Рогатий місяць, як легенда, сивий,
Вчепивсь за дах готелю «Аль Рашид»,
Лунає звідкись голос муедзина,
У вітті пальми вітер шепотить.
Меса ал хейр*, Багдад, далекий друже, --
П’ятимільйонний вулик у пісках.
За сотні років ти втомився дуже –
Поспи, хай сон твій береже Аллах.
Осяяв місяць набережну Тигра,
І шпиль могили невідомого солдата,
Опалені двори, розбиті шиби
На вуличках двоповерхового Багдада
І блок-постів бетон в «Зеленій зоні»,
Розбитий танками асфальт бульварів
Бездомних у підвалів чорнім схроні,
Поснулі вже ряди твоїх базарів.
Палац Республіки, Аль Фо, палац Парфумів –
Величну спадщину покійного Саддама.
І мінарети, що стоять в задумі,
Мечеті – пам’ятки священного Ісламу.
Вічнозелений фінік й апельсини,
Автівки спалені вздовж траси на БІАП**…
А завтра сонце знов запалить днину -
Знов оживе мурашником Багдад.
А десь готуються в похід нічні конвої.
На них вже «гострять зуби» алібаби***.
Та нам то байдуже, бо ми і так з тобою
Вже не побачимось: ма ас салям**** Багдаде!
Івано-Франківськ
вересень - 1 жовтня 2010р.
*Меса аль хейр - (ар.) добрий вечір
**БІАП - BIAP (англ.) Baghdad International Airport
***Алібаба - (ар.) бандит, розбійник
****Маассалям - (ар.) бувай, йди з миром
гарно написано...шкода,що спогади про це місто залишаться не тільки приємні....
в мене батько був в Іраку 20 років тому...він не був військовим,та не дуже хоче згадувати деякі моменти тих днів...
Сергій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00