Якась Дарина з Інстаграму
на мить твій погляд зупинила:
красиве личко – хоч у раму.
Фігурка теж доволі мила…
Годяще сфотали Дарину:
вона сміється на світлині
й знадливо вигинає спину;
на ній панама та бікіні.
Твій інтернет не був моторним,
і ти, щоб довго не чекати,
авансом перелайкав чорні
незавантажені квадрати.
Бо що там далі на світлинах –
троянди, котики, сідниці
чи марсіяни у хмаринах –
немає жодної різниці.
Вона білявка і дурепа,
про що залізно свідчить профіль, –
з такими цяцькатись не треба,
на сентименти їхні пофіг.
Два компліменти – і готово,
впаде до ніг, як груша стигла.
Жінок ми знаємо чудово!
У цьому, друже, наша сила.
…Він переглянув і вподобав
усі світлини в Інстаграмі –
яка уважлива шаноба!
Вона про це сказала мамі.
Багато значила підтримка:
вона стидалася хвороби…
Невже і справді ти, Даринко,
комусь усе ще до вподоби?
Волосся зрізано розкішне,
сама як тінь – бліда і квола…
Авжеж, діагноз був невтішним.
Та ти усе переборола!
Він лайкнув фото, де на ліжку
вона лежала у лікарні,
безкровно-біла, як небіжка, –
й просив зустрітись у кав’ярні.
Він написав: «Моя царівно,
моя білесенька лебідко,
ти посміхаєшся чарівно!»
О, закохався він так швидко!..
Він з неї ніби зняв прокляття.
Їй раптом захотілось жити:
рожеве надягнути плаття,
що трохи довелось ушити,
і вийти з тихої кімнати,
де пахне ліками і сумом,
і вулицями крокувати,
втішаючись веселим шумом!..
І ось тремтячими руками
вона ключі хапає спішно,
і проводжає погляд мами
її стривожено і ніжно.
А він зодяг сорочку чисту
й, недбало цьомкнувши дружину,
попрямував вечірнім містом –
кадрити ту дурну Дарину…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987010
дата надходження 24.06.2023
дата закладки 07.08.2023
Казкові мрії зваблювали серце.
Росли з зерна , яке так підло впало
Із рук чужих , що вигравали скерцо,
Та кигті поміж струнами ховали.
У вухах - п'яний гомін.
Біль у скронях.
Та мамин голос - рідний і далекий .
Натільний хрестик , стиснутий в долонях.
А над Стамбулом вдаль летять лелеки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933765
дата надходження 13.12.2021
дата закладки 23.12.2021
Століття, день.. - а все одно.
Бузок рожево пломеніє,
Хоч він не знає одного, -
Що ти моя щаслива мрія.
Все пам'ятаю до хвилини,
Усі прогулянки і дні..
Не зустрічала ще людини,
Що так всміхалася б мені...
Скажу немало й небагато,
Відкрию істину просту:
З тобою бути - моє свято,
Я ж так тобою дорожу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168746
дата надходження 29.01.2010
дата закладки 20.12.2021
Ти просто дихай, дихай і живи.
Все інше буде, зробимо як треба.
Життя за руку впевнено лови
І не впускай. Бо між землею й небом
Стоять-снують, мов птАхи, молитвИ.
Мої настирні голосні молИтви,
Повільно розганяючи страхи
Із мого серця, ніби з поля битви
Чужинців, недругів і ворогів.
І от уже лишились ми з тобою.
В палату ляже світло ліхтарів
Мов силою, надією новою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934451
дата надходження 20.12.2021
дата закладки 20.12.2021
«Коля, дай подсрачник!» –
кричит маленькая девочка
у тебя за спиной.
Ты даже оборачиваешься.
«Ну дай, пожалуйста, подсрачник!
Дай! Тебе что, жалко?»
«Подсрачник? – переспрашивает Коля
на всякий случай. –
Ну, на!»
И даёт девочке
пластиковое приспособление для катания.
Ровесники твоей дочки
катаются с горки на санках,
а твои представления о родном языке
безнадёжно устарели.
(Перевод с белорусского)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931887
дата надходження 24.11.2021
дата закладки 24.11.2021
Привела біда Семена
До невролога в лікарню:
-Лікарю, проблема в мене,
Скільки б’юся - і все марно.
Сон у мене нездоровий:
Тільки стану засинати –
На англійській чистій мові
Починають всі кричати.
Якісь люди-посіпаки
Мене тягнуть на дорогу,
Навіть гавкають собаки
По англійському, їй-Богу!
Рано встану, як побитий,
Від жахів цих - серцем млію,
Дуже важко мені жити,
Бо цих слів не розумію.
-Вихід є,- невролог каже,-
Будете спокійно спати,
Тільки треба постаратись
Організм врегулювати.
Щоб у снах цих розгадати
Всю тематику злодійську,
Треба взятись і негайно
Мову вивчити англійську.
Добре з місяць попрацюйте
(Будете тут менше спати),
Головне, щоб в сні навчились
Балачки перекладати.
Я гадаю, через місяць
У нас будуть результати,
З практики своєї знаю –
Будете спокійно спати.
Через тиждень в ресторані
Лікар пострічав Семена:
-Як здоров’я?- поцікавивсь,-
Що в сні кажуть джентльмени?
Грає усмішка в Семена:
-Вже відома вся балачка,
Бо під боком спить у мене
Молода перекладачка!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931338
дата надходження 19.11.2021
дата закладки 22.11.2021
Вже доросла дівка Ната
Веселенька встала з ночі
І сказала: -Мамо, тату,
Я сама пожити хочу.
-Це розумно,- мама каже,-
Двадцять вісім років маєш,
Самостійності навчишся,
Трохи досвіду придбаєш.
Раді, доню, ми за тебе:
Ти відчуєш справжню волю,
Вдовольниш свої потреби
І зустрінеш свою долю.
Із порадами своїми
Втрутився, як завжди, тато:
-Щось надумаєш робити –
То не думай відступати.
Дівка потягнулась смачно:
-Так, кароче, всьо понятно,
В цьому ділі я обачна,
Поступаю акуратно.
Речі ваші я зібрала
Вам пора уже отчалить,
Тож швиденько одягайтесь,
Чуєте? Таксі сигналить!
Беріть, тату, цю валізу,
Кості зранку розминайте,
Мамі - сумка, й пакет влізе,
Пока. Чао. Не скучайте!
Та не стійте, як статуї,
Ворушіться, мамо й тату,
Будьте певні, тут я точно
Вже не буду відступати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930791
дата надходження 13.11.2021
дата закладки 17.11.2021
Переклад пісні Et si tu n'existais pas (Joe Dassin)
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sZWOq2mleBY[/youtube]
Якби не існувала Ти –
Скажи,навіщо жити тут –
І крізь світ із жалю й пустоти
Нестися в безнадії путь..?
Якби не існувала Ти –
Я би сам створив любов,
Як художник у фарбах картин
Творить світлий ранок знов..
Та він ще не зійшов..
Якби не існувала Ти –
Скажи, для кого був би тут,
І хто міг би у серце прийти,
Щоб на руках моїх заснуть..
Якби не існувала Ти –
Я був би – крапка в пустоті..
Світ приносив би шум голосів –
Але всі були б не ті,
Що чути б я хотів..
Якби не існувала Ти –
Скажи,навіщо бути тут?
Як примара по світу іти,
Не віднайшовши свою суть..
Якби не існувала Ти,
Думаю,секрет б знайшов –
І Тебе для життя відтворив,
У якому є любов…
І там Тебе б зустрів..
Et si tu n'existais pas,
Dis–moi pourquoi j'existerais.
Pour traîner dans un monde sans toi,
Sans espoir et sans regrets.
Et si tu n'existais pas,
J'essaierais d'inventer l'amour,
Comme un peintre qui voit sous ses doigts
Naître les couleurs du jour.
Et qui n'en revient pas.
Et si tu n'existais pas,
Dis–moi pour qui j'existerais.
Des passantes endormies dans mes bras
Que je n'aimerais jamais.
Et si tu n'existais pas,
Je ne serais qu'un point de plus
Dans ce monde qui vient et qui va,
Je me sentirais perdu,
J'aurais besoin de toi.
Et si tu n'existais pas,
Dis–moi comment j'existerais.
Je pourrais faire semblant d'être moi,
Mais je ne serais pas vrai.
Et si tu n'existais pas,
Je crois que je l'aurais trouvé,
Le secret de la vie, le pourquoi,
Simplement pour te créer
Et pour te regarder.
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913080
дата надходження 07.05.2021
дата закладки 20.10.2021
Десь виринають з пам'яті то дати,
Але частіше образи, фрагменти...
Де мама все щось робить коло хати,
А в гаражі у тата інструменти.
Наші собаки: трохи рижа й чорна.
І сад з городом - майже на подвір'ї.
Завжди всміхнуся, - спогадом пригорне
Так, ніби душу залоскоче пір'ям...
І я щаслива... Боже, як щаслива,
Коли згадаю пустощі дитячі.
Ту солодющу, ту медову сливу!
Й далекі зорі - тихі і тремтячі...
І в серці сум, і радість, - все від того,
Що доля ця дала мені пізнати
Двох ангелів життєвої дороги:
Невимовно коханих маму й тата.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580361
дата надходження 11.05.2015
дата закладки 15.10.2021
Мій любий друже, де би ти не був,
Яка біда з тобою не ходила б, -
Я за дверима, тільки на засув
Не зачиняй їх... Пам'яті чорнила
Малюють часто болем по душі..
І туга серце спалює нечесно,
Але послухай, тільки не спіши,
Душа до краю дійде і воскресне.
Далекий мій, це все лише земне,
Це середина радості і горя.
Усе минає в світі й це мине,
А я за тебе. Я з тобою. Поряд.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745123
дата надходження 07.08.2017
дата закладки 14.10.2021
Почали знання давати
З економіки у школі,
Легко все було вивчати
П’ятикласнику Миколі.
На уроці вчитель каже:
-Двадцять гривень кожен має,
Хто задачку цю розв’яже –
Бізнесменом скоро стане.
Тут не треба задніх пасти ,
Всі давайте міркувати:
Куди гроші можна вкласти,
Щоб прибуток з цього мати?
-На цю суму,- каже Жанна,-
Я куплю пучок розсади,
А як вродять баклажани –
Їх продам і буду рада.
Тут продовжила Агата:
-Можна виростити качку,
В неї будуть каченята,
Продамо - і є заначка!
Коля руку підіймає:
-Довго думати тут нащо?
Варіанти підбираю,
Та мені такий найкращий:
На ці гроші до бабусі
Я автобусом поїду,
Мій приїзд, тут не хвалюся –
Така радість їй і діду!
На квиток - я так міркую:
Двадцять гривень витрачаю,
День у них я погостюю –
Двісті гривень уже маю.
У нас родичі хороші,
Вони щедрі, їх багато,
На поїздки в гості гроші
Дуже вигідно вкладати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908546
дата надходження 20.03.2021
дата закладки 14.10.2021
Хвалиться колезі Настя:
-Я тепер така щаслива,
Бо зустріла справжнє щастя,
І літаю, як на крилах!
Дуже милий мій багатий –
Олігархом, точно, зветься:
Не біжить у карти грати,
І на танці не женеться.
Не метає кулю в кеглі,
В депутати теж не преться,
Має фірму, де підлеглі
(До ста тисяч набереться).
Поділилася, що хочу
Збільшити і губи, й груди,
То сказав, що у цій справі
Взагалі проблем не буде.
-Знаю твого кавалера,-
Тут колега промовляє,-
Це наш пасічник Валера –
Вулики прекрасні має.
Його бджоли-трудівниці
Свою справу добре знають:
В чоловікову скарбницю
Дещо з грошей відкладають.
Бджілки кошти зберігають,
Щоб не тратив милий здуру,
За красу твою подбають –
Накачають всю фігуру!
В Насті щелепа відвисла,
Креслила якусь кривульку…
Все багатство зразу скисло,
Луснув олігарх, як булька!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918078
дата надходження 28.06.2021
дата закладки 05.10.2021
А ви колись кохали до безтями?
До тих "мурах", що тілом табуном?
Хоч раз про все на світі забували?
І так, щоб аж в вухах все загуло?
А було так, що очі засліпило,
Земля з-під ніг тікала вдалечінь?
Скажіть, хоч раз в житті ось так любили?
Кохання хоч відчули теплу тінь?
Торкулось щось далеко в животі?
А розум вимикавсь автоматично?
Бува хоч раз? Хоч раз в житті?
Відчули відчуття таке незвичне?
Чи було так, що неважливо все?
А пристрасть закривала тихо очі?
І знали ви, що все за мить мине,
Та поринали з головою в чари ночі.
А ви колись кохали до безтями?
До хрусту в серці чи до голочок?
Торкалися так пристрасно губами,
Що, ніби, струмом било аж до кісточок?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926921
дата надходження 03.10.2021
дата закладки 03.10.2021
Відганяєш від мене сонячних зайчиків,
Які наввипередки цілують моє обличчя.
Обожнюю дотик твоїх ніжних пальчиків,
І як чуттєво торкаєшся мого передпліччя.
Закоханим поглядом мене огортаєш,
Зітканим із мережива турботи і любові.
Я знаю, що мене до безтями кохаєш,
Говориш, я ж ніжно цілунком спиню на півслові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926791
дата надходження 01.10.2021
дата закладки 02.10.2021
Нет ни злости, ни грусти. Не пишутся больше стихи.
У счастливых, как водится, рифмы рождаются редко.
Я тебя отпускаю на все из возможных стихий.
Мне останется море и утренний кофе в беседке.
Я тебя отпускаю без ссор и без веских причин.
Вольных воля целует, белеет дороги разметка.
Уходи, самый лучший из всех самых лучших мужчин.
Будь свободен и счастлив. Целую. Твоя сердцеедка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924973
дата надходження 13.09.2021
дата закладки 13.09.2021
В’ячеслав після роботи,
Як завжди, відпочиває,
Жінка поруч, у журналі
Сторінки перегортає.
-У кросворді ось питання,-
Розпирає радість Нінку,-
Яке в мужа є бажання,
Коли дивиться на жінку?
Тут всього чотири букви,
Дуже легко відгадати,
Називай, коханий, слово,
Я готова записати.
-Звісно, борщ, і це ти знаєш!
Ніна почала сичати:
-Не туди ти загинаєш,
Доведеться підказати.
Перша ес у слові цьому,
Така сама і остання,
Тут вже ясно і тупому –
Дуже легке це завдання.
-Догадався,- каже Слава,-
Слово соус, легке, дійсно.
Ніночка журнал відклала,
Перейшла в скандальне дійство:
-Та коли ж ти нажерешся?
Щоб тебе уже розперло!
Слово - секс, дурному ясно,
Воно що, в тобі вже вмерло?
За обов’язки подружні
Щось почав ти забувати,
І такого паразита
Я ще маю годувати?
Слава слухав речі жінки,
Жалюгідний був, не гордий,
Проклинав того навіки,
Хто придумав ці кросворди!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924440
дата надходження 08.09.2021
дата закладки 12.09.2021
Знову осінь, знову осінь, мій коханий,
В прохолоді загорнувся тихий ранок.
У червоному намисті вже калина,
А у небі чути крики журавлині.
І до вирію збираються лелеки,
Їм летіти і летіти, так далеко.
Упадуть дощем холодним, дрібні сльози
І напише знову осінь свої прози...
Як з тобою будем милий, їх читати,
Буде осінь про кохання нам шептати.
Заволочать береги, густі тумани,
Тільки я тебе любить не перестану.
Я любов'ю в пору цю, тебе зігрію,
І осінню тугу, вітром я розвію.
Посміхнись до мене милий - я з тобою,
Ми посидимо під нашою вербою.
Лиш вона про наші знає таємниці,
Вірю любий, що задумано - здійсниться.
І нехай осінній танець нас кружляє,
Я скажу що моє серденько кохає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924340
дата надходження 07.09.2021
дата закладки 09.09.2021
Так ніжно торкайся
Шептанням інтимним
І в душу вливайся
Нектаром чарівним
Зіграємо ноти
Уміло руками
Позбавимось цноти
Хмільними думками...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904374
дата надходження 11.02.2021
дата закладки 17.07.2021
І дивлячись в вічі тобі ще віршів не читала,
Наповнені келихи місячним світлом для нас.
Здається без тебе весь час я собі просто спала,
А ти такий кажеш, вставай прокидатися час.
Ще сонну таку розманіжену ковдрою ночі,
У м'якість обіймів натомість легенько забрав.
Ти снився мені, сновидіння були ці пророчі,
А в дні коли були не разом терпляче чекав.
Підніс до небес і виконував всі обіцянки,
Букети незвичні всміхалися тільки мені.
Які ж бо з тобою медово мрійливі світанки,
Які ж бо з тобою думки поетично ясні.
Говорю до тебе душею не просто словами,
Бо слів неземних потребують мої почуття.
Нехай буду завжди з тобою в кохання дурмані,
Нехай буду завжди з тобою і тільки твоя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917831
дата надходження 25.06.2021
дата закладки 29.06.2021
Я так люблю і тільки Вас
Моє Ви серце полонили
Із Вами непомітний час
Його навік Ви зупинили
Хвилини дні ідуть крізь нас
Так непомітно і невпинно
Лиш залишаючи в аванс...
Кохання що звучить невинно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883238
дата надходження 19.07.2020
дата закладки 24.06.2021
На небі засвітилась зірка,
У пахощах стоять сади,
Десь виграє весни сопілка
І кличе нас удвох туди.
Черемху вітер пригортає,
Торкається її квіток.
А серденько моє кохає,
Із почуттів плете вінок.
Блукати будем до світанку,
Залишимо свої сліди.
Як ніч зустрінеться із ранком,
Засолодять уста меди.
Зловлю ту зірку у долоні,
Бажання загадаю я.
Ти будеш у моїм полоні,
Найкраща зіронько моя...
Автор Тетяна Горобець.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916805
дата надходження 14.06.2021
дата закладки 24.06.2021
Снігові метелики з небес,
Вкрили місто шовком білосніжним.
Від таких незвіданих чудес,
Серце оповилось чимось ніжним.
У зіницях паростки зими,
Проросли сніжинками хрусткими.
Цього ранку разом були ми,
Як ніколи були ми близькими.
Слід малиновий помади на щоці,
Залишила наче випадково.
Мої пальчики тремтять в твоїй руці,
Поцілунок в унісон зі словом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897777
дата надходження 10.12.2020
дата закладки 24.06.2021
Бурштинові крихти на небо розсипала нічка,
На варту ліхтарики стали в лимонному світлі.
Співа колискову струмочку тихесенько річка,
І наче в Парижі кохання літає в повітрі.
Твій погляд сковзає по тілу мов ніжний метелик,
Від нього твоєю я стала без жодного слова.
Признайся мені вже нарешті, що ти мій ангелик,
Скажу тобі правду до цього давно я готова.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917124
дата надходження 17.06.2021
дата закладки 24.06.2021
Приснилося,
що я тебе беру...
Уся тремтиш,
а я тебе кохаю.
Від пристрасті
Шаленої горю,
До себе
Ще міцніше пригортаю...
Весь у тобі.
Палаю.
А вуста
Злились у довгім,
Пристраснім цілунку...
Я ще ні з ким
Так ніжно не літав.
Я ще ні з ким
Не мав таких
Стосунків...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271986
дата надходження 25.07.2011
дата закладки 12.06.2021
Нарциси у саду моїм за ніч
розквітли дружно –
весело і рясно,
а у гаю,
на стежці,
вздовж узбіч,
Цвітуть фіалки –
запашні, прекрасні...
Нехай у небі хмари -
у душі
так сонячно,
так затишно і тепло:
розквітли очі!
Пишуться вірші,
Щоб твоє серце
з холоду не стерпло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259313
дата надходження 13.05.2011
дата закладки 10.06.2021
Роздягай мене поглядом хтиво
Попід шкіру мою ти пірнай
Заглядай в мої очі сміливо
Мою душу сильніш пригортай
Поцілуй ще палкіше устами
Й засвіти в моїм серці свічу
Володій моїм тілом й думками
Я тебе дуже сильно прошу
28.11.2020 - 21:19
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896836
дата надходження 01.12.2020
дата закладки 10.06.2021
І тільки сльози тихо на папері
Про біль розкажуть, змучений в мені.
Колись підеш і не закриєш двері,
Згубивши слід в осінній далині.
А я зостанусь вдумливо чекати,
Що ти повернеш витрачені дні.
Хвилини мчать, як черга автомата,
І дуже влучно цілять по мені...
Ведіть нас, сни, загублених додому,
Сповільнюй, небо, спогад-зорепад...
На нім видніє вибіліла втома
Всього, що не вертається назад.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772817
дата надходження 22.01.2018
дата закладки 02.06.2021
Прислухайся -
то дихає весна.
Листочки набубнявіли на вітах,
духмяний теплий вітер – мов струна,
що вже от-от повинна задзвеніти!
Прислухайся…
Вночі росте трава
І тягнеться до зоряного неба…
Всміхнися
і радій, що ти жива,
а я собі молитимусь за тебе…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258788
дата надходження 10.05.2011
дата закладки 02.06.2021
О, як приємно згадувати Вас
у час, коли, хмеліючи коханням,
перебираю зустрічі останні,
де з Вами на руках танцюю вальс,
жаданих скронь торкаючись вустами…
Як небуденно згадувати Вас,
коли вже день погас і квітнуть зорі:
вуста і очі – стиглі, неозорі -
лікують горе, зупиняють час,
і світяться коліна у покорі…
О, як приємно згадувати Вас...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328040
дата надходження 05.04.2012
дата закладки 25.05.2021
Розірватись на клапті, віддати частину душі.
Ароматні свічки ну, а музика тільки з вінілу.
Я сьогодні уперше римую для тебе вірші,
Я стараюсь пустити легенькі мурашки по тілу.
Голос твій так незвично з прозорих, невидимих нот,
Він дарує блаженство й малесенькі крила літати.
Ти мій Космос, - у тобі ще безліч чеснот,
Я ночами не сплю, бо без тебе не можу я спати.
І між нами здавалося б відстань у тисячі миль,
А насправді ти дуже близенько, тебе відчуваю.
Я говорю з тобою, мій голос у плескоті хвиль,
Мої крила маленькі, проте ними вправно літаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894398
дата надходження 08.11.2020
дата закладки 25.05.2021
..І хай тобі сьогодні
буде добре!
Родися іще раз,
аби цвісти!
Всміхайся!
Будь чарівна і хоробра!
Здіймися в синє небо
і лети!
Ти обрана.
Збагни це.
Тільки ти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378037
дата надходження 15.11.2012
дата закладки 25.05.2021
Мовчання -
тАкож відповідь, принцесо.
Спасибі Вам
за сонце і печаль,
за казку
без причини і адреси,
за небо, що зове
у світлу даль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307852
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 25.05.2021
Я хотів би кохатися з Вами
у цю хуртовину.
Все забувши на світі,
притулитись до юних грудей...
Заховавшись дитинно
під широку і теплу перину,
жити виключно Вами,
забувши про Світ і людей...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311395
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 25.05.2021
В мені рядки, що ляжуть на папері,
У прозі, в риму, білими віршами.
Відчиню навстіж поетичні двері,
І тексти стануть легко зараз нами.
Назву я розповідь, Обійми в листопаді.
Мрійлива осінь моросить дощами,
У мокрому листковому параді,
Всього лиш крок лишається між нами.
Легенький шлейф парфумів відчуваєш,
Бажання божевільне цілувати.
Стоїш тут поруч, та в душі літаєш,
Нестримно, палко хочеться кохати.
Стелити пелюстки зі слів квіткових,
Під ноги кожному хто вірить в диво.
В коханні не буває випадкових,
І все задумане стає можливо...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895499
дата надходження 19.11.2020
дата закладки 19.05.2021
Так легко покохати юну жінку
Яка тендітна, ніжна та м'яка.
Податливу, довірливу родзинку
Цілуючи вуста, що без гріха.
Але де ті, які кохають бурю
Та демонів приборкують вночі,
Які палають у вогні разом с тобою
Шукаючи наосліп душ ключі.
Які уміють серце відігріти
Від відчаю! Від болю та журби!
Чи є такі сміливці в цьому світі?
В якій пітьмі шукати вас? Хто ви?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912815
дата надходження 04.05.2021
дата закладки 11.05.2021
Твої вуста безкрайність оксамиту,
Це атлас в поєднанні з ніжним шовком.
Люби мене дитячу і відкриту,
Нехай ця ніч для нас слугує сховком.
Торкнувшись твоїх губ не зупинитись,
Бельгійський шоколад не конкурує.
В тобі бажаю в мить цю розчинитись,
Твоєю бути так мені пасує.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908613
дата надходження 20.03.2021
дата закладки 08.05.2021
Як добре, що тебе я не люблю.
На дні скляної чашки мутний осад.
Ні радості, ні болю, ні жалю.
І навіть не потрібно бити посуд.
Як добре, що всередині пуста,
А ззовні возвела бетонні стіни.
І забуваю руки і вуста,
І забиваю. І приймаю зміни.
Як добре, що на вулиці весна,
І вже потроху прибувають сили.
Як добре, що залишилась одна,
І що тебе ніколи не любила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908526
дата надходження 19.03.2021
дата закладки 20.03.2021
Чому себе не поважаєм
Та мову рідну зневажаєм?
Невже нащадки ми не гідні
Своїх прапрадідів, дідів,
Отих - славетних козаків?
Вони ж найближчі нам і рідні.
В усі віки, в степах за волю,
Швидкіший вітра в чистім полі,
Надійний щит - з Січі козак
Спиняв завжди орди навалу,
Оту московію зухвалу.
А з заходу – литовець, лях.
І не боявсь життя віддати,
Аби спокійно могли спати
Його родина, батьки, діти.
І мріяв, що в його нащадків
Колись та буде все в порядку,
І будуть добре вони жити.
Та ось віки пройшли й ці діти
Можливо, стали краще жити?
Чи мають, Волю, Гідність, Славу?
А чи шанують те, що мали
Їх предки й в спадок передали?
Чи до кінця батькІ́вську справу
Закінчили, і заповіт
На протязі віків і літ
Виконують тепер нащадки?
Та ні, цього , на жаль, не сталось.
З тих пір багато помінялось,
Та досі ще нема порядку.
Бо діти пращурів - зас...ці,
Кацапські підлі запроданці,
Забули хату, рідну неньку..
Свого коріння відцурались,
Задерли кирпу* і зазнались,
Й живуть з брехнею помаленьку.
Не хочуть знать коріння роду,
Ні індентичності народу,
Ні звичаїв, обрядів, мови,
Плюють на ба́тьківські могили,
Аби кацапам догодити,
Й на граблі знову наступити.
Вкраїни діти, схаменіться!
В домівки ба́тьківські верніться.
В своїх церквах моліться Богу,
Шануйте матір й свою мову,
Та знайте, що лиш рідне слово,
Проллє вам світло на дорогу.
*- фразеологізми; зазнаватися, чванитися.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899175
дата надходження 25.12.2020
дата закладки 29.12.2020
Звучить ця музика для нас
З любов'ю що зорить в зеніті
Устами я торкнуся Вас
І щастям розіллємось в літі
Торкнуся шиї і спини
Пройдуся лагідно руками
Немає в тім якоїсь гри
Бо є бажання поміж нами
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883393
дата надходження 20.07.2020
дата закладки 08.11.2020
Не кожному дано кохати,
Це як талант, що Бог дає,
І не отримати - віддати,
Всю ніжність, що у серці є.
А не розділене кохання?
Як любить хтось лише один,
Не нарікайте у риданні:
Нещасний той - хто не любив.
Дозволив вам Господь пізнати,
Відчути диво-почуття,
Хто не любив - багато втратив:
Не бачив кольорів життя.
Тому подякуйте ви долі,
Нехай не мучить каяття,
Якщо на те Господня воля,
Заграє барвами життя,
Бо люблять навіть не любимих,
І щастя в кожного своє,
Хто не осудить- не судимий,
Я точно знаю - так і є.
Галина Грицина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894086
дата надходження 05.11.2020
дата закладки 06.11.2020
Нет любви без боли
И боли без любви
Она не выбирает
К кому сейчас прийти
Её мы выбираем
Любить иль не любить
Чего душа желает
Одним ли жизнь прожить
Или чтобы кто-то
Рядом вечно был
И своей улыбкой
Жизни свет включил
Нежными глазами
Тонким голоском
Милыми стихами
Вечно был с тобой
Выбор только твой!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891853
дата надходження 16.10.2020
дата закладки 17.10.2020
Невдоволена Марина
Каже чоловіку:
-З таким дурнем я повинна
Мучитись довіку!
Перестань всього боятись,
Пора уже знати:
Ти повинен намагатись
Хоч щось світле мати!
Через тиждень - не впізнати,
Чоловік змінився.
-Тепер світле буду мати,-
Жінці похвалився.
-Виконав твоє прохання,
Дорога Маринко,
В мене є коханка Таня,
А вона - блондинка!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878601
дата надходження 05.06.2020
дата закладки 17.10.2020
А що тим закоханим дощ?
Вода, що струмує із хмари.
В серцях не згасає вогонь -
У нього могутніші чари.
Де мокре, там буде сухе,
Де зимно, там сонце пашіє
Там молодість вічність живе
Не смертна вона й не старіє.
Надихнув чудовий твір:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891874
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891940
дата надходження 17.10.2020
дата закладки 17.10.2020
Не сумуй, моя зіронько рання,
Моя зіронько чарівна,
В моїм серці горить кохання,
А в душі, знов цвіте весна,
Іще очі горять зірками,
І твій погляд ще душу п"янить,
Твої очі, немов діаманти,
Від них серце у грудях тремтить.
Скоро я вже прилину до тебе,
Розцілую так ніжно уста,
І розквітне у серці в тебе,
Знову юність твоя золота.
От коли я приїду до тебе,
Буде свято для серця знов,
Буде нашим з зірками небо,
Й замість сонця світить любов.
Не сумуй, моя люба, не треба,
Усміхнися до мене знов,
Сам Господь нам дарує з Неба,
Нашу пізню палку любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885886
дата надходження 14.08.2020
дата закладки 30.09.2020
-Подивись на себе, друже,
Наче світ тобі не милий,
До життя ти став байдужий,
В шлюбі, видно, не щасливий,
Стала вже горбата спина…
Як це можна допустити,
Щоб тебе могла дружина
Так цькувати і гнобити?
В неї ти - козел рогатий
І баран тупоголовий,
Голодранець дурнуватий,
І на вигляд - нездоровий.
В ліжку ти не робиш діла…
Розказала кумі Каті,
Що такого ще дебіла
Треба в світі пошукати.
Жаль мені тебе, як друга,
Бо ти майстер на всі руки,
А у неї - ледацюга,
Ідіот, свиня й падлюка.
Чоловік зітхнув, промовив:
-Відповім тобі, дружище,
Думав, сів у новий човен,
А там, бач, діряве днище.
Правду каже клята видра,
Це дійшло до глузду мого:
Як таку я жінку вибрав,
Хто тоді я після цього?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875349
дата надходження 10.05.2020
дата закладки 13.06.2020
-Подивись на себе, друже,
Наче світ тобі не милий,
До життя ти став байдужий,
В шлюбі, видно, не щасливий,
Стала вже горбата спина…
Як це можна допустити,
Щоб тебе могла дружина
Так цькувати і гнобити?
В неї ти - козел рогатий
І баран тупоголовий,
Голодранець дурнуватий,
І на вигляд - нездоровий.
В ліжку ти не робиш діла…
Розказала кумі Каті,
Що такого ще дебіла
Треба в світі пошукати.
Жаль мені тебе, як друга,
Бо ти майстер на всі руки,
А у неї - ледацюга,
Ідіот, свиня й падлюка.
Чоловік зітхнув, промовив:
-Відповім тобі, дружище,
Думав, сів у новий човен,
А там, бач, діряве днище.
Правду каже клята видра,
Це дійшло до глузду мого:
Як таку я жінку вибрав,
Хто тоді я після цього?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875349
дата надходження 10.05.2020
дата закладки 13.06.2020
Усе колись закінчиться між нами
Бо всьому є початок і кінець
А поки що я марю все ще Вами
І мрію з Вами піти під вінець
Бо зараз все співає лише Вами
Торкають душу зрошенні слова
З любові серце сповнене віршами
Лише для Вас немає їм кінця
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879450
дата надходження 12.06.2020
дата закладки 13.06.2020
[b]На площі виступає для народу
Циганка незвичайної краси.
Закоханий в красуню Квазімодо
Для неї зробить все, що не проси.
Він з Клодом Фролло виріс у Соборі,
Священника вважав опікуном,
Усе життя ділив з ним радість, горе
Та стала Есмеральда їхнім злом.
Священник закохався. Сили неба!
Про Есмеральду мріє повсякчас…
А та не зводить чорні очі з Феба,
Який її від викрадення спас.
Циганка Квазімодо пожаліла,
Біля стовпа дала йому води.
У дзвонаря немов з’явились крила –
Він цілував коханої сліди…
Її в Соборі він сховав від страти.
Від злих людей, як міг – оберігав.
Глухий дзвонар, який умів кохати
Священника за смерть її скарав.
А потім їх знайшли в одній могилі
(Про це складають у віках вірші.)
Навіки разом вже тепер спочили
Горбун і Квітка – дві нескорені душі…[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875124
дата надходження 08.05.2020
дата закладки 15.05.2020
Можливо, буде щось із тебе,
Хороше буде що-небудь,
Та як злетиш високо в небо,
Учителів своїх не гудь.
І не топчи ти їх словами:
«Усе б зміг сам, бо я талант!»,
Учителі ж бо відтесали
Того таланту діамант.
І що науки їх не треба,
Ти говорити не спіши,
Адже усі вони у тебе
Вкладали часточку душі.
Завжди втішали в час невдачі,
Раділи успіхам твоїм…
Умій сердечно бути вдячним,
Скажи спасибі щиро їм!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412275
дата надходження 25.03.2013
дата закладки 29.03.2013
Комусь до кави не треба цукру,
Для когось спокій – метро в час пік.
Мені ж без тебе життя – то мука,
Одна година за цілий рік.
Хтось не чекає проходу буднів,
Комусь не треба високих слів.
Мені ж без тебе й сміятись нудно,
І все на світі мені «напів».
Мені без тебе холодне літо,
І захід сонця без тебе зблід.
…Комусь не треба для щастя квітів,
Комусь самотність – вже цілий світ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402031
дата надходження 17.02.2013
дата закладки 01.03.2013
Наперекір сумному падолисту
В твоє життя ввірватись хоч на мить!..
Скажи, що все для нас обох не пізно,
Скажи, що все тобі також болить.
Або мовчи… Хай буде непорушна
Оця хитка манірність гри без слів.
Ти ж знаєш сам: життя без тебе – суша,
І листопад лиш зборище вітрів.
А поруч – все свого набуло змісту:
Бодай в осінні сни мої прийди…
Наперекір сумному падолисту
В твоє життя ввірватись назавжди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393397
дата надходження 17.01.2013
дата закладки 18.01.2013
Нагадує твій подих запах м’яти,
А милий голос - шелести дібров…
Тобі б Красу на Щастя поміняти,
А скромну загадковість – на Любов…
Тобі б забути снігові замети,
Не слухати б ні подруг, ні сестер…
Не вірити у cни та у прикмети
Ні вчора, ані завтра… ні тепер.
Тобі б мороз на квіти поміняти,
Помандрувати б в зоряні світи…
Понад морями чайкою літати
І з польовими квітами б цвісти…
З любов'ю милі очі цілувати,
У тьмі ночей серця переплести…
Сумні пісні на Радість поміняти
І все життя б ту Радість берегти…
Тобі б Красу на Щастя поміняти,
А загадкову скромність – на Любов…
За це я зміг би геть усе віддати,
Що в цьому світі грішному знайшов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391220
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 10.01.2013
В небі синім зірвалась зоря
І погасла в нічному тумані -
Обірвалось у когось життя,
Щоб не жити у грішній обмані.
Все минає. Життя - круговерть.
Невсипуща рулетка у барі.
Лотерея; аж раптом і смерть.
І вже пізно давить на педалі.
Ми не можем задати собі
Найпростіші у світі питання:
"Задля чого живем на землі
Й потаємні здійсняєм бажання?"
1998
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247186
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 08.01.2013
Цей мороз пробрався до кісток:
Так тебе бракує… До знемоги!..
Де лишився твій застиглий крок?
Де твоя простелиться дорога?
Я ж пройду крізь терни й манівці,
Я здолаю всі камінні стіни!..
Аби там, на самому кінці,
Ти мене обіймами зустрінув.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389695
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 04.01.2013
До безрассудства тобой пяна…
И окончательно сбитая с толку…
А появлением-изумлена,
Но за тебя-благодарна я Богу.
Спасибо Богу за то, что ты есть,
Что Он-позволил с тобой повстречаться,
Что я имею возможность прочесть
Твои стихи…и невольно смущаться...
До безрассудства тобой пяна…
Ты изменил меня своим вниманием.
И даже строгая в небе луна
Заулыбалась небесным мерцанием…
(Салтану Николаю)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385091
дата надходження 15.12.2012
дата закладки 03.01.2013
«Поколение Хард-Рок»
Где вы братья мои, где
70-х годов рожденья,
Вы, рождённые при «совке»
Но с «Оранжевым настроением».
Где вы, выросшие на «Скорпах»,
«Назарете», «Бон Джови», «Акцепте»,
На «Дженезис», «Пинк Флойде», «Квинах»,
«ЭйСиДиСи», «Роликах», «Клептоне».
«Дайер Стрейтс», «ЗеЗеТоп», «Статус Кво»,
«Синдерелла», «Европа», «Скид Роу»,
Оззи Осборн, «Ю-Ту» и «УФО»,
«Айрон Мейденах», «Кисс» и «Мит Лоуф».
Можно так продолжать без конца,
Слава Богу, талантов хватает,
Но где найти нам сейчас храбреца,
Кто такие же «вещи слабает».
Где же ты поколение «Хард-Рок»
И какие сейчас поёшь песни,
Может это звучит как упрёк,
Но когда-то мы пели – «Мы вместе!».
Да мы в месте, кто скажет в каком ?
Хотя это и так всем понятно,
Если б был сейчас жив Виктор Цой,
Может быть, он бы спел об обратном.
Но гадать мало толку, друзья,
Это всё будет слишком убого,
Может быть перегнул что-то я,
Но ведь Музыка – это от Бога…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383830
дата надходження 10.12.2012
дата закладки 10.12.2012
Насип мені у жмені трохи щастя,
Бо досить з нас гіркого полину.
Ось осінь так розкішно зодяглася,
Вона мені нагадує весну.
Блакитне небо ще таке високе,
І ранки тішать ще своїм теплом.
Налий мені у душу ніжний спокій,
Бо в неї стільки снігу намело…
І тільки промовчи про недосяжне:
Он бачиш, листя жовте і рябе…
А я лише всміхнусь і тихо скажу:
«Ця осінь принесла мені тебе».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368217
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 02.10.2012
Ну доторкнись… застиг тремтливий подих,
Затерпло серце… знову на межі,
Коли ти вже спускаєшся по сходах,
Коли ми знов безпросвітно чужі.
Коли ніхто… На вулиці, на людях…
Затерпло серце… Як же може йти?..
Ну доторкнись… Мені болить у грудях,
Бо поруч ти. Бо десь далеко ти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364554
дата надходження 16.09.2012
дата закладки 17.09.2012
Не забарися, осінь золота,
В мій тихий сад, в його квапливе місто.
Щоб він без слів в очах моїх читав,
Про що тепер казати надто пізно.
Про що змовчать затерплістю уста,
І вересневе небо раптом зблідне.
Щоб він мене ніколи не спитав:
«Для чого ти мене вбиваєш, рідна?»
Щоб тільки мить, і знов – міста, міста…
Осінній щем залиш комусь назавтра.
Щоб він мені хоч подумки шептав,
Про що сказати я тепер нездатна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363983
дата надходження 13.09.2012
дата закладки 14.09.2012
Твої уста такі солодкі,
Такі веселі, чарівні...
Немов цукерочка з обгортки,
Вони всміхаються мені.
Це все весна -
Принесла фарби,
Червоні, вогняно-живі,
І на устах заграли барви
В палкому поцілункові.
Це літо вишнями вродило,
А бджоли узяли нектар,
Пташки ж несли на дужих крилах
Тобі такий безцінний дар!
Твої уста!.. П'янкі, медові...
Кохання з серця переллють,
Промовлять тепле, тихе слово,
Навік проклавши щастю путь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361988
дата надходження 04.09.2012
дата закладки 04.09.2012
Як гарно сонце променем чола
Торкається несміло, невагомо…
О, скільки я би зараз віддала
За те, щоб ти чекав на мене вдома.
Щоб знову теплу іскорку в очах
Для мене дарував, одній-єдиній…
Бо скільки би ти часу не мовчав
Я знатиму, що ти чекаєш вірно.
Що в серці не росте чортополох,
Хоч цвіту теж у ньому вже не видно…
О, скільки б я віддала, аби Бог
З тобою нас навіки звів, мій рідний.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356542
дата надходження 10.08.2012
дата закладки 11.08.2012
Не цвітуть на вікні герані…
(Олена Теліга)
На самотнім вікні розквітає червона герань,
Наче перша любов – розквітає шалено і палко,
І вмирає сама після перших сумних розставань
За лаштунками слів у осінньому вічному парку.
Відмирає той цвіт. У тривожну прозору блакить
Журавлем без крила відлітає в далеку мандрівку.
Тільки спогад п’янкий ще собою згадає, зболить,
І впаде пелюстком пурпуровим на голу бруківку.
Як відчути її – ту тонку, ту мереживну грань,
У обійми сліпі свої руки комусь розпростерши?..
На самотнім вікні розквітає червона герань,
Наче наша любов – найсолодша, найбільша. Найперша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276279
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 23.07.2012
Присвячується Я.З.
Сховалось сонце за понурі хмари,
Лишилось серце без краплини сну,
То грім безжально і щосили вдарив
В твою таку засніжену весну.
Комусь болить. Хтось хлипає і тужить,
Забрало небо зрілість золоту.
Хтось крикне: "Тату!" Хтось ледь чутно: "Друже...".
Хтось мовчки зронить з ока пилину́.
І прийде ранок спогадом ледачим,
Росою вмиє стоптаний полин.
Бог знов до себе забирає кращих,
Даючи час на роздуми живим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342038
дата надходження 05.06.2012
дата закладки 23.07.2012
Дозволь мені тебе поцілувати,
Дозволь торкнутись до твоїх ланіт,
Із чаші дзвінкосрібної узяти
Собі хоч кілька ніжних кольорит!
Дозволь прийти, запрошення не мавши,
І говорити, не ждучи питань,
Із себе маску страху разом знявши,
За руку взяти без гучних зізнань;
Із посмішки рожевої спивати
Солодкий, мрієзоряний нектар...
Прошу, дозволь мені тебе кохати,
Бо я давно в полоні твоїх чар!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348095
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 12.07.2012
Привіт тобі, моя далека Мавко
чарівна феє з білими крильми
було мені вночі сьогодні жарко
та снилися солодкі, добрі сни
там лопотіли ніжно-білі крила
під ними було затишно мені
У сні до мене білка приходила
співала дивні
неземні пісні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333920
дата надходження 29.04.2012
дата закладки 29.04.2012
Ти подарувала мені очі
з ними засинаю і встаю
розмовляю з ними коли хочу
ніжу їх
плекаю їх
люблю
Цілий день на собі відчуваю
з підвіконня теплий погляд твій
Він мені у душу зазирає
відкриває світ мені новий
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333791
дата надходження 28.04.2012
дата закладки 28.04.2012
Зарядись енергією ранку
Він твій батько
Ти його дитя
Інколи дожити до світанку
Важче ніж пройти через життя
Я ж тобі дарую цей світанок
хай за ним настане світлий день
Залишаю в серці полустанок
і вінок неспіваних пісень...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333502
дата надходження 27.04.2012
дата закладки 28.04.2012
Ти мене надихаєш,
І чаруєш, і вабиш...
Ніжним подихом вітру
Про любов промовляєш
І цілуєш, цілуєш
Нагідок пелюстками,
Що їх сіяла доля
Між палкими серцями.
Дзвінко птахи щебечуть;
Прокидається ранок...
Посміхаєшся ніжно -
А навколо серпанок!
Як від сонця...
Ти мене спокушаєш,
Зводиш з розуму, п'яниш...
Так солодко зітхаєш
І мій розум дурманиш!
Я тебе обіймаю...
Ні - вино випиваю!
Все до дна - ні краплини
Його не проливаю.
Хвиль весняних кохання
Проросло і окрепло...
Пробудив ти бажання,
Від якого так тепло!
Як від сонця...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324449
дата надходження 23.03.2012
дата закладки 23.03.2012
Чому не віриш ти мені!
Кажу: "Кохаю".Кажеш:"Ні".
Чекаю.Кажеш:"Непотрібно".
Це все на страшний сон подібно.
Твої слова,як лезом по душі.
З очей моїх летять дощі.
Так вибач.Нерви не залізні.
Та ми ж з тобой зовсім не різні.
І ти колись мене своїм жалом...
Та я ж пробачила.А загалом...
З тобою ми одне вже ціле.
І разом чорне,разом біле.
Та я тебе у клітці не тримаю.
Кохаю тебе і чекаю.
У тебе своє право,свій закон.
Як скажеш,так і буде.Поки є кордон.
12.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321299
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 13.03.2012
У душі осінь плаче дощами.
Ну чому так розлука гірка?
Пізно-пізно сиджу вечорами,
Без любові холодна рука.
Я не бачила тебе вже так довго,
Наче вічність без тебе пройшла.
Я не хочу нічого, нікого,
Все що треба в тобі вже знайшла.
Зрозумій,я без тебе не можу!
Лиш з тобою як квітка цвіла.
Я без тебе зрозуму сходжу.
Лиш з тобою,єдиний, жила.
11.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321064
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 12.03.2012
Пробач,за те що я пішла.
Пробач і за слова пекельні.
Пробач, я більше не змогла.
Пробач за погляди смертельні.
За вечір той останній ти пробач.
Я боляче тобі робити не хотіла.
Стосунки сліпо я рубала, мов палач,
Для себе істину лиш потім я відкрила.
Так розумію, час вже не вернуть,
Єдиного тебе простити буду,
Мене ти ніби страшний сон забудь,
Сама піду на каторгу до суду.
Пробач, це мій останній лист.
Пробач, мене ти більше не побачиш.
Пробач, руйную я між нами міст.
Пробач, за те, що зараз плачеш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316767
дата надходження 25.02.2012
дата закладки 12.03.2012
Вже більш ніхто ніколи не заграє
На її серці болю ноти.
Вже більш ніхто ніколи не згадає,
Як сиділи в кафе навпроти.
Як погляди зустрілись ненароком.
Він був один й вона була одна.
І як все завертілося потоком
Для них прийшла жаданая весна.
І зустрічі,і квіти,і розмови,
Що так п’янили до опівночі обох,
І ті солодкі ночі мови,
Що так були важливими для двох.
І перший раз палючий поцілунок,
І вперше «Я тебе люблю!»
Для неї він був долі подарунок,
Її любов рівняв до хрусталю.
Можливо,ця історія і казка,
Можливо,це насправді і було,
Та в ній не дано жодної підказки,
Тому фіналу збутись не дано.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316311
дата надходження 23.02.2012
дата закладки 12.03.2012
Грай, мій маестро, грай. Не зупиняйся!
Ти музикою забираєш з серця біль.
Хай вона лине. Най кудись несеться.
Хай смуток забирає звідусіль.
Я з-заду підійду. Обійму твої плечі.
І тихо так на вушко прошепчу:
Це мій накращий в житті вечір.
І з нотами у небо полечу.
Останній твій акорд. Остання нота сі.
Знесилений. Тебе цілую в скроні.
Ми загубились в просторі, в часі.
Вогнем розжаренні мої долоні.
Я дивлюсь тобі в очі, доторкаюсь уст.
Від щастя вмить підкошуються ноги.
Ми мабудь згоримо у пеклі від розпуст.
Я закриваю очі і засинаю швидко від знемоги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316447
дата надходження 24.02.2012
дата закладки 12.03.2012
Я закохалась в посмішку твою.
Я нею мрію,нею і живу.
Я з нею прокидаюсь - засинаю.
А вже без неї помираю.
Я заколахалсь в твої руки.
Без них впадаю я у тяжкі муки.
Вони мене так міцно обіймали.
Від зла весь час оберігали.
Я закохалась в твої очі.
Що так п'янили зранку і до ночі.
Що поглядом своїм мене палили.
В незнаний світ щораз кудись манили.
Я закохалася в твій голос.
Він - золотий, неначе колос.
Він мені настрій завжди підіймає.
Такого кращого немає.
Я закохалася у тебе.
І більш мені нікого і не треба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319709
дата надходження 06.03.2012
дата закладки 11.03.2012
І знову сніг. І знов навколо біло,
Хоча весна вступила у права.
Мені чомусь до болю захотілось,
Щоб стопи легко ніжила трава,
Щоб небо засміялось росянисто,
А сонце щоб купалося в зірках.
І бруньками заквітло сіре місто,
І квітів захотілось в пелюстках.
До радощів, до мрій, до божевілля
Мені чомусь так хочеться весни!..
І серце б’ється пташкою щохвилі,
Торкаючись таємної струни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319911
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 08.03.2012
У волоссі заплутався промінь,
Погляд місця не може знайти.
Ми з тобою іще не знайомі
І між нами далекі світи.
А ти просто чекай мене вірно,
І тебе я сама вже знайду.
Я відна́йду до тебе стежину
І хоч боса до тебе прийду.
Не вдивляйся в обличчя у натовпі,
У провулках пустих не шукай.
Можеш навіть про мене не згадувати.
Лиш чекай мене... Просто чекай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251301
дата надходження 02.04.2011
дата закладки 03.04.2011
Жаль, що я не мороз, щоби вкрити собою всі шиби,
Не холодна роса, що зникає в полу'день з трави,
Не захований скарб, що, я певна, ти все-таки б здибав,
Жаль, що я не туман, який землю усю б оповив.
Мені дуже шкода, що убила твої сподівання:
Я не твій корабель і пора відплисти за лиман.
Жаль, що я не весна, що цвіте свіжим цвітом кохання,
А лиш пригорща сліз, що стікають до змучених ран.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251299
дата надходження 02.04.2011
дата закладки 03.04.2011
Я так чекаю тої миті,
Коли побачу погляд твій.
Наші серця в єдине злиті,
А ти навіки, тільки мій!..
Одне єдине – вірних нас,
Ніхто, ніколи не розлучить!
Вогонь у серці не погас,
До скону, все ж, він буде мучить!..
Адже частіше, все частіше
До тебе хочу – зрозумій!
Моє кохання все сильніше
До тебе милий, милий мій!..
12.06.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248779
дата надходження 22.03.2011
дата закладки 23.03.2011
Ти потрібна мені
Як ніхто і ніколи
Твоя чиста душа
Твої губи і голос
Як люблю я Тебе
Ти це лиш уяви
Але це усе сон
В ньому є тільки ми
Відчуття я втрачаю
Де реальність, де ні
Лиш одне добре знаю
Ти потрібна мені
Сходжу з розуму тихо
Щоб ніхто і не знав
Що це, щастя чи лихо
Що Тебе покохав
Я вважаю це щастя
Яке було ввісні
Бо без Тебе - це мука
Ти потрібна мені
Я заплутався зовсім
Між реальним і тим
Що хотів я вважати
Собі рідним, своїм
Де я зараз знаходжусь
Може тут, може й там
Я від всіх відгороджусь
Та Тебе не віддам
Ти потрібна мені
Завжди, знову і знов
Та у Тебе до мене
Згасла вже вся любов..........
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248995
дата надходження 23.03.2011
дата закладки 23.03.2011
Пригадується знов той щедрий дощ,
І блискавок непроханий кортеж.
Я була обережною. А що ж…
Хіба та обережність не без меж?
Проста, сором’язлива, не твоя,
Ще вірю у примарність власних мрій,
Коли на пам'ять маю лиш ім’я –
Близький, один із кращих, і не мій.
Двомовні й без’язикі невпопад
Ховались під прихисток парасоль.
А то було в холодний листопад,
Під музику в тональність «мі бемоль».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247581
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 17.03.2011
Таких як ти, на світі вже немає.
Я вкотре переконуюсь тепер.
І так як ти, ніхто не покохає
і як ніхто ти б за кохання вмер.
Ти погляд ловиш мій і звуки,
як музикант сліпий ідеш за ним.
Так ніжно пестиш мої руки
і поглядом милуєшся сумним.
Ти пристрасно і просто обіймаєш,
так грубо й ніжно, вмієш тільки ти,
і міцно так мене тримаєш
в долоні сильної руки.
Та все ще сильна й не покірна
не згодна на полон і на покору,
сама собі ще трохи вірна,
вже віддавалася полону.
Ти раптом вуст торкаєшся вустами
і розчиняєшся в мені.
Я десь гублюся між світами... і,
розчиняюся в тобі...
І знов неволя, Боже!
Така жадана і сумна,
душа пручатися неможе
І я вже знову не сама...
24.12.2010р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238212
дата надходження 01.02.2011
дата закладки 02.02.2011
…З нетерпінням чекатиму березня,
перших променів, перших бруньок.
Щоб душа відродилась й воскреснула,
Мов вогонь щойно згаслих свічок.
За тридольним і дуже прискореним
Перших ластівок серцебиттям,
Я залишусь на зло всім нескорена,
І нежданим для всіх вороттям.
Я покірливо буду дивитися
У порожній ранковий туман.
А в руках будуть грітися китиці,
Ще учора загоєних ран.
Хай і хочеться впасти навколішки,
І насипати в рот бузини,
Я на зло даруватиму посмішки,
Й з нетерпінням чекаю весни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235283
дата надходження 17.01.2011
дата закладки 17.01.2011
А сніг паде...вкриває білим пухом
Самотній ліс,який давно мовчить
Повіяло зимовим лютим духом
Відчутно,Новий Рік до нас спішить
Затихло все під снігом білосніжним
Природа ніби мертва,або ж спить...
А інієм гілки дерев укрито ніжним
І листя вже й в думках не шелестить
Мороз виводить гарні візерунки
Прозорим шрифтом на холоднім склі
Зима несе прекрасні подарунки
Які на жаль розчиняться в імлі...
А сніг паде...і навіть не зважає
На те,що все замерзло навкруги
Байдужі дні і казка десь зникає
А так хотілось ще потрапити туди...
Та хай паде,та хай собі літає!!!
Вкриваючи ліси,річки й поля...
Хай дує вітер й спокою не знає
Я вірю в казку й в мене є своя!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230106
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 21.12.2010
Залишайся зі мною, тише,
Залишайся зі мною тихо...
Я чую, як ніч оця дише,
Стікаючи зорями з стріхи.
Я відкраю шматочок ночі,
Покладу її собі біля ніг.
Я закрию н́аглухо очі
І просто буду слухати сніг.
Думки повтікали, як миші.
Годі думати. Просто дихай!
Залишайся зі мною, тише,
Залишайся зі мною тихо...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228433
дата надходження 13.12.2010
дата закладки 13.12.2010
Серед холоду зим розшукай мене, любий, єдину,
Серед сотні ночей, кілометрів думок і шляхів…
Наче знаю тебе, і не знаю в цей час… Правда, дивно?
Ти не думай про це серед тисячі замкнутих снів.
Поміж часу моря, океанів сполоханих штормів,
Поміж засух нових, що вкривають полотна пустель…
Щось знайоме в очах проглядаю твоїх… Ми знайомі?
Ти себе не тривож поміж серця нагострених скель.
Понад голови тих, чиї душі давно посіріли,
Понад страх забуття, самоти і нікчемних подій…
Ти є рідним й чужим… Я тобі це колись говорила?
Ти мене не шукай, понад те, що є сильним мій біль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227825
дата надходження 10.12.2010
дата закладки 11.12.2010
Час іде...невпинно,невблаганно
Не зупиняючись і не вертаючись назад
І замітаючи сліди минулого старанно
Він не жаліє нас і не дає порад
Найкращий лікар і найкраща допомога
Погані миті неможливо просто стерти
Потрібно жити далі і настане перемога
Це краще,ніж кидати виклик смерті
Життя-безцінний дар,воно єдине
Немає сенсу вічно шкодувати
Прекрасне все...усі його години
А час-ніколи не потрібно марнувати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226684
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 06.12.2010
Тихо білим снігом, зсипаним на очі,
Щось говорить біла віхола-зима.
Не бери за руки, - більше я не хочу
Те, собі вертати, чого вже нема.
Так, - я дуже змерзла. Зараз неважливо,
Що в твоєму світі мій себе згубив.
Не зважай, - минуло, я вже говорила,
Що холодним снігом стала лава злив.
Іскорка не згасла. Сонце не померкло.
Просто щедро сипле з неба білий сніг.
Ти – мені не вічність, ти – мені не пекло,
Ти – мій жаль колишній, нині ж – дикий сміх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226613
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 06.12.2010
Світ-це не вигадка,він є реальний
Нажаль не духовний-матеріальний
У ньому цінуються гроші та влада
Скарби та багатство-єдина принада
Щоб вижити в ньому є два варіанти
Змінитись самій,чи змінити стандарти
Стандарти життя,які світ нам диктує
Усі перспективи,що він нам малює
По білому чорним,по долі людини
Він змінює нас від малої дитини...
Показує шлях,всі дороги й доріжки
Вже краще змінитись самій,ще залишилось трішки!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225012
дата надходження 28.11.2010
дата закладки 02.12.2010
Омиває береги бурхлива річка
І тече на південь стрімко,агресивно
Вється світом,немов синя стрічка
І радіє дню та сонцю сильно-сильно
А вода в ній кришталева,бездоганна
Там змальовано усе безмежне небо
І погода на дворі доволі гарна
Ну чого іще для щастя треба?
В далині пливе кораблик,білий-білий
Він не знає ні турботи ,ні печалі
І для нього світ іще такий привітний
Він не думає про те,що буде далі...
Що бувають на шляху й великі хвилі,
Вітер та вода лютують часто
Що не всі довкола такі милі
і будуються мости-не все прекрасно!
Лютує вітер,річечка співає
Шалені хвилі омивають береги
А вдалині кораблик пропливає
Ледь-ледь не зачіпаючи мости...
Кораблик наших мрій,пустих ілюзій
Не в силі зруйнувати ті мости,
Які для нас будують на майбутнє,
Або які будуємо і ми...
Це все пуста фантазія та мрія,
Таких річок насправді не буває
Вже майже зникла будь-яка надія
Проте кораблик все ще пропливає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225015
дата надходження 28.11.2010
дата закладки 02.12.2010
Ти ніколи мене не кохав,
ти не вірив в мої сподівання.
Без очей моїх ти не страждав.
Не приймав моє щире кохання
Ти, цілуючи, рук не стискав,
Обіймаючи, не божеволів.
Ти ніколи мене не кохав
і за мене не рвав перепонів.
Вечорами приймав те тепло,
що шалено тобі дарувала.
Ти байдужий! Тобі все-одно!
Та тоді ще того я не знала.
Я брехню твою в серці несла,
собі очі сама затуляла.
Та байдужість твоя проросла
у коріння. Вже й листя опало.
Я хотіла лише, щоб ти знав
про моє щиросердне зізнання!
Ти ніколи мене не кохав...
Ти не знаєш, що значить кохання...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222565
дата надходження 16.11.2010
дата закладки 17.11.2010
Вже набридло давно штурмувати порожні фортеці,
Сім вітрів невпопад розкидають безжально волосся.
І до біса любов, у якій я завжди в небезпеці,
Відчайдушний мій крик не зрівняти з твоїм безголоссям.
Як безглуздо було проти всього і всіх воювати,
Добровільно грудьми натикатись на гострі колючки.
Знаєш сам, що піду: не лишилось ні сили, ні гарту,
Тільки жменька думок, так близьких, що аж надто болюче.
Не тобі це вже честь ні мене, ні мій вибір судити.
Я навчилась тебе не пускати так близько до серця.
Справедливо, не так? Це лише називається «квити»,
Коли ти – сім вітрів, коли я – неприступна фортеця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222168
дата надходження 14.11.2010
дата закладки 15.11.2010
Я сьогодні без Вас зустрічаю холодний світанок,
А ще вчора вночі ми були поодинці щасливі.
«Та нічого… Нехай!», - заберіть ці слова наостанок;
«Мені шкода… Пробач!», - не кажіть: я Вам більше не вірю.
Мені зовсім не жаль, що Ви душу мою розтоптали,
Тож в кишені зберіть розпорошений осінню попіл.
Не кидайте тепер попід ноги безцінні корали:
Вони зараз не більш, аніж рій ненажерливих клопів*.
Зупиніться на крок перед брамою власного болю,
Із півсотні доріг вибираю я ту, що не Ваша.
Чути оплески – там!.. А в душі тільки жадне «Доволі!».
«Мені шкода… Пробач!», - не просіть, бо і так не пробачу.
* - напівтвердокрилі (Hemiptera) — ряд комах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221875
дата надходження 13.11.2010
дата закладки 14.11.2010
Далека ніч. Вокзал. Перони.
Проймає холодом до нитки.
Прощанням втомлені вагони
Лишають в серці чорні мітки.
Годинник, колії зустрічні.
Чекання-кат, квиток додому.
І не назвеш, що пересічні,
І не назвеш «лише знайомі»…
По різні сторони від миті…
Я від вікна відвернусь вільно.
Виду подам, що не болить і
Вид зроблю, що дуже сильна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219688
дата надходження 02.11.2010
дата закладки 11.11.2010
Не смілива, не сильна, не воїн я,
Не стійка, не гартуюсь, - ламаюся.
Справи ще не ідуть на загоєння,
Але більше я долі не каюся!
Не проста, не складна, - нерозгадана
Розчаровано, стомлено падаю.
Кожен з нас є зі сво́їми вадами,
Але факт залишається зрадою.
Не твоя́, не своя́, лиш розгублена,
Збайдужіла, півсонна...втомилася.
Ще півмилі і більше не буду я
Ні за кого до Нього молитися.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219495
дата надходження 01.11.2010
дата закладки 11.11.2010
Я сьогодні вища стала –
Серце взулось у підбори.
Цокотить до п’єдесталу,
Йому йти ще довго в гору.
Я сьогодні – королева!
Хай собі лютує осінь.
Серце ж вбралось у рожеве,
Розкуйовдило волосся.
Я така з самого ранку!
В каву хочеться кориці.
На губах все та ж приманка –
Блиск із запахом суниці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218483
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 01.11.2010
Ти не вмієш чекати від мене листів, -
ось причина чому я не пишу.
Ти не вмієш читати про суть крізь рядки,
хоч у прозі, хоч в стиснутих віршах.
Не біда, що тепер залишається час
на все те, чого нам не зробити...
Ти не вмієш читати мій жаль поміж фраз, -
золотистих росинок на квітах.
Не стискай почуттів, як завжди, у кулак, -
я тобі простягаю долоні,
Ти спитаєш колись, і я скажу ще: "Так", -
наші душі в тілах не холодні.
Ти, мов сонце терпке, що в мені споконвік,
безперервно просочує серце.
Ти ще скажеш слова, що так довго беріг,
десь у ритмі тривожного скерцо.
За роками лишаються тіні слідів,
на обличчях самотність і тиша.
Я не вмію чекати від тебе дзвінків:
я не краща за тебе й не гірша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219332
дата надходження 31.10.2010
дата закладки 31.10.2010
За вікном повіяло морозом.
В мене з ним, мабуть, якийсь зв'язок…
Це рахунком, ніби, п’ята доза
Міцночаю з липових гіло́к.
Я хворію. Я давно хворію.
Це, мабуть, для тебе новина?
Не несись так швидко вітровієм,
Ніби чуєшся, що в тім твоя вина.
За вікном…А що мені до того?
Я закрию їх, щоб день оцей
Не ятрив надії до нового,
Не всміхався рідним ще лицем...
За вікном повіяло морозом.
В мене точно з ним якийсь зв'язок.
Кожна зустріч, слово – ще мов доза
Завше грубо-но́вих помило́к.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218973
дата надходження 29.10.2010
дата закладки 30.10.2010
Крапку поставити це не важко
Ми ж в цьому світі такі одні
Важко дивитись і просто мовчати
Коли біля неї малюють ще дві
Важко дивитися, як людина
Якій ти не хочеш вчинити біль
Тихо страждає, як та дитина
Якій на рану посипали сіль...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214268
дата надходження 04.10.2010
дата закладки 28.10.2010
І
В моїх очах снується парадигма,
на тему "Ти" у мене сто табу.
Болить той факт, що ти мене не втримав,
а більше того, - холодно забув.
І мрії ті опали листопадом,
а дощ нам прирікає снігопад.
Ти правий! То була навмисна зрада,
та менша від твоєї у стократ.
Я знаю, ти захочеш подзвонити,
нікчемно запитати: "Як життя?".
Та як мені забути жовті квіти:
троянди, орхідеї... все сміття?
ІІ
А, може, десь зустрінеш випадково
до мого дуже схожий силует,
мурашки пробіжать по шкірі знову,
та я не озирнусь, - лише вперед.
Ти ж так колись любив свою свободу!
А я б її за безцінь віддала.
Хіба б в душі за доброї погоди
чорнілася проклята омела?..
Не треба! Не хапай мене за руки,
і вже не обіймай моїх колін.
Ти чуєш рівномірні серця стуки?
Воно черстве до слів, що ти один.
ІІІ
Пощо мені малюнки на асфальті
і фрази заяложені до тих?
Не вірю! Ти давно мене не вартий,
тепер - я тінь, я біль твій, я твій гріх.
Як смішно будувати паралелі,
шукаючи у інших мого лик.
Фундаменту нема, - пісок пустелі,
ти вже не друг, не брат, не чоловік.
Мої думки зигзагами снуються
на сотню миль казкових панорам.
В коханні більше ті не зізнаються,
у кого є від нього давній шрам.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217279
дата надходження 21.10.2010
дата закладки 21.10.2010
(і знову все ті ж емоції... )
Якщо зібрався, просто йди!
Дверима гримати - мізерно!
Це правда: сохнуть без води
Засіяні у землю зерна.
Хто хоче щастя зберегти –
Завжди шукає компроміси,
А хто причину, щоб піти –
Лиш дорікань жбурляє списи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211298
дата надходження 17.09.2010
дата закладки 15.10.2010
Твоє кохання – наче цвіт бузковий
Легке й примхливе, ніжне і сумне…
Коли весна співає колискові,
Воно бринить… Та швидко все мине.
Твоє кохання – то для мене сльози,
Гіркі дівочі сльози без причин…
Я не єдина на твоїй дорозі,
А ти для мене є лише один.
Твоє кохання – то для мене диво,
Хоча давно не вірю я в дива,
Ти звабив мене швидко і красиво,
Та я не вмерла, чуєш, я – жива!
Твоє кохання – брила неосяжна,
Яку не зможу більше я нести…
Ти – моє щастя… Але сни вчорашні
Я відпускаю… Не сумуй, лети…
У вирі днів зустрінемось ми знову,
Коли зима вже скроні занесе…
І буде ніч, і море, і розмови…
То ж не шкодуй. Я вдячна за усе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216100
дата надходження 14.10.2010
дата закладки 14.10.2010
В житті моєму є щось неминуче.
Романтики назвали б, мабуть, Раєм:
Ти зайдеш в двері і промовиш: «Скучив!»,
Бо вже тебе без мене не буває.
Промчиться день, немов на білих конях
І подарує вічність світу вечір.
Я більш за все люблю, коли спросоння
Ти ковдрою вкриваєш мені плечі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216102
дата надходження 14.10.2010
дата закладки 14.10.2010
Мой милый, глупый и родной,
Зачем глаза виновно прячешь?
Я не хочу любой ценой
Искать ключи к дурной задаче.
Пускай ответ не тороплю,
Пусть нервным сердца есть биенье.
Когда-то прямо к алтарю
Произнесу твое прощенье.
Ведь это там, - в семнадцать лет,
Возможно, все и излечимо,
В моих глазах лишь вопль: «Привет!..
Значима я, иль незначима?..»
Пронзило нас на мостовой
От двух дорог одно стеченье.
…Мой милый, глупый и родной,
В твоих руках мое спасенье.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215675
дата надходження 12.10.2010
дата закладки 13.10.2010
То ти говорив ледве чутні слова, -
Я думала вітер так свище.
А рана глибока, - ще б пак!, - ножова,
А ти сунеш лезо все глибше.
Без жалю палив гегемонами фраз,
А я ні про що не сказала,
Вуаллю брехні прикривав свій наказ
І душу розрізав кинджалом.
Із іскор в очах залишаю навскіс
Розсипаний попіл надвоє.
То ти говорив, не побачивши сліз,
І того, що я під тобою?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214051
дата надходження 03.10.2010
дата закладки 03.10.2010
Золоте волосся, коси попід стопи,
Відблиск талий сонця, а вуста, як мед.
Йде несміло боса по холодних тропах
Осінь в колір щастя, тон душі – у злет.
Кленове бадилля ніжною рукою
Відгортає сміло. Очі, мов смарагд.
А солодкий голос чистою рікою
Ллється тишиною, наче шоколад.
Дівчина-чаклунка знову ворожила:
Осінь в колір щастя, дощ у тон життя.
Знов у мою долю зорі погубила
Сила невідома, двох шляхів злиття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213856
дата надходження 01.10.2010
дата закладки 02.10.2010
Ти чуєш, пахне кавою і тістечками з вишнями,
і скрипка розливається в дуеті із гітарою?
І зорі понад озером в селі моїм притишені,
та ми з тобою звемося закоханою парою.
Не мрій про, недозволені минулим позапростором,
волосся в колір золота й уста червоні макові.
Нехай ми і не ніжимось під сонцем десь на острові,
і навіть ми не в Цюріху, чи величному Кракові.
Хай бджоли мандруватимуть роями медоносними,
і ми босоніж пройдемося свіжими борознами...
Або засніжить листячком, хай ранньої, та осені, -
на денці свого серденька так солодко, що, Боже мій!..
Нехай моїй наївності і місця тут не вистачить,
і вулицею знов собі іде пастух з отарою.
То зорі невгамовані, й до того дуже місячно,
а ми з тобою звемося закоханою парою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211483
дата надходження 18.09.2010
дата закладки 20.09.2010
Ніч мовчить над німим очеретом,
і так тихо дзюркоче струмок.
Стану я найскладнішим секретом,
і для тебе складу цей урок.
Завтра в синіх ванільних просторах
ти побачиш знайоме ім'я.
Я тобою до відчаю хвора,
але я не твоя, не твоя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210671
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 20.09.2010
Тихий стогін вербових лозин,
і туман обгорта блискавицю.
Ти здавався найкращим, - одним,
смакувавши гарячу корицю.
Я терпкими устами колись
малювала тобі візерунки.
Я хотіла, щоб мрії збулись,
і ходила вночі до чаклунки.
Не пророцтв я хотіла, - о ні,
мені важко сказати що саме
прохолодою йшло по спині,
і морозом тонким поміж нами.
Ти мені не кажи, не кажи,
що із часом ми станемо інші.
Ми тепер на тривожній межі...
Краще бачитись було б нам рідше.
Не неси мені цінних перлин, -
що пасують мені під зіниці.
То лиш стогін вербових лозин
і туман обгорта блискавицю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210522
дата надходження 12.09.2010
дата закладки 20.09.2010
Я знаю, що сонце без тебе яскраво не світить,
Що ллє, мов з відра, цілу ніч невгамований дощ,
Що в’януть усі, недаровані веснами, квіти,
І в серце моє не заходить проміння у товщ.
Я знаю, що зорі без тебе сіяти не можуть,
Що тільки туман огортає самотню траву.
Що кожен свій день, та і ніч свою, зрештою, кожну,
Існую лишень, я без тебе уже не живу.
Я знаю, що душу без тебе слова не зіргріють,
Що кілька сльозин, - і вже все у своєму руслі.
Що стануть неплідні наївні і спраглі надії,
І в небо не час, і не місце мені на землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209373
дата надходження 05.09.2010
дата закладки 06.09.2010
Минає час, пливуть роки...
Немає вічного нічого.
І легким п́орухом руки
Зітри прожиту всю дорогу.
Минає біль, зникають рани
І оживають почуття.
Лиш іноді колишні шрами
На хвилю кличуть в забуття...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208330
дата надходження 29.08.2010
дата закладки 30.08.2010
Не примушуй мене говорити,
Що не в силах сказати тобі.
Я в думках десь на острові Криті,
Ти ж в Атлантиці, десь в кораблі.
Розійшлися шляхи, відболіло…
Ми тепер вже не ті, ким були.
Я колись так шалено хотіла
Обіймати безмежність хвилин.
Я не винна. І ти ні при чому:
Так вже склалось воно. Се ля ві.
Я на Криті. А хочу додому.
Ти не хочеш, - ти десь в кораблі.
Може, сни нам не ті увижались,
Або зорі світили не ті.
Ми кохати з тобою боялись…
Хоч не грішні, та вже й не святі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208001
дата надходження 27.08.2010
дата закладки 29.08.2010
Лето ненарочно растворяет душу,
Заполняет мысли, смятые в висках.
Ты из океана выходи на сушу,
Крепко сжав руками солнце в облаках.
Тайнами укройся, мною наполняя
Жадных ожиданий рваные куски.
Я лечу на сутки где-то в Гималаи,
Чтобы там оставить след своей тоски.
Милый мой, желанный!.. Ты еще не знаешь
Как в холодном ливне я всю жизнь жила.
Пламенем холодным ты в мечтах пылаешь,
Даже между молний, даже если мгла.
Мы поодиночке пишем наши судьбы, -
Сольные концерты родственных сердец.
Лето ненарочно нас с тобою губит…
Только, мой любимый, это не конец.
Краешком заката буду я являться,
Волосы лаская солнечным лучом,
И цветком мимозы утром улыбаться,
Лишь бы в жизни как-то встретиться вдвоем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207029
дата надходження 20.08.2010
дата закладки 21.08.2010
Моє заклеєне вікно
Відчинить гомін!
Зима минеться, все одно,-
Лишивши спомин.
І я вітатиму ключі
Пташок, і зорі.
І я пірнатиму, вночі,
У сни прозорі.
І на квітках,немов кришталь,
Краплинки-роси...
О, як здолати цю печаль?!-
Надворі - ОСІНЬ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206394
дата надходження 17.08.2010
дата закладки 17.08.2010
Лягай на стіл, я нагострила скальпель.
Ти не подумай, це я не караю!...
Можливо, там, між крові сотень капель,
Я істини вже точно докопаю.
Лягай на стіл, я вже включила світло
Всі інструменти миляться до руху.
Мабуть, лиш там і тільки точно звідти
Я істину дістану хоч за вуха!
Лягай на стіл. Пробач, нема наркозу,
Та обіцяю, буду дуже ніжно.
Просто не знаю, чи коли ще зможу
Отак тебе побачити наскрізно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204371
дата надходження 05.08.2010
дата закладки 05.08.2010
Зима... Все заснуло, завмерло. Але ні, ось одночасно б’ються два гарячих серця. Вони не дають одне одному заснути, поринути у дрімоту. Одночасний стук цих сердець зігріває все навколо. Все стає теплішим, незважаючи на те, що це зима.
Зима... Всі кажуть, що вона холодна. Але ні, інколи навіть сніжинки можуть обпікати. Обпікати не лише тіло, руки, лице, а й душу. Вони не просто теплі, вони – гарячі. Сніжинки залишають шрами. Але це не мітки на шкірі, це рани на душі і серці. Якщо хоча б одна сніжинка, хоча б один раз доторкнувшись, змусила відчути тепло, цього вже не забудеш. Адже це була не просто сніжинка, це був шматочок кохання вашої половинки. Це була мрія, надія, маленька іскра того шаленого вогню, який палає в закоханих серцях. Лише завдяки цим маленьким іскрам і приходить весна, лише завдяки їм все пробуджується. Адже саме вони зігрівають все взимку, саме вони підтримують жевріючий вогонь у наших серцях. Ці сніжинки, обпікаючи нас, не дають нам згаснути.
Подивіться в снігопад у вікно: кожна сніжинка – це шматочок чийогось кохання. І якщо раптом ваша кохана людина скаже, що сніжинки гарячим вогнем обпікають їй лице, не розповідайте їй цю таємницю. Просто знайте, що шматочки саме вашого кохання падають на неї у вигляді сніжинок...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175744
дата надходження 06.03.2010
дата закладки 03.08.2010
Так бути не має! Я знаю, - не треба нотацій.
Я часу у вас забирати без діла не стану.
Я буду каблучку уперто крутити на пальці,
Хоч кажуть, при комусь робити так дещо негарно.
Я очі ховати у землю, пробачте, не буду,
Рум’янець щоки не стривожить, упевнена в тому.
Життя – тільки мить. Бережіть його, чуєте, люди?!.
Хай смуток в душі, хай там жаль, хай ненависть і втома…
Минає усе… Залишається щось найдорожче.
Я втратити вас так не хочу, це буде нечесно!..
Кохання – було, та від нього тепер тільки мощі,
І храми святі, що давно вже безжалісно знесли.
Я знаю, - так бути немає. В думках булемія:
Без вас цілий світ перетвориться в скромну хмаринку.
Я житиму так, як лиш тільки сама того вмію,
Життя – тільки мить, відвойована у поєдинку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204060
дата надходження 03.08.2010
дата закладки 03.08.2010
Я намалюю олівцями світ,
Я намалюю те, про що так мрію.
Я намалюю замість снігу цвіт,
Де кожна квітка - це чиясь надія.
Яскраву крейду в руки я візьму́
І намалюю на асфальті диво.
Свою дитячу мрію я здійсню:
Бо кожному я намалюю крила.
Ти хочеш жити так, як хочеш ти?
Тоді візьми лиш в руки олівці
І намалюй собі такі світи,
Де замість хмар є тільки промінці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179459
дата надходження 23.03.2010
дата закладки 02.08.2010
Мені вчуваються студені ноти грудня.
Хоч літо ще кінця не добігає.
В нім хвиля кожна – спогад незабутній…
На все свій час, як кажуть, і пора є.
Тобі цим віршем присвячу Вселенну.
І ти захочеш цього, - більш, ніж знаю.
А літа цього хай душа зелена
Тебе теплом моїм оберігає!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203884
дата надходження 01.08.2010
дата закладки 02.08.2010
Не буду шаблони і стереотипи
Мотати навколо горлянки.
Я вільно дихати і жити
Волію вдень, вночі і зранку.
Я знаю правила та ігри,
Я вільна будь-що обирати.
Найголовніше, - мати міру.
Нехай ідуть шаблони спати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203851
дата надходження 01.08.2010
дата закладки 01.08.2010
Я тебя боготворила, я к ногам тебе слалась,
Я обет тебе хранила, как чистейшей свой алмаз.
Даже утром, причитая все молитвы по губам,
Знала я, что есть другая, но тебя я не отдам,
Что начну всерьез бороться, красотою опьяня,
И сорву из сердца гвозди, что свалились на меня.
Под небесным звездочетом кратко считывала сны,
И по нитям, и по нотам шла дорожкой до луны.
Я не знала, как непросто быть влюбленной у богов, -
В моем сердце только остров, без заветных мною слов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203824
дата надходження 01.08.2010
дата закладки 01.08.2010
Мене осінній дощ поплакать просить,
А я не можу, хоч у горлі ком.
Все мною живишся, - вмираю. Досить.
Тільки, на жаль, той крик тобі півтон…
В твоїх очах застигну силуетом
Зникаючого чорного пальта.
Хай заховає ніч зоренаметом
Того, кого пробачить не змогла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203737
дата надходження 31.07.2010
дата закладки 01.08.2010
Мені не друг, мені не ворог…
Мені не світло, і не тінь.
Думки затерти хочу в порох,
І не відчути рук тремтінь.
Мені не Бог, і не нечистий,
Мені не день, мені не ніч.
Я вже давно під твоїм тиском, -
Бодай тепер мене не клич.
Мені не вірш, мені не проза,
Мені не зло, і не добро.
Гнила в душі стара заноза,
І так давно розбите скло.
Мені не біль, мені не щастя,
Мені не сльози, і не сміх.
Ти серце міг моє украсти,
Та зберегти його не зміг.
Мені не друг, мені не ворог…
Мені не тиша, і не крик.
Я так втомилась йти по колах,
Де ти байдуже бути звик.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203721
дата надходження 31.07.2010
дата закладки 01.08.2010
В морях, в далеких океанах
Плывешь на север и на юг.
В каких еще ты не был странах,
Мой милый новый нежный друг?
Ты слышишь голос волн и ветра,
И свой штурвал ведешь ты в путь.
Так пусть мои тебе приветы
Все стаи птиц к бортам несут.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180334
дата надходження 28.03.2010
дата закладки 30.07.2010
Растай во мне, - я это заслужила,
Умри во мне, до клеточки пронзив.
Тебя я до безумия любила,
А ты меня, хоть капельку, любил?
Сожги меня своим бессмертным взглядом,
Убей меня холодной стужей страсти.
И большего-то знаешь и не надо,
А только быть в твоей надежной власти.
Замри во мне на несколько мгновений,
Спади мне на ресницы цветом града.
И путь один – он есть благословеньем,
А большего-то, знаешь, и не надо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193694
дата надходження 04.06.2010
дата закладки 30.07.2010
Глаза в глаза. Ладонь в ладонь.
Будто гроза, и как огонь.
Как всех планет материки,
Так мы близки и далеки.
Как свежий ветер по пути,
Желанье раз еще прийти.
Переписать, перечеркнуть,
И смелость в душу подтолкнуть.
Как отраженье в зеркалах,
И орхидеи на скалах,
И так глупы, и так немы,
И ты, и я, но ведь не мы.
Поскольку, снова будет ночь,
Я сумеркам смогу помочь,
Тебе в глазах зажечь огонь, -
Глаза в глаза. Ладонь в ладонь.
Ты слышишь, только ты не спи
До наших звезд на полпути,
Все силы, волю собери,
И телефон мой набери.
Пускай не просто!.. Но потом
Мы строить будем общий дом,
Плетений грез, и все мечты…
Я наберу тебя. А ты…
Забудь все то, в чем смысла нет,
Таков вчера был мой ответ.
Обид сегодня лишь не тронь…,
А там глаза, а там ладонь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184783
дата надходження 18.04.2010
дата закладки 30.07.2010
Під тобою весна, що проміння своє загубила,
Жмуток слів, жменька фраз, що у мене тремтять в голові,
Ти не думай лише, що я підла, неначе Даліла,
І своїх почуттів показати не хочу тобі.
Під тобою вогонь, що байдуже давно замерзає,
Невідкриті думки застигають у стомлених скронях.
Й таємницями знову в полотнах Рембрандта «Данаї»
Я й на мить не поверну тебе, я тебе не здогоню.
Під тобою життя, що погрожує нащось умерти,
Запізнілі троянди, що раптом зів’яли невчасно.
Течією забутих бажань, що стікають у Лети
Мені майже про все у зіницях твоїх стане ясно.
Під тобою боги, від яких вже немає ні сліду,
Всі святині в душі зруйнували нещадні причини.
І з’явилась в мені дивна сила від лав Артеміди,
І без тебе тепер проживу, вже тепер не загину.
Під тобою любов, що ненависть почала хотіти,
Навіть прірва між них заростає все швидше травою.
І порад не знайшла від всесильної я Афродіти,
Що могла зберегти це безумство палкої любові.
Під тобою не я, - тільки тінь, що спадає від ватри,
І журба тут, і сміх, мов примари неситі обоє.
Не змогла я тобі стати сяйвом з часів Клеопатри,
І тепер тільки сни про нездійснене там, під тобою.
Даліла - вивідала, що сила Самсона міститься у його волоссі, під час сну обстригла свого чоловіка і віддала його в руки філістимлян.
«Даная» - загадкова картина Рембрандта.
Лета - річка забуття в Аїді. Звідси постав вислів «канути в Лету», «піти в небуття, зникнути назавжди».
Артеміда - за пізнішими віруваннями, богиня мисливства, лісів і гір
Афородіта – богиня кохання.
Клеопатра – остання правителька елліністичного Єгипту із македонської династії Птолемеїв; жінка, яка володіла неабиякою здатністю закохати у себе чоловіка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199390
дата надходження 05.07.2010
дата закладки 25.07.2010
Я заплющу очі. Десь летять лелеки,
Десь над головою, - в синій вишині.
Ти мені водночас і близький, й далекий,
І гіркий, й солодкий вкупі ти мені.
Я заплющу очі. Доторкнись рукою:
Чуєш мого серця стомлений мотив?
Я немов водночас і сама, й з тобою,
Наче й ти зі мною, наче і не ти…
Я заплющу очі. Страху вже немає,
Просто по волоссі вітер просковзнув.
Я немов забула, але й пам’ятаю,
Що водночас був ти, наче і не був.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201408
дата надходження 17.07.2010
дата закладки 25.07.2010
Ми зайчики сонячні лапали,
Босоніж топтали траву…
Тепер живемо тільки згадками
Про ту чарівн́у дітвору.
Ми б́ули смішними дівчатками,
І хлопців дражнили…Було!
Тепер живемо про це згадками,
А будні нам морщать чоло.
Ми мали улюблені іграшки,
Носилися з ними повсюди.
Мудруючи, черкали віршики.
Тепер трохи інші ми люди.
Тепер не наївні ми з́овсім,
Асфальт застеляє траву…
Лиш згадуєм, зовсім дорослі,
Чар́івну смішну дітвору...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201441
дата надходження 17.07.2010
дата закладки 25.07.2010
Пойдешь со мной за красный горизонт,
Тихонько прикасаясь к мягкой коже?
Ты скажешь: «Да с тобою – хоть на фронт!»,
А я лишь, улыбаясь, скажу то же.
Мы будем целовать тепла лучи
И просто беспрестанно целоваться.
Не говори, не надо. Помолчи,
И дальше продолжай мне улыбаться.
Песок на пляже, стоптанный людьми,
Нам будет щекотать легонько стопы.
Я здесь хочу быть вечно. Ты пойми,
Что наши пресеклись не просто тропы,
А жизни, как закат и как прибой,
Мы каждый вечер солнце провожали.
Мне нужен только ты, и не иной,
Чего бы звезды нам не обещали.
Тихонечко засну в твоих руках,
И слышен только трепет волн и бризы.
Я красный горизонт в его глазах
Прочту своим несбыточным круизом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198764
дата надходження 01.07.2010
дата закладки 02.07.2010
Місто спить. Мабуть, марить твоїми долонями,
що так вправно малюють картинки на м́оїй спині.
Відстань дивна - аршин поміж нашими скронями
і безпечність, яка обгортає всю душу мені.
Я не скажу, що ти мій герой на коні з обладунками,
не засиплю словами, що щирість втрачають із тим,
я лиш щоки твої і уста запечу поцілунками,
я лиш дам тобі знати, що в мене ти тільки один.
Місто спить. Мабуть, снить найпалкішими одами,
і легкий вітерець по моєму пройшовся плечу.
Ми тілами і душами разом. Ми разом акордами,
що так гучно звучать після теплого літа дощу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198015
дата надходження 27.06.2010
дата закладки 02.07.2010
Чудова ніч. Така, неначе
сьогодні все було для нас.
Я бачу як ти любиш, бачу.
Нам не завада бистрий час.
Хай кажуть, все минає. Люди
не бачать далі за носи.
А я кохати, чуєш, буду
вогнем холодним. Попроси
мене залишитись сьогодні
і вже ніколи не іти.
Я на краю була безодні.
А де ж тоді був, милий, ти?
Нарешті доля мимовільна
зіграла з нами в доміно.
Коли в душі усе стерильне,
то де вершина, а де дно?
Чудова ніч. Квитки купила,
щоб між зірок згубити сни.
Так! Я тебе таки любила,
а ти, - любив? Ну, поясни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197857
дата надходження 26.06.2010
дата закладки 26.06.2010
Молчи мне о знаках таинственных,
О четких пределах ума,
Ведь все в неразумных количествах
Лишает рассудка и сна.
Молчи мне о страхе навязчивом
И скуке предельно большой,
Ведь все, что имеем – незначимо
И в счастье – единый покой.
Молчи мне о завтра и трепетно,
Сжимая ладони, молчи…
Молчи, ведь в словах – неумеренны,
В молчанье – всегда велики.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196742
дата надходження 20.06.2010
дата закладки 25.06.2010
Хто Вам сказав, що Ви - поет?
Можливо, в Вас хороша рима,
Але душа - це вищий злет!
Критерій перший - це Людина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169143
дата надходження 31.01.2010
дата закладки 25.06.2010
Ти можеш загрузнути в цьому життєвому циклі
тоді, коли я буду десь на просторах Тоскани.
Мені не подзвониш, як завжди. Ну що ж, я вже звикла,
що в тебе на місяць вперед заготовані плани.
І стоси паперів тобі будуть знов арбітражем
в той час, коли я пакуватиму тісно валізи.
І глянеш з-під лоба, як завжди. Ну що ж, я ще скажу,
та тільки, боюся, тоді буде надто вже пізно.
Я сяду в літак, в стюардеси замовлю мартіні
тоді, коли ти усвідомиш, що тиснеш на рани.
Пром́овчу, як завжди. Ну що ж, ти вже вкотре невинний,
а я просто знову самотня в просторах Тоскани.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197725
дата надходження 25.06.2010
дата закладки 25.06.2010
Я поверн́усь…за пару сотень років.
Промінням сонця в очі зазирну,
Щоб зрозумів ти значення всіх кроків,
Моїх листів печальну білизн́у.
Я поверн́усь і лишуся надовго,
Як не наз́авжди, то на цілий вік,
Щоби повірив в мене, безумовно,
І знав, ти є щасливий чоловік.
Я поверн́усь, але не повтор́юся.
Буду усім: вином, росою, небом…
В усім, в чім хочеш щастям одзовуся.
Єдиним справжнім, сплетеним для тебе!
Я поверн́усь…за пару тисяч снів,
Щоб кожен з них не був тобі незнаний,
Щоб на лиці півусміхом уздрів:
«Привіт, я повернулася…,коханий…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187290
дата надходження 02.05.2010
дата закладки 16.06.2010
Квіти повплітав берізці травень в коси.
Червень закохавсь в її струнку красу.
Липень дарував ранкові ніжні роси.
Серпень цілував розпушену косу.
Вересень до ніг смачні дари приносив.
Жовтень закружляв красуню золоту.
Листопад шукав, куди ж поділись коси?
Грудень добре знав, якого треба сну…
Січень колихав, і так співав їй ніжно,
Що аж лютий сам благав прийти весну.
Березень почув, коріння напилося,
Час вже прокидатись з чарівного сну.
Квітень дарував їй лист-смарагд зелений,
І благав: до сонця донесу!!!
Тільки б ти була -
Одна-єдина в мене…
Більше не віддам тебе, мою, ясну!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195056
дата надходження 11.06.2010
дата закладки 11.06.2010
Навчи мене кохання не боятись,
Навчи, відчути вільні свої крила,
Щоб знову я хотіла довіряти,
Щоб знов беззастережно я любила.
Збери в мені мої самотні страхи, -
Навчи, щоб їх навічно побороти.
Бо так набридли бездарі й невдахи,
бо я втомилась всіх питати: «Хто ти?»
Навчи мене закрити свої очі,
Тримаючи в цей час тебе за руку.
Я буду ученицею. Я хочу
Убити цю ненависну розлуку.
Навчи мене, благаю, усміхатись,
В твоїх зіницях тонучи з любові.
Навчи мене кохання не боятись,
Навчи, молю, в тобі розтати знову.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194905
дата надходження 10.06.2010
дата закладки 10.06.2010
Біжить трамвай бруківкою старою.
Дивися, в небі дощ, мабуть, дозрів.
Кам’яні леви гордою красою
Таки чарують і сторожать Львів.
Під парасолями ховаються прохожі,
В дощі відбилось світло ліхтарів,
І їх самотність – то моя сторожа,
І неповторність їх – то тільки Львів.
Стареньких вуличок вузенькі лабіринти…
І тут історія написана без слів.
Ну ось, - годинник зазвучав і треба бігти,
Тож як завжди: «До зустрічі, мій Львів!»…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177471
дата надходження 14.03.2010
дата закладки 08.06.2010
За вікном холодне танго.
Дощовий осінній ритм.
Дмуть вітри і рвуть нещадно
Жовто-золотавий лист.
Небом сірим сум прорветься
Й пригадається мені,
Відізвуться літом в серці
Всі твої слова пусті...
Це б нічого, тільки пам'ять,
Пам'ять світла і ясна
Про омріяну ту гавань,
Де дощам пори нема.
А отут в нас мов дилеми,
Парадокси отакі:
Ніби разом, а окремо.
Ніби близькі, а чужі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168806
дата надходження 29.01.2010
дата закладки 08.06.2010
Замрій мене у потязі.
У безмірі побачень.
Роби мене щасливою,
тоді як серце плаче.
Крути як квітку-маківку
в палких обіймах літа.
Щоб я впіймала ластівку
в небесних неолітах.
Люби мене у гніві ти,
коли буду грайливою.
Люби, щоб знала, що це ти!
Роби мене щасливою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193640
дата надходження 04.06.2010
дата закладки 07.06.2010
…І погляд жагуче так рвався туди,
Де сон наповнявсь лиш квітками.
В житті ж – перепони, пороги, сліди…
І ще так багато між нами.
В житті небагато щасливих картин.
Вона малювала картини.
Крутилося щастя, неначе той млин
І ще так багато між ними.
І всюди, і всюди, а тільки не в нас.
І прикро, а що тут подію?
Минають нам дні, минає нам час,
А я все ще жити не вмію…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184688
дата надходження 17.04.2010
дата закладки 07.06.2010
Поглянь-но в глибини ночі
там зорі абеткою морзе
виблимують казку світу
Там вітер сміється й плаче
цілує розхристане листя
шепоче відверті вірші
Там темінь жива і синя
вдихає на повні груди
дарує нам сни і крила
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194307
дата надходження 07.06.2010
дата закладки 07.06.2010
В нашому ліжку житимуть дивні сни
ми будемо їх напувати чаєм з лимоном
будемо жити вдвох рахувати дні
і посміхатись уранці так тепло і сонно
будемо разом сміятись дивитись кіно
просто радіти посеред похмурих буднів
будемо вдвох і нам буде усе одно
що за вікном буде липень а може грудень
в нашому домі оселяться сонце й лад
затишок теплий і вірна найбільша ніжність
будемо вдвох і ніяких чужих порад
разом
найближчі
кохані
рідні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194308
дата надходження 07.06.2010
дата закладки 07.06.2010
А ми такі з тобою схожі,
а ми неначе близнюки,
Я без порад твоїх не можу,
без товариської руки.
Нас часто плутають, буває,
хоч різні наші імена,
Я друга кращого не знаю,
для мене подруга одна.
Ми, може, є й не кровні сестри,
та чи важливо це для нас?
Усі мелодії оркестрів
нам дарував невпинний час.
Ми часто можемо мовчати,
або ж сміятися до сліз,
Й ніхто не може розгадати,
хто сміху привід нам приніс.
Ми разом в втіхах і печалях,
й читаєм фрази по устах.
Ми як одне – Марічка й Галя, -
єдина тінь у двох словах.
Ми чай з тобою випиваєм –
і це міцніше за коньяк,
І тільки ми з тобою знаєм,
сп’яніти можна з нього як?..
Про хлопців часто теревеним.
А що? Й вони про нас, мабуть.
Ми їхні погляди привернем,
вони в думках нас пронесуть.
Наш блиск в очах ніхто не знає,
про що там думається нам.
А я тобі пообіцяю,
що свою руку завжди дам.
І хоч розійдуться дороги,
і кожна житиме своїм,
Нам будуть рідними пороги,
які ведуть в дитинства дім.
І що там кажуть, нам начхати:
цінують дружбою жінки.
І тільки нам з тобою знати,
чому ми майже близнюки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184521
дата надходження 17.04.2010
дата закладки 07.06.2010
Прийди до мене тихою грозою,
Ранковою прозорою росою,
зИмовим незабутнім снігопадом,
Мелодіям твоїм я тільки рада.
А я прибуду потягом останнім,
Новелою безсмертного кохання,
Капризами осінніх листопадів,
Акордом, що не стане затихати.
Нам буде разом затишно і зручно,
А ми здолаєм всі грядущі кручі,
Оманливі прикмети перейдемо,
Чаклунства зловорожі оминемо.
І так, допоки сяють очі в очі,
І так допоки ми того захочем.
Розлуку, дивну пані, проженемо
Уламком, що від згарища знайдемо.
Коли я буду дуже поспішати
тИ, любий, дай мені твоєю стати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188843
дата надходження 10.05.2010
дата закладки 07.06.2010
Не дивися на мене так:
Ти не друг мій, і навіть не ворог.
Лиш перчинкою на вустах
Я примушу затерти порох.
Я не буду ламати сцен,
Істеричкою бути не вмію.
Потріпоче ще раз нам клен,
І з листками він «нас» розвіє.
Що я чую? Де? Підкажи:
У душі чи холоднім тілі?
Ми з тобою такі чужі,
Наче спека та заметілі.
Не втирай мій солоний дощ,
Й не кажи, що то винні зими.
І ще раз між тих самих площ
Ми зіткнемось, неначе рими.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181059
дата надходження 31.03.2010
дата закладки 07.06.2010
Чомусь усе минає, наче з вітром,
Проноситься із хмарами й піском.
Торкається так легко та помітно
Своїм тонким мережаним крилом.
Усе проходить: радощі й печалі,
Стрічання і розлуки під вікном.
А ми колись того й не помічали,
А нам колись було це все одно…
Тепер збираєм спомини по зернах,
По ниточках тонких із сивини,
А ми пройшли і райдуги, і терни,
А ми удвох дивились одні сни.
Усе оте, що нами вже набуте
Навпроти у очах твоїх блищить.
А я, ти знай, ніколи не забуду
Прожиту нами разом кожну мить.
У зморшках від усмішок потопати,
Копати разом клумби у саду,
Я так тобі хотіла розказати,
Що як усі дороги в Рим ведуть,
Так всі мої шляхи ведуть до тебе.
І хай там що чекає в бистрих днях,
Мені нічого більшого не треба,
А бачити лиш блиск в твоїх очах.
P.S. Сподіваюсь, так у 70, я зможу про це говорити:)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184445
дата надходження 16.04.2010
дата закладки 07.06.2010
Я хочу, щоби все ще відбулося, -
Від перших фраз до крапок по кінцях,
Щоб ти ще цілував моє волосся,
І радість обгортала нам серця.
Щоб все зронилось заново й яскраво,
Для чого нам плачевні дежавю?
Я скажу те, чого ще не сказала:
Як сильно і давно тебе люблю.
Ми б двоє одне одним смакували,
Як трюфельні цукерки дітлахи,
Під хмарами високими кружляли,
Як парами закохані птахи.
Я так бажаю знову ще відчути
Від твого тіла рідний аромат,
І більше вже ніколи не забути,
Не стати на дорогу ранніх втрат.
Холодними ночами затулятись
Обіймами твоїми поміж сніг,
І спробувати більш не помилятись,
Змінити плач на той колишній сміх.
Все вірно! І тобі це не здалося,
Що вогник у моєму всім єстві.
Я хочу, щоби все ще відбулося, -
Для того лиш ще шансу дам тобі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187201
дата надходження 01.05.2010
дата закладки 07.06.2010
Ти – всесвіт, ти мій власний мегаполіс,
Ти центр усіх планет та їх зірок.
Усіх моїх бажань та мрій фотоліз,
Шматочок ендорфіну для думок.
Мій ніжний і звабливий повелитель,
Двигун, початок, запуск, ти мій старт.
Мене з моїх кошмарів визволитель,
Ти настрій мій, моє натхнення й фарт!
Ти те, що котить кров невпинно з часом,
Ти - восьме чудо, сьоме відчуття.
Ти лицар мій з своїм конем пегасом,
Моє нічне та денне забуття.
Ти – іскорка в моїх очах щасливих,
Причина алгоритмів слів й мовчань.
Ти – чудо, казка, ти маленьке диво,
Ти відповідь моя до всіх питань.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181287
дата надходження 01.04.2010
дата закладки 06.06.2010
І так, по суті, байдуже мені,
Для чого ти учора був так близько,
Ти в пам’яті моїй на мілині,
Ти був вгорі, але уже так низько…
До тебе вже не рвалася душа:
Іду тепер розмірено і прямо,
Лиш запах від п’янкого спориша
Відчую з попередженнями мами.
Дивись в мої зіниці хоч весь вік!
Торкайся до моїх кавових пасем,
І хоч мене на час якийсь прирік,
Та ми з тобою більше вже не разом.
Вдихай від мене ніжний аромат,
Й уста мої цілуй у сподіваннях,
Кохання – це дорога не до втрат,
А втрати – не дорога до кохання.
Лікуй себе від власних чудасій,
Зниканнями мене не здивувати.
Відчуй востаннє запах моїх мрій,
І зразу розпочни їх забувати.
Колючками гіркими на терні
У поглядах твоїх брунатно-карих.
І так, по суті, байдуже мені,
Що все оте залишиться лиш в хмарах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182922
дата надходження 10.04.2010
дата закладки 06.06.2010
А я з тобою хочу в Барселону,
Насититися дикими тореро,
Мені з тобою добре де завгодно,
Й нічого більше зайвого не треба.
Давай, пройдем півострів Піренеї,
Іспанського напившись небокраю,
І байдуже на те коли і де я,
Як руку я твою в своїй тримаю.
Ми разом відсвяткуємо портвейном
В коктейлі в перемішку із мадера,
Купатись будем в чистому басейні,
Вслухаючись у запали сомбреро.
Нам будуть у повітрі зависати
Солодкі краплі свіжого фламенко,
А ми з тобою будем танцювати,
Лиш ти і я… а решта все далеко.
І будуть проминати карнавали,
Звучати пасадоблі й кастаньєти,
А ми ж іспанські зорі поздирали,
Собі забравши пристрасні сюжети.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193997
дата надходження 06.06.2010
дата закладки 06.06.2010
Сьогодні як ніколи світять зорі,
і теплий вітерець торкнувсь за плечі,
а ми були удвох в вечірнім Львові,
тоді, коли слова всі недоречні.
Запахло нам банально жаром кави,
коли пройшлися ми по площі Ринок.
А світло зорі щедро дарували,
і запах з ним уплівся в поєдинок.
А ти мені приніс тоді півоній,
і я їх розгубила по бруківці.
Була я в сукні атласній, червоній, -
це має бути десь на тв́оїй плівці.
Ти ніжно своїм поглядом бажання
мене нап́оїв трунками любові.
Не треба для формальностей зізнання,
тоді, коли ми вдвох в вечірнім Львові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193612
дата надходження 04.06.2010
дата закладки 04.06.2010
Я до тебе приїду, чекай.
Я на крилах летітиму в місто,
Де зустрілись «привіт» і «прощай»
Ну, а з того, звичайно, щось вийшло.
Я до тебе приїду, стрічай.
А з собою іще подарунок:
Твій улюблений липовий чай
Й найсолодший з усіх поцілунок.
Я до тебе приїду, без слів.
Всі слова погубились в дорозі,
А що радістю серця зустрів,
То й до себе прийти вже не в змозі.
І от вже повертатись пора.
Час підставив обом нам підніжку.
А ще дякую, доле моя,
За його незрадливу усмішку!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193606
дата надходження 04.06.2010
дата закладки 04.06.2010
Здається, знову я тебе люблю,
Здається, знову всі думки про тебе…
Люблю… і водночас клену любов свою…
А ти… як завжди… я тобі не треба…
Ти так далеко, хоч і зовсім поряд,
Між нами відстань – роки світлові.
Ловлю я твій, і ловиш ти мій погляд.
Мені без тебе сумно, зрозумій.
Шукаю в натовпі твоє обличчя,
Хоч добре знаю, що навряд знайду.
А ще я знаю – в сни мене не кличеш…
Якщо вже так, сама я не прийду.
Ми в чомусь схожі, в чомусь зовсім різні.
І знову хочеться гукнути тобі: «Стій!»
Що не для мене ти, я зрозуміла пізно,
Та все ж в думках залишишся ти мій…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193459
дата надходження 03.06.2010
дата закладки 03.06.2010
Чорт! Знов порізалась до леза,
Ошпарилась до звичного діеза,
Мінливим дратувалась монологом,
Укотре розмовляючи із Богом.
Тобі не стала рано так дзвонити
пИтати, чи сніданок залишити.
Вертіла недоладні аксіоми,
Спросоння, запитавши в себе: «Хто ми?»
Експертом в цьому ділі важко бути,
Тобі ж так легко знову все забути.
Асфальтом дощ нещадно розбивався…
Колись мені в коханні ти зізнався,
Шукаючи в очах моїх те саме,
Відчув, що вже щось інше поміж нами.
тИнялася по вулицях зустрічних,
Даруючи всім викрики окличні,
Казала: «Він кохає!.. Боже милий…»
Однаково я буду знов щаслива.
Загасли всі надії, що плекала,
Азотом їх палити я почала.
Безсилля в моїх венах і аортах,
Улежаний постійністю наркотик.
Вертіла непосильні теореми,
А вдома розквітали хризантеми…
Єретиком байдужим остовпіла,
Шаліючи від дотиків до тіла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193347
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 03.06.2010
А місяць сьогодні - мов скибка цитрини
у чашці міцного, пахучого мокко.
Відправлю у спам хмарочоси, вітрини,
і чартерним рейсом - на пляжі Марокко.
Забуду пароль до архіву депресій,
змотаю в клубок всі пусті обіцянки...
А ти фанатій від Чигринського й Мессі,
і мацай ту кралю, що п'є тільки "б'янко".
І можеш продати мої діаманти
та пафосне ліжко у стилі бароко...
Я просто звикаю тебе не кохати,
відколи літак приземлився в Марокко.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193279
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 02.06.2010
Весняний вечір...
Тихо навкруги...
Лише дві постаті безжурно і невпинно,
Вели розмову про часи оті,
Коли кохали один одного невинно.
- Скажи мені, чи ти любив?
- Любив...
- Чому ж пішов?!
- Я сам незнаю...Чому мене не зупинила, сказала:\"Все, вже не кохаю\"?!
- Я не хотіла, щоб ти йшов, злукавила, признатись мушу...
Та ранив ти мене тоді, скалічив зовсім мою душу...
- Я виглядав тебе щоранку, та згодом зникли ті надії...
- Тебе чекала до світанку, та то були одні лиш мрії...Я розлюбити не змогла, усі роки тебе кохала, я іншого давно знайшла, та жаль, тебе не забувала...
- Я всі роки тебе кохав, хоч інша поряд засинала...Вуста як ніжно цілував, перед очима ти стояла...!
- Гадаю час мені вже йти, з тобою попрощатись мушу...
- Прощай, моя любов і ти, я відпускаю твою душу...
Запанувала знову тиша, весною пахло і бузком...
На перехресті роздоріжжя порожньо й сумно стало знов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193284
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 02.06.2010
Я рятую гудзики,
витягуючи з петлі,
Аби не відтяти їм голови
в пристрасті і боротьбі.
Я надихаюсь тобою,
надихуюсь...
Сіюсь, проростаю травою
на білім аркуші світу,
рядками за тебе тривожусь.
Біжу до тебе хвилями,
бавлю тебе камінцями.
Назбирай їх в чарівну торбинку,
обізви їх кремезними валунами...
Присни сміхом ромашковим,
горілиць уляжся на гальку.
Я гудзики твої рахуватиму,
замість того,
щоб рвати ромашки...
02. 06. 2010р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193191
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 02.06.2010
Я не просила в небес недосяжності;
я не благала прощення у них.
Ішла по протоптаній радості,
яку застелив білий сніг.
Хурделила мить безконечності,
лиш думка сягала до тла.
Просила простої безпечності,
щоб віра й надалі жила.
І скарбу в очах не знаходила:
манило щось цінне в думках.
Чому в нас так завжди виходило,
що стали рабами в словах?
Пояснень, обіцянок, вірності –
так просто утратити все.
І погляди, сповнені ніжності,
холодна байдужість знесе.
Ти знав те, що правда уб’є мене,
та все ж промовчати не зміг.
Загорнене справжнє, заметене,
а зараз ще й падає сніг.
У кривді з брехнею змирилася,
навчилася жити у ній.
І тільки тоді розломилася,
як в правді згоріла твоїй.
Я не просила в небес неможливого:
я не блага у них вороття.
Лиш краплю дощу до журливого,
самотнього свого життя.
За тебе твій крок не робитиму,
бо дозволу в правди нема.
Любитиму. Просто любитиму,
ту тінь, що малює зима.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180406
дата надходження 28.03.2010
дата закладки 21.05.2010
Не торкайся, милий, до мого волосся, -
Все уже минуло. Незворотній час.
І якщо ще будуть ночі у колоссі,
То уже не буде в ньому більше нас.
Ти в моїх стежинках слід свій забуваєш
Завжди з кожним разом тільки-но прийдеш.
І з останніх реплік щось в очах шукаєш,
І у мене спокій знайдений крадеш.
Мого болю чути всім крикливий клекіт,
Але ти єдиний начебто осліп.
Просто наша відстань й не така далека,
Просто ми з тобою нероздільний дріб.
Не шукай, коханий, сонця у зіницях, -
Я тобі вже більше променів не дам.
І чому мені вже вийти не терпиться
Із твого полону, - ти подумай сам.
Не торкайся, милий, струн душі печальних,
Помовчи про себе і не обіцяй,
Що колись ще буде в нас палке кохання, -
Знаєш, з мене досить. Знаєш, це вже край.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190997
дата надходження 21.05.2010
дата закладки 21.05.2010
Це стало трендом. Кажуть, модно,
Щоб кожен день – нове лице,
Усіх цілують де завгодно,
Ще й не питаючись про це.
Вдягають посмішки нещирі,
В байдужість лізуть, як в кущі.
Собі стинають власні крила,
Холодні мрії плетучи.
Живуть, мов робот: по програмі
Усе життя давно звели.
А на душі важезний камінь,
Що так щасливі й не були.
Це, кажуть, зараз так нормально,
Що принцип джунглів нашим став.
Живемо майже віртуально,
На тлі занудливих вистав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190607
дата надходження 19.05.2010
дата закладки 19.05.2010
Я тебе якось відпустила,
Як кота відпускають з хати
В березневі кохання світила,
І в квітневі зелені лати.
Я тебе просто так відпустила.
І не думай – по тобі я
Ні одної сльози не пустила
І забула твоє ім’я.
І вдягнулась в травневу розсип,
Уквітчалась пахучим цвітом.
І свої розпустила коси,
Як тебе відпустила з вітром.
2004 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189325
дата надходження 13.05.2010
дата закладки 19.05.2010
Красива квітка плакала від болю,
Її зірвали похапцем в букет.
Вона любила сонце, небо, волю,
І став немилим невідомий силует.
Тіснилася у вишуканій вазі,
Красу п’янку лиш Він і помічав.
Останній пелюсток упав в знемозі й спразі…
Цей Бог промовив слово: «Ох, краса!»
Вернувсь у землю пагінець зелений–
Не знав, що далі… Але дива час настав!
Красива квітка плакала від щастя…
Життя нове Він цій красуні дав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176428
дата надходження 09.03.2010
дата закладки 16.05.2010
А хочеш я для тебе ночі
У вікнах буду малювати?
Як спогад в серці залоскоче
Ступивши тихо до кімнати.
Чи стану просто білим снігом,
Який не тане у долонях.
Ввірвавшись у життя з розбігу
Я сріблом розіллюсь по скронях.
А хочеш я для тебе вітер
Приборкаю, замкну…. у клітку?
Нам вечір стане вірним гідом
Зізнань відвертих тихим свідком.
Неначе бісер з перламутру
Слова губились і мовчали.
Впаду в обіймів біле хутро
І тих очей, що так вивчали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188047
дата надходження 06.05.2010
дата закладки 08.05.2010
Тебе чекати завжди буду,
І знову виглядатиму у вікні.
Твою усмішку, ясний погляд
Назавжди збережу в душі.
Ти зміг подарувати мені мрію,
І врятував від тяжкості буття.
Раніш моє життя було в тумані,
ти допоміг розфарбувати навмання.
Тоді воно було, немов веселка, -
Сім кольорів - сім днів життя.
Тепер воно без тебе чорно-біле,
І виклика лише досаду й каяття.
Тепер тебе чекати марна справа,
Два кольори назавжди у душі,
коли тебе не бачу - то є чорний,
А білий лиш ввижається у сні.́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165561
дата надходження 11.01.2010
дата закладки 04.03.2010
Кохання - незбагненна сила
на розі пагубних вітрів,
Воно дарує людям крила,
щоб світ у вишину злетів.
Бо вже набридло плазувати
і поклонятися всьому,
Так хочеться уверх злетіти
і прокричати: "Я люблю!"
Цікаво споглядати з хмари
за прозаїчністю світів,
Той, хто не відає кохання
природжений ходити ниць.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167227
дата надходження 20.01.2010
дата закладки 04.03.2010
Допоможи дістать кілок,
Що щільно встряв у моє серце,
Він заважае помирать,
Без нього з серця кров польється.
Червона кров - моє життя,
Вона без тебе не потрібна,
Нехай тече з мене вона,
Мені у світі все набридло.
Допоможи, бо все болить,
Крізь біль не відчуваю тіло.
Мене, прошу, ти відпусти,
Щоб я у вирій відлетіла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170874
дата надходження 09.02.2010
дата закладки 04.03.2010
Малюють тіні на стіні
Минулі образи, події,
Живу неначе уві сні,
Немає жодної надії.
Не вірить серце в забуття,
Та і навіщо забувати,
Іду дорогою життя,
І все продовжую чекати
Повернення минулих днів,
Повернення душі спокою,
Повернення знайомих слів:
“Я хочу бути лиш з тобою”!
́́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170401
дата надходження 07.02.2010
дата закладки 07.02.2010