Розірветься небо й до нього в долоні
Сльозами впаде, бо не вистачить волі
Дивитись на ту, що безмірно кохає
І, втупившись в ніч, все благає.., благає...
Потягнуться трави, лизатимуть ноги,
У відчаї всі перев"яжуть дороги...
І тільки до неї, що вірить в кохання,
Відпустять з полону його на світанні.
Це так їй хотілось, та так не буває.
Чекати втомилась і більш не благає...
Не тупиться в ніч, бо вже бачить світ неба,
Лише посміхається з себе: "Дурепа..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180905
дата надходження 31.03.2010
дата закладки 29.07.2010
В самотності стоїть лелека
На білій хаті край села
І в небо дивиться далеке,
Уклавши сумно два крила.
Плести гніздо не починає,
Та місце вже облюбував,
Свою лелеченьку чекає -
Згубив її, чи ще не мав.
Злетіла птаха та кружляє,
Розкинув сильні два крила...
Вертайся швидше, вже чекає
Вона на хаті край села.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173073
дата надходження 21.02.2010
дата закладки 12.03.2010
Не судилося, як билиночці
В долі щастя мати.
Та лишилася на стежиночці
На нього чекати.
День чекалося, два чекалося...
Так літа минали.
На ніч мріями напувалася,
Забувалась снами.
До берізоньки пригорталася,
Щастя сподівалась...
Сонцю, місяцю поклонялася,
В далечінь вглядалась.
Чи то дівчина, чи берізонька
Виглядає й нині...
Більш ніхто не зна, лиш стежинонька,
Що лягла в долині.
(картинка з інету)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173267
дата надходження 22.02.2010
дата закладки 12.03.2010