Напевно сталось так тому, що так і треба
І хватить плакати,кричати, наше небо
Згоріло в світі нових нічних див.
А як на мене, дощ, ще десять ночей тому лив.
Напевно пройде час і стане краще,
небуде більше болі, фальші, але нащо,
все будувати стільки часу, щоб звалити?
а потім серце в пральні довго-довго мити
Вже не болить,лише страшна байдужість
Кричить "ну де ж та твоя мужність"
А я слабка, мені потрібна лише сила
Та сила,яку у мене забирав ти щиро.
