Послухай музики мотиви
Вона втішаючи заплаче,
Така проста і непримхлива,
І так наївна по-дитячи.
Вона звучить з барвистих далей,
Така жадана й неповторна
Як удова із-за вуалі,
Погляне сумно, але гордо.
Злий вітер, налетівши з ревом,
Не зірве тайни покривала
Та ясний серцю блиск фіалу,
Небесна правда під покровом.
Нам догми істин нагадає,
Що наша ненависть і злоба,
Безслідно кануть, в бездну гробу
І лиш добро не помирає.
Розкаже всім, яка то втіха
Просте життя без сподівання,
І ясним золотом вінчання,
В часи розбещеного віку.
Під шум розбурханого моря
Звучить св'ята епіталама ;
Чудовіше немає храму,
Ніж храм, утішеного горя.
Душа- бездомна мандрівниця
Для неї пісня кров і ймення
Як зрозумілі її вчення
Її урокам мудрим, вчися.
09.04.2025
Переклад
Поль Верлен. Из книги «Мудрость»
Послушай нежной песни лепет.
Она заплачет, утешая,
Такая скромная, простая,
Как ручейка над мхами трепет.
Нам ведома и вожделенна,
Теперь она звучит из дали,
И, как вдова из-за вуали,
Глядит печально, но надменно.
Злой ветер, налетая с ревом,
Не вскроет тайны покрывала,
Но сердцу ясен блеск фиала
Небесной правды под покровом.
Нам ведомая, повторяет,
Что наша ненависть и злоба
Бесследно канут в бездну гроба,
И лишь добро не умирает,
И, говорит, какая радость —
Простая жизнь без ожиданья,
И ясным золотом венчанье,
И мира без победы сладость.
Звучит, с холодным ветром споря,
Наивная эпиталама;
Великолепнее нет храма,
Чем храм утешенного горя.
Подобна страннице бездомной
Душа, безгневная в томленье.
Как ясны все ее ученья!
Внимай урокам песни скромной.
Перевод Федора Сологуба
ID:
1037386
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 10.04.2025 00:50:24
© дата внесення змiн: 10.04.2025 00:52:18
автор: Даяла Симон
Вкажіть причину вашої скарги
|