Я збенте́жений твої́ми рука́ми, твої́ми губа́ми, твоє́ю весно́ю.
Я не зна́ю, що ро́биться з на́ми, із ци́ми доща́ми, з тобо́ю тако́ю.
Закрива́ю поро́жнє, хай гра́ється на́ми Весна́, що захо́плена ті́льки собо́ю …
Залиша́ючи нам крає́чок від не́ба, дорі́жку у па́рку і дотик руко́ю …
Я збенте́жений, вра́жений, і́нший, яки́м не бува́в я ніко́ли,
Така впе́внена і говірка́, на́че з ві́рша, ти так ве́ртишся, до́ле,
Скі́льки цві́ту напа́дало пря́мо із не́ба на ру́ки, на ого́лені пле́чі,
Як бага́то його́ … Ніко́ли не було́ так бага́то і насті́льки доре́чі …
Така́ ди́вна весна́ цьогорі́ч. Ми ув'я́знені. Ті́льки вона́ і насті́льки сміли́ва.
Сті́льки ко́льору. Зо́всім відве́рті слова́. І інти́мність твоя́ надчутли́ва.
Така́ ди́вна. Ти на́че і є. Тебе́ на́че нема́є. Як ж тебе́ ось таку́ наздогна́ти?!
Так, ти жі́нка. Чутли́ва. Й така́ неймові́рно легка́. Ля́чно аж обійня́ти?!
Як же мо́жна про це́ не писа́ти?! І не ви́класти но́тами все підвіко́ння і двір?!
Не стара́йся, бо дощ не впійма́ти. Він шуми́ть: не прийде́? Ти не ві́р …
Я весні́ свої́й бу́ду писа́ти. Це ж так про́сто не ста́ти чужи́м між чужи́х протирі́ч.
Вона́ знає, я бу́ду чека́ти. З не́ю ми не чужі́. День за днем. Без журби́. Ніч у ніч.
музичне прочитання вірша з допомогою ШІ
дякую ... товариш називає це сучасна авторська пісня ... 
Браво! 
Душевна сповідь 
