Десь там, де усіма забуті тропи,
В місцях, в яких буваю дуже рідко,
Вікують мавки в озері глибокім -
Доводилось стрічати їх улітку...
Красуні дивовижні, загадкові
Заманюють у пастку потаємно,
Обходять завше будь-які розмови,
Поводяться на перший погляд чемно.
Їх ложа непідступна, ефемерна,
Бажання максимальні і кмітливі.
Вони - натура жадібно-химерна,
Що здатна відчувати неможливе.
Мене не раз до себе притуляли -
В якусь-то мить я ледве не піддався...
Зіркими поглядами лоскотали,
Ще трішечки - і точно б засміявся.
Туди я заявлятись більш не смію,
Мій інтерес окутався журбою.
У спогадах душевно тільки млію,
Тремчу, страшуся, гріюся собою...
(13.12.2008.№75)