Бувають дні, що йти несила
І повернути - шанс остиг.
Душа ховає, як могила,
Всесвітній сум. І тих святих,
Прекрасних митей незабутніх
Стихає гомін. Боже мій,
Чи всі ми маємо майбутнє
У цьому хаосі подій?
Буває так, що бракне віри.
Мої світи втрачають сенс.
Латаю серцем чорні діри,
Залиже рани час, як пес...
Отак і станемо дорослі.
Раптово й мовчки. Боже мій,
Отак закралась в душу осінь
Поміж весняних безнадій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650367
дата надходження 09.03.2016
дата закладки 10.03.2016
[img]https://pp.vk.me/c7005/v7005154/9b0c5/D3K6udcsWB0.jpg[/img]
Чекаєш Різдва, а воно промайне – і незчуєшся!..
Залишить на згадку про себе терпкий аромат…
Рипітиме знову підошвами стоптана вулиця,
Та, мабуть, не так, як у розпалі радісних свят…
З горнятком какао сідаєш у крісло – погрітися,
У плазмі вікна – справжня магія: падає сніг…
І віриться в те, що “Різдвяна історія”* Діккенса
Принаймні на йоту добрішими зробить усіх.
І може не все, як у казці, в житті перемелеться,
І буде ще більше падінь, ніж підйомів… Проте,
Якась благодатна, дарована небом хурделиця,
Мізерні невдачі докупи згребе й замете.
Бо з кожним Різдвом ти стаєш на відтінок світлішою,
На градус теплішою, легшою хоч би на грам…
Хоча в каятті залишаєшся все-таки грішною,
Та разом з Дитятком радієш одвічним дарам:
І смирні пахучій, і злату сакральному, й ладану,
Впускаєш в оселю оновлення світлу весну…
Загоюєш душу, дарма, що місцями полатану,
Та спраглу високого лету і щастям хмільну!..
Чекаєш Різдва, а воно промайне, що й не встигнути
Набутись в родинному колі, в теплі, між близьких…
Отак і раптово життя пролетить, як не дивно… Та
Ти вкотре отримуєш благо – зробити цей вдих!..
[i]*Фільм знятий за мотивами повісті Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня». [/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635000
дата надходження 11.01.2016
дата закладки 12.01.2016
Бувають дні – важкі, німі і сірі,
Коли душа не видасть і рядка,
І стільки бруду затхлого в ефірі,
Що мимовільно тягнеться рука
Повимикати все і всіх до біса!..
І, застрибнувши у старий трамвай,
Пливти собі артеріями міста,
Сигнал зими ловити на wi-fi.
І думати, що все мине, що грудень
М’яким котом на лапах підповзе
І все оте роз’ятрене остудить…
Що в кучугури, як в легке безе,
Позагортає враз буденні драми,
Густим вапном забілить сіре тло…
І ти, мороз хапаючи вустами,
В повітря видихатимеш тепло…
І зупинившись десь, біля кав’ярні,
Заливши у гортань бразильську ніч,
Збереш у жмуток мрії всі примарні,
Новому дню поквапишся навстріч.
Відчуєш, як за кліткою грудною
Надія ворухнулася – жива!
Як тихо, невідчутною ходою,
Крадеться дух пресвітлого Різдва...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621368
дата надходження 15.11.2015
дата закладки 18.11.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.10.2014
Пече так в душі в глибині,
Що хочеться зброю узяти
Й за всіх матерів і синів –
Стріляти, стріляти … стріляти!
У поле, у небо, у яр…
Звільнити від ворога землю.
І вигнати геть яничар…
Й нарешті, уже …«відокремлю».
О, Боже мій милий, чи ж я
Зумію, так просто, стріляти?!
У кожного ж людське ім*я
Й дорога до рідної хати…
Не чують же слів і благань,
Здавалось, були ще народом…
Не буде ж вам більш виправдань,
Червивим лишилися родом.
Спиніться, бо вже й небеса
Розколюють сльози молитви!
І зорі впадуть…не роса…
І кара зійде за всі битви.
У руки беру автомат ,
Прощення Господнє благаю.
Й за всіх, за усе, супостат!
Стріляю, стріляю… стріляю!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518302
дата надходження 19.08.2014
дата закладки 28.10.2014
[img]http://image.zn.ua/media/images/original/Jun2011/34825.jpg[/img]
Ця житня хлібина
просолена зливами сліз,
ці очі застигли,
мов зорі в морозну погоду...
Земля кровоточить
під пресом іржавих коліс,
що тягнуть на цвинтар
стареньку прогнилу підводу,
притиснуту купою
мертвих знекровлених тіл,
ще дехто між ними
ворушить сухими вустами...
Мороз роз'їдає зап'ястки,
немов чистотіл,
на свіжих могилах
ніяк не затягнуться шрами.
Скорбото моя нездоланна,
мій жалю гіркий!..
Ніяк не загою тебе
і ніяк не відмолю...
Потрошать вітри
обважнілі тугі колоски,
зерно засівають
по кров'ю омитому полю.
Малесенька свічко,
сльозися теплом і молись
за плач убієнних,
за крики живих покаянні!..
Заморені душі
полями углиб розбрелись,
немов поторочі,
розтали у кволім ячанні.
Осквернена земле,
в тобі наш почин і кінець,
і радощів тихих
і диких плачів суголосся!..
А місяць у небі
парує, як теплий хлібець,
і пальці кістляві
до нього шепочуть колоссям.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462288
дата надходження 25.11.2013
дата закладки 29.11.2013
Згустки зоряні угорі,
Мов достиглі осінні айви.
У самотньому ліхтарі
Світлячком мерехтливим сяйво
Задрімало за мокрим склом,
Мов на мить одійшло од варти...
Під розлогим тонким шатром
Ніч розкинула віщі карти
На розшиту морозом гладь,
Розшифровує знаки долі
І суглоби її тріщать,
Ніби зношені антресолі...
І на гущі, мов на піску,
Розглядає чудні химери.
Загорнувшись у шаль м'яку,
Бовваніє самотньо скверик.
А на стрісі руденький кіт
В золотавому блиску ночі
Пломеніє, неначе ґніт,
До небесних зірок муркоче.
Ну, а місяць, немов клубок,
Так і дражнить його: побігти б,
Зачепити цупкий шнурок
За тоненький гачечок-кігтик.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462090
дата надходження 22.11.2013
дата закладки 29.11.2013
Для неї не скінчилася війна.
Самотня мати, біль ламає спину.
Давно побила коси сивина,
Жде сина, і не вірить, що загинув..
Перебирає кутники-листи,
Скупі рядки, написані з окопів:
про те як зміг Дніпро перепливти,
а без онуч понатирались стопи.
Тут пише син про хату, сіножать...
ось мріє косу батька поклепати…
І знов про те, як вороги спішать,
Підтягуючи танки і гармати.
А потім … обірвалися листи,
занило щось у материнськім серці,
І намертво схрестилися світи
На синовій червоній гімнастерці.
…Війна минула, звуки канонад.
Життя - щасливе більше снами. Снами,
де в гімнастерці молодий солдат
вертається дорогами до мами.
Схилився сивий явір за вікном,
а мати жде-чекає, сина Льоньку,
лиш час читає під настільником
стару-стару, пожовклу похоронку…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423786
дата надходження 09.05.2013
дата закладки 16.05.2013
Казав знайомий: " Я в твої роки
на гульки витрачав усю зарплату!
Ще й зараз намагаються жінки
мене, мов журавля окільцювати.
То ж будь упертим (не соромся втіх),
перегортай життя свого сторінку,
і не хвилюйся – невеликий гріх -
постійно обнадіювати жінку".
Можливо, я б дотримавсь тих порад:
й одразу став кількох дівчат кохати,
і начищав би пір’я на парад,
щоб здатися досвідченим пернатим…
Та час життя за річкою тече,
(та й гульки часом вилізають боком).
Так, інколи захочеться, в плече
щокою ткнутись, наче ненароком,
І мовчки обійняти ніжний стан -
Волосся хвилі обпікають груди,
І щось тобі нашіптують вуста
байдуже, що на завтра скажуть люди...
І ще б на вік і звісно на віки
Любить - а не тремтіти від покути…
Не знав знайомий, що Жінки – зірки,
а нам до них ще треба дотягнутись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322622
дата надходження 17.03.2012
дата закладки 26.06.2012
Вже вечоріє.Небо відцвітає,
Ніч трусить сажу з темних димарів.
Затихли співи.Ген за небокраєм
Окраєць сонця трохи підгорів.
І закотився за високу гору.
Вже де-не-де спалахують зірки.
І плеса гладь, розніжено-прозору,
Гойдає вітер помахом руки.
На ніжних блюдцях мокрого латаття,
Сповиті сном, лілеї водяні,
У їхніх пишних з переливом платтях
Згубили зорі відлиски ясні.
Торкає місяць чистого озерця
Шнурочком срібла, схожим на струну...
Отак і ти торкнувся мого серця
І сонну тишу раптом сколихнув.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345917
дата надходження 24.06.2012
дата закладки 26.06.2012
закриті всі ворота
і поруч, і навпроти
і лише тіні потай
питають - чи не сон?
а сонячні софіти
підсвічують графіті
зі мною зараз вітер
не диха в унісон
він теж в полоні досі
у погляду, в волосся
він теж свободи просить
він теж не хоче йти
така от долі драма
ось ти - ось клята брама
на сон не маю права
тай не дозволиш ти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345840
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 26.06.2012
Пожди ще трішки і розтане сніг,
В душі раптово вщухне завірюха,
Не раз ще зливи прийдуть на поріг,
А ти всміхайся, чуєш, ти не слухай!
І відчини віконечко душі
Ясному сонцю, проліскам і травам,
На світанково-вранішній межі
Яріє світла сяюча заграва!
І накупавшись в променях ясних,
Розпушать хутро котики вербові...
Плекай у серці проблиски весни
Вирощуй квітку світлої любові...
І відганяй надією щодня
Гірку печаль, зневіру і розлуку,
І хтось назустріч(може навіть я)
Тобі простягне теплу свою руку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318350
дата надходження 02.03.2012
дата закладки 10.04.2012
Ламає день цукристу, сиву кригу,
і пахне сад торішнім полином.
Занила гілка, соком, на відлигу,
в розчахнутої вишні за вікном.
Гарячим срІблом капотить зі стріхи,
з калюж понапивались горобці.
Нарешті відступили завірюхи,
лишивши в тінях від зими рубці.
Синіє у проталинах між снігу
самотня квітка, мов любов чиясь…
Занило зліва, певне, на відлигу,
чи, що весна без тебе почалась…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320551
дата надходження 10.03.2012
дата закладки 09.04.2012
Люблю цю лаву, з довгих хворих ребер,
(Літа її руйнують без жалЮ).
Вона в надії тулиться під верби,
похила спина в написах «Люблю…»
Байдужий дощ полоще ноги хворі,
В набряклу осінь ревматизм проб’є,
В написаних словах чужих історій
згадає лава щось своє…моє.
Згадає всіх закоханих у парах.
Зітхання. Поцілунки. Дотик рук.
Веселий сміх. Романси під гітару,
а ще…згадає гострий щем розлук.
Люблю цю лаву, спогадами вкриту,
у теплих краплях-росах з кришталЮ.
Спинюсь. Присяду в листя з оксамиту.
Не вернеш. Розумію… а люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276634
дата надходження 23.08.2011
дата закладки 12.03.2012
Рахунок дням. От-от іде весна,
лелеки білі прилетять із вирію,
та крига на озерах ще міцна,
і вікна вранці ще не раз відсиріють.
Ще злитиметься в присмерках зима,
жбурлятиме сніжком по снах березових,
підсніжники розбудить крадькома,
під шепіт стріх, що стали нетверезими.
Розтане сніг на пагорбах зими,
у пригорщах несу тобі підсніжники,
що розшивали білі килими
на сонячних боках лісів засніжених.
Чекатимеш мене, чи ні?.. Я б знав.
Колінця квітів у руках схололи.
Ще будуть весни, але та весна -
до нас обох не вернеться. Ніколи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314745
дата надходження 17.02.2012
дата закладки 12.03.2012
Така облізла, несмілива , квола…
Тобі лиш воду із джерельних цебер,
Пташок намистом на дерева голі – і оживеш!
Бо як мені без тебе?
І забуяєш!
Як же без окраси?
І зацвітеш!
Весільно і єдино!
Допоки, весно, ми з тобою разом, -
Я – час кохання, ти – лише людина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321082
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 12.03.2012
Помовчимо. Словам нема потреби,
скотилось сонце золотом у став.
На фоні перевернутого неба
останній раз тебе поцілував.
Засмаглий вечір крався попідтинню,
трусились зорі шепотом в траву,
у теплу ніч - не схожу на осінню -
коханою тебе вже не назву.
Бракує щастя, кисню до знемоги,
приліг коханець-жовтень між октав,
підпер півнеба місяць круторогий,
чубатий вітер верби чарував…
Помовчимо. Словам нема потреби.
Я знаю: ти чекатимеш мене
допоки вітер розплітає верби,
допоки наша осінь не мине.
плейкаст від AmriLauru на http://www.playcast.ru/view/1664051/d7916b20a28fc51a7bf6677a6d015d890878408apl
переклад російською на http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285285
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282175
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 03.03.2012
Торік закрили школу. У селі.
Аж два замки повісили на двері.
Порозбігались діти-школярі,
лишивши тишу й… букви на папері.
Тремтить у коридорі кроків звук.
У павутиння назви кабінетів
снує старанно молодий павук,
під погляди осудливі. З портретів.
Гуляє протяг вибитим вікном
(чи то чийсь гнів, чи то чиясь зловтіха),
а на стільці, за вчительським столом,
дитяча аплікація. З горіха.
На дошці дата. Тема на урок.
Твір-роздум: « Чи селу потрібна школа...»
Чому ж так довго не дзвенить дзвінок?
Він більше - не дзвенітиме. Ніколи.
...щороку в Україні закривають близько 250 шкіл
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317262
дата надходження 27.02.2012
дата закладки 03.03.2012
Я хочу написати як люблю
затишшя на моєму підвіконні,
і дзенькіт від гірського кришталю
і неба неозорого бездоння.
А ще, либонь, зимову заметіль
і повний місяць, наче на долонях,
і навіть вічно тліючий цей біль,
а з ним таке пригнічене безсоння.
Як тішуся щораз новому дню,
і вірю у любов, немов в тяжіння.
Я вже давно нікого не виню,
і вже не скаржусь. Так. Достатньо сильна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311423
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 04.02.2012
Знову сонце сяде а ти не зі мною
І новий світанок зустріну з журбою
Без твоїх очей марево ночей
Не дає мені сну
Хоч не знаю як але все ж я скажу
ПРИСПІВ:
Такі прості слова
Зірвуться з моїх вуст
Разом із теплого вітру тремтінням
Такі прості слова
Це сон чи на яву
І наче в єдине сплелись наші тіні
На клавішах ночі... нам зіграє... хтось дивний блюз
Я тобі прошепочу - Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ
Знаєш як тремтять у долонях долоні
Погляд єдиний і серце в полоні
Бачить навіть місяць
Що немає місця
В небі моєму для інших зірок
І для мене щастя назустріч твій крок
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310228
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 02.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.12.2011
не існує
не видно
стерто
все навколо немов спорожніло
гола цегла
із смІттям
вперто
віддзеркалює тінь твого тіла
і неначе
луною
іде
твоє дихання в цій кімнаті
все інакше
можливо
десь
де сюжети з ефіру всі зняті
але тільки
лиш очі
вкриють
мої стомлені в мріях повіки
я відчую
в цієї
гри є
розтлумачення що це.. звідки...
бита цегла на фоні обличчя
замість замків
палаців
дворів
і якщо придивитися ближче
то не сонце
нам світить
вгорі
а твій погляд п'янким глінтвейном
все затьмарює
марю я
Боже!!!
за таких починалися війни
ти й сама
на Богиню
схожа
і хто знає було би що краще
жити серед
багатства?
під небом?
нащо небо? багатство нащо?
якщо поруч
немає
тебе
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299132
дата надходження 10.12.2011
дата закладки 11.12.2011
а завтра знову будемо мовчати
ковтаючи думки до болю в грудях
всміхаючись і живучи на людях
щоночі повертаючись в початок
де доля б,є у груди без прелюдій
а завтра знову будуть в небі зорі
одні на двох, та як їх доторкнутись
зловити б в жменю ну хоча б одну десь
таку ж яскраву як очей прозорість
от тих... що в них я наче потонув весь
а завтра знову, завтра знову жити
і знову дихати повітрям тим гіркИм
щоб видихати літери в рядки
і гарні ж вірші? гарні ж? ну скажИ ти
ще б долі попросити перед ким...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294680
дата надходження 20.11.2011
дата закладки 22.11.2011
…У него жена – предел мечтаний.
Все начищено, все пахнет и блестит.
И на свете нет таких желаний,
Что она для мужа не осуществит.
Но в наглаженной женой рубашке,
На дорожку скушав крылышек-котлет,
Он любить пойдет к другой милашке,
У которой только кофе на обед…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230226
дата надходження 21.12.2010
дата закладки 07.11.2011
Вона марила небом, думала сонця промінням
Мрії схожі були на ті білі пухнасті хмаринки
Уночі був друг місяць, а днями гуляла із тінню
Хто ж вона? звідки очі що сиплять іскринки?
Вона дихала вітром, і плакала тільки росою
Заплітала зірки в своє світле й в,юнке волосся
Неймовірно складна та здавалась такою простою
Хто ж вона? і чому у думках моїх й досі?
Вона близько настільки, що справді хотілось торкнутись
Обійняти, зігріти, хоч то і обпалить душу
Заховати і вкрасти, у серце своє замкнути
Хто ж вона? І чому ж так мріяти змушує
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289400
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 29.10.2011
Здавалося б просто фото
Де навіть не видно обличчя
Комусь і байдуже хто там
Мені ж мов холодним потом
Коли придивився ближче
Мені ж чомусь так знайомо
Мов частка то мої душі
Мов хтось неймовірним прийомом
Сховав мої мрії у ньому
Мов рими у білім вірші
Здавалося б просто фото
Де навіть не видно обличчя
Знов гляну на нього потай
Неначе у снах було то
А я живу й досі ніччю
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286620
дата надходження 16.10.2011
дата закладки 22.10.2011
Напевно, я тобі вже не потрібна.
Не треба слів... Не треба стільки слів!..
Мої зіниці з відчаю не збліднуть,
тому що ти їх раптом розлюбив.
Мої зап'ястя не заледеніють,
бо ти вже не торкаєшся до них.
Пробач, що я розплакатись не вмію
і кинутись від розпачу до ніг.
Ти ж знав, що не буває ненавмисних
нікчемних боязких порожніх втеч.
Все буде добре. Просто в грудях стисне,
бо я люблю не просто... всупер́еч.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285187
дата надходження 09.10.2011
дата закладки 13.10.2011
Напиши мені лист про гарячі дощі,
Про дві кружки солодкого чаю,
Про безглузду тривогу на твоїй душі,
Яку я у тобі відчуваю.
Розкажи мені казку про озеро мрій,
У якому втопилося небо.
Про відвертість сльози, що на кінчиках вій
Відчуває самотність без тебе.
Покажи мені рай, що без мене пустий,
Я не скажу про нього нікому.
Покажи той вогонь, геніально простий,
У якому згоряю свідомо.
Поясни мені суть поцілунків щоки,
Без яких втрачу сенс існувати.
Поясни, чому світ зруйнував саме ти,
Коли вчив моє серце кохати.
Розірви всі вузли, що тримають мене
Із минулим, неначе, кайдани.
Розірви, бо цей жах просто так не мине,
І засліпить весну поміж нами.
Помолися за мить, що змінила життя,
Познайомивши зраду і вірність.
Помолися за світлі в душі почуття
І за мою нестриману ніжність.
Прочитай мені вірш, що писала сама,
На засніжених вікнах рукою…
Про самотність і біль, хоча їх вже нема,
Бо тепер я назавжди з тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285055
дата надходження 08.10.2011
дата закладки 13.10.2011
Між нами математика і все.
Я просто віднімаю в тебе спокій.
А ніжність твоя в казку віднесе,
Якщо тобі на зустріч зроблю крок я.
Помнож всі почуття у 100 разів.
Я хочу ще сильніше відчувати,
Я хочу, щоб ти мріяв і хотів
Мене до втрати розуму кохати.
Поділимо закоханість на два –
Це розв"язок останнього рівняння.
Повірити у формулу змогла,
Що « Я + (плюс) ТИ = (дорівнює) КОХАННЯ ».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282860
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 28.09.2011
Сміється день жовтневим передзвоном,
Хоч ще жива безхмарністю блакить.
Злітає лист й замовкли голі крони,
Бо ось вона – свята осіння мить.
Самотній став укритий щедро рястом,
Лелечий ключ проніс журливий клич.
Чому ця осінь в нас хотіла вкрасти
Таку ще теплу й довгу літню ніч?..
Тріпоче дуб, обшитий омелою,
Туман приліг березам до колін…
Вже осінь ця привела за собою
Близький мені жовтневий передзвін.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283244
дата надходження 28.09.2011
дата закладки 28.09.2011
Не пишу...
Ні рядка
Ані слова
Ні цілого вірша
Тихий шум...
Обпіка
Мене знову
Він все сміливіший
І пече...
Цей вогонь
Твої очі
Ще й як спопеляють
В серці щем
Будь кого
Як захочеш
В полон забираєш
Там і я
Поміж тих
Хто утратив
Кохати надію
І ніяк
Не пройти
Не прибрати
Не хочу! Не вмію
Я вже твій
Просто так
Без потреби
Чи замість повітря
Вір не вір
Те життя
Що до тебе
Із спогадів витру
Наче сон
Що минув
І згадати
Про що він так важко
В унісон
Я змахну
Щоб літати
Як ти, так як пташки
І нехай
Всі дощі
І вітри всі
Підуть проти нас
Не стихаю
Я в душі
Загорівся
Й не скоро вже згасну
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283061
дата надходження 27.09.2011
дата закладки 27.09.2011
Я кожен раз вмираю,
коли Ви
Проходите повз мене
збайдужіло.
Зелене літо
ще не побіліло,
А зранку запах
свіжої трави
Уже не той.
А Ви – ще досі ті! –
Із дня у день
велично і красиво
Минаєте мене,
а втім,
це диво,
Що кожен раз ці зустрічі прості
Банальні, передбачливі,
пусті
Приносять серцю
стільки насолоди
І знаю я,
повік
не вийдуть з моди
Блакитні очі,
як нектар густі,
Які на мене зовсім не течуть.
Ви знаєте,
а Ви
як чарівниця,
Що не одному стільки –
стільки сниться,
І не одному
в мимовільну путь
Красою барикаду возвели.
Ви знаєте,
а я Вас
не розлюблю,
Я швидше
сам себе
у цім погублю,
У цім гріху
із запахом смоли
Церковної.
Бо вроду молоду
Не обманути
ані на хвилину!..
А завтра я у сотий раз загину,
Коли повз Вас, байдужую, пройду.
27.09.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283081
дата надходження 27.09.2011
дата закладки 27.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.09.2011
Я забуду тебе, як помре почуття голосне;
Я забуду тебе, коли стишаться грому гармати;
Я забуду тебе, коли жайворон в небі засне,
А піснями на небі хмарини спроможуться стати.
Я забуду тебе, як дощі перестануть іти,
Коли сніг повесні просто тихо розтане без бруду
І на радіо зникнуть усі про кохання хіти, –
Я забуду тебе! Я ніколи тебе не забуду…
05.09.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278808
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 08.09.2011
Не пишуться, не пишуться слова,
а десь на півдорозі слід свій гублять...
А вітер ніжно хмари цілував,
а вітер цілував і їх не слухав.
Самотньо обгорів гіркий полин,
хилилися додолу верболози.
А вітер сумував в степу один,
а вітер стих до першого морозу.
Вже осінь розстеляла полотно,
і фарби на палітрі були різні...
А вітру просто стало все одно,
а вітер повернувсь занадто пізно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279082
дата надходження 07.09.2011
дата закладки 07.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.08.2011
Все звелося у замкнене коло
Усі вчора і завтра усі
Біль у грудях у всій красі
Серце в кригу спотворює холод
Твоє фото - на рану мов сіль
Шелест листя, що на підвіконні
Мов квиток у минулу осінь
Що ніяк не відпустить досі
Як і очі твої бездонні
Й трохи довше плечей волосся
Тихий шепіт - "Ніколи, Ніколи"
Мої мрії вводить в оману
Вже ж здалось затягнуло рану
Ти не ставиш крапки, лиш коми
І у снах моїх кожен ранок
Закохатися би, щоб клин клином
Дурень, думкою себе тішу
Бо й коли обнімаю іншу
Знову серце до тебе лине
А рука знову вірші пише
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277407
дата надходження 28.08.2011
дата закладки 30.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.08.2011
а ти на мене дивишся з екрану
чарівна й ніжна... звабливо сумна
в очах твоїх я не знаходжу дна
і мрії переходять на сопрано
коли співають в моїх снах... про нас
а ти на мене дивишся як боги
що із небес споглядають на грішних
до чого ж погляд твій мені глибокий
ти мій вогонь, і ти мій тихий спокій
моє майбутнє і моє колишнє
а ти на мене дивишся й не бачиш
і я не бачу, що ти всього фото
як і колись впускаю в мрії потай
як і раніш за мене небо плаче
нема в твій бік у долі повороту
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275086
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 14.08.2011
Десь звук маршрутки лине вдалині,
Під'їхати так важко до зупинки,
Завалюєм швидесенько туди,
Щоб не стовбичити й хвилинки.
Навколо мене стільки є людей,
Тебе втиснули еротично біля мене,
Така красива - мало вже не вмер
Від пострілу гарячого у серце.
Проте виходиш швидко в МВС,
Мене заносить далі по машині -
Всі почуття відкинулись в бурлеск -
Оговтатись не можу і по нині.
20.06.2011 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266037
дата надходження 20.06.2011
дата закладки 01.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.08.2011
опівночі для нас застигне світ
щоб ще хоч раз торкатися несміло
ми зірвемо із душ колючий дріт
і визволимо виснажене тіло
ми іскрами розжарених зіниць
спадатимемо попелом на груди
і серце обірветься долілиць
і захід сонця пурпуровий буде
цілунками розсиплемось… трьома
словами на обніжених зап’ястях
коли ні в кого сили вже нема
чекати на трамвай чужого щастя
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272154
дата надходження 26.07.2011
дата закладки 01.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.08.2011
У саду, поміж квітів і трав, помирало дівча,
І так сумно її відпускати цей всесвіт у травні!..
Вона гасла як день, догорала, неначе свіча,
В тихім сумі собі нагадавши події недавні.
…А недавно вона іще бігала, гралась, росла!
А недавно вона ще любила… кохала недавно!
Вона літа ждала! Ніби вісника, наче посла..,
Разом з тим помираючи в світі повільно і плавно.
А недавно їй ще зізнавались в коханні!.. – Дарма…
А недавно іще вона знала, що житиме вічно!
…Вона тихо згасала, стихала душа, як сурма,
Лиш довкола в саду все розквітло на жах символічно.
24.05.11 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261459
дата надходження 24.05.2011
дата закладки 05.07.2011
В моєму гаремі є сто кімнат
і вільних лишилось мало
У мріях моїх живеш ти одна,
щоб інші про те не знали
В моєму стакані ковток вина,
без тебе не буду пити
З іншими ж п,ю не доп,ю до дна,
все чесно - з долею квити
В моєму небі мільйон зірок,
та лише одну чекаю
До іншої варто зробити крок,
тебе ж все життя шукаю
Сотні в контактах моїх номерів,
та всі їх готовий стерти
Забути спокуси, змолити гріх,
і далі шукати вперто
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266740
дата надходження 24.06.2011
дата закладки 05.07.2011
А віриш, мені здалося -
відкинув у бік Бог п’яльця,
занурив в моє волосся
твої невагомі пальці.
твоїми вустами втішно
залишив на шкірі рани.
і те, що не стало віршем
зрослося його нитками.
слова розімкнули коло
в провалля зійшли луною,
але візерунки долі
не стали для тебе мною.
хай п’яльця знайде і вирве
орнаментів мертві квіти,
бо ти не заповнив прірви -
собою її поглибив.
я знаю, що стане гірше -
тому вчусь тримати спину.
а віриш – немає сліз вже,
лише роздирають рими…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267327
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 01.07.2011
О, жестокая ревность, советчица злая,
Изощрённее всех на земле палачей,
В сердце гадиной мерзкой тихонько вползая,
Ранишь ядом похлеще ударов мечей.
В каждом слове его, в каждом взгляде и жесте
Слышу, вижу, читаю измену и ложь.
Шепчешь мне всевозможные способы мести,
Пробирает все тело от холода дрожь.
Я упорно борюсь с тобой, злобная стерва.
Хоть не верю ему, не поддамся тебе.
И не стоит на прочность пытать мои нервы,
Будь что будет, доверюсь злодейке-судьбе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264739
дата надходження 13.06.2011
дата закладки 17.06.2011
Він ніколи не був футболістом
Його пара не Бекхем Вікторія
І просте українське місто
Проживання його територія
Він не має гламурного одягу
І машина не надто красива
Та причину до нього потягу
Пояснити ніхто не в силах
ПРИСПІВ:
Він тобі не співає по радіо
Ти його не побачиш по телику
Лише зможеш зробити знімки його своїм фотиком
Та втрачає навколо все рацію
Він лиш поруч й летять метелики
І торкаються крильцями ніжно твого животика
Він ніколи не грав на гітарі
Його доля не Євробачення
Не співав з Могилевською в парі
Та й яке це все має значення.
Скаже слів кілька по телефону
Просто голос його почуєш ти
І для когось це він просто дзвонить
Та у тебе чомусь тіло все тремтить
ПРИСПІВ:
Він тобі не співає по радіо
Ти його не побачиш по телику
Лише зможеш зробити знімки його своїм фотиком
Та втрачає навколо все рацію
Він лиш поруч й летять метелики
І торкаються крильцями ніжно твого животика
Він ніколи не йшов в політики
Не потратив в прямий ефір та
Нехай інші ті крутять гвинтики
Тимошенко, Тигипко і Фірташ
Він простий, та лише не для тебе
Краще нього тобі не буває
Він поєднує землю і небо
Щастя поруч із ним відчуваєш
ПРИСПІВ:
Він тобі не співає по радіо
Ти його не побачиш по телику
Лише зможеш зробити знімки його своїм фотиком
Та втрачає навколо все рацію
Він лиш поруч й летять метелики
І торкаються крильцями ніжно твого животика
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218313
дата надходження 26.10.2010
дата закладки 17.06.2011
Я життя поділив ґ наполовину
Ти у тій де в душі зійшла лавина
Не мав права та в серце впустив.. винний
Почуттів накриває повінь
Я кричу, не стримати більш емоцій
Я в пустелі прикутий немов на сонці
Поясни мені Боже - хто це? Хто це?
Боже вислухай мою сповідь!
ПРИСПІВ:
На колінах шепочу я тихо, тихо
Ти моя... Ти моя... Ти стихійне лихо
Я в полоні усім ворогам на втіху
Твого погляду й твоїх рук
Увірвалася в мрії як вулкан ти
Сил немає себе в руках тримати
Тільки ангели знають хто така ти
Поцілунок мов опік лави
Досить лише одного слова твоѓо
Аби пристрасті знов запалав вогонь
Що відчувши дотик твоїх долонь
Тихо я шепотав I LOVE YOU
ПРИСПІВ:
На колінах шепочу я тихо, тихо
Ти моя... Ти моя... Ти стихійне лихо
Я в полоні усім ворогам на втіху
Твого погляду й твоїх рук
Ти моя... Ти моя... Хоч лише у мріях
У очах потонув, в дотиках згорів я
Найніжніший вогонь той що душу гріє
Я цю долі програю гру
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264735
дата надходження 12.06.2011
дата закладки 16.06.2011
Теплим вітром... торкаючись вуст
Мов пір'їнка лоскочучи шию
Ніжно... ніжно... немов на яву
Я до тебе торкнуся у мріях
Ясним місяцем серед ночі
Крізь хмарини усі і тумани
Я тобі подивлюся в очі
І світанком вітатимусь рано
Шоколадом гарячим в чашці
Поцілую... зігрію, розбещу
Ти мій гріх... і спокуса найтяжча
Не стрічав я гарніших тебе ще
Мрії всі заплелись у рядки
Руки мене не слухають... пишуть...
Без табу - на листок всі думки
Все одно всі про тебе лише
Крізь твій подих запахом квітів
Проберусь у твою я свідомість
Стану самим щасливим на світі
Якщо ти посміхнешся натомість
І мов перша краплина дощу
У волоссі твоїм заблукаю
Погляд злОвлю і не відпущу
З мрій своїх... заборонено... каюсь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264477
дата надходження 11.06.2011
дата закладки 16.06.2011
Жінкам дарують квіти
Парфуми, та прикраси
До серця вхід відкрити
Цього замало часом
Тобі я подарую
Вогонь той, що в душі
Для тебе напишу я
ПіснІ свої й вірші
ПРИСПІВ:
До твого серця пін-код
Я прочитаю в твоїх очах
Адже нема перешкод
Коли настане кохання час
І ніжним дотиком рук
До бездоганного тіла твогО
Я цей пін-код наберу
І впУщу в серце твоє вогонь
Вродливих є багато
Жінок навколо мЕне
Але лише однА ти
Здійснила нездійснене
Мене приворожила
Думки взяла в полон
І стигне кров у жилах
Від дотику долонь
ПРИСПІВ
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264083
дата надходження 09.06.2011
дата закладки 09.06.2011
Ти спиш, я ж поруч сотні кілометрів крізь
Так близько, що боюсь і уявити
Сорочку відгорну твою і в сни - дивись
Ти спокушала - я вже поруч - квити!
Ти спиш, а я рахую кожен подих твій
Твоїм повітрям себе відчуваю
І теплим вітром доторкаюсь твоїх вій
І ніч моє бажання не сховає
Ти спиш, я - ковдра, я тебе собою вкрив
І ближче пригорнутись неможливо
Ми летимо, і хоч у нас немає крил
У нас є мрії, і бажання злива
Бажання й мрії - мов наше поле бою
Спимо, і ранок не спішить, хоч й мусить
Нас розлучити, бо знає - ми з тобою
Вогонь і лід, обітниця й спокуса
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263691
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 09.06.2011
демо-варіант пісні прикладається вище
Запах кави порушив тишу
Вогник свічки запав у душу
Ти на мене глянула лише
Як цей погляд мене спокушує!
Уже то не хвилює нітрішки
Що на кухні ми і що пізно
Хай на кухні немає ліжка -
В мене є сто рецептів різних
ПРИСПІВ:
І на вушко простий рецепт
Я тихенько тобі прошепочу
Вдвох напишемо пісню "Про Це"
Замість приспіву слово "Хочу"
Поцілунок замінить куплет
Нігті в спину замінять назву
Є лиш в тебе і в мене білет
На кіно "Не зупинять нас вже!"
Долі падають всі тарілки
Долі падають биті чашки
Кожен дотик твоєї руки
Каже те, як спинитися тяжко
І обличчям до підвіконня
Наче кішка вигнула спинку
І невпинно сусіди сонні
Нам з тобою застукали в стінку
ПРИСПІВ:
Це на вушко простий рецепт
Я тихенько тобі так шепочу
Вдвох ми пишемо пісню "Про Це"
Замість приспіву слово "Хочу"
Поцілунок замінить куплет
Нігті в спину замінять назву
Є лиш в тебе і в мене білет
На кіно "Не зупинять нас вже!"
Задзвенять так ритмічно ложки
Що вже спали в старій шухляді
Це тебе підсадив я трошки
Аби знов дарувати радість
Закохаюсь у тебе по вуха
Хоч на то і не маю права
Та сьогодні я твій шеф-кухар
Ти ж - моя улюблена страва
ПРИСПІВ:
І на вушко простий рецепт
Я тихенько тобі прошепочу
Вдвох напишемо пісню "Про Це"
Замість приспіву слово "Хочу"
Поцілунок замінить куплет
Нігті в спину замінять назву
Є лиш в тебе і в мене білет
На кіно "Не зупинять нас вже!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263481
дата надходження 05.06.2011
дата закладки 05.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.06.2011
Стара криниця. Зруб на три колоди,
А біля неї – мальви і майори.
В спекотний день – краплинка прохолоди
Втамує спрагу… Все, неначе вчора:
…Ковзне промінчик по верхів’ї груші,
А вже дідусь з коровою – на полі.
Грайливі горобці серед калюжі
Купаються… Заходить день поволі.
Повзе димок по хаті так звабливо
Й лоскоче ніздрі. Відкриваю очі
І вкотре бачу незбагненне диво:
До печі садять хліб, підрослий з ночі.
Клопочеться бабуся між горняток.
А я вже – шмиг: на вулицю. На волю!
Оброшена іде з городу мати,
Несе до столу свіжу бараболю.
І по дорозі зачерпне водиці:
« А злий-но, сину, мамі руки вмити!»
Уже ми двоє тут, біля криниці
Вмиваємось… Так добре! Тільки жити!..
Нестримне Сонце. Ось уже й в зеніті.
… В зеніті літ. Вже й скроні засніжило
І неможливо опинитись в літі,
Де біг босоніж зустрічать Світило.
Ніщо не вічне. Замість хати – глина.
Лише криниця спраглих напуває,
А біля неї – з добрих рук – калина,
Як пам'ять серця, щовесни буяє…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262916
дата надходження 02.06.2011
дата закладки 04.06.2011
Я люблю свою мову і люблю свій народ,
Україну багату, казкову.
Щоб земля розцвіла без кривавих пригод
І козацтво вернулося знову.
Щоб земля українська була для людей,
А поля засівалися завжди хлібами.
Я не хочу, так жити, як жив Прометей,
І не хочу прожити казками.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262134
дата надходження 28.05.2011
дата закладки 31.05.2011
Ти янгол з рожевими крилами
Коктейль із спокуси і ніжності
Я ж вітер який так помітно стих
Торкнувшись до тебе вітрилами
Ти зайчик що бачив на сонці я
І ловив як ховалась за тінню
Пелюсток ти троянди тремтіння
І найкраща моя емоція
Ти хвиля, що в вітер закохана
І хоч берег спокусник твій проти
Та ти вітер цілуєш той потай
Хоч у мріях він гість непроханий
Ти зірка, що хмар не лякається
І казковим снам шлях указує
Саме та, зрозумів це зразу я
Це в серці моїм відбивається
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261773
дата надходження 26.05.2011
дата закладки 29.05.2011
Ти вічно дивишся у душу ворогам
І віддзеркалення у них свого не бачиш -
Вони ж привикли, що завжди брехня
Дозволить більше світа екзотичного побачить.
Ти випереджуєш усіх, проте дарма
Все переслідуєш одну в житті надію...
Можливо щастя воєдиного отут нема,
А ми собі ілюзію шукаємо для мрії?
30.12.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232183
дата надходження 31.12.2010
дата закладки 10.05.2011
Прислухайся -
то дихає весна.
Листочки набубнявіли на вітах,
духмяний теплий вітер – мов струна,
що вже от-от повинна задзвеніти!
Прислухайся…
Вночі росте трава
І тягнеться до зоряного неба…
Всміхнися
і радій, що ти жива,
а я собі молитимусь за тебе…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258788
дата надходження 10.05.2011
дата закладки 10.05.2011
Це не зима ввірвалася у літо,
Це не гроза з безхмарних височин...
Це зради ніж мені у серце вбито
І я стою між натовпом - один.
Скажи, чого тобі не вистачало?
Скажи, чому?.. Та краще - промовчи.
Ще вчора сонце для обох вставало,
А нині - морок вдень, як уночі.
Ти, просто так, мене штовхаєш в прірву,
Ногами топчеш світлі почуття;
І я не знаю, як із серця вирву
Частинку віри, часточку життя...
Ідеш - іди! Іди й не озирайся.
Затисну серце - мусить перейти.
Лиш потім не шкодуй, не плач, не кайся,
Не нарікай - вже спалено мости...
17.11.2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258500
дата надходження 09.05.2011
дата закладки 10.05.2011
Словно лента огня
Твоя нежность пленя
Обжигает меня
Ты - прекрасна
Пьянит тела изгиб
И от губ я погиб
Я не вижу других
И напрасно
Солнца светят лучи
Моё сердце стучит
Даже месяц в ночи
Зря мне светит
Если ты не со мной
То мне только на дно
Места мне не дано
На планете
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258029
дата надходження 06.05.2011
дата закладки 10.05.2011
Минула ніч, минає день
Годинник знов кудись іде
І глибині, за серцем десь
Болить страшенно
У п,яних мізках йде війна
В думках лиш ти, лиш ти одна
Пірнув в любов твою до дна
Як навіжений
Не осінь вже в календарі
А у думках моїх лиш гріх
Давно програв у нашій грі
Що міг програти
Не допоможуть СМС
І в гороскопах те ж саме ж
Без твого "хочу" я замерз
На серці ґрати
Немов про нас було кіно
Ефір замовлено давно
З тобою разом в ньому знов
Едем тай годі
Мелькають кадри у очах
Німе кіно... німа печаль
І все... THE END а не початок
Йому сьогодні
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257986
дата надходження 06.05.2011
дата закладки 10.05.2011
Погляд твій обгорнув мою душу
Теплий шарф обгорнув твою шию
Доки попіл з цигарки струшую
То ти каву з вершками змішуєш
Красномовно німа ця розмова
Наші пальці в єдине сплетені
Мовчимо. але слово за словом
Йдуть в серця фронтові зведення
Ми поранені в душу і в серце
Нас в палату одну ушпиталять
Тільки нас не хвилює усе це
Тільки нас не хвилює що далі
Я зриваю чеку із гранати
І губами торкаюсь у губи
Неземна насолода... занадто
Твої губи мене погублять
Все навколо утратить рацію
Впустиш руку мені ти у коси
І метеликів авіація
Остаточно розбомбить розум
Хай під кулями ми із тобою
І під нами хай будуть міни
Не покинемо ми поле бою
Страх уже нічого не змінить
Може комусь потрібно ще ліжко
І шампанського келих і квіти
У нас інше бажання трішки
Нам під дощ... аби не згоріти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257218
дата надходження 02.05.2011
дата закладки 10.05.2011
Не дивись так на мене
Не варто
Я і так у твій здався в полон
Серце як навіжене
Без жартів
Розганяє по тілу тепло
Подивись так на мене
Хоч раз ще
Хто створив тебе чесно скажи
Мов актриса на сцені
Найкраща
Як раніше без тебе я жив
Не дивись, подивися
Не знаю
Сам не знаю чого я хочу
Чи то рік, чи то місяць
Минають
А ти снишся мені щоночі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255434
дата надходження 22.04.2011
дата закладки 10.05.2011
Я твій особистий збоченець
Твоя нездолана спокуса
Нездатний іти на злочини
Хоч часом і просто мусив
Коли зачинялись в ванній ми
Вдягати на тебе кайданки
Чи то була зґвалтування мить
Чи просто кохались до ранку...
Я твій особистий збоченець
Портрет в карколомних позах
З тобою від ночі до ночі ми
Робили вірші із прози
Писали картини ПікАссо
Ми ягідним кремом по тілу
Здавали квитки всі у касу
Хоча вже давно злетіли
Я твій особистий збоченець
Під звуки тертя пінопласту
Дивилися очі в очі ми
І дихали дуже часто
Й ставало дихання нотами
Писали тілами сонату
Стали б зірками давно та ми
Все ж вирішили засинати
Я твій особистий збоченець
І ти виставлятимеш межі
Де буде початок а де кінець
Любові чи то пожежі
Де тілом війною мурахи
Підуть переможним маршем
Де ми на коні чи невдахи
Що згадують подвиги наші...
Я твій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256050
дата надходження 25.04.2011
дата закладки 10.05.2011
Я ухожу…
Пусть грусть в моих глазах
Тебе наврёт причину этой грусти
Зла не держу…
Я всё уже сказал
И если любишь, то меня отпустишь
Нет счёту лет…
Что прожиты в мечтах
И все тропинки в этом парке пройдены
Молчи мне в след…
Ведь всё уже не так
Мы не чужие… но чужие вроде мы
P.S. Якби в реальності все було так просто як в наших віршах
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256501
дата надходження 28.04.2011
дата закладки 10.05.2011
Дочекалась зізнання і нащо?
Він моя чергова перемога
Я ж то думала буде так краще
Та у серці іронія та ще
Тільки, що мені зараз із того
У руках подарована квітка
Очі ж уперто рахують хмари
Хто це ж із них таке небо виткав
Як і чому так втікають швидко
Хмари - мого кохання примари
Хто придумав рецепт про клин клином
Хто ж це серце обводить круг пальця?
Один поруч... до другого лине
В грудях шипами коле стеблина
Наче на сцені... та без овацій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256793
дата надходження 30.04.2011
дата закладки 10.05.2011
Осінь знову моросить дощем,
Крає серце краплями-струмками,
Огорни любов"ю, як плащем
І зігрій красивими словами..
Я чуттєво на твоє плече,
Схилюсь у покорі і мовчанні.
Заховаюсь під твоїм плащем
І тремчу тополею в коханні..
Бачиш, онде гілочка верби,
Бавиться з холодною водою..
Ой якби ж то, любий мій, якби..
Бути в парі ми могли з тобою..
Ти ж не Бог.. Чекай.. А може Бог?
Як кохатимеш таку.. земную?
Те життя, де ми з тобою вдвох.
Я у мріях кожен день малюю..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2010
Свидетельство о публикации №11011205653
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225290
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 17.04.2011
Не всякий жити вміє так, як хоче,
то ж варто жити просто так, як слід –
із гідністю дивитись людям в очі,
із гідністю останній здати звіт
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254502
дата надходження 17.04.2011
дата закладки 17.04.2011
Радій, що бачиш ти привітне сонце,
І чуєш вранці пісню солов’я,
Що в грудях б’ється небайдуже серце,
А під ногами крутиться земля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251024
дата надходження 01.04.2011
дата закладки 17.04.2011
Ми живемо на світі грішнім.
Сам грішу, бо живу, як хочу.
Все це бачить Господь Всевишній,
Може Він нам відкриє очі.
Ми забули життя закони,
Десь поділася наша віра.
Вже у церкві не б’єм поклони,
А душа просто так, для тіла.
Лише хочемо гарно жити,
Не робити – відпочивати.
І не хочем дітей родити,
Про майбутнє своє подбати.
Тільки думаємо про гроші,
Вони нам не бувають лишні.
Хто порушить життя закони,
Покарає Господь Всевишній.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253435
дата надходження 13.04.2011
дата закладки 16.04.2011
Ну и что, что дышать без тебя мне бывает так сложно
Ну и что, что поверил я вновь, что возможно любить
Если наша любовь как полёт к небесам невозможна
Если наша любовь это грех… как тогда же нам быть
Я к губам твоим нежным навечно наверно прирос бы
Я б в глазах утонул, только раз повстречавшись взглядом
Но кто даст мне ответ на влюблённого сердца вопросы
Как с тобой рядом быть, когда порознь всегда быть надо
Ну а раз было встретится нам суждено небесами
И в сердца наши так глубоко пробирается боль
В лабиринте любви уж давно потерялись мы сами
То давай по-другому быть вместе навечно с тобой
Видно так заплела нам судьба жизни тонкие нити
Что нам вместе не быть, не любить, разве только в мечтах
Но ты знай, что теперь буду твой всегда ангел-хранитель
Я и в горе, и в радости, только споткнёшся я там
Пусть судьба на любовь наложить попыталась нам вето
И ночью и днём в своих мыслях всегда буду рядом
И слезой, и улыбкой, и даже полезным советом
Даже зонтиком в дождь стану я твоим если надо
И меня ты позвать сможешь просто смыкая ресницы
И я сразу примчусь, сразу брошу свою обитель
Прибегу наяву, прилечу если буду и сниться
Я теперь только твой, только твой я ангел-хранитель
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253987
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 15.04.2011
Прощай...
Ти любиш пити каву а я чай
І замість цукру крапає печаль
І по щокам все котиться до долу
Прощай...
Дивитись в очі вже тобі не час
Цінуємо тоді коли втрачаєм
А час не повернути вже ніколи
Прощай...
Не стерти з серця слід кохання чар
І раз тебе побачить ще хоча б
Щоб вже не мати відпустити сили
Прощай...
Здається забувати вже почав
Та лиш заплющу очі ти в очах
І юна і божественно красива
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253729
дата надходження 14.04.2011
дата закладки 14.04.2011
я тебе відпустив
ні дзвінків тепер, ні повідомлення
розійшлися світи
незворотньо... болить усвідомлення
я терплю, разом з тим
мої губи до крові покусані
хіба винна в тім ти
що і мрією є і спокусою
я тебе відпустив
тільки з мрій відпускати не хочу
погляд твій із світлин
знов побачу заплющивши очі
покохати не встиг
може й так... тільки хто ж то пояснить
що зробила так ти
що і небо заплакало рясно
я тебе відпустив...
чи пробачиш це ти???
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252353
дата надходження 07.04.2011
дата закладки 12.04.2011
Знялись лелеки в небеса –
Пора додому.
Їх проводжаю в котрий раз
Цілком свідомо.
Печаль від серця віджену
В краю чужому
І йтиму вперто навпростець,
Забувши втому.
Немила птахам ця земля,
Тепло не гріє –
Ось і знімаються щораз
Назустріч мрії.
Назустріч грозам і дощам,
І буревіям
Летять до рідного гнізда
В свою стихію.
Лиш я не вирвуся ніяк.
Махне правиця
Услід лелечому «Прощай!»
…І знов присниться
Мій дім і мама у саду
Біля криниці.
Чому ж бо сльози на щоках,
Немов живиця?..
24.03.11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249840
дата надходження 26.03.2011
дата закладки 04.04.2011
Ну і що з того, що сподобалась
Ну і що з того, що закоханий
Мені мрією ти завжди була
В твоїх мріях я гість непроханий
Всі надії на зустріч втрачені
Ти спішиш на високих підборах
Бо в тебе сьогодні побачення
Із далеких країн сеньйором
ПРИСПІВ:
За тобою плаче Венеція
Бачиш повні слізьми канали
Під весільний ідеш вінець а я
Як люблю тебе, якби знала
За тобою плаче Італія
І в руках твій квиток до Риму
І вже в небі літак, все далі я
Почуття всі зливаю в рими
Ну і що з того, що розмріявся
Ну і що з того, що сумний тепер
Всі емоції у кулак я взяв
Хай у теплі краї везуть тебе
Й тобі не відкрию свою любов
Хоч в душі буде грім і злива
Я тебе відпускаю далеко бо
Ти там будеш із ним щаслива
ПРИСПІВ:
За тобою плаче Венеція
Бачиш повні слізьми канали
Під весільний ідеш вінець а я
Як люблю тебе, якби знала
За тобою плаче Італія
І в руках твій квиток до Риму
І вже в небі літак, все далі я
Почуття всі зливаю в рими
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250798
дата надходження 31.03.2011
дата закладки 31.03.2011
Твой портрет собираю ночами из пазлов
И на ощупь леплю я из снов твое тело
Много видел по жизни я девушек разных
Но в твоих лишь глазах так любовь блестела
Только ты превращаешь на вечность минуты
И снимаешь негласный влюбляться запрет
И не с этой планеты ты кажешся будто
Но откуда и кто ты открой мне секрет
ПРИПЕВ:
Ну и пусть я откуда и кто ты не знаю
Но твоей я сражён красотой НЕЗЕМНАЯ
Видно в небе красивых планета одна есть
И от туда с звездою спустилася ты
Как люблю этот сон если б только ты знала
В нём ты лучше моделей из глянца журналов
И в любом словаре будет слов очень мало
Чтоб тебя описать неземной красоты
Мне твой голос на ушко нашёптывал ветер
Шелест трав на дыханье твоё был похожим
И казалось что нету прекрасней на свете
Словно роз лепестки твоей бархатной кожи
Даже если б за тучи запряталось солнце
Я мгновением рядом мог быть бы согретым
Ты вулкан мой страстей и комок мой эмоций
Но откуда и кто ты открой мне секрет
ПРИПЕВ
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249795
дата надходження 26.03.2011
дата закладки 31.03.2011
Оригінал - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246046
Кліп - http://www.youtube.com/watch?v=gBQNTZQV1XE
[youtube]http://www.youtube.com/watch?v=gBQNTZQV1XE[/youtube]
Повертайся назад. Біжи.
Догорають байдужі зорі.
Я не знала, що ти чужий,
Замість того, щоб бути хворим.
Зачекався старий маяк,
Не доходять пляшки з посланням.
Я забула б тебе… А як?
За твоє, що «не ти остання»,
За несказану сотню фраз,
За безжальне твоє «не можу»,
За побачення двох не нас,
І за ніч не прожиту кожну,
За мовчання моїх шухляд,
За глухий телефонний провід,
І за біль нерозкритих зрад,
Почуттів смертоносний овід.
Повертайся назад. Туди,
Де за мною нестерпна суша.
За буйками нема води,
А вертатися я не мушу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248356
дата надходження 20.03.2011
дата закладки 24.03.2011
За вікном уже справжня весна
Ти завжди так любила котики
За спиною ж сповзає стіна
Він розмазав по ній без дотику
Твої мрії і твОї думки
Потім зник в невідомім напрямку
Хто дав право і хто Він такий?
І чому під очима набряки...
За вікном уже справжня весна
Ви з весною тепер уже квити
Його в тебе забрала вона
Ти ж у неї забрала вітер
Що співа тобі стоголоссям
Для любов,ю у серце вражених
І колише твоє волосся
Чи твоє, чи твого відображення
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246994
дата надходження 14.03.2011
дата закладки 16.03.2011
І, все - таки, не руш мене, не руш!
Така вже є, ну, що поробиш, - вперта.
Так хочеться сховатися під душ,
Щоб всі обійми з тіла свого стерти.
В конвертик загорну тобі «Прощай»
Лише б у вічі криком промовчати:
Не руш мене! Не треба, не спиняй,
Неправда, що буває щось з початку.
Лиш непритомним спогадом спинюсь.
В двобій з думками кинусь навкулачки.
Не янгол, ні, такою лиш здаюсь.
Не руш мене! Я вже давно втікачка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242590
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 11.03.2011
Тебе торкались інші ніжні руки...
Давно – до мене, в іншому житті.
Не прирікай мене на вічні муки:
Заприсягнись, що всі були «не ті».
Тебе чекали інші щирі очі...
Давно – до мене, десь у забутті.
Скажи мені, я так почути хочу!..
Заприсягнись – вони були «не ті».
І хай злукавиш десь, і на півслові
Подумаєш: «Наївна простота!»
Від цього не поменшає любові.
Аби лиш я була єдина «ТА».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224066
дата надходження 23.11.2010
дата закладки 11.03.2011
Я напишу тебе цветы...
Душа - этюдник, краски -
Белила жизни, так просты
И красотой своей чисты,
Конечно же - ромашки!
Я сочиню тебе стихи...
Душа - источник, рифмы -
Биенья сердца, так легки
И мыслей всех моих грехи,
Слова - лесные нимфы!
Я принесу тебе зарю...
Душа - роса, луч солнца -
Твоя улыбка, в ней парю
И аромат любви дарю,
Проникнув сквозь оконце!
Я буду лучше, чем вчера...
Душа - колодец, мера -
Твои бездонные глаза,
В них яркой сеткой бирюза,
А указатель - Вера!
Я проведу с тобой всю жизнь...
Душа - река, мы в лодке -
Водоворотами кружись,
Покрепче за меня держись,
Причал Любви - находка!
Я сотворю из нас цветы...
Душа - поэт, согреты
В одном желании мечты
И, несомненно, «Я» и «Ты»
В едином целом – «Дети»!
08.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245667
дата надходження 08.03.2011
дата закладки 08.03.2011
бажано читати під музику... принаймні мені так дуже довподоби
Я твоя плохая привычка
Запрещён я, меня не бросить
Незаметно, тайком, в кавычках
Без ответов и без вопросов
Без ударов иглой по венам
Без вдыхания белой пыли
В твои мысли проник мгновенно
И ты стала моей без или
Ты курила меня без фильтра
Я был твой человек сигарета
На неснятый похож был фильм так
Где герои потеряны где-то
Между небом седьмым и адом
Только автор сменил сценарий
Ты теперь далеко не рядом
И не быть нам с тобою в паре
Я твоя плохая привычка
Недопитый глоток в бокале
Я война, но без первой стычки
Мы с тобою мир не искали
И в бокал добавляя градусы
Ты мешала желанья с хмелью
И теряясь меж болью-радостью
Находили мы, что хотели
Ты испила меня до остатка
Словно выдержанный коньяк
Очень горький и очень сладкий
Для тебя оказался я
Но когда прикасались губы
Открывались ворота рая
Эти губы меня погубят
Допиваешь я умираю
Я твоя плохая привычка
Я оковы твои к постели
Твоя точка на жизни личной
И тату на твоём я теле
Я задержка в твоём дыханьи
Твоего наслаждения дрожь
Ангел твой и твоя же дрянь я
Твоя правда, твоя же ложь
Ты любила меня та страстно
И до крови сдирала кожу
Ты чертовски была прекрасна
И на ангела так похожа
Ты читала меня как книжку
До последней моей странички
Я весь твой но наверно слишком
Я твоя плохая привычка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244927
дата надходження 04.03.2011
дата закладки 04.03.2011
Вершини бувають різні…
Засніжені, гострі, грізні,
Далекі, близькі, незнані,
Загублені десь в тумані…
Хтось хоче вершину слави,
Хтось – просто в шовкові трави…
Той мудрості пік узріти,
А той – керувати світом…
Вершини бувають різні –
Буває на них затісно…
А я на своїй вершині
В обіймах гойдаю сина…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241419
дата надходження 16.02.2011
дата закладки 19.02.2011
я учора в ломбард здав крила
непотрібні тепер, долітався
і мене з головою накрили
корабля пурпурові вітрила
я на ньому втекти намагався
і руками робив я підкопи
я роками ховався у мушлі
і шукав у пігулках я спокій
заховали за гратами копи
вибиваючи з мене мужність
умикав на всю гучність радіо
аж сусіди постукали в стіни
депутатом обрався у раді
крокував немов на параді я
думав може хоч це щось змінить
я блукав у глибоких печерах
у надії знайти лабіринти
аби там загубитись хоч ще раз
і до болі обмотував череп
наче мумія білим бинтом
я в бетон заливав своє "хочу"
викорчовував я слово "мрію"
спав у день, і кричав я щоночі
хто і де тебе так напророчив
чому жити без тебе не вмію
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241960
дата надходження 19.02.2011
дата закладки 19.02.2011
Ти замерзла й холодні руки
Так просили щоб їх зігріти,
Вони мріяли так про літо
І тремтіли під серця стукіт
Ці холодні та ніжні руки.
Ти замерзла... та твої очі...
І твій погляд такий гарячий
Прочитали одразу наче
Про що мрію й чого я хочу
Ці гарячі та ніжні очі.
Ти замерзла і твоє тіло
Узяли у полон мурашки
І чомусь став твій подих важкий,
Пригорнутись ти захотіла
І душею до мене, й тілом.
Ти замерзла... та гріє подих...
Теплий подих тебе за вушком -
Я вустами проводжу смужку
Де ніколи ще не проводив,
Так приємно... тобі на подив...
Ти замерзла... душа у кризі...
Легко тіло лише зігріти,
Ти ж душею зовеш горіти.
Де ж співавтор у твоїй книзі,
Де тепло, так потрібне відлизі?..
Ти замерзла... та тепла кава...
Заплела нам за слово слово
І тобі, й мені ця розмова
І приємна була й цікава,
А коли закінчилась кава...
Розтануло серце із льоду
І твої поцілунки ніжні
Написали сюжет дивовижний,
Він бестселером стане згодом -
"Поцілунки вогню із льодом"
я в співаторах? добре... ЗГОДЕН!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241903
дата надходження 18.02.2011
дата закладки 19.02.2011
Німію...
Вона знову поряд і...
Ну як їй сказати правду
Про те, що у серці коїться
Не вмію...
Лиш мовою поглядів...
Це розум дає пораду
А серце не заспокоїться
Читає...
Вона по моїм очах
Те, що сказати не в силах
А очі ж брехати не можуть
Чи так є?
Чи справді любов - печаль
Яка ж бо вона красива
І так на Джоконду схожа...
До бою...
До біса усі страхи
Підхожу і кАжу - "Привіт!
Я давно вже про тебе мрію"
З тобою...
Під силу усі шляхи
Ти сонце моє, ти мій світ
Любов моя, віра й надія
Тремтіння
Третя секунда тиші
Тону у очей безодні
Чекаю квиток свій до раю
Сплетіння
Руки сплелися лише
Очі сказали що згодні
Ти тАкож мене обираєш
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239340
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 07.02.2011
Мила в мене є матуся!
Разом з нею швидко вчуся
Рахувати і читати,
Цифри й літери писати.
Смачно варить кашу й супчик,
Підстригає гарно чубчик.
Все про все на світі знає –
Світ любить мене навчає.
або
Все про світ довкола знає –
І його любить навчає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239030
дата надходження 05.02.2011
дата закладки 05.02.2011
Колись у холодну засніжену пору,
Я вийшов із лісу. Мороз – аж до сліз.
Дивлюся – прямує неспішно під гору
Конячка і хмизом наповнений віз.
А поруч поважно (без плейєра в вусі)
Конячку за ліци веде мужичок
В великих чоботях, в овечім кожусі,
А сам – що мізинчик! Мені по пупок.
-І звідки ці дрова? – А то, ти не знаєш!
Некрасова, мабуть, у школі читав?
Дивлюсь по одежі – не тут проживаєш,
В столиці давно від реалій відстав.
У нас, як по книзі, - сім’я чималенька,
А хочеться їсти і жити в теплі,
Та в хаті – сестрички і немічна ненька,
І, знову ж, немає зарібку в селі:
Розпродали землі, понищили ферми,
Останній в районі закрили завод.
То, може, підкажеш – за що ж бо тепер ми
Прожити повинні?.. Бідує народ.
Ти, пане, я бачу, мабуть, депутатом
Працюєш в столиці, чи шефом якимсь,
А нам обидвом ось доводиться з татом
В мороз і в негоду «прочісувать» ліс…
- То, що ж – ви у розквіт технічного віку
Не маєте газу донині в селі?
- Та, газ у нас був, але гроші на ліки
Для мами ідуть… А ще – сестри малі…
От влітку приїхав інспектор з району
І нашу трубу за борги перекрив.
А тато ще думав, якісь «Регіони…»
Йому допоможуть… Та, рано радів!
- А в школу ти ходиш? – А що тобі з того?
Ходив, поки тепло було, а тепер
Навкруг замело… І, хоч там у нас строго,
Іду, як автобус: вівторок, четвер…
- Та, як же так можна?! – У нас не столиця,
І наші проблеми далеко від вух…
Ну, мертва! Заслухалась… - смикнув за ліци,
Рукою махнув і прискорив свій рух.
26.01.11
́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237158
дата надходження 26.01.2011
дата закладки 27.01.2011
У вікні відбивавсь силует вчорашнього місяця
сніг відблискував світло - я бачив зворотній бік
там чомусь для любові уже не залишилось місця
і спокуса і пристрасть змінились на розпач і біль
А годинник ішов в мені невідомому напрямку
Запліталися стрілки бажаючи сплутати слід
Я в пітьмі заблукав і на вихід немає й натяку
Як немає й тепла, моє серце вкриває лід
До дірок зачитав я порожні рядки у блокноті
Куди все записав те, що ти мені не сказала
Б,є оркестр у скроні, біль у кожній кожнісінький ноті
І танцюю я вальс, я і тінь, у порожній залі
На картині камін... я у ньому спалю свої мрії
І туди ж полетять всі надії і сподівання
Я без тебе ніхто, навіть дихать без тебе не вмію
А без дихання КОМА, у інших це звуть коханням
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237131
дата надходження 26.01.2011
дата закладки 26.01.2011
Я так давно не видел вас...
Ваш след с годами затерялся.
И вот вы здесь, со мной сейчас!
Для нас, мир тесным оказался.
Я пьяным стал, от ваших слов:
Когда услышал вашу речь,
Какую слышал в мире снов
Прекрасным эхом прошлых встреч.
Вы, мне поведали о том:
Что слёзы - это не вода,
Каким не верил я в былом -
Любовь оставив навсегда.
Я сам ушел о чем жалел,
Уже потом, спустя года.
Когда, Амур лишившись стрел
Ушел в другие города.
Я вам сказал скрывая боль,
Что встрече рад, но мне пора...
Не мог вернуть былую роль,
Когда на шее детвора...
© Copyright: Юрий Богатинский, 2011
Свидетельство о публикации №11101187753
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235602
дата надходження 18.01.2011
дата закладки 20.01.2011
Бо що ми мали? Вірші й трохи болю,
У слухавці збентежене «Алло»…
Той захід сонця…. і волошки в полі.
Замало, як на двох, таки було.
Пропахлі нікотином нові речі.
Присісти на дорогу…. Душ… Листи.
Коротка зустріч, чи точніше, втеча.
І тільки наодинці знов на «ти».
Лиш порізно стаємо раптом інші...
Як далі жити? Як нам далі бути?
Так мало, щоб наважитись на більше,
І так багато, щоб отак забути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229412
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 17.12.2010
А мир широк. Широк и бесконечен.
В нем сто дорог, сто целей, сто вершин.
И наш в нем срок, как искра, быстротечен,
И надо все успеть… И мы спешим…
Мы ищем… Ищем тех, кто будет рядом.
И каждый слеп – на ощупь, наугад…
Кому поверить, а кому не надо?
Где алчущий, а где влюбленный взгляд?
Мы ищем, натыкаясь на измены.
Круша, взрывая, жаждем тишины.
И тратим жизнь на тех, кто нас не ценит,
Теряя тех, кому мы так нужны…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227815
дата надходження 10.12.2010
дата закладки 16.12.2010
Я щоночі лечу в сподіваннях
Розчинитись в світанку із мрій
Де живе дивовижне Кохання...
Це очей твоїх погляд надій!
Прокидаюсь від сили бажання
Пригорнутись у затишок крил
Почуттів невгамовних зізнання...
Це струмок життєдайності сил!
Він бурлить у мені намаганням
До краплинки зросити твій світ
Дивовижного тіла цвітіння...
Це енергія сонячних літ!
Обережний і трохи спонтанний,
Ніби ще не прокинувся, рух
Перетворює сутінки в ранній
Промінь сонця від дотику рук!
Я кохаю тебе неймовірно!
Як чарівне продовження сну,
Заглядає крізь штори настирно
Майже ранок, інтим по вікну...
10.12.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227740
дата надходження 10.12.2010
дата закладки 14.12.2010
В продолжение мысли
Евгений ВЕРМУТ: НИКТО
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224441
Не видит меня никто
Так, изредка...
Фотка в клубе...
А я Вам пишу про то,
Что душу не греет шуба,
Что сердце нельзя простыть
И мысли не спрячешь в чайник,
Ни «против» ни «за», -
Убить?
А, может, судьбы избранник?
А если, вдруг, «властелин»,
И вовсе не «раб словесный»?
Придавлен, как пластилин
По граням мечтаний лестных...
Естественно тут одно -
Желание жить достойно,
Глотнул и увидел дно,
Под ним наших будней порно!
Наверно я все же крут,
Могу и не пить, не кушать,
Но, если с улыбкой врут,
То хочется в морду грушей...
И сдачи не надо мне,
Давно я и так изранен,
Незрячий сгорел в огне,
А нынче - алмаз, не камень!
07.12.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227054
дата надходження 07.12.2010
дата закладки 07.12.2010
І жовта парасолька.. і молитва..
І скроня..револьвер.. і вертоліт.
Одвічна,пристрасна..заплутана гонитва.
Одвічний,пристрасний..несхиблений політ..
Кларнети,дощ..бруківка і знемога..
І танґо серед тисячі доріг..
І місяць..місяць..ще одна дорога.
І найостанніший запилений поріг..
І зламана підбора,як дарунок..
Розбита доля,як останній сміх..
Ти розгорни,будь-ласка подарунок,
У ньому він,твій перший чистий сніг..
Як перші сни..мурашками по шкірі..
І перша ніч..однизу до гори..
І перший звук на ледь ожившій лірі.
І дерево..вже майже без кори..
Як перший цвях..в долоню,без причини..
І перший крик..глухий,без відчуттів..
Як найніжніше..голосом дитини..
Як найтепліше..страхом матерів..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226963
дата надходження 07.12.2010
дата закладки 07.12.2010
Ты немного похожа на кошку
Также смотришь игриво и нежно
Возбуждают меня твои ножки
Цвет волос соблазняет конечно
Прямо в сердце стреляют глазки
Устояв, несмотря на раненье
Утону в море нежности, ласки
И с ума я сойду без сомненья
ПРИПЕВ:
Потому что таких как ты
Днём с огнём не найти, не сыскать
И с тебя Боги пишут мечты
Лишь тебя мне носить на руках
Потому что таких как ты
В своих строках рифмуют поэты
Сводишь взглядом с ума простым
Королева с другой планеты
Ты немного похожа на книжку
Ту, что я по ночам читаю
Иногда мне кажется слишком
Много я о тебе мечтаю
Ну уж очень понравились строчки
И сюжета хитросплетение
И пьянят запятые и точки
Ну не девушка а загляденье
ПРИПЕВ:
Потому что таких как ты
Днём с огнём не найти, не сыскать
И с тебя Боги пишут мечты
Лишь тебя мне носить на руках
Потому что таких как ты
В своих строках рифмуют поэты
Сводишь взглядом с ума простым
Королева с другой планеты
Ты немного похожа на песню
Твои губы хита куплеты
Не слыхал ещё интересней
Ты наверное песня про лето
То что греет дыханием ветра
Как твои поцелуи горячим
Пусть я сотни пройду километров
Ты похожа и не иначе
ПРИПЕВ:
Потому что таких как ты
Днём с огнём не найти, не сыскать
И с тебя Боги пишут мечты
Лишь тебя мне носить на руках
Потому что таких как ты
В своих строках рифмуют поэты
Сводишь взглядом с ума простым
Королева с другой планеты
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226714
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 06.12.2010
Когда тебя бросают в детстве
И рвут родства с тобою нить,
Детдомы видишь в малолетстве...
Скажи себе, я буду жить!
Когда тебя пытают духи,
Коран пытаясь объяснить,
Познавши то, что войны - шлюхи...
Скажи себе, я буду жить!
Когда она уйдёт к другому
И будешь очень много пить,
Взгляни на мир, но подругому...
Скажи себе, я буду жить!
Когда врачи разводят руки,
Болезнь не в силах победить,
А ты лежишь и терпишь муки...
Скажи себе, я буду жить!
Когда один в пустой квартире
И старость не с кем разделить,
А смерть почти в прямом эфире...
Скажи себе, я буду жить!
Так много в жизни испытаний,
Какими нас хотят сломить!
Борись всегда, без колебаний -
Сказав себе, я буду жить!
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11011284288
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225000
дата надходження 28.11.2010
дата закладки 28.11.2010
До матері дівчинка тихо, мов в сні, щебетала:
«А правда, що люди від мрій підлітають як птиці?
А правда, матусю, думкам підкориться й «Ла Скала»,
Якщо спрагло пити із мрій отих, наче з криниці?..
А чесно говорять, що неба початок – то руки?
А вірні слова, що й слова зігрівають медово?
А правда, серцям не страшні барикади і бруки
І слово «розлука» – це тільки всього-лише слово?..»
25.11.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224476
дата надходження 25.11.2010
дата закладки 28.11.2010
Є мільйони причин бути там, де про тебе не знають,
Де зелена трава, і в цвітінні безмовні сади.
Де відкриті давно ті ворота, що кличуть до раю,
Але щось у душі зупиняє мене: «Підожди».
Є мільйони причин зазирати тобі у обличчя,
Де зів’яли мої, перев’язані болем, думки.
Де на дещицю лиш твої очі без слів ще покличуть,
Але щось у душі зупиняє мене: «Є ще з ким?..»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223431
дата надходження 20.11.2010
дата закладки 20.11.2010
Синім смутком спадає вечір
На похнюплені плечі лип.
І суглоби дубів старечі
Видають невиразний скрип.
Міцно стулює день повіки,
Окуповує місто ніч.
Журавлів затихають крики
Десь далеко вдалечині.
Продзеленькав трамвай останній,
Не шумить верховіттям парк.
Вже облишив потуги марні
Побороти пітьму ліхтар.
Засинає усе до ранку.
Як люблю я години ті:
У очікуванні світанку,
В передбаченні почуттів!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216189
дата надходження 15.10.2010
дата закладки 20.11.2010
Я грішний..
Так!
В моїх словах
Живуть кохання й біль
І поглинає мене страх,
А під очима сіль,
Бо сльози виганяють лють
І серце в груди б'є...
Блаженства пригубивши суть,
Я п'ю життя своє!
Хмільний солодкий аромат
Живе в словах твоїх,
Буденності не бачу грат,
Радіючи від втіх,
Намисто скинув листопад
У тінь минулих дум, -
Шукаю, та не бачу вад,
По тілу наче струм...
Я грішний!
Так!
В моїх віршах
Для тебе лиш живу,
Вже чую крил пісенний мах
І бачу наяву
В багрянім листі своїх снів
Заквітчану Весну,
Не знаю кращих й більших слів...
Пробач мою вину, -
То все наївний листопад
Вплітає поміж рим
Вогнів небесний зорепад,
Твій образ разом з ним
До мене зіркою злетів,
І кави сильний смак...
Кохати й жити я хотів!
Я грішний?..
Так!
12.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221867
дата надходження 13.11.2010
дата закладки 20.11.2010
Далі...
Тисне нога педаль і
Долі зигзаги вдалі
Підказують шлях до тебе
Тіні...
Сонця немає нині
Сльози з хмар темно-синіх
Нам інших свідків не треба
Тиша..
Краплі сонату пишуть
Дихати все складніше
Повітря і те отрута
Стукіт
Серця шаленого звуки
Вкотре сплетені руки
Може я мрії зітру... Та...
Чуєш...
Крила ростуть... лечу я...
Серце моє віщує
Ось воно - БОЖЕВІЛЛЯ
Знаю...
Все в світі минає
Правда лише одна є
Боляче буде з похмілля
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221306
дата надходження 10.11.2010
дата закладки 15.11.2010
Шоссе стремится в даль
Везёт меня мой грузовик
А я давлю педаль
К колёсной жизни я привык
Душою за рулём
Моё призванье дальнобой
Не еду за рублём
А еду только за тобой
ПРИПЕВ:
Я дальнебойщик любви
Король ночной автострады
И мне другой судьбы
Кроме такой не надо
И пусть у многих парней
Все повороты налево
Мне нет дороги ровней
К тебе моя королева
Дорога под капотом
Мелькает превращаясь в нить
Я вижу твоё фото
В пути домой считаю дни
Везёт меня машина
И снова день сменяет ночь
Я заскучал за сыном
И даст Бог скоро будет дочь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222099
дата надходження 14.11.2010
дата закладки 15.11.2010
А может где-то рядом с нами
Тот самый близкий человек?
С которым встречи ждём годами,
Но чаще ищем целый век.
Он тот, единственный на Свете
Кого для нас послал сам, Бог!
Найти осталось на планете,
Его, среди земных дорог.
Огромный мир, для нас - преграда:
Людей бессчетно на Земле.
Мы ждём любви своей парада,
И дышим в будничной петле.
Нас гонят плетью жизни годы
И страх вселяет, календарь
Теряем качество свободы,
Надежды бросив на алтарь.
Связав себя союзом брака,
Родив детей, построив дом,
Мы тешим этим, чувство страха
Боясь задуматся о том -
Что где-то наша половина
Всё ищет нас спутя года,
Несётся жизнь, как та лавина
Двумя словами" Не судьба".
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11011096511
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221109
дата надходження 09.11.2010
дата закладки 15.11.2010
Глаза подвести чернильным –
Не значит сделаться стерв.ой.
Везде и во всем быть сильной –
Не значит бросать всех первой.
Суметь обойти метели –
Не значит прослыть трусливой.
А спать не одной в постели –
Не то же, что быть счастливой…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220451
дата надходження 06.11.2010
дата закладки 06.11.2010
Я створив свій шедевр
Я тебе малював,
заплющивши очі,
дотиками
Тиха пісня "ША ДЕ"
Ти - малюнок,
а я мріяв так, що забув,
хто ти на мить
Тільки контури вуст
Лише обриси
ніжного твого волосся
й обличчя
Все немов на яву
І я поруч з тобою,
і з кожною миттю
ще ближче
Я створив свій шедевр
Досконалішу
ніж Мона Ліза
старого да Вінчі
І байдУже, що десь
Безліч копій її є,
бо тебЕ
не побачиш двічі
І ти тільки моя
Лиш моя,
бо у мріях ніколи
нема плагіату
І закоханий я...
Мов не знав чи забув,
що у мріях моїх
лиш жива ти
Я створив свій шедевр...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220323
дата надходження 05.11.2010
дата закладки 06.11.2010
Заварюй чай: гарячий, з бергамотом.
Mobile turn off і двері на замок.
Любов пішла з торгів останнім лотом...
Чудовий чай! Ковток... іще ковток...
Шукай слова, якщо мовчання тисне,
Не від мовчання ж голос твій захрип.
Я розумію – це ти ненавмисно...
Замало цукру. Трішечки досип.
Холоне чай. Спішу його допити.
Он, бачу, ти від холоду закляк...
Я не скажу тобі, як в світі треба жити.
Пробач, бо я й сама не знаю – ЯК...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219899
дата надходження 03.11.2010
дата закладки 03.11.2010
Я міг піти у бійку проти трьох
І по балконам на четвертий поверх
Стрибнути з скелі в річку, бачить Бог
Я не боявся, був на все готовий
Мені було нестрашно за кермом
Долати найскладніші віражі
Та я тремчу - листок маленький мов
Коли ти поруч... Ну чому? Скажи!
ПРИСПІВ:
Я боюся твоєї краси
Я боюсь твоїх поцілунків
Де знайти мені втриматись сил
Де від мрій знайти порятунку
Я боюся безодні очей
Ними з розуму зводиш як ти
Я боюся та хочу ще
Мільйони ночей боятись
Я міг сказати правду в очі всім
Я не боявся важкої роботи
І вперто йшов, якщо позначив ціль
Мені не страшні долі повороти
Я був герой, та мабуть на словах
Сам написав ту казку в якій жив
Та обертом пішла вмить голова
Коли тебе зустрів... Чому? Скажи!
ПРИСПІВ:
Я боюся твоєї краси
Я боюсь твоїх поцілунків
Де знайти мені втриматись сил
Де від мрій знайти порятунку
Я боюся безодні очей
Ними з розуму зводиш як ти
Я боюся та хочу ще
Мільйони ночей боятись
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219809
дата надходження 03.11.2010
дата закладки 03.11.2010
«Чим більше ми даруємо радості людям,
тим більше її стає у нас»
Східна мудрість.
Поділися радістю зі мною –
Розкажи про тихі світлі дні,
І тоді, зігрітому любов’ю,
Усміхнеться сонце і мені.
Розкажи про ніжний шепіт вітру,
Що над ранком косу розпліта,
І твої слова, немов субтитри,
Фільм прикрасять про мої літа.
Розкажи про літо і про осінь;
Як іскриться на морозі сніг,
І про те, що все в житті збулося,
Щоб і я потішитися міг.
Розкажи про зорі над рікою
І про що співають солов’ї…
Поділися радістю зі мною.
… А немає – видумай її.
29.10.10.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219064
дата надходження 30.10.2010
дата закладки 01.11.2010
Вириваєм сторінки із календарів
Вириваємо квіти на клумбах
Вириваємо фото з альбомів старі
Вириваємо, палимо, губим
Тільки відповідь скаже хто на питання
Пояснити хто зможе усе це
Як же вирвати можна таке кохання
Що вогнем спопеляє серце
Забуваємо те куди діли ключі
Забуваємо з чого почали
Забуваємо кому завдячуєм чим
Забуваємо все крім печалі
Та чому я ніяк забути не в силах
Твої очі, на зорі що схожі
Коли ти у думках , до нестями красива
Як же серце забути може?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219306
дата надходження 31.10.2010
дата закладки 31.10.2010
Полюбила мене
Донька бізнемена
Ця любов не сцена
I доклав вже хтось
Це вже не таємно
Почуття взаємне
Тату не приємно -
Я босоти Boss
ПРИСПІВ:
Міліонами терцій
Озветься серце
І стане все це
Неначе казка
Більше не вагайся
Бо я твоя вся
Мене в полон взяв
Тримай будь ласка
Бути чи не бути
Як тебе забути
За спиною чути
Не пара я тобі
Вічне запитання
Гроші чи кохання
В невагомім стані
To be or not to be?
ПРИСПІВ:
Міліонами терцій
Озветься серце
І стане все це
Неначе казка
Більше не вагайся
Бо я твоя вся
Мене в полон взяв
Тримай будь ласка
Хочеш чи не хочеш
Взявши дозвіл ночі
На балкон заскочу
В кімнату твою
Забуду спитати
І в мами і в тата
По вустам читай ти
Baby I want you
ПРИСПІВ:
Міліонами терцій
Озветься серце
І стане все це
Неначе казка
Більше не вагайся
Бо я твоя вся
Мене в полон взяв
Тримай будь ласка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219044
дата надходження 30.10.2010
дата закладки 30.10.2010
ти вдивлялась в край небосхилу
мов чекала свою Жар-птицю
і минали і дні і лиця
і минали здається сили
ти не знала живеш чи сниться
і не принці на білих конях
і не паруси пурпурові
не давали приливу крові
не знімали твій тиск у скронях
так як він, й хоч не знала хто він
ти читала його як книжку
це був твій, лише твій бестселер
і ти теж грала ролі в сценах
з ним у мріях ділила ліжко
заборонена наречена
ти так легко вживалась в ролі
і зачитувалась в слова ти
і нові сторінки відкривати
дозволяли його гастролі
і подумала ти - чи варто?
замість обріїв - вид з квартири
тепер в мріях - сім,я, робота
але знов відкриваєш потай
ті сторінки що несли в вирій
щоб побачити як той хто там
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217911
дата надходження 24.10.2010
дата закладки 24.10.2010
Може осінь вже не тільки в світі?
Може вже давно вона в мені?
З тих часів, коли шляхи розбиті
Розійшлися в хмарній далині?
Може облетіла моя доля
З квітом, з листям ще давним-давно?
Тільки чуєш, я тобі ніколи
Не скажу цього усе одно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217383
дата надходження 21.10.2010
дата закладки 24.10.2010
Жіноча ніжність – жіноча слабкість…
Ховати болі, шукати сили...
Любити дурнів,здіймать їх вартість,
Не вартим пір"я давати крила...
Жіноча ніжність – жіноче щастя…
Дитячий щебет, сльоза забута,
Рум’янцю радісного багаття,
Зашиті рани, бальзам спокути…
Жіноча ніжність розтопить кригу,
Зведе в двобої,захопить з тилу,
Приручить, змінить, вкладе на спину.
Жіноча ніжність – жіноча сила…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217682
дата надходження 23.10.2010
дата закладки 24.10.2010
Я пробачу тобі. Не сьогодні, не завтра – колись...
Я влаштована так. Я образ пам`ятати не вмію.
Почуття на щоках у прозорі струмочки злились...
Не тебе я оплакую, лиш обезкрилену мрію.
Так влаштований світ – і поразки, й лаврові вінки;
Хтось приходить, а хтось головою кивне на прощання...
Час повільно гортає пожовклі життя сторінки,
Все стираючи з пам`яті, навіть шалене кохання.
І вночі ти за мене тихенько Йому помолись,
А не хочеш за мене – то просто за ніжність жіночу.
Я пробачу тобі. Не сьогодні, не завтра – колись...
Не тому, що так треба. Тому, що сама цього хочу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217598
дата надходження 22.10.2010
дата закладки 23.10.2010
Ты пойми, - никому
Я тебя не отдам -
Это пафос души моей странной?..
Все сомнения сбросив
На землю к ногам,
Будь навеки единой, желанной!
Ты пойми, - никогда
Я тебя не предам -
Это, может, звучит так красиво?..
Все, что Бог милосердно
Отвел только нам
Ручейком у подножия Ивы!
Ты пойми, - ни за что
Я Любовь не сменю
На картинки дешевого счастья...
Каждый день я готов
Видеть в нашем меню
Твоих глаз отражение страсти!
Ты пойми, - ничего
Я не в силах унять -
Это чувство у сердца навеки...
И у жизни прошу -
Дай мне силы познать
Встречных чувств полноводные реки!
Ты пойми, - ты моя!
Что еще говорить?
Красота не в словесном убранстве...
Мою женщину жизни
Хочу я любить
До седин - это цвет постоянства!
21.10.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217296
дата надходження 21.10.2010
дата закладки 23.10.2010
Не туди повороти...
Хтось проти?
Заборонені погляди потай
Мрії роблять свою роботу
І вже стукає в серце хтось...
Хто там?
Душу ранять
Слова із екранів
Де в них відповіді на питання
Це безумство чи це кохання
Чергова перемога?
Остання?
Чи свавілля
Приворот-зілля
Те, що випили ми замість виллять
А тепер на межі божевілля
Стали цілим а може...
Ціллю?
І випитуй
Ти чи не випитуй
Який келих - пустий чи надпитий?
Чи придумали може все ми то
Наче й легко, та ні...
Якби ж то...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217661
дата надходження 23.10.2010
дата закладки 23.10.2010
А парасолька плавала в калюжі
Везла за обрій нездійснені мрії
І з пасажирів мабуть хтось і мій є
І хай пливе, мені вже то байдуже...
Брешу собі, брехати хоч не вмію...
І вітер гравсь, крутив її у боки
Немов хотів до берегів вернути
Неначе знав як важко то забути
І рани в серці знав які глибокі
Він теж питав чи бути, чи не бути
В листочок жовтий посаджу надію
Наздоганяти парасольку стане
Вона ж то знає - мрія та остання
А що життя якщо немає мрії
Що за життя якщо нема кохання
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216435
дата надходження 16.10.2010
дата закладки 16.10.2010
десь за вікнам ніч стелить постіль
і хмаринки збиває в подушку
а зірки, ночі вірні подружки
у долоні їй падають поспіль
десь за вікнами грається вітер
ковдру з жовтого листя зшиває
колискову на вушко співає
щоб заснули малесенькі діти
ПРИСПІВ:
закривай уже очки Микитко
засинай вже маленька Оксаночка
сон став другом тепер до раночку
засинайте малесенькі дітки
десь за вікнами в зорянім краї
свій танок витанцьовує місяць
йому видно усе з того місця,
сон дитячий він оберігає
десь за вікнами котик сметанку
із тарілки тихенько злизує
і ніч зорі на нитку нанизує
вона також чекає світанку
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215913
дата надходження 13.10.2010
дата закладки 13.10.2010
Відкрий листа.
Рядками я в долоні
твої розсиплюсь,
наче перший сніг.
І ніби випадково
рідні скроні
торкну я знов –
на щастя чи на гріх.
Читай мене.
Неписаним каноном
одвічних,
наче доля, почуттів,
до твого серця знов
коханням-дзвоном
звертаюсь я
в простім малюнку слів.
Згадай палкий
і щирий поцілунок,
з життям з”єднай життя,
хоча б на мить!..
Налий мене і випий,
наче трунок,
і аж тоді –
у сонячну блакить
лети удалину,
за журавлями!..
Десь там, у зорях –
істина проста в
коханні двох,
що вже не стануть
нами.
Але я ще живу.
Відкрий листа...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215750
дата надходження 12.10.2010
дата закладки 13.10.2010
Я тобі розказував казку
Аж мурашки ішли по тілу
Ти спинити мене хотіла
Ти просила мене будь ласка
Та так губи твої тремтіли
Що йшли далі мої солдати
Мої пальці в твоє волосся
І твоє ледь-ледь чутне "Досить"
Їм про відступ наказ віддати
Нам на щастя не спромоглося
І дав хід я своїй артилерії
Дотик вуст, язики в полоні
Кров гаряча і вмить холоне
Б,ється струмом у всіх артеріях
І в пітьмі поле бою тоне
Далі пальці - моя піхота
Вздовж по шиї спустились ніжно
Їм відкривсь краєвид дивовижний
І вони захопилися потай
Хоч чекав їх ще шлях не ближній
Та в підмогу спустились вуста
Пальці ж в наступ пішли із тилу
І ти в пастку їх упустила
І їм дуже сподобалось там
І де тільки бралися сили
Та ти знала планую що я
Мої пальці були ж в полоні
І взяла ти в ніжні долоні
Мою саму таємну зброю
Королевою стала у лоні
І почнуться одразу у нас
Ліжково-бойові дії
Я тобою оволодію
Буду брати в полон не раз
Ти ж найкраща і що тут вдієш
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215581
дата надходження 11.10.2010
дата закладки 12.10.2010
Ось і все... Так, напевно, судилось.
В Книгу Долі помилка закралась.
Я ж для тебе на світ народилась,
Просто Небо отак насміялось.
Я ж твоя. Просто помилка друку
Не дає мені бути з тобою.
Я до тебе простягую руки.
Я люблю. Я не здамся без бою!
Я на тебе молюсь, як на Бога
І наткнутись боюсь на колючки.
Хтось подумає:"Що ж тут такого?"
Просто різні на пальцях обручки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190296
дата надходження 18.05.2010
дата закладки 10.10.2010
Не закривай дверей. Давай запросим тишу
На наш банкет зневірених сердець,
А я пізніше в зошиті запишу:
"Це був кінець. Але який кінець!.."
Не закривай очей. Вони мені світили
У мороці зневіри, мов маяк.
Ми ж так любили, Боже, так любили!
Я напишу:"А розлюбили як?"
Не забирай долонь. Бо їх тепло ласкаве
Ще гріє серце. А струна тонка
Бринить. Я п"ю твою гарячу каву,
А напишу:"Вона була гірка..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190240
дата надходження 17.05.2010
дата закладки 10.10.2010
Я не знаю чому так буває
Поміж стінами, поміж дротами
Поміж селами, поміж містами
Я на відстані все відчуваю
Відчуваю із дотиком ночі
Біля вуст своїх подих гарячий
Ти далеко та поруч неначе
Доторкнутись до тебе так хочу
Відчуваю із подихом вітру
Коли сумно тобі, коли важко
Я до тебе полину пташкою
І крилом тобі сльози всі витру
Відчуваю із сонця промінням
Твою ніжну ранкову усмішку
І до твого полину я ліжка
Буду поруч твоєю я тінню
Я не знаю чому так буває
Ти далеко... та я відчуваю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215153
дата надходження 09.10.2010
дата закладки 09.10.2010
Присела в метро рядом девушка,
Укутала в аромат.
И я поднимаю бережно
На это явленье взгляд.
А это и есть явление,
Когда попадаешь ты
Внезапно в миры весенние,
В объятия красоты.
И волнами чувств загадочных
Душа рядом с ней полна.
И в этом соседстве сказочном
Улыбкой цветет весна.
Опомнишься после: - Надо ж так?
Накрыла волной тепла,
Со мной посидела рядышком
И в чьи-то миры ушла...
Душа с удивленным трепетом
Простилась навеки с ней.
И только остался где-то тут
Ее аромата шлейф.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214180
дата надходження 03.10.2010
дата закладки 06.10.2010
Пам`ятай мене... Я неодмінно
Повернуся ароматом вишні.
Час складає іспит на відмінно,
Тільки ми студенти нікудишні...
Пам`ятай мене... Я твоє «вчора»,
Без якого «завтра» не настане.
Я твоя мелодія прозора,
Поводир серед тенет омани...
Пам`ятай мене... Я варта того,
Щоб мене довіку пам`ятати.
Можна всіх забути, крім одного –
Того, хто навчив тебе кохати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214197
дата надходження 03.10.2010
дата закладки 04.10.2010
Не пийте час великими ковтками,
Смакуйте час як дороге вино.
Жити потрібно зовсім не роками,
А долями секунди… Ось воно…
Ось та одвічна істина життя
Яку так часто забувають люди.
Хіба дарма один мудрець сказав,
Що «як напишеш, так воно і буде»…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214201
дата надходження 03.10.2010
дата закладки 03.10.2010
Все починається з краплини:
з росинки-дощ, з народження - літа.
Жіноча доля пухом тополиним
без ніжності за вітром обліта.
Даруйте жінці радість - в свята, будні.
Від неї щастя витоки бере.
І в час, коли в житті буває трудно,
без неї ви - мов крапка без тире
в сигналі "sos". І хто, як не кохана,
сестра, матуся прийдуть в поміч вам,
любов'ю щоб загоїть ваші рани,
чи вберегти від неминучих ран?
Вона для вас - у сутінках промінчик,
жаринка в серці вашім, що пече,
зоря, що із життям ввійде у Вічність,
краплина, що росою з вій стече.
Задумайтеся: хто вона - зірниця?
бальзам на душу? оберіг? мана?
маяк в житті? - Чи є якась різниця,
як серце щастям сповнює вона!
Осипте жінку квітів пелюстками,
телефонуйте, ніжні шліть листи.
Бо ця любов - щаслива ваша карма,
що все життя належить вам нести
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213670
дата надходження 30.09.2010
дата закладки 30.09.2010
Дощ холодний пронизував наскрізь
Ти замерзла і чай був безсилий
Із теплом загубився десь настрій
Подзвонила й "Зігрій"попросила
Я купив і мольберта і фарби
Й на стіні у порожній кімнаті
Малював, хоч хтось скаже не варто
Каміна із яскравим багаттям
Стелю вкрило блакитне небо
А підлогу трава і квіти
Буде літо в кімнаті для тебе
Буде все щоб тебе зігріти
В ванну солі і пінки додав
Стало наче в червоному морі
І солена і тепла вода
І таксі звук почувся на двОрі
Тобі в дверях заплющив очі
І завів до нової кімнати
Ти її роздивлялась охоче
Й не могла й не хотіла впізнати
Одяг впав на старого дивана
Ти почала мене цілувати
І я тебе відніс до ванни
І любити щоб і зігрівати
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213659
дата надходження 30.09.2010
дата закладки 30.09.2010
Вона посуне, як орда Батия,
Обманом візьме Харків і Полтаву,
Червоним змієм поповзе на Київ,
Щоб полонити молоду державу.
Супроти грізних армій Муравйова -
Студентський курінь чотами героїв
Повстав у битві в легендарних Крутах.
Безвуса юність проти монстрів вієн,
Твоя краса, Вкраїно, і надія,
Рубала свіжовиплетені пута.
І гинула в нерівному двобої,
І гімном твою славу оспівала,
Закривши шлях до Києва собою,
На гору, до Аскольда перебралась.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213453
дата надходження 29.09.2010
дата закладки 29.09.2010
Поцілуй мене наче в останнє
Одним дотиком вуст запали
Цей вогонь що зветься коханням
І до світла втечемо з імли
Легким подихом за комірець
У безодню спокуси піди
Й поцілунками навпростець
Моє тіло укриють сліди
Ех... якби так було завжди
Нездійснена мрія поета
Ешафот чи нова естафета...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213284
дата надходження 28.09.2010
дата закладки 28.09.2010
Я зізнаюся чесно - Я тебе хочу!
Вперше вдруге і втретє
ЗобразИти в портеті
Ти принцеса в кареті
О дванадцятій ночі
Я зізнаюся чесно - Я тебе хочу!
Так як мріяв давно
Відізняти в кіно
Щоб відчути знов
Твій акторський почерк
Я зізнаюся чесно - Я тебе хочу!
Викресати з каміння
Проявивши уміння
З допомогою Інь-янь
Буде камінь пророчим
Я зізнаюся чесно - Я тебе хочу!
Оспівати в віршах
Так як просить душа
Тільки дай мені шанс
Подивитися в очі
Я так ХОЧУ!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212691
дата надходження 25.09.2010
дата закладки 26.09.2010
Шоколадний шепіт вафельної ночі,
Ніжний зорів трепет і кохані очі.
Поцілунок вітру, кавові долоні,
Місячне проміння грає в підвіконні.
Шоколадний шепіт, карамельний подих,
Пелюстки троянди по ванільних сходах.
На зефірній ковдрі губ твоїх помада,
Це в солодкій пудрі гіркувата зрада.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211151
дата надходження 16.09.2010
дата закладки 24.09.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.09.2010
Як сонячно – півонії в цвіту!
В них внучка заховалася й сміється,
і сміх її лоскоче біля серця,
і п’є метелик сонце на льоту.
Сміється внучка – пуп’янок малий,
в рожеву повінь рученьки втопила.
І ангел обійняв крильми дитину,
за неї щиро Богу помоливсь.
Які духмяні пахощі в саду!
Любисток, м’ята, маки в колір сонця.
Весь світ її вміщається в долоньці.
Як до причастя – в радість юну йду.
О, як ромашково бринить бджола в росі!
Сміється внучка – ніжності пелюстка.
Той чистий сміх – в дитинство перепустка,
і день його послухати присів.
Галузочка волошкова тремка
лоскоче вітром хмелю довгі вуса.
Я чари ці порушити боюся,
і фотомить притримує рука.
Вона так швидко в часі промайне,
і лінію життя накреслить доля,
і виросте з долонечки долоня –
живих стежин позначення земне
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212131
дата надходження 22.09.2010
дата закладки 22.09.2010
Ты напрасно винишь судьбу,
Сам разбил, все, что было свято!-
Прочь из сердца тебя гребу
Нашей самой большой лопатой!!!
;-) ;-) ;-)
Те, что уходят,-счастье находят.
Что остаются - нервно смеются,
Смотрят печально в прошлые годы,-
И вспоминают тех,что уходят...
;-) ;-) ;-)
Стою одна у пожара,-
Огнем полыхает рассвет...
Когда-то, тобой дышала,-
Теперь, тебя рядом нет.
:-( :-( :-(
Не проси меня стать взрослой,
Я не маленькая, я мщу...
Ты вернулся, но слишком поздно,-
Я забыла.Я не прощу.
:-)) ;-)) :-))
Шоколадом рану залить хотел,
И смотрел в глаза...
Но я знала верность, -не твой удел,
Я была - ГРОЗА!..
;-) ;-) ;-)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212073
дата надходження 21.09.2010
дата закладки 21.09.2010
І знову тихо в сум перетечу,
Щось притаю у серці сокровенне.
А у віршах надіюсь і кричу
Про те, що я у світі не даремно.
Вже стану знов сама собі своя,
Позбудуся наївності сліпої.
А ти мене у долі відстояв!
І наше «завтра» раптом перекроїв.
Прокинусь зранку, джмеликом злечу
І причаюсь у тебе на волоссі.
У ніжність милу знов перетечу
І закохаюсь, як ніколи в осінь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211574
дата надходження 19.09.2010
дата закладки 19.09.2010
Що у нас було не має значення
Романтична зустріч чи побачення
Все немов сюжет із телебачення
Де головні герої я і ти
На березі кав,ярня, шелест хвилі
А я дивлюся в твої очі милі
Амур потрапив в серце і на виліт
Йому із цілями завжди щастить
ПРИСПІВ
А небеса над нами в синій колір
Твої зафарбувало очі Олю
І хоч з тобою ми уже не в школі
Навчи мене любити Олю, Олю
А небеса над нами в синій колір
А я не мріяв так іще ніколи
І романтична музика довколо
Для нас з тобою Оля, Оля, Оля
Що в моїй душі наразі коється
Серце рветься і не заспокоється
Така мені приємна мить з тобою ця
Та невгамовно час кудись летить
Не знав що сьоме небо попід хмарами
І навіть хмари в небі ходять парами
Я каву пив але напився чарами
Що посмішкою дарувала ти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211285
дата надходження 17.09.2010
дата закладки 17.09.2010
Твої очі на відстані погляду
У них неба блакить відбивається
У них мрії мої ховаються
У ці очі на відстані погляду
Твої губи на відстані подиху
Поцілунку з смаком малиновим
Як же сильно мене манили ви
Ніжні губи на відстані подиху
Твої руки на відстані дотику
Як же дотику того хочеться
Ніжні руки і ніжна ти уся
Як ці руки на відстані дотику
І чому так у грудях моїх пече
Ну хоч хтось, хоч хтось поясніть мені
Ти і поруч і ти на відстані
І від рук, і від губ, від моїх очей
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211133
дата надходження 16.09.2010
дата закладки 16.09.2010
Я паперовий човник на воді...
Давно на "ти" із силою тяжіння.
Тобі відкрию серце лиш тоді,
Коли ти в мене проростеш корінням.
В клітинку чи в лінійку папірець...
Яка різниця! На плаву? Чудово!
На бортику написано: "Кінець"?
Облиш, не треба - це всього лиш слово.
Хай без вітрила, навіть без стерна,
Та відчайдушну мрію не спаплюжу.
Я марю океанами без дна,
Не пропонуй мені тепер калюжу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210836
дата надходження 14.09.2010
дата закладки 14.09.2010
Не клянуся в вірності тобі
Як ніхто я знаю ціну зраді
Як ніхто я знаю слово біль
Те що нам болить для інших радість
Не кажу тобі про почуття
Навіть відстань їх не приховає
Граємо у піжмурки з життям
І відкрити очі забуваєм
Не прошу тебе разом втекти
Хоч і мрію про безлюдний острів
Знаю я і точно знаєш ти
Що таке кохання - в спину постріл
Не тобі пишу цього вірша
В ньому те на що не маю права
Тіло десь - а в цих словах душа
Все немов смачна отруйна страва
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210558
дата надходження 12.09.2010
дата закладки 12.09.2010
Дайте мне полотно, только белое!
Карандаш, чтоб заточенный тщательно!
По-апрельски рисую я спелое
Пробуждение душ замечательно
Словно в сказке, движеньем умелым,
И капелью в мажорной тональности
Расцветает этюд черно-белый
Сажным цветом на фоне банальности
Так прекрасно, безумно и пристально
Разыгрался улыбкою майскою!
Вот уже на картине неистово
Обжигаюсь углем в Лето жаркое...
Как же мне передать ту таинственность,
Что сверкает лучами над речкою?
И все чувства мои для единственной?
Я сажусь у камина, под свечкою
И рисую! Втираются пальцами
Злободневности мысли проклятые
А на плане втором по дистанции
Все надежды крестами распятые...
Наконец то, добрался до Осени,
В ней страдаю душевною спелостью, -
Словно слезы над жизненной проседью,
Заливаю картину дождливостью!
И, наверное, сноску я сделаю,
Чтобы не было там безысходности...
Не осталось разгону для белого,
Все углы запорошены сложностью!
Дайте мне полотно, только новое!
Карандаш, чтобы жизнью заточенный,
Я стихи напишу безусловные
И поставлю в конце троеточие...
19.08.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206808
дата надходження 19.08.2010
дата закладки 19.08.2010
Ти співак, якщо співаєш,
Як танцюєш - танцюрист.
Як майстерно роль зіграєш -
Безперечно, ти - артист.
А якщо співаєш, граєш,
Ще й танцюєш гарно ти,
Як талант до всього маєш -
В педагоги треба йти!
***Незабаром до школи... Усі ми звідти родом...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206274
дата надходження 16.08.2010
дата закладки 18.08.2010
Усе біжу, біжу кудись…Куди?
Весна міняє знову декорації.
Незчулася, біліють вже сади,
Лиш серце тужить, наче в еміграції.
Усе біжу у світ, де всі чужі.
Де найдорожчих, все-таки, зрікаються.
Стоять тополі - буднів сторожі.
Стоять в задумі, на вітрах хитаються.
Вони все знають: як хміліє ніч
Впиваючись весною, задурманена.
Життя минає, та не втому річ.
Душа натхненна, наче списом ранена.
Усе біжу, біжу кудись. Куди?
Бронею серце обросло… накрилося.
Незчулася, біліють вже сади.
Незчулася… любити розучилася.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186275
дата надходження 26.04.2010
дата закладки 14.08.2010
Я б став перед тобою на коліна
І хай екран і відстань поміж нами
Живем в он-лайні під чиїмось іменами
Але бажання це мого не змінить...
Я б на руках тебе носив, й щоночі
Тобі співав казкові колисанки
І каву в ліжко готував щоранку
Але від того я не меньше хочу...
Я б з пелюсток стелив для тебе ліжко
Щоранку умивав тебе росою
Лише твоєю милувавсь красою
І на край світу за тобою пішки
Я знаю - ти не скажеш слово «Ні»
Бо навзаєм не виставлю ціну
Сказать лиш варто відповідь одну
Чи ти не проти бути музою мені?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205759
дата надходження 13.08.2010
дата закладки 13.08.2010
Ниточки снов сплетаются,
День улетает прочь.
Мне до безумья нравится,
Как нас ласкает ночь.
Томной ночной прохладою,
Россыпью тихих звезд.
Там, где кометы падают,
Пряча в туманность хвост.
Шепот листвы размеренный,
Где-то поет сверчок.
С писком комар уверенно
Целит в мое плечо.
С неба ехидно щурится
Желтой косой луна.
Чьи-то шаги по улице.
Свет твоего окна.
Ниточки снов сплетаются,
День улетает прочь.
Мне до безумья нравится,
Как нас ласкает ночь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205633
дата надходження 12.08.2010
дата закладки 13.08.2010
Если ангел и демон встречаются
Интересный коктейль получается
Молоко мешается в кровь
И сливаются счастье и боль
Если ангел и демон встречаются
Это ворон с голубкой венчаются
И идут обратно часы
Воздух взвешивают весы
Если ангел и демон встречаются
Тогда горы от ветра качаются
Под землёй загорается свет
Над землёй больше света нет
Если ангел и демон встречаются
Воздух в лёгких моих кончается
И темнеет в моих глазах
Станет сладкой моя слеза
Если ангел и демон встречается
Возникает повод отчаяться
Поменять в себе правду и ложь
И вернуть то чего не вернёш
Если ангел и демон встречается
Можно то, что всегда запрещается
И вернуться живым с поля боя
Умереть занимаясь любовью
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205624
дата надходження 12.08.2010
дата закладки 13.08.2010
закохався в останній раз
і що з того що невзаємно
суп із ревнощів, борщ з образ
і компоти із снів приємних
закохався немов малий
і що з того що зовсім різні
чай з "байдуже" мені налий
обпечуся поки не пізно
закохався та і забув
на любов ту не маю права
на десерет у мене табу
хліб з водичкою - моя страва
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202639
дата надходження 25.07.2010
дата закладки 01.08.2010
В твоїм волоссі вітер заблукав
Кружляв і піднімав його у боки
Губився в кольорі його глубокім
Не спав вночі, бо свій утратив спокій
І насолоджувався, вихід не шукав
В твоїх вустах розтанула весна
Так доторкнутися до них хотілось
І посмішка мов перше сонце гріла
Вона і ніжна й до нестями мила
Таких як ти нема, така одна
В твоїх очах і місяць потонув
І навіть зорі поруч з ними мліють
Поглянеш... то не погляд, просто мрія
Ти на яву? Невже такі як ти є?
Чи це лиш сон і я за мить проснусь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201327
дата надходження 16.07.2010
дата закладки 19.07.2010
Я сумую за нею, вона мені сонце і світло,
Я у відчаї, в дикій зажурі цю тугу римую…
Вже і літо на фоні як вицвілі барви поблідло,
Тільки я все сумую, сумую, сумую, сумую…
Мені Бог не порадник, і навіть ця Піррова слава
(Як печалюсь, скучаю, журюсь, побиваюся, тужу)
Ні для чого, коли в її очі не світить заграва,
Ні для чого, коли я не бачу п’янку свою ружу, –
Бо сумую. О як би цей біль по житті обіграти!
Я гадав що літав, а насправді запродався граням,
Я гадав, що кохання свобода; отримав же грати..,
Ну коли вже воно перестане вбивати мовчанням…
01.07.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198947
дата надходження 02.07.2010
дата закладки 09.07.2010
Одна секунда до разлуки
И я услышу слово "Нет".
Мы к чувству стали близоруки
Хотя прожили сколько лет...
Сейчас мы просто разойдёмся
Пойду на север,ты на юг
Струной печальной оборвёмся
Со звуком сор последних вьюг.
Пройдут года и ты забудешь,
Всё то,что буду помнить я!
Писать стихи о нас не будешь
На снимки прошлого смотря.
Всего секунда нам осталась
Я знаю,что тебе сказать!
"Люблю",как стаей птиц сорвалось.
Слова все в стаю смог собрать.
Но взгляд прошел по птицам дробью -
Свинец дуплетом полетел,
Наполнив сердце черной скорбью
Я сам полёта захотел...
Секунда,много или мало?
Её достаточно вполне!
Одним даёт она начало,
Другим конец на высоте...
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11007033822
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199061
дата надходження 03.07.2010
дата закладки 09.07.2010
Старий альбом мені попався в руки:
Поблідли фото, зжовкли сторінки.
Здається, ніби з довгої розлуки
До мене знов прийшли мої батьки.
Веселі очі і щасливі лиця...
Ось я, маленький, в мами на руках.
І знову захотілось притулиться
І посмішку побачить на устах.
А тут - ялинка. Новорічне свято
І хлопчик-зайчик віршики чита...
А далі ще такий чубатий тато
Мою сестричку ніжно пригорта...
А з цих світлин так музика і ллється -
Я в школу йду з букетом в перший клас...
А тут Амур моє "поцілив" серце -
Я закохався, мабуть, перший раз...
Гортаю за сторінкою сторінку
І дихання частішає чомусь.
Змахну з очей непрохану сльозинку
І знов в далекі роки повернусь.
Тут дідусі з бабусями молодші,
Ніж я тепер. Невже це все було?
Як навесні зникає слід пороші,
Пропало все, наза́вжди перейшло,
І я в руках старий альбом тримаю...
На скронях - срібло: роки швидко йдуть.
Як шкода, що чарівних сил не маю,
Щоб хоч на мить минуле повернуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197050
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 25.06.2010
До вуха твою руку я, неначе дивну ракушку
Би притулив, заглянувши в обличчя те кохане;
А я б отак пів вічності на твою ясну усмішку
Дивився і не думав би, що завтра не настане.
Давай почну, а ти уже закінчиш все це речення,
А то без тебе втрачу я одвічну насолоду…
А я б отак пів вічності вдихав би це приречення,
Смакуючи на відстані секунди твою вроду.
І хай у цьому маренні нам недостатньо користі,
Хіба ж багато треба тут для радості людини?..
А я б отак пів вічності з тобою грався в повісті,
При цьому розуміючи, що в мене – пів хвилини…
24.06.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197646
дата надходження 24.06.2010
дата закладки 25.06.2010
Скороспіла любов – мимолітна,
І промчить, наче автомобіль;
У коханні і старість привітна,
А в ненависті – й молодість біль…
Усміхається той наостанок,
Хто самого себе переміг;
Ти мені обіцяла світанок,
А я ніч пережити не зміг…
22.06.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197198
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 22.06.2010
Тепла ванна, ніжна пінка
Мої губи, твоя спинка
Не цілунок, просто дотик
І тобі неначе котик
Мур на вушко ще скажу я
Плечики помасажую
Повернешся ти обличчям
Пригорнешся трошки ближче
Я ж в обіймах потонУ
(Знаю хитрість я одну)
Може хочеш, може ні
Штучне дихання мені
Матимеш тоді робити...
(Чим не привід похитрити?)
Щойно повернеш життя (цей рядок був пропущений :) )
Буде боргу вороття
Й знати читачу не треба
Як порадую я тебе
Я б одне хотів ще дуже
Змити пінку всю під душем
Й віднести тебе до ліжка
Знов в борги залізти трішки
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197160
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 22.06.2010
Я можу випити без цукру чаю
І каву не завжди я п,ю з вершками
І хліба можу не торкатися руками
Лише тебе мені не вистачає…
Без звуку телевізор я вмикаю
В мікрохвильовці я не грію суп
І в ліфт не сяду, все в руках несу
Лише тебе мені не вистачає…
Я у життя хвилин не позичаю
Годинник на руці своїй не ношу
Без сну і три доби пробути можу
Лише тебе мені не вистачає…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194086
дата надходження 06.06.2010
дата закладки 19.06.2010
Віриш? Я можу читати твої думкИ
Очі у очі, і ти наче книга відкрита
Каже «люблю» кожен дотик твоєї руки
І подих єдиний може мене зігріти
Знаєш? Як важко буває мені коли
Бачу, що смуток серце твоє огортає
«Можна мені половинку того, що болить?»
Я підійду і тихенько тебе запитаю
Бачиш? Допомогло! І ти посміхнулась
Знаю що ще тобі у біді допоможе
Дай мені щастя і радість ті, що минули
Я їх віддам і на ніжність з теплом помножу
Хочеш? Зігрію тебе усім своїм тілом
Може у ванну із пелюстками троянд?
Тільки скажи, і тобі усе те, що хотіла
Лише одній на землі подарую я...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188412
дата надходження 08.05.2010
дата закладки 19.06.2010
Посмотри, я ведь рядом,
Почувствуй!
Как дыханием сердца дрожу
И так нежно, немножечко грустно,
Но, в глаза твои смело гляжу!
На закате пронзительно-алом,
Под звездой нашей страсти в ночи,
Звуком строчек своих небывало,
Светом пламени яркой свечи,
Отражением взгляда бездонным,
Неизведанной тайною глаз,
Твоим телом, почти обнаженным
Красотою немыслимых фраз!
Посмотри, я ведь рядом,
Дотронься!
Между строчек наивных стою,
Я не бог и не ангел-пропойца,
Но, срифмован тобой и пою!
На рассвете безумно, влюбленно,
С первым солнца лучом на росе,
Песней слов своих завороженно,
Как прибоем морским на косе,
Легкой дымкой, парящей над лесом,
Ароматом любимых духов,
Твоим чувством блаженно-чудесным,
Звездопадом сердечных стихов!
Посмотри, я ведь рядом,
Ты знаешь!
Я готов на прижизненный рай,
Ты, конечно же, тоже мечтаешь,
Так прочти эти строки, познай!
Отрешенность души среди белых,
Расцветающих лаской полей,
Рифму слов, безусловностью смелых
И безгрешностью малых детей,
Устремленность ответного чувства
До последнего вздоха любить,
Разделяя и в радость и в грусти,
Эту жизнь, не жалея прожить!
17.06.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196171
дата надходження 17.06.2010
дата закладки 18.06.2010
Тихо плачуть помідори
«Ой у нас сьогодні горе
Нам старий сказав Томат
Що підемо на салат»
Підхопили огірочки
«Нас поріжуть на шматочки»
Сонях плакати не вміє
Навчимо – буде олія
А про кого ми забули?
Не салат то без цибулі
Хтось підказує на вушко
«Покриши туди петрушку»
Перець дав таку пораду
І його туди ж за зраду
Трохи солі додамо
І вірша цього з’їмо!
рекомендую на десерт:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195820
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195818
дата надходження 15.06.2010
дата закладки 15.06.2010
За сонячним годинником живу
І не тому, що іншого не маю.
Я сонечком своїм тебе зову,
Тож по тобі і час я свій звіряю.
Я разом з сонцем на зорі встаю
І день новий з тобою зустрічаю.
В оселю кличу сонечко свою -
Тебе до свого серця пригортаю.
Десь промінець проб\'ється серед хмар -
Це погляд твій до мене долітає.
Ловлю його, як найцінніший дар,
Бо іншого не хочу і не маю!
Лице до неба я опівдні піднесу -
Твоє тепло я з вдячністю приймаю.
Твій образ незабутній і красу
Я діамантом в серці зберігаю.
Вечірнє сонечко сховається між гір -
Тобі \"добраніч\", люба, побажаю.
Повік тебе кохатиму, повір,
Тож по тобі своє життя звіряю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194976
дата надходження 10.06.2010
дата закладки 15.06.2010
Здавалось, розмові ніколи не буде кінця.
Вже стомлене сонце повільно за обрій скотилось,
І небо вечірнє намистом розкішним покрилось,
І сон вже колише натруджені руки вітця.
Та з мамою я примостився на кухні тісній
І думка в дитинство далеке моя полетіла,
І вервицю спогадів раптом в душі пробудила,
Що міцно, здавалось, заховані спали у ній.
Там роки над нами, як вершники браві, несли́сь
І стін кам'яниці немов би зненацька не стало,
А мамине слово, що душу завжди зігрівало,
Цілющим нектаром лилось, як бувало колись.
Я ждав цього часу, я бурям назустріч ішов
І віру проніс, як в долонях свічу мерехтливу.
Я знав - ця розмова для мене, як сповідь, важлива,
В ній спокій сподіваний врешті для серця знайшов.
Далеко за північ... А голос і далі бринить.
Як в добрі часи, наша кухня нас знову пригріла.
Все так, як колись, тільки мама чомусь посивіла...
Все так, як колись, лише серце чому так щемить?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194012
дата надходження 06.06.2010
дата закладки 06.06.2010
...А місяць сьогодні - мов скибка цитрини
у склянці міцного пахучого чаю...
Годинник настінний рахує хвилини.
Несправжня зозулька щораз виглядає.
Несправжньою піснею справжні години
Так справно відлічить… і хто його знає,
Де справжнє в цім світі, а де – лиш картини,
Де зрада сміється, де вірність ридає?
І хто може знати, в чім щастя людини,
Чи в бурю їй добре, чи в шалі розмаю;
Чи світ споглядати крізь товщу вітрини,
Чи в небо в пташиній піднятися зграї?
Хтось їжу шукає, хтось чорні перлини –
Де правда і де справедливість блукає?
Коли вже і місяць, мов скибка цитрини
Втопився у склянці пахучого чаю...
05.06.10
У співавторстві з Ніною Яворською.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193968
дата надходження 05.06.2010
дата закладки 06.06.2010
Паук сидит на паутине
И муху ждёт уже давно.
Но мухи нет в огромном мире,
Хотя вокруг одно дерьмо.
Мечты о той, что пожирнее
Тревожат ночью паука:
Покушать хочется сытнее,
Улов чтоб был наверняка!
Всю жизнь ловушки расставляет.
Кому летать, кому плести!
Всевышний сам распределяет
Кому, каким путём идти!
В природе лишних не бывает!
Мы сами лишних создаём!
Того, кто волю не теряет -
Изгоем общества зовём.
Пускай сидит на паутине,
Но только ловит жирных мух:
Дела которых в этом мире
Детишек гробят и старух.
P.S. Паук - вор.
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11006023322
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193222
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 06.06.2010
Де тi роки спливли, за якою такою водою?
Звiдки зморшки взялись i на скронях звiдкiль сивина?
Все частiше тепер бачу маму свою молодою,
Все частiше приходить до мене вона в моїх снах.
Як росли ми малi у гнiздечку затишному в мирi -
Зiгрiвала ти нас пiд своїм материнським крилом.
Та настав такий день - розлетiлись журавлики в вирiй,
Щоб лиш зрiдка зiйтись за батькiвським святковим столом.
Лиш повiки зiмкну - бачу очi твої, моя мамо,
Помiж звукiв мiльйон знову голос я твiй впiзнаю.
Ось вже й внуки зросли, а ти далi пiклуєшся нами,
Через вiдстань i час я завжди чую мову твою:
- Напиши менi лист, поки є ще кому написати,
Поки мама жива i чекає на вiстку твою,
Бо хотiла б i я своїй мамi хоч слово сказати,
Та нiколи листом вже не втiшу я маму свою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188557
дата надходження 09.05.2010
дата закладки 19.05.2010
А я скажу кого мы любим -
Да тех, кто нас умеет ждать!
Спустя года мы всех забудем,
Но их, мы будем вспоминать.
Ещё таких, кто нас встречает!
Любых:здоровых и больных...
Кто нас речами воскрешает:
Лаская трезвых и хмельных.
Кто веру в нас не убивает
И нам прощает за грехи,
Кто нас изменой не пинает.
Не режет бранью на куски.
Ещё мы любим тех - кто с нами,
Идёт куда бы мы не шли!
И тех к кому мы шли с венками
И слов прощальных не нашли...
За тех, кто дарит нам ребёнка -
Готовы жизнь свою отдать!
Сгорает жизнь как киноплёнка
В какой нас любит только мать!!!
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11006023927
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190290
дата надходження 18.05.2010
дата закладки 19.05.2010
Что б жизнь прожить, не обращаясь к докторам -
Займитесь Вы любовью по утрам !
Да и в обед - Вам тоже б не мешало
Нырнуть разок, другой под одеяло...
А перед сном - то Бог велел
Совокупляться тем , кто смел !!!
Ваше здоровье сберегут
Постель, любовь и сексотруд !!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166784
дата надходження 18.01.2010
дата закладки 11.05.2010
Де ти, мамо моя?! Я не плачу.
Я в сiм'ї тепер старший мужчина!
Тiльки часто ввi снi тебе бачу:
Ти чужого колишеш хлопчину.
Ти долоню кладеш свою нiжну
На голiвку його кучеряву, -
А я кру́чусь в холодному лiжку -
Так давно ти його застеляла.
Йому на нiч ти казку читаєш -
Тiльки мова чужа й незнайома.
Крадькома ти сльозинку втираєш...
Просинаюсь - нема тебе вдома!
Знаю я - ти в країнi далекiй,
Десь там грошi для нас заробляєш.
Пояснили, я вже не маленький,
Що нiчого без них не придбаєш.
От i мусимо з бабцею жити,
Виглядати за обрiй щоднини.
Бабцю за́вжди я буду любити,
Але маму вона не замiнить.
...Годував цiле лiто курчата,
Щоб скорiше вони виростали,
Щоб, коли ти повернешся з татом,
Ми свiженький бульйон зготували.
А на осiнь пiшов я до школи -
Буду вчитись читати й писати.
...Цього дня вже не буде нiколи,
Вслiд не будеш рукою махати!
Повертайся, матусю кохана,
Я тобi буду все помагати.
Зранку їстиму кашу вiвсяну,
Буду лiжко своє застеляти.
Я вiддам свiй улюблений м'ячик,
Я вiддам ту машинку з мотором -
Тiльки б ти мiй подмухала пальчик,
Що так сильно болiв менi вчора.
Я не буду цукерок просити
I заба́вок нових, як бувало,
I в штанцях ще походжу зашитих -
Тiльки ти приїжджай, моя мамо!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187281
дата надходження 02.05.2010
дата закладки 08.05.2010
«Мої думки – мов рання пташка…»
В унісон до:
Olechka :: Найкращий сон
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177813
Чарівний сон мені наснився, -
Ромашками у білий цвіт
Я щиро й ніжно закохався
Й поринув пташкою в політ
Понад полями, що світанком
У срібних росах, мов кришталь,
Де білим і легким серпанком
Вкриває цвіт зелену даль
А там, з гори натхнення, бистрий
В стремлінні звуки донести
Тече струмок, водою чистий...
Я хочу далі з ним плисти
У краплі вічного бажання,
Через каміння і пісок,
Донести щоб своє кохання
У білий цвіт моїх квіток
А небо зверху синє-синє,
Аж притискає до землі,
Я у ромашках білих лину
І так приємно там мені,
Бо я - частинка того світу,
Краплинка сили почуття,
Коханням вічності зігріта,
Біленька квіточка життя
У спів струмка такий невпинний,
За обрій, де бринить роса
Й відлуння неба, мов чарівна
Усіх думок моїх краса, -
Той сон - найкращий мій здобуток!
У цвіт ромашкових полів
Під ранок, загасити смуток,
Лечу я пташкою без слів...
17.03.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178069
дата надходження 17.03.2010
дата закладки 17.03.2010
Окно всегда держал открытым
И ждать любовь не уставал
Хотя весь мир,казался битым
Надежде,руки целовал
И вот,увидел в небе птицу,
Какую грели облака
Позвал к себе держа водицу
Крича:"Люблю",-издалека
Меня услышав,повернула
Спустилась ангелом ко мне,
Головкой нежною прильнула,
К любви чарующей воде
Себя отдал я ей - до грамма
И бросил мир к ее ногам
Любви открылась панорама,
Вода вернулась к берегам...
Свое перо мне подарила,
Сказав:"Любимый мой,пиши".
И я быстрее взял чернила
И вылил чувства отдуши
Теперь - окно мое закрыто
и дом я свой заколотил
Нам небо синее открыто,
Полет наш,Бог блогословил!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177378
дата надходження 14.03.2010
дата закладки 17.03.2010
Вже звикла до самотності мабуть
Коли не треба вірити й вершити,
В словах шукати невловиму суть,
На зустріч вітру без вагань спішити.
Вже звикла без феєрій і вогнів,
Без поглядів в яких втопилось небо.
Так добре без поразок і боргів,
Коли розбите клеїти не треба.
Мені так раптом солодко одній,
Забула слово, що вбиває - «мушу».
Купаюсь в тиші, в променях надій
Дитячим сміхом розбавляю душу.
Я вже втомилась жити без прикрас.
Тепло й любов тулити до каміння.
Між пальцями піском втікає час,
І знов мовчить зацьковане сумління.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108164
дата надходження 18.12.2008
дата закладки 25.02.2010
Любовь слепа. И всё прощает.
И вправе ль кто ее винить?
Так, скажет кто-то, не бывает!
Им, знать, не выпало любить...
использована фотография этой девушки
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=5868
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146207
дата надходження 20.09.2009
дата закладки 25.02.2010