Чому так завжди буває?
Хтось знаходить, хтось втрачає.
І серце тихо завмирає,
А від чого? Само не знає!
І б'ється, б'ється невпинно,
І проходять дні, години,
І не знаєш що з тобою,
Лиш душі нема покою.
І так хочеться обняти
І на вушко прошептати,
Як кохаю тебе, зірко,
Та чомусь на серці гірко.
Ти лиш знай, що я з тобою
У дні бурі і спокою...
Та все це лиш слова,
Які із болем в серці виграва.
Ти не почуєш їх ніколи,
Занадто різні ми з тобою.
Ти живеш у свому світі,
У тебе є своя проблема...
Розійшлись наші путі,
А кохання - теорема!
