Не твої руки мене обіймають,
Не в твоїх обіймах я тону!
Де ти зараз? з ким? не знаю....
Та все ж тебе люблю!
Не твої губи мене цілують,
Не в твоїх поцілунках я тону!
Знаєш, я за тобою так сумую...
І все ще досі так люблю!
Не твоя посмішка мене вранці зустрічає,
Не бачу більше я її!
Мені тебе так не вистачає...
Без тебе мої будні стали сірі та сумні!
Не твої очі так дивляться палко,
Не в твоєму погляді тону!
І вставши знову зранку...
Вже не твій погляд я ловлю!
Немає мене в твоїх мріях – я це знаю,
І в твоєму серці вже не я!
В натовпі все ще тебе шукаю...
Але безнадійно...тебе там нема!
Ти іншу давно обіймаєш,
Цілуєш її!
А ти навіть не уявляєш...
Як без тебе погано мені!
Моє серце розривається на шматки,
Я тобі не потрібна – знаю!
Я б хотіла щось змінити в собі...
Та не можу, бо тебе кохаю!
14/04/09 рік
так душевно написано!!Зворушує до глибини душі! Аж захотілося підійти до того хлопця і сказати йому, яку хорошу дівчину він втратив!!
Головне у вірші-душа, а техніка, майстерність приходить з часом...Молодець
Божевільна весна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі...дуже приємно! Дуже рада, що зуміла передати всі ті почуття і відчуття які я пережила! ДЯКУЮ!