Моє місто – обдертий вокзал,
Моє місто – стихійний базар.
Моє місто, люблю я тебе,
Моя мрія з тобою живе.
Моє місто – сквер Молін Руж,
Вмитий пивом й болотом з калюж.
Моє місто багате, проте
Хто що може у нього бере…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241596
дата надходження 17.02.2011
дата закладки 17.02.2011
Сховайте мене в заповідник,
Я хочу стати твариною:
Собакою, а може кішкою,
Не хочу бути людиною...
Відпустіть мене у небо,
Я хочу мати крила...
Чому я вінець природи?
Чому я просто людина?
Дозвольте бути каменем,
Великою сірою брилою.
Дозвольте бути маревом,
Та тільки не людиною.
Сховайте мене в океані,
Я буду неначе краплина.
Подалі, будь ласка, подалі,
Де ще не бувала людина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241057
дата надходження 14.02.2011
дата закладки 14.02.2011
Я не бачу без тебе світла,
І не чую й не хочу чути...
Я існую в сірому світі -
Лиш з тобою здатен я жити.
Я без тебе мов скеля у морі
Байдужа до поштовхів хвиль.
Я без тебе шматочок болі,
Непотрібний бруд і пил.
Не відчую без тебе смаку
Ані запаху волі й любові.
Я без тебе в полоні страху…
Я не знаю як мене звати …
Я без тебе втрачаю крила
Не літаю, падаю в прірву.
Я так хочу, до тебе, Мила,
Я так хочу, так хочу жити…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239624
дата надходження 08.02.2011
дата закладки 09.02.2011
Тихі грюки і стуки маленького міста...
Блукають сонні-мухи таксисти.
А над містом в золоті хмари -
Місяцем творені дивнії чари.
Тихі грюки і стуки маленьких коліс
Поспішають крізь ніч від адрес до адрес.
А як хоче ясний самотній ліхтар
Щоб палкий поцілунок палав і палав…
Тихі грюки і стуки у маленьких серцях
Не згасає ліхтар у закоханих снах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239378
дата надходження 07.02.2011
дата закладки 07.02.2011
Лише брутальні походеньки
Гуляння вулиць до півночі
Тривожать сонний настрій міста
Відводять в небо його очі
Німі глухі сліпі байдужі
Сплелись в єдино дві троянди
Одна червона інша біла
Одна кохає інша також…
Стискати колючки до крові
Вдихати солодко повітря
Десь там над містом там де зорі
Сплелись в єдино дві троянди…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238949
дата надходження 05.02.2011
дата закладки 05.02.2011
Страшні слова, коли вони мовчать,
Коли вони зненацька причаїлись,
Коли не знаєш, з чого їх почать,
Бо всі слова були уже чиїмись...
Ліна Костенко
***
У періоди творчої кризи,
У час "сну" або "пауз" в віршах,
Нападають на мене капризи,
А життя - це суцільний аншлаг...
І хотілось писати... Не можу...
Бо, як хтось із відомих сказав,
Тут слова мої не допоможуть,
Бо ці ж самі слова хтось писав.
У період такого застою
Сходжу з розуму, рвусь на шматки...
Музо! Кличу тебе! Будь зі мною!
Вже в чеканні перо і листки.
Може хтось знає, що ж це за штука,
Це ж у кожного автора є,
Коли не піднімаються руки
І спустошене серце твоє.
Коли буря відсутня й натхнення,
Ти тоді не напишеш й рядка,
І чекаєш ідеї, прозрення.
Треба час. Я в терпінні. Чека.
Ну і знов... Вірш не дала скінчити....
Знов покинула муза мене.
Ну і як можна з нею так жити?
...
(тут колись я планую скінчити,
Адже творчий застій - це мине?)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224645
дата надходження 26.11.2010
дата закладки 26.01.2011
[i]Я иногда хочу тебя обнять
Погладить волосы твои и плечи
Невинно так поцеловать
Чтоб ты не думала что в этот вечер
Я был похож на всех других
В воображении твоем тебе знакомых
И в памяти остаться лишь одним из них
Я не хочу...[/i]
Вірші на листівках можна придбати [url="http://wwfund.me/product_info.php/products_id/134"]тут...[/url]
Dyed Fox перевела на украинский здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387190
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142448
дата надходження 22.08.2009
дата закладки 26.01.2011
Когда все спят, Она не спит!
Ее тревожить я не стану...
Не каждый видит, что творит,
Вручая шляпу дерибану...
Рисует властную метель,
Деревьев зимние подвески
Стучится солнцем в оттепель...
Примой рисует зимы фрески
Обрисовала потолок…
И перешла тайком на стены.
Лесной цветок, красивый впрок
И рек коварных черных вены.
В тулуп одетые леса...
И пробежалась по волчице
Творит, согдасньі, чудеса???
Ночь - всеподвластная царица.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237100
дата надходження 26.01.2011
дата закладки 26.01.2011
дощ дрібний починався синім градом
під літнім градом до кісток промок
я навіть не чекав на твою зраду
та голос струмом бив мене в висок
холодний дощ періщив батогами
між недостиглих вишень і сливок
ти байдуже топтала плід ногами
вишневий плід з вишневих гілочок
порожня посмішка розгорткою на шпальті
ти не любила щирих балачок
як сливу – серце – розчавила на асфальті
…і весело зацокав каблучок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237087
дата надходження 26.01.2011
дата закладки 26.01.2011
Французский шик и пьяное вино.
После второй бутылки я раскроюсь
И вряд ли после третей успокоюсь,
Пойду к тебе.И это решено.
(Прохладно,шалью по плечам укроюсь.)
Манящие духи, je t'aime и mon ange.
Слова переплетутся в поцелуе.
Их не сравнить с другими,что флиртуя
Дарила я другим,но без любви.́́
(По окнам образ твой рукой рисуя)
В разлуке столько дней,а вместе полчаса
Пропитаны тобою,мной..и чем-то выше.
Мой сон кроме тебя лишь ночь услышит,
Как после этого не верить в чудеса?
(Когда на ушко ты мне нервно дышишь...)
Я маленькая странная девчонка,
Ты сильный,независимый такой...
А мне бы лишь дотронутся рукой,
Услышать бы "Не уходи ,Аленка!..
Ведь без тебя мой мир совсем пустой..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196907
дата надходження 21.06.2010
дата закладки 26.01.2011
Пусть будет так, а не иначе.
И ты поймешь шальную суть.
Ночами стервы тоже плачут,
Их пожалеть ты не забудь.
Их слезы ранят очень больно,
Там соли больше, чем воды,
Страданья в жизнь влетят невольно,
Оставив на руках следы.
Пускай, сойдя с ума однажды
И выжив после всех обид,
Воскреснет. Отомстит вам дважды.
Душа не камень...ведь болит...
Пусть будет так, а не иначе,
Я стерва, я шальная кровь,
Вильнет хвостом опять удача,
Я улыбнусь, исчезну вновь.
Мой милый и наивный мальчик,
Пойми, я стерва, дорогой.
Я как огонь, я что-то значу,
Ты лучше не играй со мной.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185744
дата надходження 23.04.2010
дата закладки 26.01.2011
То буде ніч, я знаю точно,
Бо день – не час для каяття,
То будуть сльози й сигарети,
То буде правда і брехня...
Він скаже тихо щось на вухо,
Вона же знову промовчить,
Він гаркне, він поб’є посуду...
Вона же знову промовчить!
Він п’яним вийде на балкон,
Він крикне щось, почує вереск,
Вона не прийде втішить знов,
Вона залишить слід на дверях...
На ранок він побачить сон:
Вона біжить за ним у пекло,
Прокинеться і у вогонь
Його закине так відверто...
Почне шукати телефон,
Звонити буде раз за разом,
Вона підніме й вполутон,
Прошепче: «Нас немає разом!»
Тумани попливуть з очей...
Іще лишилась пляшка пива,
То буде ще одна з ночей,
Коли вона його лишила...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236572
дата надходження 24.01.2011
дата закладки 25.01.2011
Ви не замічали, як багато часу ми сидимо в інтернеті...
Вконтакті...?
Читаючи новини (хтось додав нові фото, нових друзів... замітки, аудіо)...
Переглядаючи чужі статуси, стінки, СП...
Спілкуючись з кимось (скільки безглуздих діалогів на кшталт "Привіт, як справи?")...
І нарешті, просто чекаючи чийогось "online", щоб просидіти декілька хвилин на нервах, судорожно оновлючи сторінку... клік за кліком...
Мабуть, рахувати в хвилинах цей час безглуздо...
Години... одна, дві, три... день!)
Сенс?
Його немає...
Невже це спілкування?!
Так, я знаю, якими статусами живуть мої друзі, яких я не бачила роками...
Але я незнаю, чим живе життя! Дивно сказано, але саме так...
Я уже не пам'ятаю запах квітів за вікном...
Не пам'ятаю смак улюбленої піци...
Не пам'ятаю як це - ходити босоніж по траві...
Просто я, як і інші... живу в інтернеті...
Живу "онлайнами", харчуюсь "статусами" і блюю на стінку своїм друзям...
Все просто...
P.S. І якщо одного разу, навпроти моєї сторінки не буде звичного "онлайн", то це буде означати лиш одне - я ожила!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235216
дата надходження 16.01.2011
дата закладки 25.01.2011
Мертве листя вій сивіють погляди надії плачуть потонула в мушлях моря зморена своєю самотою… знаю завжди плачучи собі в долоні залишками меду заспокоюю душевний дощ прикладу твої колючі кислі поцілунки собі до скронь сонно скаженію божеволію риби в небі ридають римовано сухо о lacrimoso! Мереживом мрій заплітаю повітря кімнати Світлано співай сатаністам сектантам не час висувати претензії…зорі які ж ви червоні пекучі пусті…зоре рожевими нитками спи у свідомості лез і підлоги сонце світи блюзнірськими смайлами сонце світи під симфонії блюзу ріка пересохла медузо живи бо Місяць співає пісні бо місяць шепоче знервовано падають зорі в молочні дороги купаються вії в волозі мріє докурюй скоріше радянські свої цигарки…ти палиш, мріє? палиш ти?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209663
дата надходження 06.09.2010
дата закладки 25.01.2011
Обычные листья, простая тетрадь,
Знакомые так нам давно,
Но к ней обращаюсь опять и опять,
И будто смотрю я кино.
Ведь на этих листьях есть всё и о всех,
О жизни моей и друзьях,
И слезы, и радость, и горе, и смех,
Ведь все это было на днях.
Но эта тетрадка совсем необычна,
Ведь это мой личный тайник.
Знакома, любима и так уж привычна
И лучший мой друг - мой дневник.
Он знает, что плакала и что смеялась,
Он был со мной рядом всегда.
И даже когда я одна оставалась...
Но он не предаст никогда...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154519
дата надходження 09.11.2009
дата закладки 25.01.2011