Чому не всі дівчата люблять Кобзаря?
Він на сто гривнях тільки, Леся ж цілих двісті,
Тікають з неньки України вони за моря,
З села перебираються щоб жити гарно в місті.
Тарас Григорович писав майже про все,
Тринадцятий минало і я пас в полі ягнята,
Але мій вірш вам буде зовсім не про це,
Діти ідуть, і помирає в самоті батьківська хата.
Невже це просто заздрість, просто фемінізм,
Через роки залишилися далі протистояння,
Система пожирає нас зсередини антагонізм,
Себе побачити у дзеркалі не має ще бажання.
Інші всі скажуть: що пророк він, прометей,
На вади вказував, хотів зламати ці кайдани,
В рядки римовані вкладав слова своїх ідей,
Хотів щоб ми з колін піднялись на майдани.
Не всі звичайно хочуть усвідомити життя,
Мабуть точніше вже сказати животіння,
Зростає з кожним днем у мене відчуття,
Що в нас піднятись над собою нема вміння.
Ви подивіться, знову крок до прірви ідуть всі,
Навколо нас казкові й пропіарені бренди,
Вже з крилами, над кимось зверху, - дух месій,
За кусень хліба діти між собою конкуренти.
Такий в словах сарказм, така в рядках іронія,
Сьогодні лише так, в системі я мала деталь,
В конвульсіях мораль, скоро буде її агонія,
Гниє душа і не приховає вже це емаль.
Отак і час пливе, летить, чому відбулося і як,
Людина просто так живе, для чого і не знає,
Думає що є вільна, а насправді є кріпак,
Система уже бельбухи і розум її пожирає.
Не треба слів похвал, я лише повторив,
Те що сказали за сто років і мільйон до мене,
Я тільки штору трішки на вікні відкрив,
Щоб ви побачили що є світліше світло денне.
Звичайна істина, такі ж звичайні почуття,
Врятуємо себе - врятуємо значить планету,
Чому не усі хлопці люблять також Кобзаря?
Я цей рядок скажу для повного вам паритету,
Не бачать в ньому того духу бунтаря,
Не мають до нього поваги і ні каплі пієтету.
6.02.2011
ID:
240116
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 10.02.2011 13:25:23
© дата внесення змiн: 10.01.2012 11:58:15
автор: КРІПАКОС
Вкажіть причину вашої скарги
|
