Надовго слово западає в пам"яті.
Ніколи не скупись на доброту!
Різке і грубе слово може ранити.
Цю істину запам"ятай просту.
А ніжне - обігріє теплотою.
Я думаю: не важко це зробить.
Глядіть! Не поскупіться добротою,
Для тих, кому ще є це говорить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172210
дата надходження 16.02.2010
дата закладки 07.03.2010
С праздником , наши любимые ! И примите этот очень маааааленький и смешно-серъёзный стих !!!!
Как много сказано и спето,
Полотен сколько знает мир,
В которых женщина воспета -
От Бога данный эликсир !
От всех невзгод и душ падений,
Катализатор всех побед,
К вершинам славы всех стремлений
И клятв пожизненных обет !
Её секрет - нам неизвестен,
Но стоит лишь взглянуть в глаза -
И мы готовы клясться честью,
Что полюбили навсегда !
Но только есть загвоздка в малом -
Любить всех сразу - недосуг...
Будь хоть любви ты генералом
Иль просто чей нибудь супруг !
И потому мы выбираем
Одну единственную ТУ,
Что жизнь всю с ней мы проживаем,
Вручив ей сердце и судьбу !!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176009
дата надходження 07.03.2010
дата закладки 07.03.2010
Минають дні, немов би відлітають птахи,
І час сплива в пісочному годиннику буття,
Прийшов цей час – рожеві мрії всі зазнали краху
Й відкрилася жорстока правда вся життя.
Немов би очі були заслані туманом,
Немов жила в уявному рожевім сні…
Та пелена спадає невблаганно
Й рожеві окуляри не пасують вже мені.
Немов хтось кинув у дитину камінь
І з рученят упало волохате ведмежа.
І крає душу гострий ніж обманів,
Бо вже не знаєш, де із правдою межа.
Немов би декорації зірвалися у прірву –
Всі посмішки, обійми, розуміння й співчуття.
Лишилась лиш самотність – завжди тобі вірна,
Та й та забилася в куточок, мов безпомічне дитя.
Немає більше вірних старих друзів –
Це була фальш, дешеві фанти в блискітках
Ну що ж – ти, певно, получила по заслузі –
Нема чого купати свої мрії у квітках.
Нехай і так, нехай навколо все є сірим,
Нехай лякається дитина темноти,
Та будеш жити у гармонії й з цим світом,
Потрібно лише фарби кольорові віднайти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175996
дата надходження 07.03.2010
дата закладки 07.03.2010
Я хочу коханою бути.
Я хочу кохати сама.
Тих днів я не можу забути.
Не вірю, що тебе нема.
- Нема і ніколи не буде.
Сміється холодний граніт.
-Назавжди про хлопця забудеш.
Таким був його заповіт.
Мов птахи, роки пролетіли.
Весну зустрічаю я знов.
Забути ж його не посміла:
То юності перша любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175963
дата надходження 07.03.2010
дата закладки 07.03.2010
ВОНА- це спогади та мрії,
вона розбиті вщент надії,
вона любов велика й сила,
природа її не обділила.
Проте тяжка у неї доля,
Хоча найбільша в світі воля,
Божеволіє, чарує,
Сама свій шлях вона будує.
Будує, бо набридли сльози,
не відчуває вже загрози,
і йде вперед на зустріч сонцю,
яке вже світить у віконце.
А сонце в небі вже високо,
Уже на так їй одиноко,
І серце колить усе менше,
Радіти знову прагне вперше.
Немає в пам"яті тих днів,
Коли у серці грім гримів,
І ти вже врешті зрозуміла,
Що жити правильно не вміла!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175965
дата надходження 07.03.2010
дата закладки 07.03.2010
У переддень чудових свят
Звучать вітання від хлоп’ят,
Що кажуть безліч щирих слів.
Жінкам луна пташиний спів,
Струмків весняний передзвін.
Прийміть низький від нас уклін.
Чолом дістанемо землі,
Зігнуть коліно й королі.
Пробачте смуток і гріхи.
Летять із вирію птахи,
На крилах радості шпаки
Несуть з вітаннями рядки.
Коханим пишемо вірші′.
За нас, нехай, їх від душі
Обійме ніжно вітерець,
Погладить сонця промінець,
Троянд рожеві пелюстки′
Цілують руки залюбки.
Сердець даруємо тепло,
Хоч снігом землю й замело′.
Підсніжник посмішку свою
Віддасть крізь ковдру снігову.
Багатства світу їм до ніг,
Поклав б всі, коли б я міг.
Жінки чарівні, Ви ж для нас,
Дорожче золота й прикрас.
Хай восьме березня для Вас
На тиждень буде хоч би раз!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175791
дата надходження 06.03.2010
дата закладки 06.03.2010
Я ґартувався рік за роком,
Нормально працював і жив,
Доп́оки нагло, ненароком
Радикуліт мене звалив.
Либонь, проблема не найтяжча
На тлі аптекарських звитяг.
Сучасні ліки і пропащих
За день рятують доходяг.
В ефір старанно телеящик
І "побрехунчик" в унісон
Диктують мантру для болящих:
Диклофенак... Апізортрон...
І я, цінуючи турботу,
Зрадів, що все в аптеці є.
Планую вранці на роботу,
А ніч - на зцілення моє.
Зазнав до ранку болю море:
І так прострілює , і сяк.
Дружину кличу: "Люба, горе!
Прийшов мені диклофенак!"
Отак, проживши тиждень грізний,
Здорове згадував життя.
Вночі, бувало, спав у кріслі;
Не міг помитись до пуття.
Чудес приречений чекати,
Втирав у поперек крема.
Та попри всі мої витрати
Чомусь полегшення нема.
Отож, нехай вас не турбують
Рекламних роликів дива.
За день нікого не лікують
Найліпші ліки, чи трава.
А там, де ми шукаєм поміч,
Момоні зведено вівтар.
Найтяжчий стан - найлегша здобич
І чийсь стабільний гонорар.
25 січня 2008 року
Найкраща рецензія - порада, заснована на власному
досвіді: як назавжди позбутись радикуліту?
Вірш опубліковано:
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №18, Хабаровськ, 2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56351
дата надходження 27.01.2008
дата закладки 06.03.2010
Закохалась до нестями,
Пішла до відьмачки :
"Не кохання поміж нами,
А тільки балАчки".
Подивилася відьмачка:
"Що ж бо, гроші маєш ?"
Кажу:"Є, ось ціла пачка,
Коли починаєш ?"
Вийшла відьма у комору,
Щось поворожила.
Потім щось казала вгору
Довго,...не спішила.
Принесла якісь напої:
"Ось, тримай і слухай.
Розведеш оце водою,
Тільки но не нюхай!
Постоїть нехай всю нічку,
Потім роздягнешся..,
Зав"яжи на шиї стрічку,
Зіллячка нап"єшся.
А оце тобі мастило,
Шкіру ним намажеш...
Будеш птаха білокрила -
Враз з коханим ляжеш.
А оце тобі коріння,
В коси напихаєш...
Постоїш отак з годину -
Побачиш, що маєш.
Сам до тебе прибіжить
Твій коханий, милий,
Бо без тебе весь цей світ
Стане чорно-сірий."
Все зробила, як казала
Старенька відьмачка -
Нипилася, намастилась...
Та й напала срачка!
Шкіра вОгнем загорілась,
Як роги коріння...
Чом в вікно не подивилась ?
Сонячне проміння.
А тим часом, мій бажаний
В гості собирався:
"Ой, зайду, колись був званий -
Ніяк не рішався."
Та й зайшов:" Оце "красуня" !!!
Скаче по підлозі.
Думав гарна, як косуля,
Ні - чорт на порозі."
Сижу, сльози проливаю...
Чортова відьмачка !
І кохання я не маю,
Й не проходе срачка.
© Copyright: Ольга 3, 2009
Свидетельство о публикации №1907156639
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135628
дата надходження 30.06.2009
дата закладки 06.03.2010
Ти від мене зараз так далеко:
Море, кілометри і роки...
У той край долинуть лиш лелеки.
Голос чути хочу...говори.
Я здолаю відстань, що до неба.
щоб з тобою жити на землі.
Іншого бажати і не треба...
Тільки не мовчи, а говори...
Хочу я тебе щодня стрічати.
Хай життя проходить без жури.
І про це на світ весь прокричати...
Чуєш?.. не мовчи, а говори.
Не журися, соколе мій ясний,
Бережи у серці ти Любов.
Віриш, що настане день прекрасний
І два серця будуть поряд знов?!
Знай! Іще не втрачена н-а-д-і-я.
Хай розквітне усміх на вустах!
І полине пташкою ця мрія,
І впаде до тебе у ногах.
Ти її піднімеш, наче квітку.
Оживе вона в твоїх руках.
І відчуєш ти тепло, як влітку,
Проліском розквітне у серцях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162534
дата надходження 23.12.2009
дата закладки 06.03.2010
З якої Ти казки неждано прийшов?
З картини? Чи з пісні якої?
Навіщо в дарунок незнану любов
Приніс у чарівному слові?
Навіщо Ти стрівся мені на шляху
Як злива в посушливу днину,
Як зірка у ніч безнадійно глуху,
Як віра в красу лебедина?
Чи просто на світі бувають дива,
Які проростають із серця?
У нашому диві надія жила....
Тому і зустрілись. Здається...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166244
дата надходження 15.01.2010
дата закладки 06.03.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.03.2010
Я забуду тебе, коли місяць злетить із орбіти,
чи коли фаворит добровільно зійде із дистанції,
коли янголів сім перестануть у сурми сурмити,
коли скарги на Бога прийматимуть в кожній інстанції...
І коли в Малібу спорудять гірськолижні курорти,
а зимовий мусон принесе тобі краплі солоності,
коли жоден єврей не згадає про свято суботи -
я забуду тебе, розчинившись в земній невагомості...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166764
дата надходження 18.01.2010
дата закладки 06.03.2010
Тема: Покинута хата.
-----------------------
Іще одна самотня хата
Тихенько віку дожива.
Та на гостей, жаль, небагата.
І тільки пам"ять ледь жива.
Хитає вітер старі ставні.
І сум за душу обійма.
Нема господарів вже давніх,
Але не зовсім ще сама...
Стара, потрухла уже стріха,
Та береже іще гніздо.
Сіренька ластівка - це втіха,
Яка дарує їй тепло.
І звеселяють ластів"ята,
Людьми покинуте житло.
А он де груша ще крислата.
Іще не всохла... повезло.
Хитає ніжними гілками,
Рожевим цвітом двір встеля.
Гіркими журиться думками:
Давно вона вже нічия.
Для кого ж пахне той бузок,
Що так розрісся біля хати?..
Поїдьте, гляньте хоч разок...
Зірвіть на пам"ять пучок м"яти..
А сонце сходить і заходить.
І день зміняє знову ніч...
Ну що ж... ніхто так й не приходить..
Але уже не в тому річ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166888
дата надходження 18.01.2010
дата закладки 06.03.2010
Ти дощ тимчасовий,
Чи сніг по весні..?
Та жду тебе знову
І бачу ві сні.
Себе я питаю-
Де ж гордість моя ?
Та відповідаю -
В коханні чортма...
Дивлюсь у віконце -
Там небо сумне...
Де ж ти, моє сонце ?
Згадай-но мене...
Свій сумнів відкину
І гордість - пусте.
Зароджена мрія
Нехай проросте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167535
дата надходження 22.01.2010
дата закладки 06.03.2010
А знаєш, шукати марно
любов у вчорашних мріях.
Ти був до нудоти гарним,
а я - мов стара повія.
Ти знав як потрібно жити,
я ж вічно боялась смерті.
Ти дам підкоряв на Криті,
я сльози ковтала в Перті.
Тобі всього світу мало,
мені ж забагато волі...
А знаєш, я завжди знала:
ти - вибрик моєї долі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168150
дата надходження 25.01.2010
дата закладки 06.03.2010
Вечір
Пара
Вино
Свіча
Очі
Погляд
Подих
Вуста
Дотик
Ніжність
Блаженство
Рай
Нічка
Зорі
Весна
Розмай
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168523
дата надходження 27.01.2010
дата закладки 06.03.2010
А знаєш, та ж суть не в тому,
кому хто набриднув швидше.
То просто безглузда втома,
як чорний вітрисько, свище.
Я просто забула вдома
безмежного щастя маску.
А чорна підступна втома
за нас дописала казку.
Ти просто прийшов невчасно,
як "Боїнг", що збився з курсу.
Тому не шукай в пластмасі
ледь чутне тремтіння пульсу.
А знаєш, твоя заслуга
не в тому, що ти безгрішний.
В житті, як на злітній смузі,
не місце снігам торішнім...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170448
дата надходження 07.02.2010
дата закладки 06.03.2010
Стукає серденько,
Інколи схвильовано
Від горя,
Радісно і натхненно
Від щастя,
То журливо
Від самотності,
То омріяно
Від закоханності,
То шалено і пристрасно
Від любові,
Іноді обурливо
Від несправеливості,
То стурбовано
Від брехні,
А то і врівноважено
Коли все спокійно,
Буває, що тихо
І безтурботливо,
А то і просто
Принишкло-сонливо.
*******
Скільки б не билося серденько
Та прийде час і зупиниться воно,
І полетить наша душа на небо,
До Бога їй дорога, все одно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171230
дата надходження 11.02.2010
дата закладки 06.03.2010
…чи знаєш ти, як сильно в душу б'є безжальний дощ… (Вакарчук)
моя душа, немов жива мішень,
в яку холодний дощ жбурляє краплі,
шукаю парасолі день у день
і вірю, що до схованки потраплю.
будую з днів, мов з цегли, мур міцний,
беру замість цементу силу волі.
та досвід маю дуже я сумний:
руйнує вщент твій погляд стіни мої.
і знов серед руїн на самоті –
не знаю де шукати порятунку!
сон бачу дивний, мов з картин Далі,
химерний хтось сховався за лаштунки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171575
дата надходження 13.02.2010
дата закладки 06.03.2010
Ти впізнаєш мене серед сотень стандартних облич,
і почуєш мій сміх у дзюрчанні весняних струмочків.
Ти всі біди свої у далекому "вчора" залиш,
розфарбуй свої сни у червоні і жовті пасочки.
Ти відчуєш мій гнів у бурхливому шумі грози,
поцілунки мої обпечуть твої білі долоні.
Ти похмурі думки у кишенях штанів не носи,
а продай їх мені за чотири із лишком мільйони.
Ти вгадаєш момент, коли зіркою в небі зійду,
коли сонцем твоїм стану я ще на тисячу років.
Ти не думай про те, чи опинимось в райськім саду,
а живи і кохай, поки твій берегтиму я спокій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171641
дата надходження 13.02.2010
дата закладки 06.03.2010
Десятий день у пошуках межі,
гріхам шукаю іншого притулку.
Яскраві фарби,небо й вітражі
підсолодили днів моїх пігулку.
Кепкує небо з вічності й пісень,
а вітер заглядає у кишені.
В чужі дороги вірить новий день,
тримаючи зірок великі жмені.
У ніч прямує місяць,як колись
в думках ховає сонячні світлини.
Мені,благаю,більше ти не снись,
бо надто вже потрібні певні зміни.
Я поруч і далеко водночАс,
ти не навчився сльози помічати.
Минула злива цих фальшивих фраз-
з"явився шанс нудьгу собі обрати.
Не я одна живу у твоїх снах,
там ще комусь повітря вистачає.
Обидва в небі,в різних літаках-
здавалось близько,і таке буває.
Розмежувати ніжність не вдалось,
але й не варто все тепер єднати.
Тобі ж до мене затишно жилось?
Тоді до мене ти не вмів літати.
Десятий день у пошуках шляхів,
які б зуміли все нам пояснити.
Я не знайшла притулку для гріхів,
я знов навчилась,як до тебе жити..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171947
дата надходження 14.02.2010
дата закладки 06.03.2010
Збігає час у метушній тривозі,
А дні біжать, як навесні вода.
Та на життєвій ниві, на дорозі,
Так хочеться збагнуть: чи так жила?
Серед людей в суспільстві будь людиною,
І не скупись на гарні почуття.
А щедрість серць, даровані краплиною,
Наповнять радістю зневірені серця.
Зуміть чужу біду збагнути - головне!
Знайди те слово, що її здолає.
Почувши слово ніжне, чарівне,
Душа у розпачі не так уже страждає.
Не бійся доторкнутися душею
Й своєю теплотою тих зігріть,
Хто вирішив, що він вже за межею,
Що жити залишилося лиш мить.
О Боже Мудрий і Святий Отець!!!
Додай же мудрості творить добро.
Хай підлості уже прийде кінець,
І зникне із сердець навіки зло!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173354
дата надходження 22.02.2010
дата закладки 06.03.2010