Кохаю і кохатиму завжди,
Хай що б не сталося - твоя навіки,
Люблю дивитись на засніжені сліди,
Гармонію вливати в наші ріки.
Лише для тебе ніжності слова,
Що линуть з серця нотами бажання,
Твоя, твоя, назавжди я твоя,
З тобою не страшні усі страждання.
Моє кохання мчиться до небес,
Бо ж на землі про нього уже знають.
Я хочу Господу сказати як тебе,
Без тями, більше всього я кохаю.
Благословить хай він важкий той шлях,
Що ми колись обрали без вагання,
І вірю, що настане світлий час,
Коли здійсняться мрії й сподівання.
Цикнева відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, великим щастям є те, коли вже проживши певний період з людиною не сумніваєшся в любові, не називаєш її звичкою, а кохаєш так само палко, як і колись. А може... й ще сильніше!!!
Вітаю! 
