Колись кочових постсарматів,
“Взували” лукаві жиди,
Щоб в них їхні землі топтати
З пратюрками у хазараті,
Коли пастухами були.
А нині вже постпостсарматів,
Лукаві жиди, навпаки,
По справжньому стали взувати
У берці від щедрого НАТО,
В яких бойові гопаки
З братами звели танцювати,
Що й роблять вони залюбки
Уже за стандартами НАТО,
Як дуже майстерні вояки
І дуже круті козаки.
(А ті, які “взули” їх круто,
Живуть, потираючи руки…)
