Ось і ти
Вітер стих
Я не встиг
Досягти
Сьомого
Невідомого
Незнайомого
Неба..
Миті ті
В самоті
Я летів
І хотів
Подихом
Дотиком
Пестити
Тебе...
ПРИСПІВ:
«Бо ти неначе осінь
З рудим волоссям
І боса досі
І пада перший сніг
Та тепло так мені
Я біля твоїх ніг...
Бо ти неначе мрія
Дихати не вмію
Коли поруч ти є
Ти ніжності ковток
До мрії мій квиток»
Співа тобі листок
В серці щем
Все тіче
Під дощем
Хочу ще
Хоч на мить
Підлетіть
Щоб зустріть
Погляд
Марив я
Хмарами
Чарами
Занеміг
Де знайти
Ліки ті?
Це лиш ти
Поряд
ПРИСПІВ:
«Бо ти неначе осінь
З рудим волоссям
І боса досі
І пада перший сніг
Та тепло так мені
Я біля твоїх ніг...
Бо ти неначе мрія
Дихати не вмію
Коли поруч ти є
Ти ніжності ковток
До мрії мій квиток»
Співа тобі листок
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189706
дата надходження 15.05.2010
дата закладки 15.05.2010
Ты далеко, со мной не рядом
Но мне ты как дыханье надо
Пусть километры между нами
К тебе я доберуся снами
Сажусь в мечту — к тебе лечу я
Закрыв глаза к тебе хочу я
Пешком пойду но не здаюсь
Я доберусь, я доберусь
ПРИСПІВ:
Отправлю сердце смс-кой
Вложу в и-мэйл свою я душу
Ты будешь всё смотреть по скайпу
Смотреть и слушать, смотреть и слушать
Порву на пазлы свои фото
На ленты все пущу кассеты
А в голове рисует кто-то
Твои портреты, твои портреты
Покой свой положу на полку
Зачем мне он, мне он без толку
В газету чувства замотаю
Заледенею и расстаю
Покроюсь мхом и проросту
Завяну сразу расцвету
И летним дождиком с небес
Спущусь к тебе, спущусь к тебе
ПРИСПІВ:
Отправлю сердце смс-кой
Вложу в и-мэйл свою я душу
Ты будешь всё смотреть по скайпу
Смотреть и слушать, смотреть и слушать
Порву на пазлы свои фото
На ленты все пущу кассеты
А в голове рисует кто-то
Твои портреты, твои портреты
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188615
дата надходження 09.05.2010
дата закладки 10.05.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.05.2010
Моя любов вмирає в кожнім твоїм слові.
Ти знищуєш усе без натяку на жаль.
Хоч на устах цілунки ще знайомі,
Гірку печаль прикриє посмішки вуаль.
Вже симулюєм спільно несамотність
В черствій ідилії буденного життя.
І лиш невидима сльоза ночами просить
Тебе спинитися, звільнивши каяття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168419
дата надходження 27.01.2010
дата закладки 07.05.2010
Чарівний день. Горять дерева
чудесним золотим вогнем,
тоненькі злитки вже зривались
з розлогих скронь своїх дерев.
Гарячий відблиск сонця в листі,
останні подихи тепла.
Калина одяга намисто -
це осінь тихо наступа...
Велична, горда, різнобарвна
вона упевнено іде;
вона крокує і фарбує
усе в багряне й золоте.
Трава їй низько поклонилась,
під ноги пада листя їй.
Усі сади їй роблять милість -
служать царівні золотій.
Дощі святкові шати шиють,
а вітер чеше коси їй.
В плащі, зітканому з туманів,
іде, мов привид золотий.
Полонить поглядом магічним,
здається гарною й сльота.
Вона - принцеса чар величних,
прекрасна Осінь золота...
(09.10.09)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188289
дата надходження 07.05.2010
дата закладки 07.05.2010
Приснилось.
Чи побачив наяву?
Вже сам не знаю
Як тоте назвати:
Що на вокзалі
Ніби я стою
(Не я один!)
І хочуть нас запхати
У поїзд,
Який їде до раю,
І ніби має
До небес достатись.
Оголосили гучно
Ввесь вокзал,
Зелене світло
На путях відкрили.
Зігнали всіх -
Стоїть і стар, і мал
Та на підножку стать
Немає сили.
Чи справді він
Домчить у синю даль,
Чи справді він
Дістанеться до неба?
В провідника
Вже загорівсь ліхтар,
А нам піднятись
По сходинках треба.
Чого ж стоїм,
Чого так довго ждем?
Он машиністи йдуть
Старі гурбою.
Чи справляться вони
Із вантажем,
Що на вокзалі
Розілявсь рікою.
І стоїмо...
Вагони не нові
І вікна сірі
Сумнів навівають.
Хіба лиш вивіска
Гласить (як в суднім дні):
«Спіши, сідай,
Рушай з нами до раю!»
Дивлюся
На закопчене шассі -
І навіть рельси
Не внушають віри,
У поїзд цей
З нас сядуть не усі,
Хоча вагони
Здуті в нім не в міру.
От й не сідаємо
У той експрес -
Чекаєм голосу
Самого Зевса,
Що вигляне до нас
З густих небес.
А може за той час
Змінять колеса?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187757
дата надходження 05.05.2010
дата закладки 05.05.2010
Если б мог я согреть огонь
Тот, что жжёт, ты его только тронь
Или рЕку водой напоить
Словно ранней весной ручьи
Солнца в небе сильнее сиять
Если б мог я…
Если б мог я как рыба кричать
И как северный ветер молчать
Стать надёжней зыбучих песков
И нежнее холодных оков
Посреди океана стоять
Если б мог я…
Если б мог написать как ты
Я стихи неземной красоты
Ведь они словно посланы свыше
Ты творишь, а не просто пишешь
Мир от слов твоих будто пьян
Если б смог я…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187771
дата надходження 05.05.2010
дата закладки 05.05.2010
Без слів…
У цілковитій тиші…
Без слів…
І місяць свідок лише…
Без слів…
Даруєш насолоду…
Без слів…
Вуста, гарячий подих…
Без слів…
До тіла мого дотик…
Без слів…
Муркочу наче котик…
Без слів…
Торкнуся трохи нижче
Без слів…
Ти притиснешся ближче…
Без слів…
Напруження росте…
Без слів…
Шалений серця темп…
Без слів…
Разом на сьоме небо…
Без слів…
Хіба слова тут треба…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187434
дата надходження 03.05.2010
дата закладки 04.05.2010
Що твориться?
Тарасе, нас прости!
Прости, що знову
Топчем заповіти,
Які писав нам
І вказав де йти,
Як вірою
І волю возродити.
Забули. Затоптали.
Продали.
І тішимось, безумні,
Що продались.
Покірно голови
Схилили, мов раби,
І, як телята
На забій, подались.
Нас знов зовуть,
Нам вішають союз,
Возводять на кістках
Статую кату.
Своїх героїв
Твердять нам забуть
Й чужі пісні
Під супровід співати.
Знов крок назад
У поступі життя,
Знов рабська сутність
Стала проти плоті
І неіснуюча держава
З небуття
Вже піднімається
Повільно із болота.
На її захист
Юдові полки
Вилазять, мов щурі,
З того болота
Й, змінивши
На лацканах ярлики,
Шикуються
Сини Іскаріота.
Прости, Тарасе!
Господи, прости!
Що на святій землі,
Де родить жито,
Сміття зростило
Пагубні плоди,
Поки ми думали,
Що маєм
Там зростити!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185288
дата надходження 21.04.2010
дата закладки 21.04.2010
Весна прийшла, давай швиденько
Над "і" сумне всі крапки став,
Щоб ти нова і веснянЕнька
"Вдягла" усмІшку на вуста!
І розірвала коло зовсім,
В якім сплелися зрада й біль.
Поглянь на себе - ти не осінь,
І не зимова заметіль.
Ти - веснянЕ створіння гарне -
Любов"ю мариш і теплом...
Повідганяй усі примари,
Щаслива будь усім назло!
Повір мені - весна насправді
Не року гарна лиш пора.
Весна в душі - ми їй підвладні,
Віват життю! Весні ура!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184967
дата надходження 19.04.2010
дата закладки 19.04.2010
Як повільно збігають хвилини…
Я спокійно дивлюсь у вікно…
Моя думка у мріях десь лине…
Не чекаю його вже давно…
Може я так довіку і буду?
Залишуся одна… в самоті…
Ну не буду ж я лізти у «ВУДУ»!!
… чарувати його… Це вже НІ !!!
Чи кохає мене? ... я не знаю…
А спитати… не вистачить сил!
Бо почувши страшне: «Не кохаю!»…
Більш не зможу літати без крил…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183349
дата надходження 12.04.2010
дата закладки 18.04.2010
У сутінках шукаю світло,
Вдивляюся в завісу жалю.
Воно зявилося і зникло
І не шукаю вже - страждаю.
Невже пітьма оця навіки,
Невже вона скорила промінь?
Від пошуків болять повіки
І втома відпочити клонить.
А сяду - чорні крила ночі
Зовсім роздавлять світлу мрію,
Що так в душі моїй тріпоче,
Що так в світанок спрагло вірить.
Її ділили між собою,
Ховалися за неї, крали,
Зливали брудом і водою,
Топтали, били, продавали.
Не знищили ще доостанку -
Засіла в серці і жевріє.
Шукаю світло, жду світанку,
Лелію в серці віщу мрію!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184827
дата надходження 18.04.2010
дата закладки 18.04.2010
Осіннє листя золотиться,
Під ноги падає всі дні,
Немов, збирається проситься:
«Продовж життя, дружок, мені!»
А ми його зненацька топчем,
Воно не плаче,не кричить.
А може, листя жити хоче
Оту останню в світі мить?
_________________
Ось так у нас буває часто,
Старий непотребом стає.
Його хоронять передчасно,
Бо бачать благо лиш своє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149040
дата надходження 09.10.2009
дата закладки 18.04.2010
Горить ліхтар на вулиці німій.
На чорну тлінь спадає жовте світло
І жовтий промінь свердлить в тишині
Тривожних, темних кольорів палітру.
За його краєм - темінь і журба,
За тим бар"єром світла - темінь ночі.
Лише десь чутна хлопчаків гурба
Й забута пісня про дівочі очі.
Веселий сміх юнацтва оживля
І тиха вулиця, на хвильку, молодіє.
Та кроків шум почався віддалять...
І душу оповили сумні мрії.
Вони снують, отут у ліхтаря,
Летять на світло, щоб помолодіти,
Та лиш виходять з нього - пожира
Їх чорна темінь грубо й непривітно.
Вона шепоче: «Порахуй літа.
До мене ближче (де тут правду діти),
А промінь світла - це лише ліхтар,
Що й сам не зна чи буде він горіти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184754
дата надходження 18.04.2010
дата закладки 18.04.2010