Подих Забуття: Вибране

Юрчик Антихрист

ОКУкоРОК

Я  бросаю  окурок  в  окно.
Он  летит,  рассекая  время.
Сегодня  мне  уже  все  равно:
Две  секунды  сейчас  –  не  потеря.

ГДЕ  я  был  во  время  рассвета?
КЕМ  я  был  во  время  заката?
На  эти  вопросы  никто  не  ответит.
Ни  вчера,  ни  сейчас,  ни  когда-то.

Лишь  вино  золотое  в  стакане
Понимает  меня  с  полуслова.
Мы  все  сейчас  во  времени  капкане,
И  не  дано  нам  выбора  иного.

Неизвестно,  что  будет  дальше,  
И  какая  завтра  будет  погода..
Впрочем,  неважно!  Так  или  иначе,
Мы  будем  живы.  Ни  к  селу,  ни  к  городу…
20,05,2009  \  00:51

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230108
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 07.11.2012


Юрчик Антихрист

Ти он-лайн, і в мене серце б"ється

Сьогоднішня  наша  розмова
Нагадала  мені  про  все,  що  було.
Я  пережив  це  знову.
Яка  ж  у  нас  була  любов!..

Ти  он-лайн,  і  в  мене  серце  б"ється
Із  кожною  секундою  все  швидше.
Перечекати,  перетерпіти.  Це  минеться,
Бо  я  не  актуальний,  а  колишній.

23:16\31,10,2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374752
дата надходження 01.11.2012
дата закладки 07.11.2012


Дівчина_з_Іншого _життя

її знайшли під ранок перехожі

її  знайшли  під  ранок  перехожі
холодну  зі  сльозою  на  щоці
на  асвальтованій,  брудній  дорозі
із  телефоном  в  покаліченій  руці
каштанове  волосся  розвивалось
а  одяг  на  лахміття  схожий  був
і  всім  не  байдуже  що  сталось
диковинка  -  дівочий  гарний  труп
-Вона  дурна,  то  все  лихе  кохання
-їй  розуму  бракує  от  і    все,  -
навколо  чулись  лиш  самі  зітхання
і  вітер  далі  їх  несе
її  сердЕнько  перестало  битись
вона  собі  відради  не  знайшла
прийшовши  й  небу  помолившись
 під  колеса  авто  вона  лягла
...ніхто  ніколи  не  пізна  причини
нікому  не  дізнатися  на  що
і  ради  чого  молода  дівчинА
знайшла  відраду  під  лихим  авто
вона  йому  востаннє  написала:
"пробач  і  дякую  за  те  що  просто  є
за  те  що  не  спитаючи  кохала
хоч  знала  що  ти  щастя  не  моє"
в  останнє...більше  -  це  ніколи
і  чути  відголос  думок
востаннє..більше  жодної  розмови
і  серце,  душу  під  стальний  замок
її  душа  все  спокою  шукала
чекала  і  надіялась  на  щось
у  світі  мрій  дівча  ще  мандрувало
і  прагнула  щоб  все  збулось
...а  він??  ось  знову  написала
а  його  серце  інша  опіка
її  немов  листок  перелистала
і  в  ньому  іграшку  знайшла
дівоче  серце  обливалось  кровю
і  розум  впав  навколішки  без  сил
скорилась  нерозділеній  любові
її  покликав  автостради  схил
останнє  слово:  памятай  будь  ласка
останній  видох  вдох,  і  на  щоці  сльоза
і  все:  вже  знята  з  ролі  маска
на  зустріч  в  пекло...може  в  небеса
а  нАвколо  летять  автомобілі
нещирі  люди  майже  розійшлись
знайшла  себе  назавжди  у  могилі
і  відпустила  те  кохання  в  вись

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274367
дата надходження 09.08.2011
дата закладки 07.11.2012


Ксенислава Крапка

Я не снюся тобі… (із літнього)

Проглядає  печаль  межи  тріщин  в  розбитім  люстерку,
Просто  більше  ніяк,  я  печалюсь  хіба  межи  тріщин.
Ти  наснився  мені,  так  буває.  А  надто  у  спеку.
Я  не  снюся  тобі.  Бо  навіщо?

Діамантиться  сміх,  розгортається  грім  у  просторах,
І  виспівує  вітер  під  зорями  раннього  Верді,
Ти  наснився  мені,  так  буває.  А  надто  у  горах,
Я  не  снюся  тобі.  З  милосердя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278775
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 07.11.2012


Наталька)))

Мої слова мовчали без утоми

Мої  слова  мовчали  без  утоми,
А  очі  десь  вдивлялись  в  далечінь.
Залишилось  лиш  встати  й  йти  додому
І  придушити  розпач  свій  і  біль.

Навіщо  ж  зараз  мене  жалувати?
Не  треба  пригортати  до  плеча,
Не  треба  милою  тепер  вже  називати,
Коли  любові  більше  вже  нема.

Тримаю  сльози  теплі  у  долонях,
Усе  мовчить,  лиш  вітер  шелестить.
Сріблястий  відблиск  на  холодних  скронях,
Ти  дивишся...  а  серце  все  болить...

Віддай  життя!  Віддай  моє  кохання!..
Я  тихо  заберу  собі  й  піду.
Навіщо  ж  всі  ці  жалощі  й  страждання,
Якщо  сказав  холодне  "не  люблю"?!

Я  буду  жити  н́овими  зірками,  
Відпущу  всі  надії!..  Це  мине!
Не  буду  мріяти  солодкими  ночами,
Лише  пусти,  прошу,  пусти  мене...

Не  плач...  Я  не  впаду  в  глибоку  прірву,
Не  треба  плакати!  Все  сказано  давно.
Я  ще  помучусь  й  швидко  все  відірву,
що  болем  в  серці  моїм  приросло.

Все  буде  добре.  Ти  -  живи  щасливо,
І  не  жалій  за  тим  чого  нема.
Лиш  просто  знай,  що  я  тебе  любила,
Й  тобою  весь  цей  час  лише  жила.

Минає  все!  Мине  моє  страждання,
Минуть  і  твої  спогади  про  нас.

Пройшли  не  дні,  а  роки  й  те  кохання
Лишилось  спогадом,  і  біль  давно  погас...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196304
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 07.11.2012