« Ми заснемо разом, в полі, де немає думок, де існуємо тільки ми.
Стоп. Не треба слів. Вони зайві. Але ти говори, я люблю тебе слухати.
я люблю тебе. такого милого, з найкращою посмішкою.
Ти вранці кажеш, що любиш мене. я мовчу. Серце шалено грає свою пісню.
це не лірика, це барабани, тромбіти, трохи психоделу.
Сильне почуття в мені.
Кадр. Ми в полі. Сяє сонце. Ми лежимо і трави лоскочуть наші тіла.
ти зриваєш листя з дерев.
твої руки пахнуть травою.
я ніжно цілую тебе.
Знято.
наступний кадр. Ми їмо. Ти годуєш мене і вимазуєш.
ніжно витираєш рукою в куточку моїх вуст.
цілуєш. Я вже знаю, Що в той момент ти мене безмежно любиш.
Післяобідня прогулянка. Ми йдемо на річку.
купаємось і плещемось у воді.
на велосипедах проїжджають люди.
малята збіглись на сміх. Наш дзвінкий сміх.
вони теж посміхаються.
Ми щасливі.
в цьому кадрі немає будівель. Вже вечір.
ти віддав мені свою кофту. Обіймаєш мене.
ти не можеш сидіти без неї. Адже роса. Я змушую тебе вдягнутись.
і обійняти мене. так буде краще.
ми все ще в полі. Тільки тепер ближче до дороги.
іноді проїжджають втомлені машини. За кермом ще більш втомлені водії.
ми з ліхтариком розглядаємо нічне небо. Атлас у моїх руках.
зорі в моїх долонях. Ми шукаємо їх на безмежно - синьому полотні.
Більшому в мільярди раз.
більшому за всю планету.
та меншому за наше щастя.
Сон. День розморив мене і очі злипаються.
я кладу голову на твоє плече і слухаю тишу.
твоє дихання. Я ще не сплю, та очей відкрити вже не можу.
втома сильніша за мене. Ти вкриваєш мене ковдрою.вона така приємна на дотик.
я засинаю.ти забираєш волосся від моїх очей. Цілуєш в лоб.
серце б*ється швидше. я кохаю тебе. я прокинусь. Розбуджу тебе. і скажу, Що кохаю.
Ти кохаєш мене вранці , я тебе – ввечері.»
