Самовпевнений, гордовитий
Він думає що знає як на світі жити
В очах блищить іскра й бажання перемоги
Таким як він зичать щасливої дороги.
Його очі зараз навпроти
І він готовий викласти свій текст.
Він чекає моєї поразки
Зайвого слова, кривий контекст.
Але я сиджу навпроти і впевнено читаю про нього
Хоча в думках бажаю щасливої дороги.
І ніби впевнений в своїх відчуттях
Але не знає, що чекати.
Не бачились так довго
Мабуть, є чого боятись.
Екватор моїх поглядів давно підняв свою планку -
Я не топлю горе в каві філіжанках.
Він дивиться на мене й дивується рядкам
Минуло стільки часу..як я тоді віддав.
Мої вірші чужим людям
І розірвав усе поясненням «застуда».
Він віддав мої почуття і мого слова воля
Тим хто за талантом сидів в передпокої,
Чекав своєї черги і плекав надії,
Що в скорому збудуться їхні мрії.
Сьогодні, в цьому кафе
Стоїть переді мною
Мій милий старий друг
В руках з білим сувоєм.
Дивиться на мене і знову чекає поразки
Адже як вона могла
Злетіти як ластівка
Після того що було, та що пам*ятає
Мабуть її душа Нобелівську премію має
За витривалість та терпіння, шалену силу волі
Ну а ті переживання кинула в передпокої.
___________________________________
В кафе ми сиділи з друзями, читали вірші
Тамували почуття цукру на душі
А потім він прийшов і попросив батл
Щоб згадати як сильно я вмію писати.
Я не протну тебе словами, милий, не думай про це
Земна куля кругла як глобус і серце…
Твоє серце, що округлим стало за цей час.
Заплило невірою в кращий час.
Ці слова відображення волі душі
Надаю тобі слово.
Почате завершИ.
