.
Ночами хуртовина вовком виє.
Всевишній Бог возвів мене у сан
Самотності.
Усі ми не святії.
І я також.
І ти, маленька, й ти...
Не каюся,
Ні хвилі не жалію.
Ти хочеш досягнути висоти,
Я ж – глибини –
І птицею не вмію...
Віщують ранок півні на зорі,
І я, зовсім один на білім світі,
Молюсь за тебе Богу на землі
І вірую,
що за зимою –
Літо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210194
дата надходження 09.09.2010
дата закладки 12.09.2010
Під гуркіт вщент наповнених столів,
Під спогади і дружний дзвін бокалів,
Згадаємо своїх учителів,
З якими перше слово написали.
Були уроки щирими й корисними,
В словах – душа, в знаннях була потреба.
Були й розбіжні погляди на істину....
Ви вчили нас що треба, й як не треба.
Долає кожен свій життєвий шлях,
Пригадуючи Ваші ідеали…
Хто дякує словами, хто в віршах,
За напрямок, що Ви нам показали.
Перелік тижням, місяцям, рокам...
Не зупинитись. Ми батьками стали,
Вклонімося своїм шкільним батькам
За те тепло, що нам подарували.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208926
дата надходження 02.09.2010
дата закладки 02.09.2010
Коли прийде у Світ
Зима студена,
усі чуття
обтрусить листопад -
один листок все ж лишиться -
від мене.
Малюсінький.
Йому я буду рад...
Не пожовтіє.
З гілки не зірветься.
Над ним не владна
днів химерна гра!
Лиш він один
в саду твойого серця
не облетить,
коли прийде пора...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208920
дата надходження 02.09.2010
дата закладки 02.09.2010
Не хочу быть твоею бедою,
Ни печалью твоей, ни тоскою,
Ни бессонницей и не тревогой
И не дальней, забытой дорогой.
Быть хочу я твоим ожиданьем
И последним-последним желаньем.
Быть водой долгожданною в жажду
И минутой твоею быть каждой.
Быть рассветом твоим и закатом,
За тобою идти безвозвратно.
Быть твоею заветной мечтою,
Я хочу быть твоею судьбою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208907
дата надходження 02.09.2010
дата закладки 02.09.2010
Лето. Пляж. Женщина пышка.
Волны..Белый пароход.
Рядом доченька-малышка,
Всё вопросы задает.
-С чего сделана скакалка?
Сколько черепахе лет?
Почему у дядей в плавках
Что-то есть - у тетей нет?
Мама теребит песочек,
Ведь вопросы не легки,
-Видишь-ли, дяденьки - доча
Прячут в плавках кошельки.
- Мам, смотрела я на пляже.
Кошельки мужчин двоих,
И заметила я даже -
Они разные у них...
У кого большие - значит,
В кошельке много рублей?
- Да, дочка, одни богаче,
А другие - победней..
- Наконец-то мне понятно
По твоих мама словах,
На тебя вон дядя смотрит -
Богатеет на глазах!!
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №1912217326
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198095
дата надходження 27.06.2010
дата закладки 30.08.2010
Я подумки -
з тобою у грозі
і зараз ти –
у лагідних обіймах...
Громами небо рикає, як звір.
Горнись до мене, -
нині будеш вільна...
У мить, коли у тебе я ввійду,
нагряне дощ,
шалена літня злива,
що змиє хвилювання і біду!
Молюся,
аби ти була щаслива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208219
дата надходження 28.08.2010
дата закладки 29.08.2010
Чуєш?.. -
погожий вечір
нам з тобою
на сопілці грає,
перебирає
у серці
найніжніші струни...
Стихають луни
дальніх поїздів,
і чути,
як з каштанів
сипле листя...
Заблудився
собі на Замку,
згадую тебе...
Ти це відчуєш...
Чуєш?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207756
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 26.08.2010
[img]http://s017.radikal.ru/i440/1502/f0/5fc9ec08386a.jpg[/img]
Ти ранком проводиш мене до дверей,
І кажеш тихесенько:"З Богом!"
Вертаюсь з роботи, і вже з-за дерев
Я бачу, стоїш за порогом.
Ти можеш нічого мене не спитать,
Мовчати навчилася з часом,
Бо вмієш усе по очах прочитать
І знатимеш правду завчасно.
Сховаєш у собі мій смуток і свій,
Поглинеш і біль, і тривогу,
Не плачеш, що важко це нести самій,
Ніколи не ждеш нагороду.
Невдячність скувала серця поколінь,
Сприймалося все як належне,
І вже твої внуки зіп'ялись з колін,
Відчули свою незалежність.
А ти своє серденько ділиш на всіх,
Не кажеш, що вже утомилась,
Рідненька, прости нам щоденний наш гріх!
Живи! І даруй свою милість.
Висловлюю щиру подяку автору мелодії нашому шановному
поету-барду Віктору Ох за чудовий музичний супровід!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207352
дата надходження 23.08.2010
дата закладки 24.08.2010
Останній день
розпеченого літа,
короткий,
ніби подих, –
догорів...
Не встигли ми
серця свої зігріти –
любові бракувало нам
і слів...
На незабудь
твої погладжу коси,
до серця
пригорну тебе на мить.
Мій потяг
вирушає в зимну осінь –
не будем
озиратися, тужить..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207127
дата надходження 21.08.2010
дата закладки 23.08.2010
Незаметно и тихо, почти в одну ночь,
Вновь закончилось спелое Лето
И природа нам шанс это все превозмочь
Оставляет осенним приветом
Как-то просто совсем время птицей летит,
Мы ворчим, мол, опять не успели,
Чуда нет, а за окнами дождик стучит,
Вниз смывая тень сказочных трелей
Свежий ветер прохладой цепляет за мысль
И несет вдоль дороги листочки,
То к земле их прижмет, то закружатся в высь,
Будто рифму срывают со строчек
Воздух словно висит, как судьбы пелена,
И наполнен отчаянным звуком,
Ну когда же? Когда же наступит она, -
Эта Осень сердечного стука?!.
Незаметно и тихо, почти как в кино,
Улетело за титрами Лето,
Ощущаю на привкус, как будто вино, -
То душа моя в Осень раздета...
18.08.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206527
дата надходження 18.08.2010
дата закладки 21.08.2010
Моя память – бескрылая птица,
Ей бы крылья, давно б улетела .
В сердце-клетке живёт и томится,
Не кричит о себе оголтело.
Иногда неспокойной бывает,
Иногда она ночью тревожит :
Что забылось мне напоминает,
Чтобы прошлое было дороже.
Чтобы я ничего не забыла,
Чтобы помнила я все ошибки.
Чтоб умела прощать и любила,
Чтоб обид оборвалася нитка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206705
дата надходження 19.08.2010
дата закладки 19.08.2010
Мирославі
Я випускаю білих голубІв
У темну ніч – нехай летять до тебе!
Вони зігріють серденько тобі,
Візьмуть тебе до зоряного неба!
Я там один – загублений в Світах.
У Безмірі, напоєнім Любов’ю,
Літаю між зірками, наче птах,
Для тебе в Бога просячи здоров’я.
Я випускаю білих голубів –
У твому світі буде більше Світла!
Хай буде більше Богом даних слів, -
Аби твоя душа від них
Розквітла!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206659
дата надходження 18.08.2010
дата закладки 18.08.2010
Не залишай мене одну посеред літа
Стояти тут й дивитися, як небо плаче,
Не дозволяй цим грозам нас розмити,
Покинути на мить - так необачно...
Не залишай мене одну у цьому місті -
Без тебе в ньому не хазяйка, а лиш гостя,
Без тебе губиться мого натхнення вістря.
Не залишай... Зостатися ж так просто...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199393
дата надходження 05.07.2010
дата закладки 18.08.2010
Я Тебя увидеть хотела,
Жаль, Ты мыслей моих не узнал!
О Тебе мечтала несмело.
Жаль, что Ты обо мне не мечтал.
Я опять Тебе написала –
Не сумела себе запретить.
Всё по кругу, как-будто сначала,
Будто не прекращала любить.
И опять я Тебе каждый вечер
Перед сном признанья пишу.
И хочу, и опасаюсь встречи,
Но повсюду глазами ищу.
И опять для меня, как наркотик
Твоё имя и сны о Тебе.
И не важно, я «за» или «против»,
Не могу запретить я себе.
Говорят: «Время лечит». Не знаю.
Может, я безнадежно больна?
Я люблю. Я, как прежде, страдаю,
Что, как прежде, Тебе не нужна…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196424
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 18.08.2010
Ты рисуешь словами. Не краской.
Утром с мятой зеленый пьешь чай.
Прячешь слезы под вечною маской,
И зимою все ждешь месяц май.
Ты - наивная сказка-русалка,
Но не веришь уже никому.
И для всех оставаясь загадкой,
Любишь слушать в ночи тишину.
Глаз зеленых сверкнут переливы,
То ли радость, а может печаль.
У надежды всегда на крестинах,
Но душа превращается в сталь.
Ты рисуешь словами. Так надо.
Ты - мгновенье в счастливой весне.
На столе, как всегда, беспорядок,
Просто ты не такая, как все.
© Зеленоглазая, 2010
Из цикла "Не такая, как все"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193748
дата надходження 04.06.2010
дата закладки 18.08.2010
Лише один дзвінок -
і зникла тиша.
Отриманий урок
кладу у нішу.
Хто зна, до небуття
ще скільки років?
І скільки ще життя
дасть цих уроків.
Лиш кілька слів - місток?
Чи знову - прірва.
Я плетиво думок
із серця вирву.
Загою рану співом,
життя відчую.
Як кілька добрих слів
твоїх почую.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188131
дата надходження 06.05.2010
дата закладки 18.08.2010
У грусти разные бывают имена:
Я называю иногда её любовью
И прошлым грусть я называю иногда,
И часто грусть свою я называю болью.
Грусть безоглядной, безымянной может быть,
А иногда она до слёз бывает горькой.
Мне грусть не разрешает прошлое забыть
И угощает из бессонницы настойкой.
Бывает иногда необъяснимой грусть
Своей нелепою, такой пустой тоскою.
Такой вот грусти почему-то я боюсь,
Стараюсь зачёркнуть её стиха строкою.
Так беспокоится, тревожится душа,
Причину грусти мне ночами объясняет.
Живёт грусть скучно и не знает куража,
А разве ваша грусть без имени бывает?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206548
дата надходження 18.08.2010
дата закладки 18.08.2010
Не умею нанизывать чувства
Жемчугами на тонкую нить.
Это, знаю, сравнимо с искусством -
Чинно бусы, как панна, носить.
Только стоит с тобой повстречаться,
Да какие носить жемчуга..?
Начинает любовь извергаться,
Закипаю, не помня себя.
Вновь бросаюсь в пучины безумства
И не в силах себя изменить...
А зачем? Ведь даны эти чувства,
Чтоб тебя беззаветно любить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206522
дата надходження 18.08.2010
дата закладки 18.08.2010
Погожий день згорів.
Стихають звуки.
Я заблукав у хорі цвіркунів.
Мільйони зір
до мене тягнуть руки,
мільйони сонць
всміхаються мені
і кожне з них -
сумує за тобою,
зігріти прагне серце
хоч на мить...
Я знаю,
що за темною габою
хтось думає про мене
і не спить....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206439
дата надходження 17.08.2010
дата закладки 17.08.2010
Пока нет рифм и тем, лишь ручка и тетрадь.
Ещё желания, нахлынувшего, волны-
писать стихи. И трудно самому понять,
как стал поэзии слугою подневольным.
Как сладок плен её, в словах не передашь:
душевный трепет, аж до дрожи и до плача.
Бывает, что готов за лист и карандаш
отдать «полцарства и коня в придачу».
Душой черпаешь вдохновенье у весны,
у осени пришедшей, у зимы и лета.
То вдруг становишься сообщником луны,
а то слагаешь оду солнечному свету.
Проходит по тебе то буйна, то тиха
волна страстей людских, волнения и грусти.
Ещё блаженство предвкушения стиха-
не так давно тобой неведанное чувство…
. . . . .
За радость поиска гармонии в словах,
за чудо, даденное свыше, и возможность,
за то, что слышится мне музыка в стихах,
за счастье несказанное…
Спасибо, Боже…
01сентября 2008г. г. Киев́́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206385
дата надходження 17.08.2010
дата закладки 17.08.2010
Що називають коханням?
Радість, надію чи біль,
Зустрічі чи розставання
І пелюстків заметіль?
Сумнівів чорні вітрила,
Посмішку й скриту сльозу?
Може, кохання - це крила,
Що крізь життя нас несуть?
Й осені день в павутинні,
Шепіт дождів і снігів,
Може, й минулого тіні,
В серці молитву без слів?
Першого проліска ніжність,
Літнього неба блакить?
Може, кохання -це вічність,
Що промайне, наче мить?
Вчить нас терпінню й прощає,
В вірі й надії живе.
В серці свій слід залишає,
Греблі розлук воно рве.
Все пізнається в коханні:
Ніжність,нікчемність,журба.
Перший наш подих й останній
Нам воно благословля.
В серці мелодій звучання
І почуттів диво-цвіт.
Що називають коханням?
Вічне питання, як світ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178135
дата надходження 17.03.2010
дата закладки 17.08.2010
Закохані уміють розмовлять без слів,
Закохані лиш поглядами розмовляють.
Стрімку ходу шалених, незабутніх днів
Здається зовсім іноді не помічають.
Вони одним-єдиним подихом живуть
І стук сердець зливається в один- єдиний.
Для них троянди і в мороз завжди цвітуть
І кожен день для них бува неповторимий.
Кохання підіймає їх аж до небес,
Даруючи коханим для польоту крила,
Дарує ніжність їм і відданність сердець
І забирає у печалі біль і силу.
Але кохання потребує кожну мить
Поваги, щирості, підтримки й розуміння.
Кохання по-інакшому не може жить,
Бо зразу ж проросте бур`ян його безсилля.
А це страшніше, ніж образа і печаль,
Страшніше, ніж брехня й придумана провина.
Страшніше, ніж байдужість і «прости-прощай»,
Страшніше, ніж зламати у польоті крила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204444
дата надходження 05.08.2010
дата закладки 17.08.2010
Я тобi веселкою заграю -
Барви розiллю по небокраю,
Медом на устах розтану смачно.
Що, вiдверта ? Може й необачно...
Просто будь щасливим, посмiхнися...
Порадiй вiдверто, не барися.
Не дай Боже, жити в нiмiй смутi,
Коли губи вiдчаєм зiмкнутi.
Погляд твiй без слiв я розумiю.
Небом дивишся блакитним - млiю...
Поцiлуєш ? Так, вiд того п'яна
i щаслива - знаю, що кохана.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206328
дата надходження 17.08.2010
дата закладки 17.08.2010
А сено тонко пахло летом
Душистый клевер, запах роз
Теплом исходит, солнца-светом
Венком распаренных берез.
Клубники спелых ягод запах
Закружит голову совсем,
Стук дятла на еловых лапах
Знакомый до безумства всем.
И легкий вкус полыни горькой
Сведет с ума тоской своей
вкус меда, запах и настойка
Останется в душе моей...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206333
дата надходження 17.08.2010
дата закладки 17.08.2010
Давай потанцюємо, панно,
у пахощах цвіту.
Повільно і ніжно.
Обнявшись, народимо вальс…
Ви скарб мій найбільший.
Єдина у цілому Світі.
То ж хай він сьогодні
Цю ніч подарує для нас…
Ми серцем до серця
Кружлятимем Замком у танці.
Зіллються в молитві
Над липами спраглі вуста.
І хай нас розбудять
Пісні солов’їні уранці,
Бо Ви – найдорожча,
Бо Ви – найрідніша.
Ви – та…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206228
дата надходження 16.08.2010
дата закладки 16.08.2010
Перед Творцем схиляюся в пошані
Й не знаю де слова подяки взяти
За той безцінний дар, що спіслав він
Й дозволив ЖІНКОЮ його назвати!
Як у саду розкішная троянда,
Царює в різнобарв"ї чудо-цвіту,
Овила Землю запахом лаванди,
Ти - красивіша від всіх разом квітів!
Що дав Творець тоді до тої глини,
Із кого образ став він твій ліпити -
Не знає людство правди і понині,
І тайну цю нікому не відкрити!
Бо в твоїм образі усі земні бажання,
Усі земні здобутки і звитяги.
У твоїм образі витає дух Кохання,
Дух Ніжності, дух Вірності й Поваги!
У твоїм образі вирує Материнство,
Ховається палке бентежне Слово,
У твоїм образі сам Оберіг Дитинства,
І сама Суть всього життя земного!
Перед Творцем схиляюся в поклоні,
Його творінню возсилаю шану,
Коли він брав моє ребро в долоні -
Шматочок серця взяв мого, кохана!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184221
дата надходження 16.04.2010
дата закладки 16.08.2010
Не сумуй, мій милий,
не сумуй, хороший.
Відцвіли вже зими,
І пройшли пороші.
І розтали річки,
потекли струмки...
Хай зрадіє серденько,
Зацвітуть думки.
Я з тобою, Любий!
Чуєш? Не один.
Сумувать, Лебедику,
Геть нема причин.
Не сумуй, мій Голубе,
Що надворі нічка.
Знову день настане,
Закривай же вічка.
А я буду поруч:
Сяду біля ліжка...
Цілувати буду,
Поки горить свічка.
Коли ж ранок стане,
І погаснуть зорі:
Буде промінь сонця
в небі неозорім...
Полетим ми разом
в чарівні світи,
У той край щасливий,
де лиш я і ти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192151
дата надходження 27.05.2010
дата закладки 16.08.2010
З’явилися чайки
на фоні багряного неба.
Заходило сонце.
Закохані пари брели...
І я затужив,
бо більше не можу без тебе.
Все буде у нас,
питання одвічне: коли?
А чайки кричать,
шугають між вітром і морем,
А я, мов дитина,
пишу тобі лист на піску...
Ми подумки знову
серцями сьогодні говорим.
Набравши твій номер,
тихенько шепочу:
КУ–КУ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196848
дата надходження 21.06.2010
дата закладки 16.08.2010
Як хмарами затулиться від світу
холодне небо –
ти йому всміхнись!
За ніс щипне грайливо вранці вітер –
із докором
на нього не дивись.
Настане час –
із вітром тим увись
ви зможете закохано злетіти.
Тепло прийдЕ!
Запахнуть п’янко квіти!
Всміхайся небу, друже!
Не журись!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201157
дата надходження 15.07.2010
дата закладки 16.08.2010
Налий мені кави.
Міцної.
Гіркої, мов Доля.
Ми будемо поруч
цідити із фляги коньяк.
Сідатиме сонце.
Чуття будуть рватись на волю.
В компанії смутку
ми довго сидітимем так.
Я дуже далеко,
та подумки нині - з тобою,
тому - не дивися,
що поряд нікого нема...
Налий мені кави.
Міцної.
Мов доля, - гіркої…
Бо Той, хто з`єднав нас -
між нами живе обома…
озвучив: molfar
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202142
дата надходження 21.07.2010
дата закладки 16.08.2010
Если ангел и демон встречаются
Интересный коктейль получается
Молоко мешается в кровь
И сливаются счастье и боль
Если ангел и демон встречаются
Это ворон с голубкой венчаются
И идут обратно часы
Воздух взвешивают весы
Если ангел и демон встречаются
Тогда горы от ветра качаются
Под землёй загорается свет
Над землёй больше света нет
Если ангел и демон встречаются
Воздух в лёгких моих кончается
И темнеет в моих глазах
Станет сладкой моя слеза
Если ангел и демон встречается
Возникает повод отчаяться
Поменять в себе правду и ложь
И вернуть то чего не вернёш
Если ангел и демон встречается
Можно то, что всегда запрещается
И вернуться живым с поля боя
Умереть занимаясь любовью
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205624
дата надходження 12.08.2010
дата закладки 14.08.2010
Привіт тобі,
моє дівчисько світле!
Чи нині був
достатньо теплим день?
Чи цілував у щічку
ніжний вітер,
від мене
передав тобі пісень?
Чи усміхались нині
твої очі?
Чи серце билось
збуджено хоч раз?
Ще ні?
То - усміхайся!
Я так хочу!
Щаслива бути мусиш!
Це наказ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205453
дата надходження 11.08.2010
дата закладки 14.08.2010
Это было недавно, это было давно.
Захлебнувшись от счастья, распахнул я окно,
хохоча , как безумный, ликовал: "Наконец!!!
У меня дочь родилась! Ай, жена, молодец!"
Как мы этого ждали, как об этом мечтали!
Как планировать пол не шутя изучали:
лунный, солнечный цикл, циклы крови, диета,
очень тщательно мы изучали про это.
Наслаждаясь ,кормили, пеленали, купали,
чинно, важно с коляской, как павы гуляли,
чтоб не сглазили - фиги украдкой давали,
песни пели и сказки дочурке читали.
Ждали первого шага, ждали первого слова:
"Мама? Дед? Баба? Папа?" Спорим снова и снова.
Первый зуб, диатезы, бессонные ночи,
на работу идёшь – хочешь спать, нету мочи!
Не успев оглянуться , в детский сад оформляли,
ещё миг – в первый класс гордо банты вязали.
Первый, пятый, девятый – и уже выпускной…
Ну, куда же ты, время? Не лети так, постой!
Неужели недавно была ты малышкой,
и тебя убедить можно было пустышкой?
Счастье наше! Для нас навсегда - ты малыш!
И как каждый малыш иногда ты шалишь-
то без шапки уйдёшь, то попозже придёшь,
то диетою маму пугать вдруг начнёшь.
Больно очень всегда, если дочь не поймёт,
нагрубит и обидит, немножко приврёт…
Только всё это мелочи – ты ведь растёшь,
ещё чуточку – всё непременно поймёшь!
Ты поймёшь – нет на свете важней ничего,
чем родительский дом, нет роднее его!
Где бы ни была ты, кем бы ни была ты,
находясь на Олимпе заветной мечты,
будь всегда человеком и помни о том,
что в любую минуту, и ночью , и днём
ждёт с любовью и верой родительский дом.
С. Голоскевич.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193357
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 14.08.2010
Твое имя содержит четыре магических знака,
заставляющих верить в безумие собственных снов,
заставляющих видеть луну в глубине непроглядного мрака
или слышать рождение желтых
/тобою любимых/
цветов..
В твоем имени тысячи ласковых звуков..
Прозвучат..
..для того, кто в замедленной съемке чужих потускневших очей
развевается по ветру горстями памяти
/прахом../
поднимая к созвездию руки,
ощущая тепло..
/на душе/
..для того, кто хранит твое имя на бледных подсохших устах,
еще помня тепло поцелуев.
..для того, кто в молчании вечном
/под сердцем/
вдруг четко услышал..
так тихо журчащий ручей.
..для того, кто..
надеясь увидеть тебя в угасающем призрачном свете,
/не желающих смерти,
застывших в сплошном поцелуе, почти что Влюбленных/
свечей..
..проживает одну из последних свинцовых ночей
****
с твоим Именем
вслух
/унесенным/.............
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129675
дата надходження 12.05.2009
дата закладки 13.08.2010
Лунный свет опустится на крыши,-
Лёгкий, серебристо-голубой.
Милый друг, далёкий мой, ты слышишь?
Я бы так хотела быть с тобой.
Звёзды замерцают в небе тёмном,
Улыбнутся мне издалека,
Знаешь, где-то там зажжётся в полночь
Самая красивая звезда.
Заблестит голубоватым светом,
Подмигнёт из тёмной вишины
И напомнит мне об этом лете
И о первых тёплых днях весны.
Лентой вдаль дорога убегает,
Серебрится зимняя луна,
Пусть тебя в пути сопровождает
Яркая, далёкая звезда.
Я ничутьтебя не осуждаю
И судьбу ни в чём я не виню,
Просто я по прежнему скучаю,
Потому что я тебя люблю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205328
дата надходження 11.08.2010
дата закладки 11.08.2010
Не довіряй життя печалі –
В тобі тече велична кров!
Є й інші сторони медалі,
Є й інша Віра і Любов…
Хай сум розтане в піднебессі
Й Надія сповнить твою плоть.
Хай що писатимуть у пресі –
Та кров не зможе охолоть!
Біжи стрімкими рівчаками
До океанських хвиль життя.
Ступай упевнено стежками –
Щасливим буде майбуття!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204274
дата надходження 04.08.2010
дата закладки 04.08.2010
На довгу пам'ять я тобі дарую
Свою любов і з дивом на вустах
Тебе три рази палко поцілую,
Хай поцілунки ці живуть в віках.
Один - холодний, як роса ранкова,
І чистий, як печаль в твоїх очах,
Примарний, як надія світанкова,
Легкий, як подих вітру на руках.
А другий - теплий, поцілунок сонця,
Нехай тебе зігріє у мороз,
Хай заглядає у твоє віконце
Крізь снігопад і сльози літніх гроз.
А третій - ніжний, зітканий весною,
Прекрасний, як заквітчані сади,
Нехай цей поцілунок пахне мною,
Тобою, щастям... Ближче підійди.
Я поцілую так, що не забудеш
Мене ніколи, навіть уві сні
Я знов прийду і цілувати буду
Твої уста і очі навесні..
15.08.2002
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159228
дата надходження 04.12.2009
дата закладки 04.08.2010
Усім працівникам галузі освіти присвячується:
Учителі, учителі, учителі,
О, скільки Ви для нас добра зробили:
Плекали нас, коли були малі,
І як своїх дітей усіх любили.
Учителі, учителі, учителі,
Як добре те, що зараз Ви ще з нами...
Ми скоро сядем в різні кораблі
І розійдемось різними шляхами...
Учителі, учителі, учителі,
Попереду у нас дорослі долі.
Та все ж, навіки наш лишиться слід
У рідній тридцять п'ятій школі.
(В краю дитинства - нашій рідній школі)
Учителі, учителі, учителі,
Для нас відкрили Ви шляхи науки,
Ви - найдобріші люди на землі!
За це ми вдячно Вам цілуєм руки.
Л.Козир (с), 2002 рік
_________________________________________________
Вірш написано 2002 року до свята останнього дзвоника
та випускного балу в Чернігівській ЗОСШ № 35.
Присвячено любим учителям, які в нас вірили,
які нас підтримували, які подарували нам крила.
P.S. Дозволяється використовувати вірш
з посиланням на ім'я автора та із зміненням
останнього рядка третього куплету (на варіант у дужках)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159229
дата надходження 04.12.2009
дата закладки 04.08.2010
Город проснулся, и вновь суета
Льётся по улицам, словно вода,
Глядя в окошко, я вдруг понимаю:
Как мне сегодня тебя не хватает.
Солнце поднимется чуточку выше,
Краем своим зацепившись за крышу,
Вряд-ли оно по лицу угадает,
Как мне ужасно тебя не хватает.
Небо,с глубинной своей синевою,
Кажется морем и свежей волною
Странную-странную мысль навевает:
Знаешь, тебя мне опять не хватает.
Полдень засеял жарой тротуары,
Хочется слушать напевы гитары,
Жажда прохлады ужасно мешает,
Плюс ко всему и тебя не хватает.
День перешел ко второй половине,
Сердце горит, как поленья в камине,
И каждая мелочь напоминает:
Только тебя мне сейчас не хватает.
Вечер... До ночи немножко осталось,
Я отдыхаю, снимаю усталость,
Музыка льётся, волнует, летает,
Для рая в душе лишь тебя не хватает.
Стою на балконе, и катятся слёзы...
О, как всё по-детски! Но как всё серьёзно!
Я плачу тихонько, никто не узнает,
Как мне вечерами тебя не хватает.
Темнеет, на улице стало прохладно.
Пускай ты не слышишь, не видишь, и ладно...
Зажгутся огни, снова ночь наступает,
Я чувствую, как мне тебя не хватает
В цветеньи садов, в громкой песне органа,
В дыханьи ветров и в волнах океана,
И в шуме дождей, в свете каждого дня
Мне всё равно не хватает тебя!
© Copyright: Любовь Козырь, 2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161635
дата надходження 18.12.2009
дата закладки 04.08.2010
У счастья моего игривые глаза
И нежная мальчишечья улыбка.
С ним рядом, простодушно отпуская тормоза,
Поёт душа, как уличная скрипка.
У счастья моего надёжное плечо
И воспитанье светского мужчины,
Терпимость к бесконечным разговорам ни о чём
И чувство обретённой половины.
У счастья моего чуть слышные шаги,
Объятия, пленяющие лаской…
И даже средь январской завывающей пурги
С ним чувствую себя как будто в сказке.
© Copyright: Любовь Козырь, 2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161636
дата надходження 18.12.2009
дата закладки 04.08.2010
Есть ты, и больше ничего не надо.
В душе весна, щебечут соловьи.
Теперь я не обыскиваю взглядом
Все горизонты в поисках любви.
И нет нужды стучать в чужие двери,
Откладывая счастье на "потом"...
С тобою так легко любить и верить,
Ведь там, где ты, теперь и есть мой дом.
© Copyright: Любовь Козырь, 2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161688
дата надходження 18.12.2009
дата закладки 04.08.2010
Хочу
Открыть окно, дышать одной весной,
Взмахнуть руками, будто это крылья.
Прощу
Всё то, что накопилось за спиной,
Из-за чего я задыхалась от бессилья.
Люблю...
И от того на сердце так легко,
Земли ногами будто не касаюсь,
Топлю
Зимы осколки, что засели глубоко,
И по-весеннему счастливо улыбаюсь.
© Copyright: Любовь Козырь, 2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179967
дата надходження 26.03.2010
дата закладки 04.08.2010
Улыбнись :) Пусть исчезнут печали,
Пусть хоть маленький солнечный луч,
Пролетев через дальние дали,
Принесёт теплоту из-за туч.
Улыбнись :) Пусть растают туманы
И, казалось, разомкнутый круг
Вновь сомкнётся, прощая обманы,
Воскрешая ослабленный дух.
Улыбнись :) Пусть сквозь летние грозы
Пролегает твой жизненный путь,
На щеках твоих - капли, не слёзы,
Тебе не в чем себя упрекнуть.
Улыбнись :) Пусть померкнут проблемы
И сердечный ускоренный стук,
Игнорируя все теоремы,
Увенчает касание рук.
© Copyright: Любовь Козырь, 2009
(Фото взято из интернета)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186999
дата надходження 30.04.2010
дата закладки 04.08.2010
Я на ладонях принесу тебе звезду,
Самую яркую в огромнейшей Вселенной,
Её наполню я мечтою сокровенной
И в мир любви тебя с собою уведу.
Я на ладонях принесу солнечный луч,
Согреет он тебя теплом зимой и летом,
Пускай он в жизнь твою войдет ярким рассветом,
Минуя грозы, облака, каскады туч.
Я на ладонях свое сердце принесу,
Такой малюсенький и чувственный комочек,
Его тебе я передам, если захочешь,
Оно и луч затмит и яркую звезду.
ПЛЕЙКАСТ: (посмотреть и послушать) http://www.playcast.ru/view/1169712/71d6b7f4962ff0e093a0c2e1c69b187fab4ed8f4pl
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №1911107844
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203716
дата надходження 31.07.2010
дата закладки 01.08.2010
я пахну полынью и мятой
и цветом ромашки лесной,
а ближе к дневному закату
я дух излучаю иной, -
он где-то чуть-чуть переспелый
и четче других во сто крат,
немного застенчив, но смелый,
как будто Любви аромат...
я пахну жасмина красою
и красной малины кустом,
а ближе к рассвету - росою
укрыт от бессонных истом,
я чуточку завороженный
в своей бесконечной тоске,
и малость совсем предрешенный,
как замок на мокром песке...
я пахну прохладою зыбкой
и нежным касанием губ,
а ближе к тебе - я улыбкой
раздамся в объятиях рук,
и где-то чуть-чуть я наивный,
как аленький в сказке цветок,
но, помни - в Любви просто дивный!
я пахну желанием строк...
15.07.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201185
дата надходження 15.07.2010
дата закладки 01.08.2010
Я хочу изменить свою жизнь.
Я сама хочу измениться…
Ты, как якорь, меня тянешь вниз,
А я птицей хочу с небом слиться.
Я хочу променять эту ночь
На улыбку Твою на рассвете.
Как Тебе измениться помочь,
Чтоб меня наконец-то заметил?
Я хочу променять этот день
На закат в Твоих крепких объятьях.
Тебе предана я, словно Тень.
Как могла Тебя раньше не знать я?
Я хочу променять этот мир
На Твой взгляд бесконечно влюбленный.
Вот бы выдумать мне эликсир,
Чтоб лишь мной Ты был окрылённый.
Я хочу променять эту жизнь
На одну секунду с Тобою,
Чтоб в Тебе те же чувства зажглись,
Что весь мир называет любовью.
Я хочу променять всю себя
На тот мир, что Тебя окружает.
Я в любви к Тебе в прочных сетях.
Что Тебе попасть в сети мешает?
Я хочу променять ночь с Тобой
На сплошные нельзя и запреты…
Я хочу… Но ответ за Тобой,
А Тебе вообще нужно всё это???
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203357
дата надходження 29.07.2010
дата закладки 29.07.2010
А я люблю гарячу чорну каву,
Солодку, з білосніжними вершками,
Тримати її вранішньо ласкаво
Спросоння розімлілими руками.
А я люблю гарячу чорну каву,
Що будить ароматом на світанку,
Коли проміння сонячно-яскраве
В квартиру заглядає крізь фіранку.
А я люблю гарячу чорну каву,
Горнятка доторкнутися щокою...
І день, я вірю, видасться на славу,
Якщо він починається з тобою.
29.07.2010 р.
Картинку взято http://img.liveinternet.ru/images/attach/2/13672/13672477_00000326.jpg
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203364
дата надходження 29.07.2010
дата закладки 29.07.2010
Там, де ти, там пісні солов"їні..
Небо точно таке голубе..
Прошу я, не сумуй на чужині.
Україна чекає тебе..
Смутку не допускай й на хвилину,
Кинь журбу свою геть у пітьму..
Я за тебе любов"ю єдиною..
Рідну землю твою обійму..
Я все подумки перецілую..
Ліс і поле, річки, береги..
Бо тебе й Україну люблю я..
Ви обоє мені дорогі..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №1906034607
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200163
дата надходження 09.07.2010
дата закладки 29.07.2010
Засни, коханий, на руцi моїй,
А я твiй сон берусь оберiгати,
Закохано, мрiйливо споглядати
У передсоннi погляд нiжний твiй.
Засни, моє кохання, поряд я,
Торкаюся i нiжу твої скронi,
Вкриваю поцiлунками долонi
Я - берегиня вiддана твоя.
Моє бажання в мрiях i думках,
I цей твiй сон - менi винагорода.
Iз насолод - найвища насолода,
Тебе лелiю на своїх руках.
Спи, любий мiй. Спи,незрiвнянний мiй,
Цiлую я тебе, голублю, нiжу,
Свою любов - п"янку троянду свiжу -
Кладу я до пiднiжжя своїх мрiй.
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2010
Свидетельство о публикации №11001163870
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196612
дата надходження 19.06.2010
дата закладки 29.07.2010
Жить стало лучше, веселее!
Забудьте про душевный стресс,
Включаю телик, просто млею, -
По миру кризис, здесь - прогресс!
Капуста нынче на прилавках
Ценою только вниз растет,
И всех бомжей на разных свалках
От этой жизни просто прет
100 дней прошло, нам заявили:
- За все в ответе лишь Она,
И сладких гор наобещали...
Снимай лапшу с ушей, страна!
Для олигархов - газ по триста,
100 баксов с тонны - на ура,
А люди? Будут как нудисты, -
На пляже греться, ведь жара!
Одежку покупать не надо,
Дадут всем бюллетень-листок,
Чтоб на себя махать прохладой,
Прикрыв рукой сознанья шок!
Зима, наверно, будет теплой,
А осень - выборов пора,
Вот с тем листком походкой робкой
Голосовать?.. А ни хрена!
Я больше никому не верю,
И будет «Нет» им мой ответ,
Лишь об одном теперь жалею,
Что не свалил в 16 лет
Из этой тупости убогой
Дорог и вечных дураков,
Где «право денег» судит строго
Под молчаливый скрип оков...
Где даже совесть продается,
А самый главный - просто в лом,
В ответ ехидненько смеется
И бьет челом перед крестом,
Со свитой глупых попугаев
По всем каналам нам орут,
Вранье «Свободой» величают...
Даешь отечественный «Спрут»!
Мозги - оставьте, напрягаться
Отныне вовсе не в почет,
Ведь надо очень постараться,
Чтоб сдать в налоговой отчет,
Не дай Бог, к Вам пришла проверка,
А Вы не знали?.. Вот так раз!
Готовь зеленые для клерка
И меньше всяких глупых фраз
Страна ментов и прокуроров,
А судьи кто? Все делай сам,
Живи как можешь, но без споров,
А то засадят срок и Вам...
Жить стало лучше, веселее!
Куда же деть душевный стресс?
Одна мечта, - уйти скорее
В иную жизнь, среди небес...
23.07.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202502
дата надходження 24.07.2010
дата закладки 29.07.2010
Так быстро время пролетело!
А ведь и толком не пожили...
С годами тело ослабело.
Морщины,лица накопили!
А ведь приятно вспомнить ноты:
Какие юность нам играла,
Когда не мучали заботы,
Всей нашей жизни карнавала!
Тогда нам мир другим казался!
Тогда смеялись по другому!
От тех улыбок - кадр остался
Дебютом к нашему альбому.
А сколько было разных планов!!!
Тогда был каждый Бонапартом!
Искали блеск цветных металлов,
Теперь мы с грустью ищем бардов.
Они поют о том,что было
И мы с улыбкой вспоминаем.
Ведь в каждом молодость застыла
Её,мы песней пробуждаем.
Уходит грусть и все заботы:
Когда ласкает нас гитара.
Спадают зрелости колоды
И смех звучит в застенках бара!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192278
дата надходження 28.05.2010
дата закладки 09.06.2010
Ще сто років мине, знов у місто зима увірветься.
Ще сто років мине, знов сніжинка з неба зірветься.
Ще сто років мине, сяду поряд, і знов захвилююсь.
Ще сто років мине, знову руки твої розцілую.
Я ж люблю тебе знов, як раніше.
Знову сльози твої так дивують.
Знов зустріну тебе у провулку.
І лице знов долоні затулять.
Ще сто років мине, у саду знов я буду з тобою.
Ще сто років мине, ти образишся і підеш додому.
Ще сто років мине, шлях до тебе – місяць освітить.
Ще сто років мине, коли двері, мила, відчиниш.
Я ж люблю тебе знов, як раніше.
Знову сльози твої так дивують.
Знов зустріну тебе у провулку.
І лице знов долоні затулять.
Ще сто років мине, і мабуть нам вже буде сто тридцять.
Ще сто років мине, знов згадаємо ми свої тридцять.
Ще сто років мине, вже старі, та серця не тихіші.
Ще сто років мине, як до Господа будемо ближчі.
Я ж люблю тебе знов, як раніше.
Знову сльози твої так дивують.
Знов зустріну тебе у провулку.
І лице знов долоні затулять.
Ще сто років мине, і у місто зима увірветься.
Ще сто років мине, знов сніжинка з неба зірветься.
Ще сто років мине, вже старі у саду понад снігом…
Але це все,
Як сто років мине,
Як сто років мине.
Автор оригіналу та музики - співак Панчо.
ასი წლის შემდეგ ისევ ქალაქში ზამთრი მოვა,
ასი წლის შემდეგ
ისევ დაიწყებს ფანტელი თოვას,
ასე წლის შემდეგ,
ისევ გეჯდები მღერვალედ გვერდზე,
ასე წლის შემდეგ,
ისევ გაკოცებ მხურვალედ ხელზე,
მე ისევ მიყვარხარ
როგორც უწინ და ისევ მაკვირვებს შენი ცრემლები
მე ისევ გნახე ქუჩაში გუშინ და ავიფარე სახელზე ხელი,
ასი წლის შემდეგ ისევ ვიჯდებით მე და შენ ბაღში,
ასი წლის შემდეგ ისევ ვიჩხუბებთ შენ წახვალ სახლში,
ასი წლის შემდეგ,
გზას გამინათებს მე შებსკენ მთვარე
ასი წლის შემდეგ,
როცა გამიღებ პატარავ კარებს მე გეტყვი,
მე ისევ მიყვარხარ როგორც უწინ და ისევ მაკვირვებს შენი ცრემლები,
მე ისევ გნახე ქუჩაში გუშინ და ავიფარე სახელზე ხელი,
ასი წლის შემდეგ ალბათ ვიქნებით ასოცდაათის ასი წლის შემდეგ
მოგვენატრება ჩვენ ოცდაათი,
ასი წლის შემდეგ მაინც ვიჯდებით ბებრები ერთად,
ასი წლის შემდეგ როცა ვიქნებით ჩვენ ახლოს ღმერთთან,
მე გეტყვი მე ისევ მიყვარხარ როგორც უწინ და ისევ მაკვირვებს შენი ცრემები,
მე ისევ გნახაე ქუჩაში გუშინ და ავიფარე სახეზე ხელი,
ასი წლის შემდეგ ისევ ზამთარი ქალაქში მოვა,
ასი წლის შემდეგ ისევ
დაიწყებს ფანტელი თოვას
და ალბათ დათოვლილ ბაღში ისევ ვიჯდებით ბებრები ერთად,
მაგრამ ეს ყველაფერი ასი წლის შემდეგ,
ასი წლის შემდეგ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181795
дата надходження 04.04.2010
дата закладки 10.04.2010