До двадцятої річниці незалежності України
Ми йшли тернистими шляхами,
В майбутнє вірили завжди.
Та віра в краще була з нами.
Вона давала нам снаги.
Ми так хотіли бути вільні.
Щоб жити гарно на землі.
Але прийшли пихаті, сильні.
Над нами стали королі.
І знову стали ми рабами.
Чи може вільні ми, скажіть?
Вони знущаються над нами.
І кажуть нам: терпіть, терпіть!
А ми і терпимо донині.
І довго будемо терпіть.
І в скрутній, болісній годині,
Лиш Бога будемо молить.
