Коли зможу я зупинитися
Буду плакати без кінця.
Коли зможу на мить схилитися
Не побачиш з під сліз лиця.
У обіймах згорнусь калачиком,
Колихатимусь мов гілля.
Називай тоді ніжно зайчиком,
А як хочеш - кажи ім'я.
Ми не будемо чути гомону,
Лише шурхіт своїх долонь.
Не відійдемо знову в сторону.
Притулюся до твоїх скронь.
Буде гаряче, буде холодно,
Усі відчаї оживуть.
Доторкнешся до серця голого.
Тільки ключ знов свій не забудь.
Може нові шляхи побачимо.
Ти емоції не спиняй.
Колись разом про все заплачемо.
Що тоді? Як тоді? Відчувай.
