До Богів . Сапфічний 11-складник
- U - - - U U - U - -
- U - - - U U - U - -
- U - - - U U - U - -
- U U - -
Радість щіра : боги мої, з вершини!
В допомогу силу свою віддайте,
Як згадаю , втрачену в мить надію,
Руки спустивши..
Не ховаюсь за-спини інших, тощо,
Й подати руку у мить тривожну,
Мні без зволікань , в мене так, грімоче :
Полум'ям серце!
І чи йти вперед, зволідти важко:
Силой сонця, чи тим шляхом течії,
Гамонічний ритм, чи той винний мелос
Хто породжає?
Безлад в голові в сноведіннях бачу,
І в житті, своїм вже це все пережив
Моя вдячність, боги мої, й живому:
В вічність квітнитись.
К Богам . Сапфический 11-сложник.
- U - - - U U - U - -
- U - - - U U - U - -
- U - - - U U - U - -
- U U - -
Радость мне: о боги с вершины неба!
На подмогу дали свою , мне силу,
Коль бывало так что и вовсе руки,
Вниз опускались,
Не стою спиной, и подать мне руку,
Никогда труда не составит толком,
С чистым я всегда, и стучащим громко,
Пламенным сердцем!
Рваться ли вперед, и кто правит этой,
Мощью солнца, иль той воды теченье?
Гармоничный ритм, и виннистый мелос,
Кто все придумал?
От загадок мыслить устал во снах я,
Вещими что в жизнь мне пришли так резко,
Благодарен тут и всему живому,
Вечностью цветя!
ID:
1034269
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.02.2025 19:03:59
© дата внесення змiн: 27.02.2025 19:03:59
автор: Ярослав Бойкович
Вкажіть причину вашої скарги
|
