Коли твоя мрія досягне краю великої зеленої Землі,
я гляну на небо і можливо пошепки скажу,
сяй сонце, течи вода, співайте зорі, шуміть вітри,
і обов'язково твою незабутну мрію наздожену.
Я усміхнусь неначе навчений так жити,
з посмішкою на вустах, з щирим серцем в глибині,
а душа, як хмаринка, буде небом синім летіти,
за мрією переповненою вірою і надією теплої весни.
Ти посміхнешся, бо звикла як завжди радіти,
будувати віру у щастя, будувати найкращі сни,
де смієшся і плачеш, де щастям ти вчишся хворіти,
де рятуєш усе, що знаходиться досі в мені.
Коли моя мрія досягне краю великої синьої Землі,
я гляну на тебе, на вушко щось тихо скажу,
сяй сонце, течи вода, співайте зорі, шуміть вітри,
і у маленької людини - велике серце відчиню.