У непроглядній темряві, де тіні рояться,
Крізь примарний світ, де розростається страх,
Безтілесні сутності ведуть полювання на нас,
Шепочуть нам про наш прийдешній час.
У бездушних тінях безтілесні сутності бісів
Хижо дивляться крізь морок,
Їхні шелести, завуальовані в ковдрах брехні, кличуть безумство в наш світ.
Світла душа, як птах,
що виривається з ланцюгів, що скували життя,
Не підвладна ні страху, ні брехні.
Люті тіні, що таяться в мороку, та
Темні сили, як хвилі, вночі підмивають,
Жадають зламати чисту сутність душі,
Світле ж серце, що виблискує, у темряві,
Твердить: любов - наш єдиний щит!
І в цьому бою, де душу не спасають мечі,
Нескорені, ми віримо, що в темряві,
Світло завжди знайде шлях, щоб бути з нами.
