Такий етап писати вірші до поетів
художників, революціонерів,
й тепер до режисерів.
І
Ларс - ти мій життєвий фон
можливо через те, що в тебе є приставка фон (Трієр)
але без тебе вже не так
останній Вагнер мало не зірвав мій дах
з тобою розділяю я і Генсбург
в моїм тілі вона вібрує й викликає хвилі
твоя депресія стає часОм моя
а меланхолія тепер супутниця життя
черпаєш Фрейда мабуть черпаками
а я начитую його шматками
взірвати б цю диявольську планету і піти?
ох, Ларсе, вибач що на ти,
але у цьому весь є Ти!
ІІ
Я кажу йому "Ларс."
і він завжди мене розуміє
просікаючи хвилі чи танцюючи в темряві знов
я кричу йому "Ларс!"
зауважте - ніколи мене не жаліє
каже: "Антихрист" - ось що зарядиш у кров"
я шепочу в пів "Ларс..."
він напружено дивиться в очі
знає все і за це я його і люблю
він так само в пів сили шепоче:
"Фрейд сказав ж "меланхолія"
й руку мені подає.
10.10.11 Ларсу. нічне
