1
Холодна кава і віск на столі. Сліпий кіт – єдине джерело тепла . Час обирати ,яке око перше пожиратиме темноту. Все ж таки наважився, відкрив ліве око і усвідомив, що я ще досі живий. Два бажання : покататись в метро і випити пива! Дорахував до чотирьох і мозок послав активацію функції « справить нужду» , а звідкілясь доходили звуки швидкісного поїзда. Відкрив праве око і відчув, що зіниця луснула , як повітряна кулька. Це ефект яскравих вогників, що відчули запах гелію і тепер спрямували своє залізне тіло на свою майбутню жертву. Акула підземної електрики кожного дня виштовхує із своєї порожнечі тисячі бездарних організмів, які плодяться заради нової смерті. Звук в’їдався в мої барабанні перетинки і жадав крові . Бля, потрібно бути обережнішим зі своїми бажаннями! Чому невідомий жіночий голос не повідомив про прибуття швидкісного поїзда? В мене сьогодні буде найжалюгідніша смерть. Я навіть не встигну виконати передсмертне бажання.
Четверта платформа. Кожного року орнамент на протилежній стіні стає останнім, що бачать самогубці перед кроком у залізні пащі хижака. Він ближче, ніж я думав, а мої думки сильніші. Я навіть не встигну побачити всі спогади чи дорахувати до нескінченності як він почне ласувати мною… Мить! Відшліфовані рейки. Тіло навпіл.
2
- Ласкаво просимо!
- Ммм…Де я?
- Всі попередні роки ти запитував «хто я?». Насолоджуйся ,людино, ти Тут! – відповів саркастично Голос.
Знову сонце світить до гори ногами. Відчуття холодного вакууму. Місце здалося знайомим мені, але я тут ніколи не був. Вакуум скидався на лабораторію лікаря-маньяка , який проводив досліди над людьми у пошуках безсмертя. Ніхто ніколи не дізнається про його заручників. Вагітна жінка над каміном замість трофея оленячої голови. На протилежній до моїх очей стіні, а так як я лежу прикутий до хірургічного стола, це можна назвати стелею, висить табличка з надписом : життя визначається бажанням, необхідністю і уникненням смерті. Перпендикуляр до підлоги з кольорових ниток, якими зшито частинки мого тіла, що тепер знову здатні вдихати азот, бо властивість перетворювати повітря на вуглекислий газ вийшла з моди. На кінці перпендикуляра ,прибита цвяхом, як підошва від зимового взуття , скляна чаша. Для чого вона там я ще не усвідомив так як і не усвідомив де я? І що зі мною?
- Якщо різати час хвилинами, то він перетвориться у воду . Початок життя піде і не вернеться, – знову Голос.
- Що відбувається? Нічого не можу зрозуміти.
- Та ні, ти розумієш занадто багато, тому все перетворилось в ніщо. Прочитай мої думки і ти станеш нічим! Дивись. Це для тебе!
Стеля почала сльозитись , як невиспані очі, волога стікалась в одну точку. Егоїзм вони сприяє витісненню найслабшої. Поштовх молекул у спину і вільне падіння. Крапля, в фізичному розчаруванні не здатна змінювати свою траєкторію , відірвалась, перпендикулярно впала і розтеклась по дні чаші.
- Перша! Перетворись в мого двійника. Просто кажучи – будь собою.
- В мене й так немає вибору.
- Точніше в тебе немає виходу.
- От лайно! Завис у власному мозку. Треба було дотримуватись інструкції.
- Друга! Ідіот! Це я складав тебе по інструкції ввесь твій період існування . Щоб бути впевненим у справності, бо гарантію ми не видаємо.
- Складав?! Для чого? Система?
- Третя! Непорушна система конструктора. Творці, а люди називають нас богами і вірять в добро і зло.
- Ось де зароджується брехня, проходить через фільтр і потрапляє в мозок людей. В їхній ж голові.
- Четверта! Якщо ти мовчав, то це не означає, що ти брешеш. Земля – технічний проект, а точніше дослід. Наслідки і кінцевий результат появляється тільки після смерті піддослідного, у його ж власній голові.
- Хм, а віра людей – це тільки маневр, щоб відволікти увагу?
- П’ята ! Ні, вони й так ніколи не доберуться до істини, бо самі ж створюють собі недолугі теорії. А віра є для того, щоб було чим зайнятись у вільний від вільного час.
- А ми, ті хто вийшов з гри? Що з нами далі? Який тоді світ насправді?
- Шоста! Ви перебуваєте у макеті. Ви плоди , які тепер готові до консервації на зиму.
- Плоди? Макет у формі дерева, а як щодо теорії, що Земля - кругла?
- Сьома! Кожна теорія потребує доведення. Доведення потребує точності. Шар брехні будь-де, деформує уявлення про все.
- Повернутись до початку , ще не означає ходити по колу.
- Восьма! В даному випадку рух по перевернутому трикутнику . Людина досягає того рівня ,що їй подобається життя і просто зупиняється. Якщо в її існуванні немає руху, то в неї вийшов термін придатності. І вона не підходить для споживання.
- Практичне порівняння смерті з кисломолочними продуктами. А що далі?
- Дев’ята! А далі так зване людське чистилище, де їм вказівним пальцем мають тикнути вгору чи вниз. Це виглядає ,як сортування перцю. І хто до такого додумався? Насправді вони потрапляють сюди.
- Сюди? Але ж я у своїй голові і всі сюди ж???
- Десята! Ні, кожен в свою голову. Є так звана Атмосфера мозку для кожного особисто. Всі генії ,на винятком кількох невезучих , які потрібні для балансу , йде на спалення. А решту просто потрапляють у нове тіло.
- А як щодо спогадів?
- Одинадцята! Людський мозок , як касетна плівка чи CD-RW . щоб записати щось нове, потрібно стерти, те ,що вже міститься в пам’яті. Крувообіг спогадів з витіснення інформації.
- Тепер це пояснює те,що я нічого не пригадую.
- Дванадцята! Не переживай , скоро в твоїй голові поселяться нові планети.
- Планети? В моїй голові Космос?
- Ха, а ти як думав? Люди створюють все по своєму образі і своїй подобі. В кожного в голові своя галактика. Космічний простір , насичений думками. Ви просто не усвідомлюєте, що самі утворюєте простір за власним макетом.
- Стоп. Я напевно просто божевільний.
- Тринадцята! До речі, твоє тіло ще досі не знайшли. Вітаю. Ти тепер один із нас. Ні,ти не божевільний, ти просто помер.
Так 21 жовтня я опинився в тілі маленької дівчинки. Тепер свідомо керую її Всесвітом.
Я не критик!!!!Критикувати будуть вони я просто сказав що це не досконало це моя думка а що інші кажуть це все правда але є й вижчі вершини які тобі підвласні =)
Fobia відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Досконалість - не моя сфера.А "вони" це хто?"що інші кажуть це все правда" - оці слова повна брехня.
Оценка поэта: 5 Мурахи по тілу...
Сині жили!
Кров підступає до лиця....Стає важко дихати...
Мої емоції...Бравіссімо...Занради цього вато жити. варто жити заради того, щгоб колись померти!!!!!!!!!
Fobia відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В тебе завжи голубі жили)))
Можливо,а можливо варто помирати,щоб жити знову.не пам'ятаю.
