ms_klein_zaches: Вибране

Helen Birets

ЗАСМАГЛИЙ ВІРШ

Засмаглий    вірш    від    пройденого    літа,
Доповнений    осінніми    дарами,
І    різнобарв’ям    світиться    палітра,
Повітря    вже    формує    орігамі.

Згори  обіднє    сонце  пестить    щоку  
Своїм    теплом,    так    ніжно    та    несміло,
І    почуття    від    дотику      глибокі,
Засмаглий    вірш    пронизує    все    тіло...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364390
дата надходження 15.09.2012
дата закладки 07.02.2013


Biryuza

весняне

мертва  юнка,
завалена  штучними  квітами.
пальцями  ситими  
люди  шукають  дихання
та  не  знаходять.
вроді  її  приписують  слово  "красна",
а  їй  би  до  дна  відлигу.
тіло  змертвіле  цей  люд  обплигав
і  обплював.
ти  знав,  що  ці  квіти  штучні?
поглянь,  вони  проростають  з  труни...
повітря  розносить  заквітчаний  сморід
твоєї  Весни.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326872
дата надходження 01.04.2012
дата закладки 26.04.2012


Нюта С.

Недо-пере

Користі  сповнена,  лімітна.
Розноситься  лиш  пахоть  злата.
Ще  діти?  Та  вже  ні,  розкриті.
Дорослі  сиві  немовлята.  

І  не  до  того  ,щоб  і  в  небо,
Та  й  на  землі  вже  тиснуть  крила.
Вона  говорить,  що  богемна,
А  він  від  цього  лиш  марніє.

Нерозмальовані  ще  душі,  
Ще  недоспівані  всі  барви.
Ось  так  буває,  що  і  друзі,  
Коли  давно  між  ними  сяйво.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307274
дата надходження 17.01.2012
дата закладки 18.01.2012


Biryuza

ще один вірш… пропаща

безперервно  свій  холод  множу
на  листи,  що  надміру  схожі,
де  тремтить  надбоязнь  дистанцій...
вранці  знову  блукаєш..  вранці
я  не  смію  в  тобі  жевріти...
а  зимою  вмирають  квіти...
повертайся  назавжди  звідти.

...  денний  сон  декорує  глибокі  стіни,
переплутані  пальці,  ковдри  й  листівки.
я  настільки  боюсь  твоїх  слів  без  рими
запротореними,  нічиїми
приручають...  і  тану  з  ними.
так  трапляється  часом,  що  губиться  спокій
й  кольори  беззмістовні  
й  дощі  високі  
простягаються  горами  крізь  пустелі,
наче  вогники  тьмяні  з  холодних  келій.
і  в  оселях  чужих  зустрічають  зими,
що  чужими  для  нас  вже  звикають  бути.
ти  облуди  свої  проганяєш  словом..
та  нікого  не  чую  в  цих  марних  хащах,-
я  пропаща...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288865
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 27.10.2011


Журавка

Втікачка

І,  все  -  таки,  не  руш  мене,  не  руш!  
Така  вже  є,  ну,  що    поробиш,  -    вперта.
Так  хочеться  сховатися  під  душ,
Щоб  всі  обійми  з  тіла  свого  стерти.  

В  конвертик  загорну  тобі  «Прощай»  
Лише  б  у  вічі  криком  промовчати:  
Не  руш  мене!  Не  треба,  не  спиняй,
Неправда,  що  буває  щось  з  початку.  

Лиш  непритомним  спогадом  спинюсь.  
В  двобій  з  думками  кинусь  навкулачки.
Не  янгол,  ні,  такою  лиш  здаюсь.  
Не  руш  мене!  Я  вже  давно  втікачка.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242590
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 03.04.2011


Biryuza

БЕЗРАДІСНИЙ

...  повільна  хода  звичайного  епігона-
до  скону  традицій  з  обличчя  свого  не  змиє.
І  тішиться  тиша  бліда  й  немовірно  шаблонна-
на  грудях  у  бога  дрімають  мільйони  зміїв.
Пригрієш  мене  у  словах  своїх  без  отрути
(  та  й  медом  не  пахне...  так  сіро  в  твоєму  світі)-
спожиті  знання  й  думки  до  "колись"  прикуті,
червоними  жилами  туго  до  слів  пришиті.
Не  тішся  собою,  безрадісний  епігоне!,-
жовтієш,  як  книга  і  пил  вже  припав  до  мозку.
До  трону  повзуть  ліхтарі...та  немає  трону-
і  падає  міць  разом  з  тілом  в  трухляву  повозку-
       ПРОЩАВАЙ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246474
дата надходження 11.03.2011
дата закладки 30.03.2011


vityska

Вона : Він

вона  ковтала  осінній  дощ
як  пігулки  снодійного
то  для  неї  був  майже-бог
вона  в  нього  свято  вірила
як  не  вірять  навіть  в  аллаха
співала  AVE  AQUA
посміхалась  бомжам  в  дертих  лахах
цим  рибинам  містечкових  гангів
він  ніколи  не  став  би  ісусом
вода  його  не  тримала
зате  він  літав  як  бусол
бо  у  місті  йому  було  місця  мало
а  ще  йому  снились  дельфіни
що  мовою  неба  з  ним  балакали
а  вона  плавники  розпускала  як  крила
і  мріяла  вийти  заміж  за  птаха

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250570
дата надходження 30.03.2011
дата закладки 30.03.2011


Biryuza

Десятий дощ ()

Бреши    мені    щомиті,  роби  вигляд,що    фанатієш  від    мене  такого.    Мені    буде    приємно,    а  ти  з  часом    можеш  до  цього    звикнути!(с)Н
--------------------------------------------------------------------------
...    десятий  дощ    цієї  весни    стане  фатальним-
твоя    мистецька    душа  захоче    спокою    й    пива.
І    знецінена    мрія,  потерта,    із  чеком  фіскальним
у    дірявій  кишені  на  грудях  нудьгує...(    десь    зліва).
Хтось  наврочив    і  все  зіпсувалось...
     занадто  вже  просто-
повтікали  сніги  і  розтанули  друзі  на  тижні.
Жертва    випадку,  спокою-
         хрипло  затягує  тости
і    малює  в  уяві  вокзали  й  бенкети    надпишні.    

Я    не  знаю  чи  можу  з'явитись  до  тебе  в  неділю
і    втішати,  мабуть,  доведеться    отій,що  навпроти.
Не    читають    казок  надто  вірній...безкрилій,
бо  вона  не  відчує  і  твердо  казатиме  "ПРОТИ".
Бо  вона  ображається    завше    на  погляд    туманний
і    мовчанням  карає  за  слабкість  й  ранкове  похмілля.
Без    запізнень  зникає  і  разом  з  примарами  тане...-
і  тому  я  не  знаю  чи  буду  з  тобою  в  неділю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248355
дата надходження 20.03.2011
дата закладки 30.03.2011


Окрилена

А спогади про тебе пряні, з базиліком…

...А  спогади  про  тебе  пряні,  з  базиліком  -
Ефір-олія  краплями  по  венах,
Магнітом  у  минуле  кличе  Евридіка.
Та  ця  легенда  зовсім  не  про  мене.

Ти  вірив  в  тепле  сонцесходження  по  зливі,
Сходинками  у  рай  з  мажорних  терцій.
Ти  вірив...  і  були  б  безмежно  ми  щасливі,
Якби  не  сльози  із  очей-венецій...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246948
дата надходження 14.03.2011
дата закладки 14.03.2011


Костен КавА

Осень

Костен  Кава-Безумец

Я  испачкаю  руки  в  солнце
И  забрызгаю  листья  сада;
Наберу  полной  грудью  ветер  -
Погашу  на  сегодня  лампаду...

Побреду  по  шуршащим  листьям,
Окунусь  лицом  в  паутину...
Мне  сейчас  только  то  и  надо,
Что  плескаться  в  осенних  пучинах...

Мне  на  плечи  брызнет  душ-дождик,
В  облаках  прокурлычет  стая...
Я  Люблю  тебя,  Милая  Осень...
Ты  сегодня  прелестней  мая...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230662
дата надходження 23.12.2010
дата закладки 23.12.2010


Artem Panin

Осень

Поиск  с  надеждой  и  страхом,
Память  стирает  кумиров,
Снова  гуляю  с  размахом
На  пепелище  мира.

И  разрыдаться  впору,
Только  смешно  до  боли,
Осень  легла  так  скоро,
Листья  –  опавшие  роли.

Рвутся  кленовые  струны,
Кровью  горит  рябина,
На  мониторах  руны,
Вместо  улыбок  спины.

Перевернуть  страницу,
Перечеркнуть  и  бросить…
Словно  подбитая  птица
Рухнуло  сердце  в  осень…
(октябрь  2010)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214316
дата надходження 04.10.2010
дата закладки 04.10.2010


Грайлива

Мій монолог – моя лиш справа

Мій  монолог  –  моя  лиш  справа.
Відкрила  очі…  очі  –  все  ще  не  душа.
Й  не  розглядай  мене  ти  так  лукаво,
Бо  я  завжди  щаслива!  Я  –  грайлива.  Я  –  жива…

Сьогодні  знову  одягаю  маску.
Й  на  сцену  я  виходжу  без  вагань.
Скупаю  в  розкоші  своєї  ласки,
Зламаю  я  стереотипи  всіх  бажань.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165552
дата надходження 11.01.2010
дата закладки 18.06.2010


Biryuza

Ламаними лініями

Ламаними    лініями    на    дзеркалах    віра
і    очима    синіми    знищується    міра.
Дихати    спокусами,солодко    мовчати-
полонена    МУЗАМИ    у    кутку    кімнати.
Пелюстки    байдужості    розкидає    вітер,
нотами    сутужності    -в    почуттях    гармидер.
Кольоровість    спогадів    швидко    набридає,
не    шукаю    доказів,бо    тебе    немає...
Краплями    раптовості    по    щоці    гарячій
і    в    твоїй    суворості    дику    ніжність    бачу.
Щосекунди    втіхою    -    сили    надприродні!-
і    ось    цим    я    дихаю,як    колись,сьогодні!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196248
дата надходження 17.06.2010
дата закладки 18.06.2010


Журавка

Ще сім хвилин

Здійнялась  в  гору  хмарка  голубів.
Їх  наполохав,  мабуть,  сплеск  в  долоні.
Серед  облич,  неначе  прапорів,  
Гублюсь  в  юрбі  на  довгому  пероні.  

Ще  ціла  вічність  –  цілих  сім  хвилин!  
Готується  душа,  немов  до  страти.  
Повисло  небо,  наче  із  гардин.  
Здається,  можна  пальцями  дістати.

Вже  кілометри  рідні,  як  свої…  
За  вікнами  минуле  промелькало.  
Прокинулись  травневі  солов’ї,
Співають  оди  сірому  вокзалу.  

Ще  сім  хвилин!  Ще  цілих  сім  хвилин  
І  будуть  очі  очі  впізнавати.
Світ  завмирає  барвами  картин.
Ще  сім  хвилин….  О,  як  же  це  багато.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190069
дата надходження 17.05.2010
дата закладки 19.05.2010


Lost Paradise

Посміхнися, будь ласка

Посміхнися,  будь  ласка,  я  зараз  сумна,
Стомлена  власним  загубленим  днем.
Подаруй  мені  крихту  свого  тепла,
Освіти  мою  душу  яскравим  вогнем.
Посміхнись  непомітно  промінням  зірок,
Покажи  мені  небо  запалених  мрій.
Залишися  сьогодні.  Поділим  на  двох
Нереальне  кохання  майбутніх  надій.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187106
дата надходження 30.04.2010
дата закладки 30.04.2010


Юми

М

Счасливых  дорог
Спокойных  ночей
А  дом  мой  продрог
До  мозга  костей
И  спать-не  уснуть
И  ждать-не  по  мне
И  рифм  только  муть
В  пустой  голове
Приехать  на  час
Остаться  на  жизнь
Такой  мой  сейчас
Весенний  каприз
Ступенчатый  дождь
И  жить  как-то  лень
И  мокнет  насквозь
Раскосый  апрель
Стремительный  жест
По  грязи  вода
Где  ж  взять  на  проезд
В  четыре  утра?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186697
дата надходження 28.04.2010
дата закладки 30.04.2010


Это_я_Алечка

И только .

Мне  нравится  сбивать  твой  алгоритм
Случайным  взглядом,  действием  и  словом,
Знакомый  профиль  грифелем  лиловым
Писать  воображеньем  рваных  рифм.

Я  так  люблю  найти  «больной  мозоль»
На  нотном  стане  призрачных  мелодий,
Почувствовать,  как  и  тебя  «заводит»
Мажорное  звучание  в  бемоль.

Мне  нравится  твой  молчаливый  гнев,
Безмолвием  звенящая  улыбка,
Прощеньем  снисходительным  ошибки,
Порой  сулящей  мелочность  проблем.

И  только  безразличие  минут,
Естественно  заношенных  до  боли,
Зажатых  влажно  в  ледяной  ладони,
Отчаянно  мое  дыханье  рвут.

Так  хочется  понять,  что  руки  лгут,
Что  разомкнутся  влажные  ладони
И  побегут  минуты  ритмом  долей,
Что  здесь  мне  рады  и  меня  здесь  ждут.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182757
дата надходження 09.04.2010
дата закладки 09.04.2010


nomatter

мені тісні, хоч і просторі, грати

мені  тісні,  хоч  і  просторі,  грати.
мій  песимізм  сягає  апогею.
цю  хтось  для  себе  вигадав  ідею,
а  я  за  неї  маю  помирати.

ні,  я  не  вартий  гейзерів  уваги!
комусь  клейноди  більше  знадобляться.
комусь,  хто  відшукав  криницю  щастя
і  вивісив  над  нею  власні  стяги.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179221
дата надходження 22.03.2010
дата закладки 01.04.2010


Червона Стрічка

Тоска. . !

Тишину  порву  бесприданницу
И  бессонницу  робким  шелестом.
Этой  ночью  играю  страдалицу,
Заливаясь  игристым,  пенистым.

Улыбалась  во  всю  спозаранку  я,
Ножки  двигались  балеринкою...
Но  помаду  сотру-ка  яркую,
Снова  стану  немой  невидимкою.

Накатила  она  потихонечку
И  целует  мне  душу  ласково,
Обнимает  меня  словно  дочечку.
Ах,  тоска,  ты  же  знаешь,  что  плакса  я!

Обовьешь  мою  шею  змейкою.
Яду,  яду  в  стаканчик  славненький.
Мнимой,  тайной,  слепою  злодейкою
В  кровь  мою.  В  мой  цветочек  аленький



Ты  вонзишься  лезвием  тонким.
Больно  думаешь  мне,  сестренка?
Нет,  привычны  твои  иголки,


Собираю  их  я  на  память...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175200
дата надходження 03.03.2010
дата закладки 01.04.2010


Журавка

Назвеш мене так ніжно, аж всміхнуся.

Назвеш  мене  так  ніжно,  аж  всміхнуся.  
Як  ще  ніхто  й  ніколи,  дотепер…
На  грудях  поцілунком  розпишуся
Про  те,  що  час  в  годиннику  завмер.  

А  ти  все  розглядатимеш  намисто  
На  смуглій  шиї,  в  три  ряди,  прозоре.
Не  був  таким  ще  зроду  місяць  чистим,
Ще  так  ніколи  не  стихали  зорі.  

Душа  вже  розплескалася  до  краю,  
Як  річка  навесні.  Тепло  в  каміні.  
Не  руш  свічок,  хай  тихо  догорають.  
Нехай  на  стінах  дотанцюють  тіні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179079
дата надходження 22.03.2010
дата закладки 22.03.2010


silvester

Пополуночи

Привыкну  слушать  голоса
Молчания  и  светотени.
Раскроют  душу  небеса,
Слова  -  секрет  переплетений,

Иные:  смысл  и  глубину
Не  нами  сказанные  фразы.
Жаль,  увядать  не  преминут
Дни  и  цветы  в  домашних  вазах...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177975
дата надходження 17.03.2010
дата закладки 22.03.2010


Червона Стрічка

очередное ни о чем или о весне

Мокрая  скучная  улица
по  монохромности  –  первая,
плачем  стекает  и  хмурится.
Дымная,  грязная,  серая.

С  крыш  капли  капают  в  озеро,
в  озеро  луж  некрасивости.
Я  в  платье  солнечно-розовом
кольтом  по  зимней  брезгливости.

Кофе  теперь  с  апельсинами
вместо  дымка  сигаретного.
Строчками  свежими  сильными
пО  небу  счастья  запретного.

Ручкой  слепой  и  пластмассовой    
шкрябать  листы  в  воскресение
в  поисках  в  зависти  ласковой
или  в  весне  наслаждения.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178342
дата надходження 18.03.2010
дата закладки 18.03.2010


В.А.М.

Чтобы эта зима… +п

Пребываю  в  твёрдом  убеждении,  что  стихи  не  могут  быть  без  иллюстрации.  Для  этих  строк  нашёл  фотографию  Наталии  Мрака,  которая  из  Львова.
Не  знаю  почему,  но  кажется,  что  ей  тут  место  (фотографии  этой).
фотограф:  Юстина  Граб.


[i]День  ушёл.  Ночь  ко  мне  на  порог.
Вроде  ждал...  и  вдруг  -  не  нужна!
Я  один  бесконечно  продрог
От  тепла  чужого  костра.

Новый  день  отгорел  дотла
В  моём  сердце,  не  помнящем  даты...

Я  хочу,  чтобы  эта  зима
Пререпутала  все  мои  карты...  [/i]




Серафима  перевела    на    украинский    язык    здесь
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173157

Lubovik  перевела    на    украинский    язык    здесь
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197941

фотография  размещена  с  разрешения  
её:  http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=10340

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158015
дата надходження 27.11.2009
дата закладки 18.03.2010