Ти мене почекай,.. не спіши.
Торкнися тихо моїх долонь.
В душу свою незримо візьми
Серця мого поетичний вогонь.
А я думки тобі віддам,
Всі радості,.. свої печалі.
Собі оставлю тільки грам
Сумної пісні на вокзалі...
Іще секунда і поїзд полетить
Та забере мене з собою...
Одна лишилась тільки мить
І ми розтанемся з тобою.
І тільки згадка - пісня наша
Й твої сумні та сині очі...
Прощай, прощай подруга Саша,
Прощай зимове місто Сочі...
19.. р.
