Ніколи не думав, що клятий москаль
Війною піде на Вкраїну,
Порушивши договір людський, на жаль…
Бо в головах клепки без зміни.
То – дика орда, і бурлить в неї кров.
Гаряча, бездушна, дебільна…
Ніяк не примириться знову і знов
На те, що Вкраїна є вільна.
Приніс кат руїну і безліч смертей…
Ракети громлять міста наші.
Наш Воїн в бою, як безстрашний Антей
Б’є орків з болотної раші.
А Матінка наша, любима Земля
Дає йому сили й наснаги…
І пісня рідненька ще дух окриля
І нелюда спалені стяги.
Вже здурених зомбі багато лягло.
І нас не минає ця доля…
Ганебна війна йде – не зборене зло,
Де кується неволя чи воля..?
25.07.24р.
