Не розділяйте захід і схід,
Не ламайте цвіту України,
Ми єдиний український світ,
Ми діти однієї родини!
Нас єднають синьо-жовті прапори,
Майорить у небі світлий стяг
І під дзвінку радість дітвори
З надією тримаємо свій шлях.
Нас єднає рідна свята земля,
Духу нашого повік не зламати,
Лиш у дружбі, любові серця
Мусимо,браття, навік поєднати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183649
дата надходження 13.04.2010
дата закладки 29.04.2010
Не судилося, як билиночці
В долі щастя мати.
Та лишилася на стежиночці
На нього чекати.
День чекалося, два чекалося...
Так літа минали.
На ніч мріями напувалася,
Забувалась снами.
До берізоньки пригорталася,
Щастя сподівалась...
Сонцю, місяцю поклонялася,
В далечінь вглядалась.
Чи то дівчина, чи берізонька
Виглядає й нині...
Більш ніхто не зна, лиш стежинонька,
Що лягла в долині.
(картинка з інету)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173267
дата надходження 22.02.2010
дата закладки 26.02.2010
Упали зорі ночі, зірвались тихо з неба,
Закривши шлях вперед, не видно і кінця…
Куди іти? Чи зупинитися вже треба?
А холод ночі нам сковує серця…
Попереду – незвідані дороги,
Позаду – лиш біль, пустеля вікова,
Шукаєм нові гостинні пороги,
Поки в нас палає душа молода.
Та зупинятися не варто,
Бо час життя невпинно йде вперед…
Дорога закрита, попереду варта,
Повір: ми знайдемо вихід з тенет.
Нам у келих честі неправди наллють
І будуть у спину каміння кидати…
Та чи можна душу зі світлим вогнем
Ось так от навіки ганебно зламати?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170824
дата надходження 09.02.2010
дата закладки 09.02.2010
Це не сльоза стікає по щоці,
а дощ осінній.
Плаче хмарне небо
за літом, за теплом…
Ти не зважай,
мені любов доводити не треба!
Ти ж знаєш, сильна я! Не плачу, ні…
Це сльози неба по щоці стікають.
Ти всіх жалієш.
Коли боляче мені,
мовчиш, так, ніби і не помічаєш.
Я – егоїстка?! Може ти правий!
Ловлю губами сльози свого неба…
Та тільки я належу лиш тобі.
Ати кому? Дай відповідь. Не гребуй!
09 лютого 2010 року
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170791
дата надходження 09.02.2010
дата закладки 09.02.2010
Я тут…
Маленька ніжна квіточка –
Я перший мамин цвіт,
Немов тихенька зірочка
Побачу теплий світ…
Я знаю…
Я знаю, що я дівчинка,
Маленькі рученята,
Русявії косички,
Блакитні оченята…
Я хочу…
Я хочу народитися,
Побачити весну,
І з матінкою рідною
Відчути цю красу…
Я чую…
Я чую своє серденько
І матінку свою,
І хоч іще не бачила,
Та так її люблю!
Я сміюся…
Так, сміюся, бо щаслива,
В мене є родина,
Я у матінки кохана –
Найкраща дитина.
Я мрію…
Я мрію прожити в любові
Маленька як зірка дитиночка
Співати пісні калинові –
В майбутньому ж я україночка!
Я знаю…
Лежала мама у палаті
І щось невпинно голосила,
І якась тьотя у халаті
Сердито кричала…просила…
Я не бачу…
Нічого не бачу, не дивлюся,
Та чую: лихо…лихо…лихо…
Мене вбила рідна матуся
І стало
Тихо…
Тихо…
Тихо…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168812
дата надходження 29.01.2010
дата закладки 29.01.2010
Твої очі лірично-казкові,
в них океани й безмежні далі,
блакитні очі ніжно-волошкові -
світлого кохання чисті коралі...
В них натхненного серця світанок,
пекучі болі і сподівання,
в них світло твоєї душі,
світло любові і чистого кохання...
Не відвертай від мене очі,
не закривай від мене вхід до серця,
вони - єдине тепло холодної ночі,
вони - зоряні перла твоєї любові озерця...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163997
дата надходження 02.01.2010
дата закладки 03.01.2010
В Русалку я бы не влюбился
Была бы даже золотой...
Зачем мне в море с ней топиться
С солённо-жирною водой...
На половину - вроде рыба,
А то, что сверху - не совсем...
И на лицо хоть миловидна -
Родит мне множество проблем !
Ну, вот возьмём, к примеру, танцы...
Или походы на пикник...
Ох, и намучаюсь я , братцы...
И прокляну знакомства миг !
Не говорю уж о застолье
Где, скажем, рыба на столе
Она вскричит - "Не ем РОДНОЕ !
Подайте водоросли мне !"
А как же быть, простите, с сексом ?
И как прикажете любить ?
Когда отсутствует то место,
Что бы детей могло родить ?!
Ну ладно... может обойдёмся...
Научимся икру метать...
И может способ всёж надётся
В любовь по водному играть... !
..............................................
Тут я проснулся - мокрой мышью !
А с потолка течёт вода...
Соседи, что живут повыше
Забыли кран закрыть с утра !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163972
дата надходження 02.01.2010
дата закладки 03.01.2010