У горбатім «Запорожці»
Їхав дід з роботи.
Раптом вперся ненароком
У «Мерс» шестисотий.
Вийшли два мордовороти
Пики,мов томати.
І приставили до рота
Дуло автомата.
-Ану вилєз із консєрви!
Бистро поднял лапкі!
Всьо,іспортіл ти нам нєрви
І попал на «бабкі».
В діда губи заніміли:
-Оце так задача!
Враз майнула думка сміла:
Є ж сусід по дачі!
Повезу я їх до нього.
От де живуть люди!
Вкажу сам я їм дорогу,
А там будь,що буде.
І сказав браткам він тихо,
Думаючи думу:
Все сплачу.Не хочу лиха.
Називайте суму.
-Ти чо,дєд,тіпа гєроєм,
Где возьмьош ти «бабкі»?
Ми ж в асфальт тєбя зароєм,
Мілий ти наш,сладкій!
Дід лепече:-Недалечко
Маю я тут дачу,
Сто гусей і три овечки,
Ще й кролів в придачу.
Та і в доларах тримаю
Деяку заначку.
То ж добра,мабуть,я маю
На три ваших тачки.
-Правда,что ль,дєдуль, в натурє
Сможеш ти отдать долгі?
У нас знаєш сколько дурі,
Смотрі,мілий,нє шалі.
Мчали швидко понад яром,
Стали коло двору.
У братків враз окуляри
Поповзли угору.
Бо узріли там хороми
П’ятиповерхові,
Цілу купу охорони
І в дворі,і в домі.
-Нічєго сєбє гусятник,
Кроліки да утки!
Ти,дєдуля,рєшил с нами
Шутіть єщо шуткі?
-Та я ,я…,ви там казали...
Закінчити він не встиг,
Бо братки зметикували
І в машину… тільки плиг.
А дідусь:-Заждіть,синочки!
Як же я віддам борги?
-Та іди ти з ними в бочку!
Щоб нас тут « не розвели».
