Без слів. Без дотиків. Без фальшу,
Ми розмовляємо завжди.
Очима можна те сказати,
Що ми словами б не змогли.
Ти за любов просив померти,
Для перевірки почуттів.
В моє кохання ти не вірив,
Слова почути не зхотів.
Я дала згоду і померла,
Я серце вирвала собі,
Якщо не віриш - то дивися,
Як воно б"ється у руці.
Його тобі я протянула,
Ти серце зтиснув в кулаці,
Перед тобою на підлогу
Я впала змочена в крові.
Ти лиш дивився без здогадки,
Що це все правда - нас нема,
І тілики серце у долоні
Підтвердить всі мої слова.
Чому ти був німий, як риба?
Чому не зупинив тоді?
А я благала: подивися,
Відчуй весь біль в моїй душі.
Мене нема. Чому не вірив
Моїм словам, моїм очам?
І тільки моє мертве серце
Нагадує, що ти вже сам...
