Я розумію, що щось загубила,
Я відчуваю, що щось віднайшла.
Знаю я, що любила,
Любила і просто пішла.
Пішла не навмисно, так вийшло,
Пішла я у даль, назавжди,
Світила мені променисто
Дорога у інші світи.
І на мить оглянулась на тебе,
Лиш на мить, а серце співало.
Я знала, що йти мені треба,
А серце до тебе бажало.
Лишила тебе в самотині,
Лишила проблеми тобі,
Дороги до тебе віднині
Не вернуть, не вернуть мені.
Я б бажала змінити минуле
І до тебе вернути життя.
Та на мить я, напевно, забула,
Що зрадила віру в буття.
Я зрадила віру у себе,
Мені ти, будь ласка, прости.
Знаю, не треба, не треба
Тягар у душі цей нести.
Я очі побачити прошу,
Ті очі твої неземні,
Не знаю, як витримать ношу,
Як витримать долю мені.
Я хочу твій голос почути,
Той голос, що спокій несе.
Я хочу кохання відчути,
Мені почуття це нове.
Я хочу. Я хочу. Бажаю.
Бажаю в кохання впірнуть,
Та як це зробити – не знаю!
Я хочу тебе повернуть!
