(Присвячується кризі середнього віку у чоловіків та жінок)
Та, як я тебе кохала
То ніхто ще не кохав
Кажеш, любий… задовбала?
Ти ще дужче задовбав!
Вже набридли мої губи?
Груди вже тобі не ті?..
Де живе ота паскуда,
До якої біга ти?
Я білявкою ніколи
Не бувала у житті
Що за локони додому
На собі приносиш ти?
І не та в мене помада,
Що на твоїм комірці…
Я за тебе дуже «рада»
Як і всі святі отці
Курва хай ота послуха
Як ти уві сні хропиш
Та й оглухне на два вуха.
А як стогнеш, коли спиш!
Ти даєш такі концерти
Мов на сцену вийшов ти
Я скажу тобі відверто
Бо хропиш – це півбіди
Ти як тріснеш спересердя
Ніби по команді: «плі!»
Ну такий вже перепердя
Що аж Господи прости!
Хай вона пере шкарпетки
Варить хай тобі борщі
А ти їй за це цукерку
І кохатися мерщій
Швидко любощі зав’януть
Здався їй козел такий
Вижене, я плакати не стану
Підеш ти під три чорти!
Мабуть стався зсув по фазі
От і їде в тебе дах
Ти диви, яка зараза
Сором втратив - просто жах!
У неділю тебе в церкву
Я на сповідь відряджу
Підеш зранку натщесерце
Я з тобою теж піду
Там покаєся як треба
За усе, як на духу
Довго слухатиме Небо
Я весь список напишу
Потім вернемось додому
Я засмажу нам омлет
Всядемося на підлогу...
Будем слухати Роксет
/Олексій Мазур, Дніпро/