Гурман: Вибране

Журавка

Приходить вечір…

Я  вже  давно  живу  лиш  у  віршах,  
Бо  муза  грає  мною,  як  на  скрипці.
Приходить  вечір  –  вічний  Падишах,
Відміряє  самотності,  як  ситцю.

А  у  душі,  як  завжди,  задощить,  
Бо  ж  незабутнє  не  змогло  зітліти.
Його  б  узяти  в  руки  й  розтрощить!
Усе  ніяк  не  може  одболіти.

Вже  й  сподіванням  увірвавсь  терпець!
Сама  себе  то  страчу,  то  прощаю…
Щоночі  йду  з  безсонням  під  вінець,
І  музі  в  чашку  підливаю  чаю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184399
дата надходження 16.04.2010
дата закладки 16.04.2010


Журавка

Поети! Не закреслюйте рядки!

І  знову  перекреслюю  рядки.
Не  те,  не  ті,  не  так…  ще  зовсім  трохи.
Їм  не  судилось  канути  в  віки,
А  може,  то  були  слова  епохи?  

Хто  зна?  Можливо,  наче  буревій,
Вони  б  вривались  у  чужі  постелі.
І  відбивались  променем  надій,
Прозрінням  завмираючи  на  стелі.

Чи  залітали  б  ранком  у  вікно.
Крильми-віршами  билися  об  стіни.
Щоб  не  було  байдужим  все-одно!
Щоб  воскресали  у  серцях  руїни.

Безсмертне  все,  що  з  легкої  руки!
Нехай  лежать  у  тиші  серед  храму.
Поети!  Не  закреслюйте  рядки!
Вони  колись  прокинуться  вулканом.

Вони  колись  ще  рватимуться  в  бій.
Піднімуть  на  вітрах  свої  знамена.  
Не  руш  рядків,  вбивати  їх  не  смій!
Їм  час  прийде  і  вибухне  арена!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180277
дата надходження 28.03.2010
дата закладки 10.04.2010


Журавка

Вітер

В  моєму  волоссі,  буває,  загубиться  Вітер.
Сховається  там,  мов  хлоп’я,  у  сорочечці  босе.  
Притихне  на  мить,  мабуть  слово  вигадує  з  літер.
А  потім  вплітає  натхнення,  ледь  чутно,  у  косу.  

Загубиться  Вітер  у  золоті  мого  волосся.
І  я  вже  не  знаю,  де  -  я,  а  де  –  він  пророкує.
Лиш  хвилями  грає  у  полі,  торкнувши  колосся,
І  спогадам  вічність  свою  непомітну  диктує.  

Прислухаюсь  –  чую,  збирає,  примружившись,  маки.
Зітхає,  голублячи  кучері  ніжно  рукою.
Без  нього  життя  моє  б  стало,  напевно,  ніяким.
Текло  б  в  невідомість,  як  в  прірву  малою  рікою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180689
дата надходження 30.03.2010
дата закладки 10.04.2010


Журавка

Ви є…

Ви  є!  Я  знаю,  точно  є,
Бо  вже  не  може  вас  не  бути.
День  догорає,  дограє…
Щоб  в  тиші  вогником  втонути.  
І,заховавшись  за  вікно,  
Весь  світ  стає  на  мить  окремо.
Мій  п’єте  спокій,  як  вино  
І  знову  горнетесь  до  мене.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180777
дата надходження 30.03.2010
дата закладки 10.04.2010


Журавка

Слова…

Що  можу  я?  Слова…  слова…  та  й  годі.
А  озирнусь  -  у  темряві  стою.  
У  сукні,  як  завжди,  не  по  погоді.
Серед  світів…  в  безумства  на  краю.  
Що  можу  я?  Всміхаючись  співати.
У  серце  ж  бо  ніхто  не  зазирне.
Прийде  світанок  тихо  до  кімнати
Цілунком  сонця  до  чола  торкне.  
І  знов  слова,  як  вітер  на  долоні
Нестиму  в  світ,  де  за  вікном  зола.  
Я  чула,  кажуть  що  зірки  холодні.  
Але  повірте,  то  лише  слова.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178201
дата надходження 17.03.2010
дата закладки 03.04.2010


Журавка

Бувають вірші…

Бувають  вірші  –  муки,
Бувають  –  білі  крила.
Не  опускайте  руки,
Якщо  творить  несила!  
Не  опускайте  очі,
Як  погляд  спинить  муза.
Вона  лиш  правди  хоче
І  серцю  не  обуза.  
Бо  ж  вашими  устами  
Кричить  вона  до  світу.  
Ота  примхлива  дама,
що  зупиняє  вітер.
Ловіть  її  за  руки,
Вони  –  землі  вітрила.
Є  вірші  –  ревні  муки,
А  є  –  могутні  крила.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179300
дата надходження 22.03.2010
дата закладки 26.03.2010


Журавка

Як вам живеться?

Як  Вам  живеться  з  піснею  у  серці?  
Знаходите  себе  в  чиєму  сні?  
В  чиїх  очах  глибоких,  мов  озерце
Ви  губитесь,  камінчиком  на  дні?

Душа  –  метелик  в  лузі  серед  квітів,
Що  дихає  вже,  як  повітрям  -  віршем.  
Як  Вам  живеться  серед  люду  в  світі,
Де  кожен  з  нас  –  минулість  і  не  більше.    

У  серці  пісня  цілий  світ  втопила,  
Щоб  від  землі  у  вирій  відриватись.
Де  Ваш  притулок?  Де  берете  сили,  
Щоб  йти  вперед  і  вже  не  озиратись?  

Скажіть,  чому  в  полоні  мрій  барвистих  
Понад  усе  нездійснене  й  натхненне  
Ви  так  невпинно  й,  начебто,  навмисне  
Щоранку  пам»ятаєте  про  мене?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179790
дата надходження 25.03.2010
дата закладки 26.03.2010


Журавка

Назвеш мене так ніжно, аж всміхнуся.

Назвеш  мене  так  ніжно,  аж  всміхнуся.  
Як  ще  ніхто  й  ніколи,  дотепер…
На  грудях  поцілунком  розпишуся
Про  те,  що  час  в  годиннику  завмер.  

А  ти  все  розглядатимеш  намисто  
На  смуглій  шиї,  в  три  ряди,  прозоре.
Не  був  таким  ще  зроду  місяць  чистим,
Ще  так  ніколи  не  стихали  зорі.  

Душа  вже  розплескалася  до  краю,  
Як  річка  навесні.  Тепло  в  каміні.  
Не  руш  свічок,  хай  тихо  догорають.  
Нехай  на  стінах  дотанцюють  тіні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179079
дата надходження 22.03.2010
дата закладки 22.03.2010


Журавка

Я до неба зверталась віршами…

Я  до  неба  зверталась  віршами
Про  несказане  і  недописане,
Як  слова  самолюбство  тішили,
І  влучали  у  серце  списами.  

Як  впивались  вони  і  мучили  
За  те  щастя,  у  Бога  вкрадене.
Вони  в  пам'ять  нетлінну  влучили  
І  лишили  глибокі  впадини.    

Я  до  неба  зверталась  віршами…  
Тихо  клени  хитали  кронами.  
Вони  знали,  ми  стали  гіршими,  
Бо  кохання  давно  поховане.  

Під  словами,  отими  брилами.  
На  останок  забракло  сили…
На  півкроку  безумство  втримали  -  
Один  одного  відпустили.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173280
дата надходження 22.02.2010
дата закладки 10.03.2010