Як криголам , я брав без бою ,
Такі , не звідані світи :
Що океан , я за собою ,
Міг на плечах його нести .
Не бачив Сонця , задавався :
Яж не просив , мені світи .
Ой , як тоді ж я помилявся ,
В земному світі суєти .
Тоді до Бога не звертався ,
Коли за крок був від мети .
На гроші , лише сподівався ,
Здоровя й вічність зберегти .
За гроші вірив , можна жити ,
В багатстві , спокій віднайти .
У грязі підла руки мити ,
В барлозі затишок знайти ...
Р.S.
Усе пройти потрібно знаю ,
Життя в гріхах занапасти ...
Тому на старість уявляю ,
Де риску жирну підвести !
