Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Annika Ly: До і Після. (історія одного роману) - ВІРШ

logo
Annika Ly: До і Після. (історія одного роману) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Leskiv
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

До і Після. (історія одного роману)

Вперше вони зустрілись випадково. І розійшлись, бо їй було 15, а йому в два рази більше.
Вдруге ж вони зустрінуться через півроку після його смерті, 17 січня 2011 року, коли вона абсолютно випадково передозує ліки...
Засне, щоб прокинутись з ним.

Їх роман налічував сотні мегабайт переписки і дві зустрічі. До і Після.

Вона:
    «Твої листи пахнуть зів’ялими трояндами?»
    Знаєш?

    Я сумувала. Їхала в маршрутці і сумувала. Ти ж знаєш, які у нас маршрутки... Там й існувати важко (їдеш собі, а тобою трясе, здригує, підкидає). А я сумувала...
    Сумувала на парах...
    Знаєш про що я подумала на лекції. Я не пам’ятаю твоїх рук. Які вони? Твої пальці... Чи шершаві у тебе долоні? Яка на дотик твоя рука..?
    Я сумую. За твоїми руками. За ніжними і сильними руками. За тобою.

    P.S. на півгодини відключили інтернет. Я думала – помру...


Він:
    Тепер знаю.

    Я теж сумую за тобою. І, ти знаєш, я приїду. Тоді буде по-іншому. Більше не буде листів, що пахнуть трояндами. Більше не буде запилених томиків поетів і їхніх віршів.Будемо лиш ти і я. Та й так не буде. Будемо лише ми...

    Сьогодні вихідний, то ж я провів його з тобою. З думками про тебе. Уявив нашу наступну зустріч. До деталей. Уявивив як ти будеш виглядати. Краще ніж в моїх трьохрічних спогадах. Краще. Старше. Коханіше.
    На наступний раз я тебе не відпущу. Нікуди!

    P.S. мої руки? В них нічого надзвичайного. Поки. А отколи в них будеш ти... в них буде рай.


За цими листами нічого святого не залишалось. Нічого таємного. Нічого геть інтимного. Ці листи були як одне суцільне запрошення в рай. Їхній персональний рай... А задля того, щоб туди потрапити варто було вицокати сотні повідомлення. І дві зустрічі. До і Після.

Вона:
   Ми..? Як же я хочу нас. Хочу прокидатись і бачити тебе поруч. Всякого. Сонного. Сплячого. П’яного. Однаково коханого...
    Коли вже...?

    Сьогодні настільки сірий день, що й писати не хочеться. Проснулась. Повчилась. Почитала книжку. Пишу тобі...

    P.S. ти романтик?!


Він:
    Я не романтик. Я просто живу в Римі.

    Знаєш, а я хочу трошки більше ніж ми.
    Коли ти написала про руки, я (отут не смійся) подумав про твій живіт. Який він? Ні. Не пиши. Я хочу побачити сам.
    Більш за все мені хотілось би бути поруч і торкатись твого живота. Уявляти, що саме звідти почне свій шлях моя донечка.
    Мені занадто багато років, щоб вірити в лелек. Але я занадто старий, щоб розуміти звідки беруться діти. Так-так, осуди мене, коли я неправий, але наука потроху вбиває чарівність цього моменту – зачаття дитини. «Сперматозоїд потрапляє в яйцеклітину», будь-яким шляхом, значить?
    До чого це я? Якщо я напишу, все що зараз в мене в голові, то це буде останнє повідомлення в нашій історії. Най ти взнаєш, який я збоченець згодом...

    Нас коли-небудь стане троє і справа тут абсолютно не в генетиці, не в сперматозоїдах і не в плаценті. Справа в тому, що я люблю тебе.


Вони спеціально упускали прості фрази. Дати. Все,те що мусило бути присутнім у їхній переписці. Ці повідомлення йшли окремо.
«17. 05. – я буду в рідному.
18.00 – чекатиму на площі.
Прихопи з собою моє кохання.»

Вона:
    Коли я читала цей лист, мені чомусь здалось, що там уже є ти. Тобто твоє...

    Ніколи не думала про такі речі. Це здавалось мені абсолютно простим і правильним. Аксіомою, надякою не варто думати. Просто сприймати як є.
    Але з тобою так важко сприймати все як є. Я почала дивитись на світ по-іншому.
    Ось наприклад цей лист – набір символів, що через декілька хвилин надійдуть на якийсь там сервер і зависнуть там, аж поки той сервер не зламається, абощо (вибач, я слабка в тих інтернет відносинах).
    Але невже все так просто? Тобто те, що я зараз думаю і те, що потім будеш думати ти, коли прочитаєш цей лист, випадає із системи. Ці думки сервер не передає. І те, що я тебе люблю, теж.

    З тобою важко, ти змушуєш мене думати.

    P.S. я хочу сина.


Він:
    Я навіть розгубився. Ти перша, з ким я спорю про стать дитини.
    А скільки нас ще чекає суперечок?! Таких же безглуздих і ні про що. Я чекаю їх, адже в кожному спорі найсолодше – компроміс. Розумієш?

    У мене вже усе готове до відльоту, а тут начальник нагрузив роботою. Боюсь не встигну. Але ти не переживай. Плювати на роботу – я їду до тебе!

    P.S. буде тобі син, я постараюсь.


Десятого травня, за тиждень до приїзду в Україну, він загинув.
Попав під колеса машини і залишився там назавжди...

Вона взнала не одразу.
Але одразу як взнала – припинила жити.
Почалось існування за межами радості:
«Він. Його руки.Листи.»

Для такої історії потрібно небагато. Всього-то сотні мегабайт переписки і дві зустрічі До і Після.

Вперше вони зустрілись випадково. І розійшлись, бо їй було 15, а йому в два рази більше.
Вдруге ж вони зустрінуться через півроку після його смерті, 17 січня 2011 року, коли вона абсолютно випадково передозує ліки...
Засне, щоб прокинутись з ним.

Annika Ly

ID:  256361
Рубрика: Проза
дата надходження: 27.04.2011 16:47:59
© дата внесення змiн: 27.04.2011 16:47:59
автор: Annika Ly

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Vit_Ka
Прочитаний усіма відвідувачами (1194)
В тому числі авторами сайту (29) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Vit_Ka, 06.06.2012 - 01:43
Написано(скажу коротко)до мурашок на шкірі.
Думаю, це все пояснює. Молодчинка!
 
Іван Юник, 20.09.2011 - 09:47
Дуже гарно! 12
 
Annika Ly відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую!
 
anyuta, 27.04.2011 - 18:49
Гарно, але боляче..
 
Annika Ly відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую.
 
StaticPulse, 27.04.2011 - 18:06
Дуже гарно, хоча і печально....Просто неймовірно пронизене почуттями, теплом і спільним горем... 17
 
Annika Ly відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую)
намагалась передати хоча б трошки якихось переживань. apple
 
Оксютка, 27.04.2011 - 17:16
17 cry
 
олічка, 27.04.2011 - 17:07
give_rose cry
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: