....Лиш тільки біль,
Лиш біль і смуток,
Мов струни мою душу рве.
Лиш тільки біль,господар і прибуток
Закрався в серце ледь живе
І рани гоїтись не хочуть
На тілі прикрості і зла,
Щось темні ангели пророчуть,
А я від болю як трава,
Що під палючим сонцем сохне
І плаче,проситься,кричить:
-Води!!!Води!!!
Та теплі роси не хочуть спрагу погасить.
Немов тенетами окута,благаю й я:
-Повірте і простіть....
Але лиш біль,лиш біль і смуток зі мною поруч у цю мить.
І не зарадити,не змити образу,вїлася вона
Відлік часу не зупинити
Щоб повернутися назад,
Хоч на секунду,хоч на хвильку,
Щоб встигнути змінити все,
Але нажаль,це не можливо.
Життя минає,біль росте......
