ЗАГИБЛИМ В АФГАНІСТАНІ
Вони – немовби тро́мби в жи́лах,
Неначе сіль на ранах кров’яни́х.
І жахається в снах Батьківщина
Дотепер від страждань матерів.
Бо пливуть у оча́х, оповиті
Рушником українським, човни.
І нема без віночка, без квітів,
І нема де б не бу́ло труни.
А між ними у чорній хустині,
По коліна у крові й воді,
Стоїть Мати – краса-Україна –
Зустрічає героїв своїх.
Повернулися врешті додому,
В лебеди́ні гніздeчка свої́.
Вони там так просили у долі
Швидше впа́сти в обі́йми батьків…
Павло Гай-Нижник25 серпня 1990 р.Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.21.
