Та шо ж я бл@ть так лоханувся... тут спав собі - ху@к - кошмар!
Злякав собаку, як проснувся. З"їб@в настрашений комар.
Приснилось цей раз - шо вгадайте. Звичайно ж, Іра, хто іще.
Побачите - то передайте, B Давидчука болить плече.
Приснилось потім - п"ю я воду. Та випив трохи доху@
Назад почало все вертатись. Горлянка клекотить моя
Заклало вуха, носом хлюпа, аж очі ссука затекли
Та так почав водой стругати, шо аж потьоки попливли
Стругав спочатку я водою - нічо, нормально вроді йшло.
А потім білою х@йньою, так вроді сир, не знаю шо.
стругав хвилини певно зо дві. Так шо й дихнути я не міг.
Куски ковбаски вже полізли, і був би так я там і зліг,
Але на радість псу проснувся. Роззявив очі, ох@їв
Чуть відійшов, зліз з ліжка, взувся. З каструльки трошечки поїв
Заюзав й@баний аналіз - аналіз виявив наступне:
Шо в мене бл@цький розлад моску, і поврєжденіє єсть крупне.
І символ значить во шо, друзі: Шо сперма в голову стрільнула
Шоб тут ніхто не возражав - По римі підійде акула
Я бл@ вже чесно з@їб@вся хотіти чортій-зна чого
А вся проблема, друзі, во де: світ стурбував х@я мого
Гормони плавають в mainstream'i, нічого з цим не вдіяти
Хіба по-людськи попроситb, шоб дав ся хто чуть виїбти
Ну бл@, я виставлюсь придурком, яко такого попрошу
Піду-но я посублімую, чи ліпше хуя потрушу.
пристойних можна напоїти. Розпусна дасть без водки так
Так стоп, тре знати, шо хотіти. Любві, чи дати по трусах?
І
Любов і вірність - ідеали. Я прагнув їх відколи жив
На це питання досвід гіркий мені осяяння пролив
Нема ніде такої жінки, шоб розум гострий, як коса
Що піднімає словом з мертвих, і ним же жалить, як оса
Щоб серце млосно опускалось при виді лику і очей.
Така, що інша вже інакша. Без кого пеклом рай пече.
Котра пребуде кращим другом і не водитиме за ніс.
Гнучка і до нового спрагла. Достойна часом гірких сліз.
Котру нізащо не зміняв би, хоча про кращих завше чув.
Котра остання хоч і перша, і з нею ще ніхто не був.
Любов і вірність - ідеали. Для того, щоби стати їй*
Тим кожним, з ким вона була би - поменше, любий друже, мрій.
ІІ
Така, шо мури кругом неї. Таку попробуй завоюй
Коли почну котити яйця, зловлю - я точно знаю - х@й
Нічого точно знать не можна, ніхто ж нічо" не говорив
Собі я хочу два пірожна. І шоб мені їх хтось купив.
Ох бл@ настільки все трагічно, шо очі лізуть десь на лоб
А то, шо хтивий я собака - то це ше кажуть "довбой@б"
Яким діотом треба бути - шоб так на фразу повестись
Шо "неможливе - все можливо, тому не ний, давай борись."
Не всім насправді двер відкрита. Сильнішим виграна війна.
А десь у горах, на долині, кавказець ріже барана.
Собі тому тако я мислю: для чого буду я терпіть,
Якшо тоді, коли я кислий - мені х@йово й все болить?
В хорошом состояньї духа - скрутити можна дідька в зю
Піду вже зара" шось робити, а то сидю собі, п@здю.
Ой сука, скоро сонце сходить. Пора походу в люлю йти.
Ну завтра, х@й з ним, додрукую. Присняться кішки і коти.
Коли присниться знов ця жінка - подумаю, шо хто прокляв.
Я знаю, сам просив приснитись, однак несила більше бл@!
Ну як такою можна бути! Настукаю на неї ща!
Я був, між іншим, би непроти зіжрать червоного борща.
Якби пішла мені назустріч - була би не така, як є
А так розбила мені серцить, і совість її не жує
Піду он завтра, зніму тьолку. Зі злості з радістю би вдув.
А стоп, це треба ше поспати. Піду, ше поки не забув.
ІІІ
Весь час відданий пустоті, признаю втраченим навік
Я міг тоді забути страх. Сховатись в тінь її повік
Пробач, той час, та ти пройшов. Єдиних випадків було
Чи два чи три - мені не стало. І їх в минуле замело
Обличчям стати в інший бік - тепер вже вибору нема
І у кімнаті моїй пусто. Думки хіба стоять сторчма.
Лишити мушу шепіт часу. Туди вже точно не вернусь
А уперед мене не пустить, коли серйозно не зберусь
Лишилася одна відрада - це сміх, потішити людей.
В багато способів досяжна. Наприклад також вірш оцей.
16.06.11
IV
Я цей семестр через неї стипендію он прoїб@
Прийдеться пристрасно молитись, ше може таки вигребу
На ціле літо піду в рабство, бабло прийдеться зароблять
Ше й мама буде моск довбати. Л@йно коротше нах@й-бл@ть
І ше цей настрій рагуляцький, постійно сушить бл@ хандра
Не можу погляд отупівший відвести з білого ковра
Ви ж знаєте, шо я - заразний. Ношу з собою бл@цький ген
У цьому випадку, замітьте, шо "ген" не означає "член"
Надія вроді є зцілитись. Ну так скажіть, шо тре" зробить?!
Бо з@їб@ло - кожен ранок чи серци чи ребро болить
Твержу собі "все буде добре", воно як було, так і є
А все чого - та догадайтесь. Світ стурбував х@йло моє
Тут лишнього не буде слова. Ох ці баби! Я чув намёк,
Шоб я йшов нах@й. З@їб@сто. Хороший получив урок.
(c)todkrank, 23.07.11
ID:
363038
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 09.09.2012 00:16:04
© дата внесення змiн: 09.09.2012 00:16:04
автор: Jonny Evilko
Вкажіть причину вашої скарги
|
![Jonny Evilko: Це в воді[неценз. ] - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
