Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дід Миколай: Де Тато хто його відняв - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лія***, 22.01.2013 - 20:51
Актуальна тема, болюча... Цінності втрачаються... Багато таких діток проходило через моі руки... душу... В мене немае жалю до покійника... він зробив свій вибір... не варто згадувати причини, що зможуть його якось оправдати... оправдання тут немае... Жаль лише те,. що дітки, виростаючи, дуже часто повторюють долю своіх батьків...
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я надцять років відспівав.На цвинтарях і на пероні. У духовім оркестрі грав. Як кат, колись на баритоні. Я вірю смерть лиш віддаля... Ніде ту правду не подіти. ... та зачіпало, як маля, Коли лишались малі діти. Віталій Войтко, 22.01.2013 - 20:27
Сильно! Емоційно! А якщо вірш викликає емоції, то він вдалий!!!! Браво майстре! Браво!!!!!
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Емоції у церкві, емоції у цирку...Та прийде час і знімуть мірку. Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тож як не є життя собаче,І що ти в миску там не лий, Та він людина,серце плаче, Хоч він мені зовсІм чужий. Валентина Ланевич, 22.01.2013 - 18:33
чуттєвий вірш... що тут іще додати, на жаль, не кожен у житті своїм зуміє потяг немочі здолати.
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та я пройшов вогонь і воду,Признались друзі,так кричав. Та я та я любу негоду... 2 дози взяв і не здолав. Наталя Данилюк, 22.01.2013 - 16:35
Дітям завжди найважче...Страшно втрачати близьку людину, а ще гірше, коли до смерті призводить легковажність і безвідповідальність загиблого... Щемно до сліз...
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Стоїть дитина,-янголятко.Глядить десь поглядом пустим. О Боже, чи твоє телятко? ...невже вродилося німим. Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Він завше думав ,що найкращий,Та він з небес зірки знімав. А якось вранці на підйомі, Ступив два кроки і упав. Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як може сильний зупинитись.Не скаже він, що я ослаб. Казала жінка зупининитись, Та думав він, що Бао-Баб Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мене дитяточко вразило.Стояв малий,немов не розумів.Та щось в очах його мигтіло:Коли побачив, занімів. Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я на могилу положив в моїм житті найкращу квітку,Аби наркотик не вживали,Щоб зло згоріло на досвітку. Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Душа хрипить, як кінь у загнанні,Чужа біда порвала серце в шмаття. Ростуть онуки,- виросли сини. Недай Бог вдінуться в "манаття". |
|
|