За вдохновение спасибо Depeche Mode - Sister of Night*
Когда опустится на этот город тень,
И грусть на крыльях принесёт ночная вьюга.
Не жди потупив взгляд, грядущий день,
Твоей, сегодня буду Я подругой.
Здесь в спальне мрак густой, глотаю дым...
Постель твоя измята и пустая,
Сквозь полусон, крылом взмахну своим,
Прошепчешь: "Знаешь всё, хоть и чужая..."
Задашь вопросы, что волнуют не всерьёз,
А я вдыхая, увильну цинично.
"Такая ночь, совсем не видно звезд...
Как будто океаны - безгранична..."
Я не из тех, кто сладко говорит,
И не преследую земных, холодных целей.
Я просто чётко знаю, где болит,
Но никогда не стану панацеей...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597427
дата надходження 03.08.2015
дата закладки 07.08.2015
А я б хотіла….
сипатись ніжністю
на твої долоні,
тендітно оксамитовими
віями доторкатися скроні…
хотіла б ,
пірнути у небо,
в легкості з тобою тонути,
пелюстково-тремтяче
зірватись фіалковим буревієм ,
і в тобі метеликом затихнути…
насититись подихом,
щілинками просочених губ…
ніжністю… ласкаво
горнутись обличчям до рук….
дихаючими дотиками,живими
вздовж шиї ненароком блукати…
з плечей стікати
краплинками янтарного сонця
що пахне тобою…
і кусочками свіжої м’яти
щоб лишень у твоїх обіймах …
у тобі ,в трьох кроках до раю…
лиш на твоїх руках засипати…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328201
дата надходження 06.04.2012
дата закладки 04.05.2015
Осінь і Львів... Таємниче побачення,
Сховане світлом нічних ліхтарів.
Він дарував їй жоржини небачені,
І від очей її, стриманий, млів.
Що так дивились на нього закохано,
Синню вели у любов-небеса.
Так листопадом ввірвалась непрохано
В днів круговерть її ніжна краса.
Брала в полон поцілунками ніжними,
Пестила тіло "бабИним" теплом.
В ложі з туману кохалися пристрасно,
Наче нікого крім них не булО.
Одна на двох терпкуватість кавовая...
Листок осінній.., як дотик руки.
Пристрастю ніжною та їх розмовою
Осінь у Львова в душі назавжди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533322
дата надходження 29.10.2014
дата закладки 28.04.2015
Мы наслышаны о многих терактах:
Сомали, США и Иран.
Это были лишь голые факты.
До теперь. Еще долго майдан
Не забудет бессонные ночи -
То, с чего это все началось,
Материнское "где ты, сыночек?"
И людскую "звериную" злость...
В каждой части страны, в каждом доме
Мы воюем, мы бьемся за жизнь:
"Ты не рядом, но главное - помни:
Тебя ждут! Очень ждут! Ты держись!"
Мы - единая нация. Были,
Есть и будем всегда, на века.
Ведь сплоченность - залог нашей силы,
Не позволим собой помыкать!
Мы же сильные духом и телом,
Ни за что не прогнется народ!
Украинец из смелости сделан.
Честь, отвага и полный вперед!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557145
дата надходження 04.02.2015
дата закладки 04.02.2015
[b]У[/b]рожайна земля потопає у крові
[b]К[/b]ажуть волі нема для бандитської змови
[b]Р[/b]аб не стане царем, схаменіться на сході…
[b]А[/b] ми з Вами помрем .. побратими по горі.
[b]Ї[/b]хня влада сліпа, їхні руки у крові,
[b]Н[/b]аша ще молода, та брехлива у слові.
[b]А[/b]ле все ж ми встаєм, русичів подолаєм
[b]В[/b]серосійський гарем, буде зватись – сараєм.
[b]С[/b]лава вірним синам, їхній честі та силі .
[b]Т[/b]ерпеливим батькам, волонтерським поривам
[b]А[/b]петитним царям не здасися! мій крає!
[b]Є[/b]дність наших людей з Богом все подолає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557146
дата надходження 04.02.2015
дата закладки 04.02.2015
Я намагалась про Шевченка написати
І про любов до рідної землі,
Та я згадала те, що дійсно варто.
І те, що описав Він у ві "Сні".
І дійсно, має кожен свою долю.
І дійсно, шлях широкий, як не глянь.
А обирати кожен має волю.
Ми маємо багато порівнянь.
Один мурує, інший убиває,
Комусь не болісно гострить ножа.
Сумління, мабуть, не всі люди мають.
Болить у Батьківщини і серце, і душа.
Зробив, напевно, кожен з людей вибір.
Як жити, чи молитись Богу,
Чи зрадити собі і Україні,
Чи побороти все за перемогу.
Сиджу в тролейбусі, як завжди,
Навушники у вухах, думки в голові.
Не хочу навіть думати про вражди,
Але не раз ще нагадають це мені.
Таке щось сталося в країні,
Що я дві квітки бачу у руках,
Щодня по комусь плачуть люди нині,
І проклинають злодіїв в думках.
О Боже, можеш відповісти,
У чому винні діти, в чому матері.
Чому не можуть всі герої жити,
Навіщо маємо розвіять попіл по вітрі.
Шевченкову згадати мушу долю,
Коли життя здавалось не життям,
Коли хотілось вмерти і від болю
Позбавитись, змінити небуттям.
У Нього не було, ані родини,
Ані опори, ані ліхтаря,
Аби іти вперед, де не покине,
Покаже путь просвітницька зоря.
І не було Йому для кого жити,
За ким тужити, рвати кайдани.
Лиш Україна змусила любити.
Нехай навічно зникнуть вороги!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482308
дата надходження 27.02.2014
дата закладки 02.02.2015
Замість облич - одні лише гримаси,
Слова майстерно вдягнуті у щирість.
Та не витримує костюм цей плину часу -
Весь розсипається... Оголює фальшивість
Нутра людського... І рано чи пізно
Цим пересичений глядач піде із залу.
А фальш одягне знову маску вчасно
І піде в світ... Для когось грати далі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445866
дата надходження 28.08.2013
дата закладки 03.09.2013
А давай будем разом завжди?
А давай не зважати на зиму?
А давай без безглуздих "зажди"?
Пам'ятай - я тебе не покину!
А давай збудуємо дім?
А давай в ньому стіни пастельні?
А давай буде в ньому камін,
Ми в обіймах коло нього у пледі?
А давай читати книжки?
А давай дивитись між рядками?
А давай я спечу пиріжки,
Такі ж смачні як у твоєї мами?
А давай запалимо ніч?
А давай не спати до ранку?
А давай помовчимо віч-на-віч?
І кохання замість сніданку?
А давай пам'ятати слова?
А давай будем поруч до зморшок?
А давай цей вірш як основа,
На майбутнє без зайвих насмішок?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385138
дата надходження 15.12.2012
дата закладки 22.03.2013
Не можу підібрати навіть слів,
Щоб виразити все, що відчуваю.
У череді буденних сірих днів
В кохання щире й дуже ніжне поринаю.
Я хочу загорнутись у твої обійми,
Неначе кошеня, вмоститись на колінах,
На тілі відчувати твої руки сильні,
З тобою загубитись в часових годинах.
Ловити насолоду лиш у тому,
Що ти є поруч. Відчувати стукіт серця.
Цілунками знімати з тіла втому,
Усмішку дарувати, як промінчик сонця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358274
дата надходження 18.08.2012
дата закладки 28.08.2012
Любовь, как будто поле брани,
Где битва между двух полов.
Накал страстей, чувства на грани.
Ещё рывок - исход готов...
Он, словно лев. Он - царь зверей -
Свирепый, грозный, неприступный.
Она, как лань, что всех быстрей,
А тело - сладкий островок уютный...
Он - победитель. Он - герой.
Самоуверенность горит в глазах.
Но нарушает всё ж его покой
Тот образ нежный, что приходит в снах.
И движутся тела их в унисон,
От губ её пьянеет без вина.
Он - победитель... ею побеждён.
Она его испила уж до дна...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349347
дата надходження 10.07.2012
дата закладки 01.08.2012
Одного разу,кожен з нас,
Стає на стежку самостійності.
Спочатку покидаєм рідний клас,
Щороку розумієм нові цінності.
Пізніше робим новий крок,
Пірнаєм в океан науки.
Переживаєм ще один урок,
І першу краплю терпкої розлуки.
Можливо хтось уже й зустріне,
Супутника на все життя,
І в дивний світ ураз порине,
І кане наче в небуття.
А потім вийдем в люди мудрими,
І будем вчить уже когось,
І з намірами завжди добрими,
Прожити нам усім судилось.
А далі біле плаття і фата,
І його очі й губи найрідніші,
І назавжди вже поряд та,
Чий сміх у світі наймиліший.
А через 9 місяців почуєм крик,
І в небі буде веселкова гама.
А вже приблизно через рік,
Почуєм перше слово:" Мама".
І знову вже летять роки,
Бо час ніколи не зупиниш,
І знову клас і знову кроки,
І ти вже сам батьків покинеш.
І ще одне пройшло життя,
І ще одна закінчилась історія.
Та ще було б мені знаття...
Та вічність-недоведена теорія.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323621
дата надходження 20.03.2012
дата закладки 23.03.2012
Я якось прокинусь вночі,
Погляну на тебе так ніжно,
Знаєш, це мабудь найкраще,що є у житті:
Бачити у тобі небо.
Бачити зорі у твоїх очах,
Чути море у твоїм сопінні,
І знати,що любов не міряється в роках
А лиш в терпінні й розумінні.
Я підведусь,поцілую тебе,
Нишком скажу: "Кохаю".
І на мить відчую себе,
Десь за воротами раю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319848
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 07.03.2012
Молитва – сонце на Твоїх вустах,
не просто звук магічний або слово...
а стан душі , неначе вільний птах -
відкриє де пшениця, де полова..
Молімося, не тільки у біді,
Молімося, у щасті ще палкіше...
хто зна – чи на вершині, чи на дні?
Лиш Богові єдиному видніше...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312218
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 17.02.2012
Снігопад за вікном, снігопад у душі.
Я сиджу за столом і складаю вірші.
Виливаю у них ніжну тугу й любов,
Ми з тобою удвох вже не будемо знов.
Замітає той сніг наших душ почуття.
У щасливий наш час вже нема вороття.
Вже не видно слідів, ні шляхів, ні доріг.
В серці свому вогонь зберегти ти не зміг.
Снігопад за вікном, снігопад у душі.
А мені лиш залишились мої вірші.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314240
дата надходження 15.02.2012
дата закладки 16.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.01.2012
Думки як камінь, тягнуть десь на дно.
Нестерпний біль, в крові блука по венах.
Немов актор забутого кіно,
В незнаних ролях і невідомих сценах.
Життя прекрасне, - так кажуть мудреці.
Та все у ньому можна пережити.
І не лякають навіть зморшки на лиці,
Коли ти не один, і є кого любити…
Весна 2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301646
дата надходження 22.12.2011
дата закладки 05.01.2012
***
Вы, по сердцу меня хлеставшие,
Между мною и солнцем ставшие,
Прививавшие недоверие,
Воплощавшие лицемерие…
Вы, учившие меня гордости,
НЕнаивности, НЕпокорности,
Обличившие мои слабости,
Наплевавшие в мои кладези…
Вы, глазастые, но безликие,
Столь ничтожны и столь великие,
Доктора, от любви лечившие…
Уходящие… Отпустившие…
Вы же делали меня стерв0ю,
Уходить вы учили первою,
Никогда никого не миловать…
Обезверивать… Обескрыливать…
Только вот ведь… Опять влюбилась…
Ничему
Я
Не научилась…
2.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297428
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 30.12.2011
А я боюсь довериться тебе...
Мне страшно выворачивать всю душу.
Ты оставлял не однократно в пустоте,
Но не нашел видать ты в жизни лучше.
Ведь тянешься опять ко мне,
И притяжение для нас не излечимо.
Ночами же живёшь в моём ты сне,
И в этих снах тобою я любима.
Но боль моя столь сильною была,
Что страх во мне уйти никак не может.
Боюсь, что снова приоткрыв себя,
Я обманусь, и больше не поможет
Никто на свете. И моя душа
Как воск в свече расплавиться до капли.
И станут навсегда мои глазы
Искать от жизни только лишь расплаты.
Я так боюсь довериться тебе…
Ведь если буду предана я снова,
Растаю навсегда тогда в огне,
Ни капли не оставлю я святого.
Прошу тебя, храни меня!
Я подарю тогда все в мире звёзды.
Но если это вновь твоя игра,
Тогда отравой станут пусть мои все слёзы.
Прошу, не рань меня опять.
Ты лучше сразу мне расставь все точки,
Чтоб я смогла всецело доверять,
О боли не писала чтоб ни строчки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302316
дата надходження 25.12.2011
дата закладки 26.12.2011
Зараз ти поруч і я затамую лишень подих в легенях
Щоб не випустити ні краплинки свободи разом із зимою
Її там мало як і часу який десь там на дні холодної склянки
Твоєї недопитої текіли і мого звичного латте...
Я знаю,що колись я буду сповідатись ночами подушці,
І все що було спихатиму на випадок долі або просто на емоції,
Я знаю,що потім я скажу що ми лише були актори
В яких по житті написані не сумісні банальні чужі ролі ...
Я знаю …але мені настільки байдуже,нехай довкола тріщать по швах дні,
Нехай все валиться …ну і що я знаю що потім буду писати лише прозу
Не має все значення , лишень щоб перестав годинник показувати час
Він так безжально рахує години до реальності нашого метаморфозу
Хочеться щоб календар запамятав чотири години зими на моїх вустах
І ці миті коли ти подихом зігрівав мої змерзлі від буденності руки
Коли венами пульсує гарячий глінтвейн і ти торкаєшся ніжно мого волосся
З продам своє ім’я …лишень би з тобою,з тобою я дихаю...з тобою жива…
Давай зупинимо час…хоча нам і цього буде замало…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301631
дата надходження 22.12.2011
дата закладки 23.12.2011
А вона так хотіла заснути і прокинутись поруч із тобою,
Щоб не згадувати це все що хочеться забути перед сном,
Щоб ранковий день на білосніжному покривалі,
Обіймав і пестив своїм неодруженим теплом...в твоїх обіймах...
Відчула лише аромат незробленої кави на чужій кухні,
А ти терпкість сліз на її спраглих до болі вустах,
заблистіла на мить її стерта обруча і погляд, прощай...
Вона не твоя і ніколи нею не стане ..на жаль...
і прокинетесь вже самотніми...але рідними...в різних чужих містах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298932
дата надходження 09.12.2011
дата закладки 21.12.2011
Як важко жити простій людині
І зрозуміти- Хто ти є?
А сльози... сльози капають донині,
А я не знаю навіть саму себе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299325
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 12.12.2011
Цілуєш, а очі порожні,
Цілуєш, а серце мовчить...
Цілуєш, як подорожній,
Що квапиться кудись мчить.
Не любиш, а тішишся з ласки,
Не любиш... І вона не дурна –
Можливо, бракує їй казки,
Але собі не бреше вона...
Коханням вона не торгує –
Кохання, як дар береже!
Тобі себе не подарує,
А як злодія прожене!
Тобі боляче ще не було –
У душі ще не пекло,
А вона, на жаль, не забула –
Що цілують навіть на зло! 04.05.04.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295991
дата надходження 26.11.2011
дата закладки 26.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.10.2011