Ти не вмієш любити,
Ти продаєшся за понти.
Ти не знаєш хто ти,
І як звешся ти.
Ти зневажаєш себе і маму,
Ти куриш травку і марихуанну.
Ти живеш своїм життям,
Своїми правилами і законами.
Ти стоїш у центрі міста,
Продаєшся…Дура!
Ти торгуєш своїм тілом,
Дура! Чому? Скажи? Чому?
Ти кожного разу,
Думаєш - хватить!
Але знову твій друг,
Тебе тягне як шмату!
Ти підсіла на голку,
Тебе не спинити.
Ти у системі…
Тебе не вернути.
І знову вечір,
Знову бар,
І знову трава,
І знову ігла.
І знов кричиш -
Що це востаннє!
Що хочеш життя -
Ти нормальне!
Коли вже ранок настає,
Ти повертаєшся в життя своє.
Тоді шукаєш ти тепла
І обнімаєш бродячого пса.
Він один який любить тебе,
Він притулиться і засне.
Але вечір приходить знов,
і запах все манить
і знову і знову тебе.
І знову та травка,
І знову та голка,
І знову кричиш -
що жити не хочеш!!!
Ти хочеш сім’ю нормальну, свою!!!
Але ти сама ж поставила хрест своєму життю!!!!!!!!!!
